Форум Кайтанівки

Питання-відповіді

Інтерв'ю

Всі записи

Запитання

Сторінка Розробників Где находятся банкоматы?

Відповідь
Ip: 178.120.130.125 - Да мы родственники Погребных

Валерій Бурій

НАШІ ЗЕМЛЯКИ

СЛОВО ПРО ВОЛОДИМИРА РИБАЛЬЧЕНКА

Рибальченко Володимир Корнійович народився 5 вересня 1941 р. в селі Кайтанівка Катеринопільського району Черкаської області у селянській родині. В суворі повоєнні роки відмінно закінчив Кайтанівську семирічну школу, з відзнакою - Звенигородський сільськогосподарський технікум, а в 1961 р. вступив до Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка на біологічний факультет. 1964 року його як кращого студента (стипендія ім. О.О. Богомольця) переведено з Київського університету до Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова для продовження навчання із спеціальності біофізика. Зі студентських років захоплювався науковими дослідженнями під керівництвом академіків В.І. Беліцера і П.Г. Богача (Київ) та С.Є. Северіна і О.С. Спіріна (Москва). Першу свою роботу «Чи існують антикодони?» він опублікував у 1964 р.

По закінченні з відзнакою університету у 1966 році – перший диплом біофізика в Україні – В.К. Рибальченко обійняв посаду асистента Київського університету. Саме тут він пройшов шлях науковця і педагога від асистента до професора і декана факультету. З 1966 року він читає лекції, проводить практичні заняття на біологічному факультеті, яким притаманні оригінальність і сучасний рівень досягнень мембранології та фізико-хімічної біології. В 1972 – 1974 роках – заступник декана, а в 1978 – 1979 роках – декан біологічного факультету. З 1985 року – Володимир Корнійович – професор біологічного факультету, провідний і головний науковий співробітник, завідувач лабораторії мембранології (тепер – науково-дослідний сектор «Мембранології і цитології») та науковий керівник між факультетської НДЛ «Біологічно-активні речовини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 1994 по 2007 рік – завідувач кафедри медичної біології Медичного університету (за сумісництвом). У 1970 році захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю біофізика, а в 1988 – докторську дисертацію за спеціальностями біохімія і фізіологія людини і тварин.

Професор В.К Рибальченко – талановитий викладач і один з провідних в Україні і за кордоном вчених-біологів у галузі мембранології і фізико-хімічної біології. Творчий доробок В.К. Рибальченка – це кілька сотень наукових і навчальних праць. Серед яких – підручники, монографії, патенти і авторські свідоцтва на винаходи, навчальні посібники з грифом МОН України.

Значний внесок В.К. Рибальчинка в підготовці та атестації науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Під його науковим керівництвом підготовлено і успішно захищено кандидатські та докторські дисертації. Протягом багатьох років він є членом редколегії кількох наукових часописів. Йому притаманна висока цілеспрямованість і воля, принциповість і професіоналізм, добропорядність і доброзичливість, а також високе почуття гумору (протягом короткого періоду нашого «тверезого» життя сам випускав стінгазету «Алкогольдегідрогеназа»).

Вміння спілкуватися, дискутувати з колегами, студентами та учнями, аргументувати власну думку принесли Володимиру Рибальченку заслужений авторитет у науковій спільноті України та світі. Його особистий внесок у науку сприяв розвиткові біохімії і біофізики мембран кінця ХХ – початку ХХI сторіч.

Визнання вагомих результатів наукової та педагогічної діяльності професора В.К Рибальченка є досить високий індекс цитування його робіт. Він нагороджений почесним званням «Заслужений діяч науки і техніки України».

Валерій БУРІЙ, краєзнавець

Валерій Бурій

Рибальченко Володимир Корнійович (05.09.1941, с. Кайтанівка Катеринопіл. р-ну Черкас. обл.), д-р. біол. наук, проф., акад. Нью-Йорк. АН, акад. Міжн. академії кардіоваскулярних наук. Закінчив Київ. ун-т у 1966, в 1966 набував спец. «Біофізика» в МДУ. Працює в ун-ті з 1966: асист. (1966), старш. викл. (з 1973), доц. каф. біофізики (з 1974), проф. каф. цитології, гістології і біології розвитку (з 1993), пров. і гол. наук. співроб., зав. лаб. мембранології (з 1985), зав. відділу цитофізіології (тепер НДС «Мембранології і цитології» ) (з 2000). В 1972-74 – заст. декана, 1978-79 – декан біол. ф-ту. Канд. дис. «Участие ионов кальция в трансмембранных электрических процессах клеток гладких мышц» (1970); в МДУ – докт. дис «Плазматическая мембрана гладкомышечной клетки: активный транспорт кальция, натрий-кальциевый обмен и реконструкция ионной проводимости» (1988). Сфера наук. досліджень: мембранологія і фіз.-хім. біологія. Відкрив безрецепторну хім. міжклітинну сигналізацію та створив сучас. модель молекул. організації клітинних мембран. Чл. кількох спец. вчен. рад із захисту докт. дис. за спец. «Біохімія», «Біофізика», чл. редколегій 5-ти наук. часописів та біофіз., біохім., фізіол. і токсикол. наук. тов-в України. Заст. гол. і гол. експертної ради з біол. наук ВАК України. Лауреат премії імені Тараса Шевченка КНУ в 2008. Засл. діяч науки і техніки України (2009). Підготував 27 канд. і 3 д-рів наук. Автор 600 наук. праць., серед них 1 підруч., 4 монографії і 18 навч. посіб., 7 патентів і авт. свідоцтв на винаходи. Осн. праці: Молекулярная организация и ферментативная активность биологических мембран. Монографія. К., 1977; Мембранотропная активность нейрогипофизарных гормонов. Монографія. Луганськ, 1998; Біохімія. Підруч. К., 2002; Медична біологія. Практикум. Навч. посіб. Луганськ, 2003; Цитофізіологія і біохімія травлення. Практикум. Навч. посіб. К., 2006. Л-ра: Скрипніков М.С., Максимчук Ю.О. Професори-морфологи України. Полтава, 2002; Нариси історії Київ. національного ун-ту імені Тараса Шевченка. К., 2004; Нариси історії біол. ф-ту. К., 2004; Київ. національний університет імені Тараса Шевченка. Шляхами успіху. Т.3. К., 2008; Володимир Корнійович Рибальченко (на честь 70-річча з дня народження) // Фізіол. журн. 2011. Т. 57, № 5; Сучасні проблеми токсикології. 2012. №1.

