Форум Кавунівки

Теми для публікацій та розмов

ПАМ'ЯТЬ ПРО ВІЙНУ

4 серпня 2012

Микола Сова

Питання-відповіді

Інтерв'ю

Всі записи

Микола Сова

http://shpolavisti.c... style='color: rgb(22, 82, 191); text-decoration: none;'>В навчанні встигають і роботи не цураються

style='color: rgb(51, 51, 51); text-decoration: none; display: inline-block; padding: 4px 14px; margin-bottom: 0px; font-size: 14px; line-height: 20px; text-align: center; vertical-align: middle; cursor: pointer; text-shadow: rgba(255, 255, 255, 0.74902) 0px 1px 1px; background-color: rgb(245, 245, 245); background-image: linear-gradient(rgb(255, 255, 255), rgb(230, 230, 230)); border-width: 1px; border-style: solid; border-color: rgba(0, 0, 0, 0.14902) rgba(0, 0, 0, 0.14902) rgba(0, 0, 0, 0.247059); border-top-left-radius: 4px; border-top-right-radius: 4px; border-bottom-right-radius: 4px; border-bottom-left-radius: 4px; -webkit-box-shadow: rgba(255, 255, 255, 0.2) 0px 1px 0px inset, rgba(0, 0, 0, 0.0470588) 0px 1px 2px; box-shadow: rgba(255, 255, 255, 0.2) 0px 1px 0px inset, rgba(0, 0, 0, 0.0470588) 0px 1px 2px; position: relative; margin-left: 0px; background-repeat: repeat no-repeat;'>

Олександр Петрович Серотюк народився і виріс у багатодітній родині на Буковині. Авторитетом для хлопця було мудре навчання батьків, які наголошували дітям: «Яка хата - такий і тин. Який батько - такий і син».

http://shpolavisti.c... height='478' width='350' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px; margin: 5px; float: left;'>Зростав Олександр працьовитим, встиг до армії сумлінно попрацювати, добросовісно відслужив, а 27 років тому приїхав в гості до сестри в Кавунівку та й залишився тут назавжди – пов’язав свою долю з Наталкою Левченко. Майбутня дружина Олександра Петровича теж роботи не цуралася, працювала на той час на фермі у місцевому колгоспі.

Трьох дітей виховало подружжя. Старша донька вже вийшла заміж і живе з родиною на Чернігівщині, а молодші Руслан і Анжеліка перейшли до 11 класу.

Приємно відзначити, що від батьків дітям передалися любов до праці, до своєї родини. І Руслан і Анжела знають ціну заробленій копійці. Батько навчив Руслана пре мудрощам чоловічої праці – юнак може відремонтувати будь-яку побутову техніку, з усім інструментом він на «ти». А ще вправно володіє кіньми – допомагає односельцям перевозити вантажі. Анжела, як вправна господиня, і по господарству попорається, й їсти наготує. У школі теж встигають, а Анжела ще й староста класу, як каже класний керівник, її права рука.

Щороку влітку брат і сестра нарівні з дорослими обсапують кукурудзу і соняшник, працюють на інших роботах. На зароблені гроші купують все необхідне для навчання в школі. Роботящих двійнят цінують в селі, знають, що вони завжди прийдуть на допомогу сусідам.

Цього року Руслан проходив виробничу практику у фермера з Антонівки Олега Івановича Курінного. Сподобалося хлопцеві, як молодий господар біля землі працює, як шанує людей, що поруч з ним трудяться, як допомагає школі, в якій навчаються Анжела і Руслан.

30 червня відзначили брат і сестра Серотюки день народження. Від імені громади щиро вдячна Олександру Петровичу і Наталії Іванівні за виховання чудових дітей, а Руслану і Анжеліці хочу побажати щастя, здоров’я і здійснення усіх мрій.

Катерина Козій-Голобородько, сільський голова

Микола Сова

ПОШУК – 2

  ПОШУК – 2

От же.
Яким чином вийшло так,
що лейтенант Князев С.Г.,
який загинув 3.02 1944р. і
був похований в с.Кавунівка, Шполянського району (згідно
списку втрат 138 СД),
раптом опинився в братській могилі
в с.Шевченкове, Кіровоградського рн., Кіровоградської обл..?
Це ж біля
100км на південь!   Загадка.

