КАМБУРЛІЇВКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 6 км на південний захід від районного центру і за 7 км від залізничної станції Павлиш. Населення — 1617 чоловік.
В селі міститься центральна садиба колгоспу «Батьківщина», за яким закріплено 3049 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2579 га орної землі. У господарстві вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник, цукрові буряки. 43 передовики виробництва відзначені урядовими нагородами. Голова колгоспу П. М. Гончар удостоєний ордена Леніна.
У середній школі 15 вчителів навчають 220 учнів. 6 будинок культури на 400 місць, бібліотека з фондом 8545 книг, медпункт, пологовий будинок, побутова майстерня. У Камбурліївці — 39 комуністів і 98 членів ВЛКСМ.
Село засноване у 1808 році переселенцями з Курської і Тамбовської губерній. Радянську владу в селі встановлено в лютому 1918 року.
390 жителів Камбурліївки брали участь у Великій Вітчизняній війні, 169 з них загинули, 115 нагороджені орденами і медалями. Під час визволення села загинули 320 воїнів Червоної Армії. В центрі села їм споруджено пам’ятник. Односельцям, які віддали життя за Батьківщину, встановлено обеліск Слави.
Поблизу Камбурліївки знайдено поліровану сокиру і точильний камінь чорноліської культури (IX ст. до н. ери).