Рибальченко Володимир Корнійович народився 5 вересня 1941 р. у селянській родині в Шевченковому краї. В суворі повоєнні роки відмінно закінчив Кайтанівську семирічну школу, з відзнакою Звенигородський сільськогосподарський технікум, а в 1961 р. вступив до Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка на біологічний факультет. 1964 року його як кращого студента (стипендія ім. О.О. Богомольця) переведено з

Київського університету до Московського державного університету.

Валерій Бурій

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

https://upload.wikim... width='220' height='312' class='thumbimage' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A9%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg/330px-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A9%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A9%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg/440px-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A9%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg 2x' data-file-width='1549' data-file-height='2195' style='page-break-inside: avoid; border: 1px solid rgb(204, 204, 204); vertical-align: middle;'>

Владимир Щербина

Щербина Владимир Анатольевич
Щербина Володимир Анатолійович
https://upload.wikim... width='200' height='283' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A9%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg/300px-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A9%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A9%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg/400px-%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_%D0%A9%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg 2x' data-file-width='1549' data-file-height='2195' style='page-break-inside: avoid; border: none; vertical-align: middle;'>
Род деятельности:	журналист
Дата рождения:	https://ru.wikipedia... title='17 января' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>17 января https://ru.wikipedia... title='1950 год' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1950 (64 года)
Место рождения:	село https://ru.wikipedia... title='Кайтановка (Черкасская область)' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Кайтановка, Катеринопольский район, Черкасская область, Украина.
Гражданство:	https://ru.wikipedia... title='Украина' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>https://upload.wikim... width='22' height='15' class='thumbborder' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/Flag_of_Ukraine.svg/33px-Flag_of_Ukraine.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/49/Flag_of_Ukraine.svg/44px-Flag_of_Ukraine.svg.png 2x' data-file-width='1200' data-file-height='800' style='page-break-inside: avoid; border: 1px solid rgb(221, 221, 221); vertical-align: middle;'> https://ru.wikipedia... title='Украина' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Украина
Отец:	Щербина Анатолий Макарович
Мать:	Погребная Валентина Степановна
Супруга:	Щербина Валентина Михайловна
Дети:	Щербина Дмитрий Владимирович
Награды и премии:	Заслуженный журналист Украины.

Владимир Анатольевич Щербина (род. https://ru.wikipedia... title='7 января' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>7 января https://ru.wikipedia... title='1950' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1950) - украинский журналист. Заслуженный журналист Украины (https://ru.wikipedia... title='2007' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>2007).

Биография

Владимир Анатольевич Щербина родился 7 января 1950 года в селе https://ru.wikipedia... title='Кайтановка (Черкасская область)' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Кайтановка Катеринопольского района Черкасской области Украины в семье врачей.

В 1967 году окончил с золотой медалью среднюю школу в городе https://ru.wikipedia... title='Ватутино' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Ватутино Звенигородского района Черкасской области. В этом же году поступил на теплоэнергетический факультет Киевского политехнического института, который окончил в 1973 году. Работал инженером на заводе 'Ленинская кузница' (1973-1990).

Депутат Киевского городского Совета (1990-1994), секретарь Комиссии по национальным и языковым вопросам. Начальник отдела в Антимонопольном комитете Украины (1994-1996).

Работал журналистом в газете 'Вечерний Киев' (1996-2007 гг), редактор отдела. Член Общества Украинского языка (1989), которое в 1991 году реорганизовалось в https://ru.wikipedia... title='Всеукраинское общество «Просвещение» имени Тараса Шевченко' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Всеукраинское общество «Просвещение» имени Тараса Шевченко, Народного Руха Украины (1989), Киевской городской организации Всеукраинского общества 'Мемориал' им. Василия Стуса (1997), Союза журналистов Украины(2001).

Заслуженный журналист Украины (2007).

Ссылки

http://www.president... style='padding: 0px !important; text-decoration: inherit !important; background: transparent;'>[1]

Источник — «http://ru.wikipedia....=Щербина,_Владимир_Анатольевич&oldid=66198046»

Валерій Бурій

Материал из Википедии — свободной энциклопедии

Полищук Спиридон Кириллович

Дата рождения

https://ru.wikipedia... title='20 декабря' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>20 декабря https://ru.wikipedia... title='1916 год' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1916

Место рождения

село https://ru.wikipedia... title='Кайтановка (Черкасская область)' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Кайтановка,
https://ru.wikipedia... title='Российская империя' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Российская империя
(ныне https://ru.wikipedia... title='Катеринопольский район' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Катеринопольский районhttps://ru.wikipedia... title='Черкасская область' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Черкасской области Украины)

Дата смерти

https://ru.wikipedia... title='21 февраля' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>21 февраля https://ru.wikipedia... title='2002 год' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>2002 (85 лет)

Место смерти

село Кизильское,
Кизильский район,
https://ru.wikipedia... title='Челябинская область' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Челябинская область,
https://ru.wikipedia... title='Россия' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Россия