      Вивчаючи списки
наших бійців, які
лежать в с.Шевченкове, я
звернув увагу на
таке:   майже всі офіцери
загинули 3.02.1944р. і по списку
штабу 138 СД,
вони поховані в селах нашого району: Водяне,
Лип?янка,

Товмач,   Кавунівка,
Антонівка. А рядові бійці,
які поховані в
с.Шевченкове, загинули 8-9 березня
1944р.   Як так виходить?
Офіцери гинуть 3.02.1944р.,
а рядові—8-9.03.1944р.

Підняв
я карту бойових дій за цей
час. І ось що виходить.

   24.01.1944р., коли
2-й Український фронт почав
наступ з метою оточення
Корсунь-Шевченківського   угрупування, 53-я
армія, в склад якої входила
і 138-я СД,
знаходилася північніше м.Каніж
Кіровоградської обл..   А це за
50км від Шевченково.
24.01.1944р. дивізія почала наступ
на північ і
27.01.1944р. булт звільнені
села Лип?янка, Водяне,
Кавунівка. Але 3.02.1944р. 14 танкова
дивізія німців почала
наступ з району
Новомиргорода,, Капітанівки з метою деблокувати   Корсунь-Шевченківське угрупування.
Бої були жорстокі.
Німецькі танки давили
наші вогневі позиції,
утюжили окопи. Втрати були
дуже великі.   Після
цих боїв   вся 138 СД
вміщувалася    у 8
теплушек.   І німці
знову зайняли сепа Водяне,
Кавунівку,   Товмач,   які
були звільнені   остаточно
8.03.1944р.

   І
в документах внука
нашого лейтенанта ОЛЕГА
значиться: 3.02.1944р. 138
СД вела бої
в с. Водяне, Товмач,
Кавунівка.

То як
міг лейтенант Князев С.Г. бути похований в Кіровоградській обл..,
в селі, яке   звільнили
8.03 1944р. Парадокс!

   Вирішили, що
Олег напише запит в
Головний архів МО в м.Подольськ.

   Але
тут випливло друге: хутір
Братський Шполянського району.

    Але
це вже зовсім
друга історія.   Про це -
в наступній статті.

http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border: 0px;'> Внук приїхав на могилу діда

http://content.foto.... width='450' height='600' border='0' alt='' style='border: 0px;'> Від внука

http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border: 0px;'> Лейтенант Князев С.Г.

http://img.mail.ru/r... class='IEpng' border='0' width='15' height='15' style='border: 0px;'>	Марк Бернес - Журавли	04:13

Микола Сова Кавуні?вка — http://uk.wikipedia.... target='_blank' style='color: rgb(38, 128, 217); font-family: Arial; font-size: 12px; background-color: rgb(159, 229, 203);'>село в http://uk.wikipedia.... target='_blank' style='color: rgb(38, 128, 217); font-family: Arial; font-size: 12px; background-color: rgb(159, 229, 203);'>Україні, http://uk.wikipedia.... target='_blank' style='color: rgb(38, 128, 217); font-family: Arial; font-size: 12px; background-color: rgb(159, 229, 203);'>Шполянському районі http://uk.wikipedia.... target='_blank' style='color: rgb(38, 128, 217); font-family: Arial; font-size: 12px; background-color: rgb(159, 229, 203);'>Черкаської області. У селі мешкає 230 людей.Завдяки реформам,групою мародерів на чолі з сільським головою Недопасом В.С., знищено та розграбовано все колективне майно села, включаючи основні засоби та будівлі(ВПЗ,МТФ,тракторну бригаду та ін.).
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯКавунівка (село, Шполянський район ). Це село було засноване у XVIII ст. За переказами, його першими жителями були козаки, які переселились з козацького укріплення Червоний Городок, яке знаходилось за півкілометра на схід від сучасного села Кавунівка. Біля Червоного городка на 8-метровому курган-могилі розміщувалась сторожева вежа з дерев’яною фігурою. У народі її до XX ст. називала баштова могила. При наближенні татар козаки дозорці підпалювали дерев’яну фігуру, чим сповіщали навколишньому населенню про небезпеку, що насувається. З припиненням нападів татар на Україну в другій половині XVIII ст. військове значення козацьких укріплень зникає, тому козаки лишають і переселяються в інші місцевості, засновуючи нові поселення. Саме так і виникло село Кавунівка. За легендою, один з козаків Червоного Городка на прізвисько Кавун, яке він отримав, можливо, за велике і кругле обличчя, збудував собі хату на відстані півкілометра на захід від козацького укріплення і почав вести господарство. Згодом біля нього збудували хати інші козаки-переселенці, внаслідок чого виникло нове поселення, яке за прізвищем першого жителя назвали Кавунівка. 27.01.1944. – В село Кавунівка прорвались радянські танкісти 32-ї танкової бригади С.Ячніка, штаб якої розмістився у селі Водяному. Проте внаслідок сильного танкового удару німецької дивізії „Мертва голова” радянські війська змушені були залишити це село. На околицях Лип’янки і Межигірки розгорілися запеклі кількаденні бої. Іноді ворог кидав у бій майже 100 танків, самохідних гармат і бронетранспортерів. Радянські піхотинці зустрічали їх залпами з протитанкових рушниць і гармат, гранатами. В окремих місцях німецькі танки прорвали оборону радянських військ і нищили своїми гусеницями окопи червоноармійців. Але радянські воїни вистояли і зупинили наступ фашистів.

