(10.4 тыс. жителей)

В переводе с тюркского - пещера-крепость. Руины крепости Каламита (V-XVII вв.). В 1420-х гг. при Мангупском князе Алексее кардинально перестраивается. Охраняла выход к морю княжества Феодоров противовес генуэзской крепости Чембало.

Пещеры Загайтанской скалы, а немного далее - пещеры Монастырской скалы. На Загайтанской скале насчитывается 11 церквей (VIII-XIV вв.), в т.ч. храм 'Вознесения'. Монастырь св. Софии (XIII-XV вв.) расположен на западной стороне Каменоломного оврага. В нем известно 22 помещения.

Пещерный монастырь св. Климента (VIII-XIX вв.) в Монастырской скале.

Пещерная церковь св. Климента , по преданию вырублена самим святым Климентом. Храм св. апостола Андрея Первазванного, храм св. Мартина (XIX в.). Их соединяет общий коридор. От монастыря к крепости Каламита ведут ступеньки (V-XVII вв.). Дегустационный зал. Инкерманский завод марочных вин.

Подвалы, где созревает вино, расположены в глубоких подземных каменных выработках на глубине 5-30 м.

Печерний монастир, VIII—IX ст.

Дехто вважає, що тут бував Андрій Первозванний.

Монастирю належали 8 наземних та печерних церков, що між собою були з'єднані ходами, житлові приміщення, готель і господарські будівлі.

Збереглися печерні церкви й келії, усі — штучного походження. Стіни церкви св. Климента зберігають залишки орнаментальних і тематичних фрескових розписів, поруч стоїть церква св. Мартіна (1867 р.). Сходи, висічені в скелі, ведуть з монастиря до фортеці Каламіта.

Руїни фортеці Каламіта, XV ст.

Фортеця розташована на Монастирській скелі. Була заснована візантійцями в V—VI ст. для захисту підходів до Херсонеса. На початку XV ст. правителі князівства Феодоро збудували на цьому місці нову фортецю для захисту порту.

1433 р. фортецю захопили та спалили генузці, але згодом її було відбудовано. 1475 р. фортецю захопили турки, котрі перейменували її в Інкерман, що означає «фортеця-печера». Після входження Криму до складу Росії фортеця занепала, збереглися лише залишки мурів, трьох башт і майже цілі 3 башти.