Принадлежность

https://ru.wikipedia... title='Российская империя' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>https://upload.wikim... width='22' height='15' class='thumbborder' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f3/Flag_of_Russia.svg/33px-Flag_of_Russia.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f3/Flag_of_Russia.svg/44px-Flag_of_Russia.svg.png 2x' data-file-width='900' data-file-height='600' style='page-break-inside: avoid; border: 1px solid rgb(221, 221, 221); vertical-align: middle;'> https://ru.wikipedia... title='Российская империя' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Российская империя
https://ru.wikipedia... title='Союз Советских Социалистических Республик' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>https://upload.wikim... width='22' height='11' class='thumbborder' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/Flag_of_the_Soviet_Union.svg/33px-Flag_of_the_Soviet_Union.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/a9/Flag_of_the_Soviet_Union.svg/44px-Flag_of_the_Soviet_Union.svg.png 2x' data-file-width='1200' data-file-height='600' style='page-break-inside: avoid; border: 1px solid rgb(221, 221, 221); vertical-align: middle;'> https://ru.wikipedia... title='Союз Советских Социалистических Республик' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>СССР https://ru.wikipedia... title='Россия' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>https://upload.wikim... width='22' height='15' class='thumbborder' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f3/Flag_of_Russia.svg/33px-Flag_of_Russia.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f3/Flag_of_Russia.svg/44px-Flag_of_Russia.svg.png 2x' data-file-width='900' data-file-height='600' style='page-break-inside: avoid; border: 1px solid rgb(221, 221, 221); vertical-align: middle;'> https://ru.wikipedia... title='Россия' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Россия

Звание

https://ru.wikipedia... title='Майор' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Майор

https://ru.wikipedia... title='Майор' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>

https://upload.wikim... width='55' height='21' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6d/CCCP_army_Rank_major_infobox.svg/83px-CCCP_army_Rank_major_infobox.svg.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/6d/CCCP_army_Rank_major_infobox.svg/110px-CCCP_army_Rank_major_infobox.svg.png 2x' data-file-width='356' data-file-height='138' style='page-break-inside: avoid; border: none; vertical-align: middle;'>

Сражения/войны

https://ru.wikipedia... title='Великая Отечественная война' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Великая Отечественная война

Награды и премии

https://ru.wikipedia... title='Герой Советского Союза' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>

https://upload.wikim... width='20' height='40' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/76/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%8F_%D0%97%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A1%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D0%B0.png/30px-%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%8F_%D0%97%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A1%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D0%B0.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/76/%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%8F_%D0%97%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A1%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D0%B0.png/40px-%D0%97%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%8F_%D0%97%D0%B2%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8F_%D0%A1%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7%D0%B0.png 2x' data-file-width='87' data-file-height='176' style='page-break-inside: avoid; border: none; vertical-align: middle;'>

https://ru.wikipedia... title='Орден Ленина' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>

https://upload.wikim... width='40' height='17' class='thumbborder' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d7/Order_of_Lenin_ribbon_bar.png/60px-Order_of_Lenin_ribbon_bar.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d7/Order_of_Lenin_ribbon_bar.png 2x' data-file-width='72' data-file-height='30' style='page-break-inside: avoid; border: 1px solid rgb(221, 221, 221); vertical-align: middle;'>

https://ru.wikipedia... title='Орден Красного Знамени' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>

https://upload.wikim... width='40' height='17' class='thumbborder' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d9/Order_of_Red_Banner_ribbon_bar.png/60px-Order_of_Red_Banner_ribbon_bar.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d9/Order_of_Red_Banner_ribbon_bar.png 2x' data-file-width='72' data-file-height='30' style='page-break-inside: avoid; border: 1px solid rgb(221, 221, 221); vertical-align: middle;'>

https://ru.wikipedia... title='Орден Отечественной войны I степени' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>

https://upload.wikim... width='40' height='17' class='thumbborder' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/37/Order_gpw1_rib.png/60px-Order_gpw1_rib.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/37/Order_gpw1_rib.png 2x' data-file-width='72' data-file-height='30' style='page-break-inside: avoid; border: 1px solid rgb(221, 221, 221); vertical-align: middle;'>

https://ru.wikipedia... title='Орден Отечественной войны II степени' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>

https://upload.wikim... width='40' height='17' class='thumbborder' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/da/Order_gpw2_rib.png/60px-Order_gpw2_rib.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/da/Order_gpw2_rib.png 2x' data-file-width='72' data-file-height='30' style='page-break-inside: avoid; border: 1px solid rgb(221, 221, 221); vertical-align: middle;'>

https://ru.wikipedia... title='Орден Красной Звезды' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>

https://upload.wikim... width='40' height='17' class='thumbborder' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/9/99/Order_redstar_rib.png/60px-Order_redstar_rib.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/99/Order_redstar_rib.png 2x' data-file-width='72' data-file-height='30' style='page-break-inside: avoid; border: 1px solid rgb(221, 221, 221); vertical-align: middle;'>

Медали

Спиридон Кириллович Полищук (https://ru.wikipedia... title='1916' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1916—https://ru.wikipedia... title='2002' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>2002) — участник https://ru.wikipedia... title='ВОВ' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Великой Отечественной войны, командир батальона 292-го стрелкового полка (115-я стрелковая дивизия, 2-я гвардейская армия, З-й Белорусский фронт), https://ru.wikipedia... title='Майор' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>майор. https://ru.wikipedia... title='Герой Советского Союза' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Герой Советского Союза.

Биография

Родился в селе Кайтановка, ныне https://ru.wikipedia... title='Катеринопольский район' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Катеринопольского района https://ru.wikipedia... title='Черкасская область' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Черкасской области Украины, в https://ru.wikipedia... title='1916 год' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1916 году и был средним братом в семье. https://ru.wikipedia... title='Украинец' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Украинец.