Микола Сова

ПОШУК

ПОШУК

     Вийшла на зв'язок однокурсниця
Рая.    Ми не бачилися
27 років. 17 років вона відпрацювала на 'антинародний режим'
Кадаффі в Лівії. Працювала
б    і ще, але лідера
Лівії благополучно вбили.

Суть проблеми:     Рая має рідного чоловіка
Олега. За його   відомостями в
с.Кавунівка   нашого району
похований його дід, лейтенант
Князєв С.Г., який загинув
3.02.1944р. Як туди
добратися? Я все описав
і 25 липня зустрів їх

   на автостанції. Обнялися,
розцілувалися і на моїй
«АНТИЛОПІ» поїхали. До села 30
км.

   Приїхали.   Знайшли
сільраду, а напротив-   братська
могила.. Зайшли до влади і…Головою тут працює
Катерина Іванівна. Вона раніше
працювала вчителькою в нашому місті. К.І.
не дасть нікому і слова сказати.
Я хотів задати   2 питання, але…

'П'ємо чай, а все потім'

   Але ми пішли до могили і були розчаровані. Прізвища діда Олега в списках загиблих не
було. Підняли документи в сільраді і там   Князєва Сергія немає.
По документах, які були в Олега
138-я сд 3.02.1944р вела бої саме в цих
селах: Кавунівка, Товмач, Водяне.

   Ну що
ж.. Сіли за стіл, пом'янули загиблих, поставили на могилу фронтові 100гр, зфотографували і поїхали
в Шполу. Я показав Раї свою квартиру, де не було одної стіни
і відвіз їх на автостанцію.

   Почав я розшук. І знайшов.
В документі втрат 138-ї сд. який
підписаний нач.штабу дивізії полковником Любимовим ,
лейтенант Князєв С.Г. загинув 3.021944р в похований в сКауновка, Калигорського рн., Кіровоградської обл.. А чому так?
Справа в тому, що до 1954р, коли
була утворена наша Черкаська обл., південні район нашої області входили в
склад   Кіровоградської обл.    .Здавалося,
що все ясно.   Але….

    По паспорту похованя Дід   Олега
похований в с.Шевченково, Кіровоградський рн. Кіровоградська обл.. Це
більше 100 км на південь.

   Але
чому тоді дружина лейтенанта- бабуся Олега
в 60-ті роки приїздила на могилу свого чоловіка саме в Кавунівку7 Виходить що вона знала де похований її
чоловік?   А як же паспорт поховання?

Я передав всі дані Олегу.
Він зателефонував в с.Шевченково
і там пітвердили, що Князев С.Г. похований в
цьому селі.

Я в це не вірю..   Піду ще в наш військомат.

     Пошук продовжується.

http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; '> Зустріч через 27 років
http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; '> Кавунівка
http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; '> Списки загиблих
http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; '> Вінок від внука і влади
http://content.foto.... width='450' height='600' border='0' alt='' style='border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; '>

Закрити