Вова Сташинський

Історія найдавнішого поселення сягає кам'яної доби. За результатами археологічних розкопок території так званого Селища були знайдені кам'яні знаряддя (скребки, різці та ножі для обробки продуктів мисливської здобичі, кремінні вістря стріл і списів тощо)^{[https://uk.wikipedia... title='Вікіпедія:Посилання на джерела'>Джерело?]}.

Як зазначає В. Паучок, назва села походить від того, що у Колодрубах рубали на дрова викорчуваний ліс^{[https://uk.wikipedia... title='Вікіпедія:Посилання на джерела'>Джерело?]}.

Найдавніша писемна згадка про село відноситься до 1440 року. У судовому записі від 5 грудня 1440 року львівський міщанин М. Гельмваз повернув Петру з Грімна його села: Колодруби, Лісневичі і Грімно^{[https://uk.wikipedia... title='Вікіпедія:Посилання на джерела'>Джерело?]}. У витягах з люстраціі 1469 року йдеться, що воєвода Руського воєводства одержав від короля якісь монастирі в Колодрубах і Грімному^{[https://uk.wikipedia... title='Вікіпедія:Посилання на джерела'>Джерело?]}. Як свідчить податковий реєстр 1515 року, селом володіли магнати Заславські і обробляли вони 12 ланів землі (лан — 20 гектарів)^{[https://uk.wikipedia... title='Вікіпедія:Посилання на джерела'>Джерело?]}.

Станом на 1578 р. Колодруби були у володінні подільського воєводи, а сільські сільськогосподарські землі зменшились до 8,5 лана і до середини сім­надцятого століття залишались на цьому рівні^{[https://uk.wikipedia... title='Вікіпедія:Посилання на джерела'>Джерело?]}. 1648 року Колодруби були частково пограбовані татарськими загонами, через що наступного року з них було зібрано лише 34 золотих податку, про що свідчить присяга колодрубівських селян Івана Пришляка та Левка^{[https://uk.wikipedia... title='Вікіпедія:Посилання на джерела'>Джерело?]}.

Внаслідок першого поділу Польщі у 1772 році село опинилося у складі Австрійської імперії. Згідно з земельною метрикою села 1787 року поля в ньому займали 598 моргів, а луки та пасовиська — 611 моргів. Гра­фові Лянцкоронському належало 407 моргів зе­мельних угідь та весь ліс (291 морг)^{[https://uk.wikipedia... title='Вікіпедія:Посилання на джерела'>Джерело?]}. Священик на рік збирав з https://uk.wikipedia... title='Селянський двір' class='mw-redirect'>селянського двору по 6 грошів та 2 гроші «на вино» для прича­щання та шість яєць.

У 1798 році в селі нараховувалося 108 сімей українського населення, а оcновними сільськогосподарськими культурами були жито й овес^{[https://uk.wikipedia... title='Вікіпедія:Посилання на джерела'>Джерело?]}.

Восени 1817 року у зв'язку з неврожаєм і голодом у Колодрубах почалося селянське завору­шення. Управитель ма­єтків графа Лянцкоронського Ю. Рильський звер­нувся з проханням, щоб у село був доправлений загін з 20 солдатів, який придушив заворушення. 5 вересня 1818 року жителі Колодруб та сусідніх сіл Комарнівського ключа, уповноваженим від яких був Гринько Пилипів, подали скаргу до повітових властей про утиски з боку власника маєтку та його управителя, відмовляючись давати їм натуральні податки. Заворушення було придушено військами.

У грудні 1818 року селянські представники з Колодруб і сусідніх сіл домагались у властей паспорти з метою виїзду до Відня та подання скарги імператорові. Восени 1819 війська почали стягувати недоїмки, застосовуючи тілесні покарання. Восени 1820 року в селах Комарнівського ключа вибухнуло повстання, для придушення якого у селах було розквартировано ескадрон драгунів, ескадрон гусар та дві роти піхоти.

На­весні 1822 року селяни не мали посівного матеріалу. Після двох подань до імператора у Відні колодрубівський посол Гринь Пилипів був заарештований, і відсидів два тижні у тюрмі, після чого втік з села.

Взимку 1845 року в селі почалася епідемія мотилиці на велику ротату худобу^{[https://uk.wikipedia... title='Вікіпедія:Посилання на джерела'>Джерело?]}.

У 1880 році в Колодрубах проживало 979 чоловік, а пану Лянцкоронському належала половина всіх сільських лук і городів, третина пасовищ і весь ліс^{[https://uk.wikipedia... title='Вікіпедія:Посилання на джерела'>Джерело?]}.

У 1882 році було збудовано дерев'яну церкву св. Юрія^{[https://uk.wikipedia... title='Вікіпедія:Посилання на джерела'>Джерело?]}.

У селі була однокласна школа, де довгі роки вчителювали Григорій Лев та Степан Сеньків, які проводили в селі культурно-освітню роботу.

Перша світова війна призвела до застою на культурно-освітній ниві. Засноване напередодні війни товариство «Сокіл» перестало існувати, читальня «Просвіта» ледве животіла. Значна частина юнаків поповнила лави Українських Січових Стрільців. В селі за ініціативи священиків було організовано хор, Влітку 1919 року Західна Україна перейшла під владу Польщі. https://uk.wikipedia... title='Особисте селянське господарство'>Селянські господарства у міжвоєнний період зазнавали складнощів через відсталість господарства та значні податки.

У вересні 1939 року у село ввійшла Червона Армія і вже 24 вересня в Колодрубах було створено селянський комітет. Було закрито читальню «Просвіти» і товариство «Сокіл», ліквідовано кооператив. У березні 1941 року 42 бідяцько-середняцькі гос­подарства загнали в колгосп «ім. XVIII партз'їзду» (голова правління Ілько Андрушко)^{[https://uk.wikipedia... title='Вікіпедія:Посилання на джерела'>Джерело?]}, а тих хто чинив опір радянській владі, був задіяний в українському культурному житті, було заарештовано та відправлено до Сибіру.

29 червня в Колодруби вдерлися німецькі вій­ська. З Колодруб на примусові роботи до Німеччини було вивезено 120 людей^{[https://uk.wikipedia... title='Вікіпедія:Посилання на джерела'>Джерело?]}. За окупації було збережено колгосп та запроваджено натуральні податки на селянські господарства^{[https://uk.wikipedia... title='Вікіпедія:Посилання на джерела'>Джерело?]}.

У липні 1944 року на Миколаївщину повернулася радянська влада. Десятки колодрубівчан були мобілізовані в радянську армію, 20 їх загинуло на фронті^{[https://uk.wikipedia... title='Вікіпедія:Посилання на джерела'>Джерело?]}. Частина молоді, після повернення радянської влади, пішла до УПА, 30 з яких загинули, а їх родини було етаповано до Сибіру^{[https://uk.wikipedia... title='Вікіпедія:Посилання на джерела'>Джерело?]}.

Восени 1949 року в Колодрубах організо­вано новий колгосп «ім. Щорса» (голова правління Михайло Гринчук), а за рік до нього загнали майже всіх селян. Поблизу Колодруб 3 квітня 1945 року було знищено загін УПА з 27 осіб, в тому числі 16 з Колодруб, через зраду одного з учасників ОУНівського підпілля.