Его старший брат — Максим родился в https://ru.wikipedia... title='1908 год' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1908 году, погиб в одном из первых боев под г. Могилевом в декабре https://ru.wikipedia... title='1941 год' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1941 года. Младший брат — Василий (род. https://ru.wikipedia... title='1921' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1921) попал в плен, бежал, вернулся в свое село, находившееся под немецкой оккупацией. Утонул в местном пруде в https://ru.wikipedia... title='1943 год' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1943 году.

Образование Спиридон Кириллович получил неполное среднее. В https://ru.wikipedia... title='1930-е годы' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1930-е годы переехал в Кизильский район Челябинской области. Работал трактористом в https://ru.wikipedia... title='Колхоз' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>колхозе, комбайнером на https://ru.wikipedia... title='Машинно-тракторная станция' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>МТС.

Спиридон Кириллович попал на войну после https://ru.wikipedia... title='Омское высшее общевойсковое командное училище' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Омского военного училища в 1943 году. Член https://ru.wikipedia... title='ВКП(б)' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>ВКП(б)/https://ru.wikipedia... title='КПСС' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>КПССс 1943 года.

Закончил войну в звании майора, командира батальона.

После войны продолжал службу в армии. С https://ru.wikipedia... title='1946 год' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1946 года https://ru.wikipedia... title='Майор' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>майор Полищук — в запасе. Вернулся на Урал.

Жил и работал в селе Кизильское Кизильского района Челябинской области, где умер https://ru.wikipedia... title='21 февраля' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>21 февраля https://ru.wikipedia... title='2002 год' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>2002 года.

Награды

Указом Президиума Верховного Совета СССР от https://ru.wikipedia... title='29 июня' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>29 июня https://ru.wikipedia... title='1945 год' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1945 года за мужество, отвагу и героизм, проявленные в борьбе с немецко-фашистскими захватчиками, майору Полищуку Спиридону Кирилловичу присвоено звание Героя Советского Союза с вручением ордена Ленина и медали «Золотая Звезда» (№ 4787).
Награждён орденами Ленина, Красного Знамени, Отечественной войны 1-й и 2-й степеней, Красной Звезды, медалями.

Ссылки

https://upload.wikim... width='15' height='29' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ef/Hero_of_the_Soviet_Union_medal.png/23px-Hero_of_the_Soviet_Union_medal.png 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/ef/Hero_of_the_Soviet_Union_medal.png/30px-Hero_of_the_Soviet_Union_medal.png 2x' data-file-width='143' data-file-height='280' style='page-break-inside: avoid; border: none; vertical-align: middle;'> Полищук, Спиридон Кириллович. Cайт «https://ru.wikipedia... title='Герои Страны (сайт)' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Герои Страны».

http://az-libr.ru/in... style='padding: 0px !important; text-decoration: inherit !important; background: transparent;'>Полищук Спиридон Кириллович
95 лет Спиридону Кирилловичу Полищуку

Источник — «http://ru.wikipedia....=Полищук,_Спиридон_Кириллович&oldid=60272829»

Валерій Бурій

Филипович Павло Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Павло Филипович
http://uk.wikipedia.... class='image' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>http://upload.wikime... width='200' height='268' srcset='//upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/a/ab/%D0%A4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpg 1.5x, //upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/a/ab/%D0%A4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpg 2x' data-file-width='224' data-file-height='300' style='page-break-inside: avoid; border: none; vertical-align: middle;'>
При народженні:	Павло Петрович Филипович
Дата народження:	http://uk.wikipedia.... title='2 вересня' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>2 вересня http://uk.wikipedia.... title='1891' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1891
Місце народження:	http://uk.wikipedia.... title='Кайтанівка (Катеринопільський район)' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Кайтанівка http://uk.wikipedia.... title='Звенигородський повіт' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Звенигородський повіт, http://uk.wikipedia.... title='Київська губернія' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Київська губернія, http://uk.wikipedia.... title='Російська імперія' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Російська імперія
Дата смерті:	http://uk.wikipedia.... title='3 листопада' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>3 листопада http://uk.wikipedia.... title='1937' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1937 (46 років)
Місце смерті:	убитий в ур. http://uk.wikipedia.... title='Сандармох' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Сандармох,Медвежогорський район,http://uk.wikipedia.... title='Республіка Карелія' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Карельсьска АРСР, http://uk.wikipedia.... title='РРФСР' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>РРФСР
Національність:	http://uk.wikipedia.... title='Українець' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>українець
Мова творів:	http://uk.wikipedia.... title='Українська мова' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>українська, http://uk.wikipedia.... title='Російська мова' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>російська
Рід діяльності:	http://uk.wikipedia.... title='Поет' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>поет

Павло? Петро?вич Филипо?вич (*http://uk.wikipedia.... title='2 вересня' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>2 вересня http://uk.wikipedia.... title='1891' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1891, http://uk.wikipedia.... title='Кайтанівка (Катеринопільський район)' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Кайтанівка — †http://uk.wikipedia.... title='3 листопада' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>3 листопада http://uk.wikipedia.... title='1937' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>1937, ур. http://uk.wikipedia.... title='Сандармох' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Сандармох, http://uk.wikipedia.... title='Карелія' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Карелія) — український поет і літературознавець, діяч українського національного відродження 1920-1930-тих років. Також перекладач з французької та латинської мов, педагог.

Жертва сталінського терору.

Біографія

Народився у с. http://uk.wikipedia.... title='Кайтанівка (Катеринопільський район)' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Кайтанівці http://uk.wikipedia.... title='Звенигородський повіт' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Звенигородського повіту Київської губернії (тепер http://uk.wikipedia.... title='Катеринопільський район' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Катеринопільського району http://uk.wikipedia.... title='Черкаська область' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Черкаської області) у родині священика.

Середню освіту здобув у http://uk.wikipedia.... title='Златопільська гімназія' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Златопільській гімназії та у http://uk.wikipedia.... title='Колегія Павла Ґалаґана' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Колегії Павла Ґалаґана у Києві. У 1910-15 студіював слов'яно-російську філологію на історично-філологічному факультеті Київського університету Святого Володимира, як учень академіка http://uk.wikipedia.... title='Перетц Володимир Миколайович' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Володимира Перетца. Навчався також на правознавчому факультеті.

Після навчання залишився працювати в університеті як стипендіат (його тогочасна праця про життя і творчість російського поета http://uk.wikipedia.... title='Баратинський Євген Абрамович' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Євгена Баратинського була нагороджена золотою медаллю і в 1917 вийшла окремим виданням), http://uk.wikipedia.... title='Приват-доцент' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>приват-доцент і згодом як професор до 1935 р.

У цьому університеті, що в 1920 р. був перейменований на ІНО (Інститут Народної Освіти), разом із професором http://uk.wikipedia.... title='Зеров Микола Костянтинович' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Миколою Зеровим Филипович вів семінар з історії української літератури, керуючи працею над темами, що стосувалися кінця 19-го ст. і початку 20-го ст. Свою поетичну діяльність почав російською мовою в 1910 під псевдонімом Павел 3орев, але від 1917 перейшов виключно на українську мову.

Як літературний критик виступив уперше в редагованому http://uk.wikipedia.... title='Королів Василь Костянтинович' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Василем Старим і Миколою Зеровим часописі http://uk.wikipedia.... title='Книгар (часопис)' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>«Книгар». Широку літературознавчу працю розгорнув як співробітник http://uk.wikipedia.... title='ВУАН' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>ВУАН, публікуючи низку праць з історії української літератури і редагуючи ряд літературознавчих збірників. У своїх працях дотримувався порівняльно-історичного методу і був одним із найвидатніших представників цієї школи в українському літературознавстві.

Науковець європейської міри, задивлений в щонайкращі зразки класичних і західноєвропейських й українських традицій, поет-неокласик Павло П. Филипович був чужий і далекий до настанов і директив комуністичного режиму в літературі і тому теж цілком несприйнятний і ворожий для нього. Попри те, що Филипович ніколи не належав до будь-якої політичної партії і не брав надто активної участі в громадському житті, його заарештовано в серпні 1935 року і суджено разом із Зеровим з початком 1936 року за приналежність до «шпигунсько-терористичної організації», що нею мав бути нібито семінар української літератури в Київському ІНО.

3асуджений на 10 років заслання в концентраційні табори, перебував спочатку на Ведмежій Горі (на північ від Ленінграда) і потім на Соловецьких Островах, де після виконання норми примусової праці намагався працювати літературно й науково. Із Соловок був вивезений в 1937 р. до інших концтаборів, де йому додано ще 10 років ув'язнення. Там він і загинув за невідомих обставин.

Була засуджена і заслана в 1938 р. на 5 років в Караганду також дружина П. Филиповича, Марія Андріївна, хвора психічно від переживань, пов'язаних із засудом і засланням чоловіка.

Після XX з'їзду КПРС Павло Филипович комуністи самі видали документ про його реабілітацію.

Праці

За редакцією П. Филиповича був виданий ряд збірників — «Т. Шевченко» в 1921 р. (ДВУ, разом з Є.Григоруком), «Шевченківський збірник» 1924 (вид. «Сорабкоп»), два томи «Шевченко та його доба». В 1925 і в 1926 (разом з акад. С.Єфремовим і М. Новицьким), «Іван Франко» 1926 (з І. Лакизою та П. Кияницею), «Література» 3б. І., 1928 (спільно з акад. С. Єфремовим і М. Зеровим). Крім того, він брав участь у складанні коментаря до акад. видання Шевченкового «Щоденника» (К., 1927), в 10-томовому виданні творів Лесі Українки та в інших виданнях.

Важливіші літературознавчі і критичні праці Филиповича: «Шевченко і романтизм» (ЗІФВ, IV,1924), «До історії українського романтизму» (Укр., 1924, Кн. 3), 'Генеза Франкової легенди «Смертъ Каїна» (вступна стаття до твору «Смерть Каїна», К., 1924), «О.Олесь» (вст. ст. до вид.: О. Олесь. Вибрані твори, К., 1925), «Шевченко і Гребінка» (Укр., 1925, кн. 1-2), «До студіювання Шевченка та його доби» (у зб. «Шевченко та його доба», І, К., 1925), «Рилеєв і Державін» (У зб. «Декабристи на Україні», К., 1926), «Шляхи Франкової поезії» (у зб. «Іван Франко», К., 1926), «Шевченко і декабристи» (окр. вид., К., 1926), «Спустошена ідилія» (вст. ст. до вид.: О. Кобилянська. Земля, К., 1926), «Європейські письменники в Шевченковій лектурі» (Прол. Правда, 1926, № 56), «Переклад Котляревського із Сапфо» (ЗІФВ, XII — XIV, К., 1927), «Історія одного сюжету» (вст. ст. до вид.: О. Кобилянська. «У неділю рано зілля копала», К., 1927), «Ольга Кобилянська в літературному оточенні» (Ж.. і Р., 1928, № 2), «Нові праці про І. Котляревського» (Ж.. і Р., 1928, кн. ХІІ), «Перший переказ з Шевченка російською мовою» (З6. Шевченко, І, К., 1928), «Аналіз образу Прометея в творах Лесі Українки» (Ж.. і Р., 1928, кн. IX), «Українське літературознавство за 10 років революції» (у зб. «Література», І, К., 1928 і окр.), «З новітнього українського письменства». Історично-літературні статті (1929).

Найповніше видання поетичної спадщини Ф.: «Поезії», Мюнхен 1957.

Творче сходження і основний творчий доробок

Почав друкуватися рос. мовою з 1910 під псевдонімом П. Зорєв у журналах «Вестник Европы», «Заветы», «Куранты». Ранні поетичні твори Ф. позначені впливом символізму. Публікувалися у збірнику «Музагет» (1919), що об'єднував поетів-символістів. Перша значна наукова праця — «Жизнь и творчество Е. Баратынского» (1917). З 1917 — http://uk.wikipedia.... title='Приват-доцент' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>приват-доцент Київського університету, в 1920-33 — професор Інституту народної освіти (тогочасна назва Київського університету). Був членом комісії ВУАН зі складання біографічного словника українських діячів, секретар історично-літературного товариства при ВУАН, що його очолював академік http://uk.wikipedia.... title='Єфремов Сергій Олександрович' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Єфремов, редактор різних наукових збірників та ін.

Автор збірок поезій «Земля і вітер» (1922), «Простір» (1925). Належав до літературної групи «неокласиків». Вважав, що гармонійному розвитку національної літератури необхідне підґрунтя класичного світового письменства, не сприймав кон'юнктурної офіційної ідеологічної лінії в тогочасній поезії, виступав за підвищення культурного та художнього рівня літературних творів. Поетична творчість Ф. відзначається культурологічною насиченістю, осмисленням загальнолюдських етичних та естетичних цінностей. Здійснив переклади з французької (Ш. Бодлера, П. Верлена, П. Ж. Беранже), російської (О. Пушкіна, В. Брюсова, Є. Баратинського). Літературознавчі праці Ф. присвячені питанням західноєвропейської літератури, сучасного українського літературного процесу, проблемам методології науки про літературу. Ф. — автор статей про І. Франка, О. Олеся, Лесю Українку, О. Кобилянську, М. Коцюбинського, представників молодої української поезії (П. Тичину, Я. Савченка, М. Рильського, М. Семенка). Один із фундаторів сучасного шевченкознавства, автор спеціальних досліджень «Шевченко і романтизм» (1924), «Шевченко і Гребінка» (1925), «Шевченко і декабристи» (1926), «До студіювання Шевченка та його доби» (1925). Своїми працями Ф. заклав наукові основи українського літературознавства (ст. «Українське літературознавство за 10 років революції», 1928). Восени 1935 заарештований органами НКВС, звинувачений у причетності до терористичної групи і засуджений до страти. Невдовзі вирок було замінено на 10-річний термін ув'язнення. Засланий на Соловки, де і загинув.

Як поет Ф. належав до групи неокласиків, позиції яких захищав у «літ. дискусії» 1925. Його невеликий літ. доробок — дві зб. поезій: «Земля і вітер» (1922) і «Простір» (1925), відзначаються високою літ. культурою, глибиною думки й досконалістю форми. Ранні його вірші позначені символізмом, поетику якого Ф. засвоїв, ще пишучи рос. мовою. Філос. підвалинами його поезії є насамперед людина, її місце в природі й історії. З цього походить його виразний універсалізм, тяжіння до безмежних, майже космічних просторів («Дивись, дивись, безмежні перелоги»). Прикметне для його поетичного мислення також уміння конфронтувати сучасність з далеким минулим і майбутнім. Важливіші літературознавчі праці Ф.: «Шевченко і декабристи» (1926), http://uk.wikipedia.... title='Пушкін' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>«Пушкін в укр. літературі» (1927), «Укр. літературознавство за 10 років революції» (1928), «З новітнього укр. письменства» (1929, про творчість http://uk.wikipedia.... title='Франко Іван Якович' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>І. Франка, http://uk.wikipedia.... title='Леся Українка' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Лесі Українки, http://uk.wikipedia.... title='Ольга Кобилянська' class='mw-redirect' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>О. Кобилянської).

Література

http://uk.wikipedia.... title='Енциклопедія українознавства' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор http://uk.wikipedia.... title='Кубійович Володимир Михайлович' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: http://uk.wikipedia.... title='Молоде життя' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Молоде життя, 1954—1989.
Лавріненко Ю. Розстріляне відродження. Париж 1959;
Безсмертні, зб. за ред. М. Ореста. Мюнхен 1963;
Шерех Ю. Не для дітей. Нью-Йорк 1964.
Казьмирчук Г. Д., http://uk.wikipedia.... title='Латиш Юрій Володимирович' style='color: rgb(85, 34, 0); padding: 0px !important; background: transparent;'>Латиш Ю. В. Українське декабристознавство. Київ; Черкаси, 2002. С. 163–171.
Бурій В. Павло Филипович / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. - 2001. - 25 лип. - С. 4. - (Постаті).

Посилання

http://www.archive.o... style='padding: 0px !important; text-decoration: inherit !important; background: transparent;'>П. Филипович. Земля і вітер. Київ 1922

Отримано з http://uk.wikipedia....=Филипович_Павло_Петрович&oldid=13926430

Валерій Бурій

http://who-is-who.ua... alt='СЕЛО КАЙТАНІВКА'>

Валерій Бурій

Будьмо … горді, як небо, і сильні, як земля

Жовтневі буденні дні перед Покровою стали сумними і піднесеними для катеринопільчан. Тут відзначили 120-річчя і 135-річчя від дня народження своїх видатних земляків: у Кайтанівці – Павла Филиповича, у Пальчику – Сергія Єфремова. Значущості цим подіям надала участь у них науковців – літературознавців з Києва, Львова, Чернівців, Черкас – учасників п’ятих Єфремовських читань у Черкаському національному університеті ім..Богдана Хмельницького. Найтитулованішим гостем ювілейних урочистостей був професор Київського національного університету ім..Т.Г.Шевченка, доктор філологічних наук, лауреат національної Шевченівської премії, наш земляк – теж катеринопільчанин родом із Гуляйполя – Михайло Кузьмович Наєнко. Це він ще двадцять років тому виступив натхненником і ініціатором повернення імен та доброї пам’яті земляків, репресованих та убієнних за матір – Україну. Єдиною їх провиною була неопалима любов до України.

Активну участь в організації та проведенні урочистостей взяли активісти Черкаської обласної та Катеринопільської районної організацій Народної Партії.

… Маленьке українське село Кайтанівка. Звідси пішов у великий світ Павло Филипович. Із щирою любов’ю і ґрунтовно розповідає про історію малої батьківщини видатного земляка директор школи Борис Бичко:

- Наше село має давню історію. У 1841 році Похилевич – відомий український дослідник писав: «Село Каэтановка при ручье Вербовец». Започаткував поселення вільний селянин Каетан. Прибували до нього втікачі від поляків, які селилися кутками. Куток Свинарка – в лісі, де було багато диких свиней. Другий куток - Карпова круча, тут і понині нуртує багато джерел. Третій куток – Хрест, поставлений тут у 1861 році знак як оберіг від хвороб та усього злого. Тут ще до нової ери жили наші пращури – трипільці. Про них свідчить жертовна святиня – Бик. Ця історія живила творчість Павла Филиповича.

Дійство в Кайтанівці було пройнято святістю і трепетним ставленням до пам’яті свого земляка. Розпочалось воно проникливим і щемним молебнем отця Іоанна, декламуванням віршів земляка школярками Яною Снісаревською, Аліною Ковтун, Амалією Баторою, Іннесою Бувак, Іриною Жовнір.

Зворушило благословення дітям за їх причастя до світлої пам’яті поета і науковця Михайла Наєнка, а також теплі слова професора Черкаського національного університету Володимира Поліщука. Гості подарували школі бібліотечку книг і великий портрет Павла Филиповича. Слово про нього виголосила сільський голова Тетяна Шевченко.

- Наш, земляк – є гордістю села. Він із когорти видатних літературних діячів. Народився Павло Петрович 2 вересня 1891 року в сім’ї священика. Після закінчення сільської школи вступив до гімназії в Златополі, а потім до Київського університету, який закінчив з золотою медаллю і залишився при університеті, як професорський стипендіат. З 1920 року до самого арешту працював професором Київського університету. Писати вірші почав у 20 років, тоді й з’явилися його поезії у київських журналах. Павло Петрович писав також рецензії, вступні статті до творів І.Франка, Л.Українки, О.Кобилянської, перекладав багато віршів французьких поетів. Він був одним із перших пореволюційних поетів хліборобської України. Йому постійно снилися турботи рідної Кайтанівки. Але на той час розгортали свою кампанію безвірники, і він як син священика не міг часто бувати в селі. За своє життя він видав лише дві збірки віршів. Це «Земля і вітер» та «Простір».

Подаємо вірші із цих збірок

***

Я – робітник в майстерні власних слів.
Та всі слова я віддаю усім.
Будую душі, викликаю гнів.
Любов і волю вводжу в кожний дім.

***

Дивись, дивись: безмежні перелоги
І хмар насуплених погроза в далині.
Приносить вітер виклики тривоги -
Шалений вітер і криваві дні.

Не перший рік, як позникали боги,
Остались люди та мерці одні.
Жують і плачуть: дайте-бо підмоги,
Заснуть спокійно дайте у труні.

Я чую жаль. Мене турбує звада,
Та марний біль перемогла відрада,
Бо у минулім не кохаюсь я,

Бо не ростанусь з мрією моєю:
Став чоловік над чорною ріллею,
Як небо, гордий; сильний, як земля.

***

Коли летять, як сиві зграї,
Такі скупі і сірі дні,
Коли сама земля вмирає,
І в небі не горять огні, -

Коли кругом старці й каліки,
І обідніло серце вкрай,
Забудь і ти, забудь навіки
Мій біль і горе, і одчай,

І те, що всі мої надії,
Любов і пристрасть, і хвали
Лиш тягарем чужої мрії
Для тебе, ніжної, були.

Минеться все, уже минає.
Змінився я, і ти не та.
Над нами вічність пролітає -
Шляхи безкраї заміта.

І я уже не маю сили
Тебе забути, відійти.
Я чую тільки голос милий,
Я бачу світ, бо в світі - ти.

***

Заклинаю вітер і хмари,
Заклинаю, земле, тебе!
І бринять найміцніші чари -
Заклинаю сонце сліпе.

Пролетіли огненні бджоли
Між зелених полів людських.
Заклинаю вас, тихі доли,
Не пускайте до себе їх!

А глухі снігові градини,
Смілий вітре, хоч ти розвій, -
Хай живуть і квіти й рослини
У країні бідній моїй!

Ясний світе, степе без краю,
Срібна пісне, роси й трави,
І у вирій перші шуми,
Вас кохаю, вас заклинаю,
Хочу бути таким, як ви!

Валерій Бурій

http://kropyva.ck.ua... style='border: 1px solid; text-align: justify !important; margin: 10px 5px; width: 212px; height: 300px; float: left;'>

Народився:

1950 року Щербина Володимир Анатолійович в селі Каїтанівка Катеринопільського району. У 1967 року закінчив з золотою медаллю середню школу в місті Ватутіне Звенигородського району Черкаської області. Того ж року вступив на теплоенергетичний факультет Київського політехнічного інституту, який закінчив 1973 року. Працював інженером на заводі «Ленінська кузня» (1973—1990). Депутат Київської міської Ради (1990—1994), секретар Комісії з національних і мовних питань. Начальник відділу в Антимонопольному комітеті України (1994—1996). Працював журналістом в газеті Вечірній Київ (1996—2007 рр.), редактор відділу. Член Товариства Української мови (1989), яке у 1991 році було реорганізоване у Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Народного Руху України (1989), Київської міської організації всеукраїнського товариства «Меморіал» імені Василя Стуса (1997),Спілки журналістів України(2001). Заслужений журналіст України (2007).

Валерій Бурій Павло Филипович.
Друк

Народився П. Филипович 2 вересня 1891 р. в с. Кайтанівка на Київщині (тепер Черкаська область) у родині священика. Середню освіту здобув у відомій Колегії Павла Галагана, закінчив її 1910 р. і того ж року вступив до Київського університету на правознавчий факультет. Провчившись рік, П. Филипович перейшов на історико-філологічний факультет слов'яно-руської філології. Писати почав рано, навчаючись ще в колегії, спочатку російською мовою під псевдонімом Павло Зорев. Буржуазну революцію 1917 р. він сприймає як «державно-національне відродження українського народу», і з «самопосвятою неофіта віддає себе, весь свій талант українському народові». Відтоді П. Филипович пише українською мовою, перейнятий вірою у відродження рідної землі:

А давнє слово на сторожі,

Напівзабуте слово те,

Як пишне дерево, зросте

У дні співучі і погожі.

(«Не хижі заклики пожеж...»)

З 1917 р. Филипович працює на посаді приват-доцента в Київському університеті, а з 1920 p., після перетворення університету в Інститут народної освіти, і до 1933 p. — професором, викладачем історії літератури.Для поетичної особистості П. Филиповича характерні інтелігентність, висока філологічна культура, самостійність художнього мислення, мало залежного як від традицій, так і тиску сучасності, щирість самовираження. Знавець культури минулого і гостро чутливий до нового, він у своїй поезії рівно уважний і до історичного досвіду людства, і до навколишнього життя. Загалом це поет медитативного складу, тож найкращим його набутком є інтимна лірика з її філософським осягненням світу, наданням йому гармонії («непорушної згоди поля, людини, дня»), відвертістю в найпотаємніших почуттях «самотньої втіхи» і «мрійних надій».

За час від 1919 р., коли в «Музагеті» з'явилися перші, українською мовою писані, вірші, П. Филипович видав поетичні збірки «Земля і вітер» (1922) та «Простір» (1925). «Земля і вітер» — це лірика зрілого художника, майстра форми. Вона багата прикметами сучасного життя, її розгалужують у часі й просторі літературні ремінісценції. Книжка цільна композиційно, водночас у ній відбивається рух стильових домінант: від романтичних символів через певний наліт декларативно-конструктивістської штучності до класично-реалістичного письма з прозорістю, лаконічністю й предметністю образу. Тяжіння до простоти і ясності сховані в основі його розлогих метафоричних образів, подекуди цілий вірш являє собою розгорнуту метафору («Гроза»). «Земля і вітер» не поступається художньою досконалістю другій збірці «Простір», хіба що стильовою цілісністю. Особливе місце в ліриці П. Филиповича посідають поетичні переживання, спричинені громадянською війною «Ніч, як циганка стара...». У цих відлуннях на громадянську війну чи не найповніше виявилось романтичне світовідчуття поета, помітне скрізь, де екстраверсійність ліричного героя (його відкритий смуток, зажура, мрійливість), зіштовхуючись із невблаганною реальністю, проймається раптом холодом розсудливості: Не вірте мрійникам, не слухайте померлих!

Борвієм, пристрастю і згагою степів,

Тугою темною і бійними дощами

Життя несеться над усіма нами

І вимагає ладу і пісень.

(«Кому не мріялось, що є незнана муза...»)

Виразно розкривається філософсько-естетична сутність поезії П. Филиповича в його поглядах на людину та її призначення. Тогочасна пролетарська настанова полягала в тому, щоб зображати конкретну людину (а фактично — «рольову особистість») — шахтаря, будівника, цегляра, одне слово, «брудного замурзаного титана» (М. Рильський), і з цього боку можна сказати, що його герой «неолюднений», бо постає переважно як образ узагальнений і вічний, до якого тягнуться всі лінії філософських роздумів поета. Естетичне кредо П. Филиповича-художника, як і його зневажливо-іронічне ставлення до теорії і практики «пролетарського мистецтва», відбите у вірші «Різьбярі». Поет прагне гармонії, спокою, але щоразу наштовхується на «залізний заклик димарів». На об'єктивну зневагу до краси й культурних надбань людства він реагував сумною констатацією: Гордий Рим, залізні легіони...

«Енеїди» бронзові рядки...

В наші дні бурхливі і червоні

Хто згадає про чужі віки?

(«Спартак»)

Про високу культуру й освіченість, поєднані з позицією, протиставленою оспівуванню бетону й заліза, свідчать поетичні переспіви, літературні ремінісценції П. Филиповича зі слов'янських та інших літератур світу, вірші на біблійні сюжети. Зроблені ним переклади творів з Ш. Бодлера, П. Беранже, П. Вердена та інших поетів сприймаються як невтрачений зв'язок з європейською літературою, якою здавна живилася українська література. «Класовою» підозріливістю й ортодоксальністю можна пояснити, чому П. Филипович за радянського часу майже не був «відкритий» як літературознавець і критик. Його літературознавчі праці, присвячені творчості Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Олеся, М. Коцюбинського та ін., подосі не втратили своєї ваги. Восени 1935 р. Филипович був заарештований, звинувачений у причетності (за тодішнім страшним шаблоном) до терористичної групи і засуджений до страти. Потім вирок був замінений на десятирічне ув'язнення. Але життя його обірвалось раніше. Є припущення, що в листопаді 1937 р.

Закрити