|
ПАМ’ЯТНІ ДАТИ КАТЕРИНОПІЛЬЩИНИ У 2013 РОЦІ- 160 років від дня народження Євгена Івановича Борисова ( 1853 – 1900 ), публіциста, етнографа, уродженця с. Вербовця - 115 років від дня народження Омеляна Григоровича Снігура (1898 – 1970), Героя Соціалістичної Праці, колишнього мешканця с. Шостакового ЛЮТИЙ 28 - 75 років від дня народження Раїси Миколаївни Бойко (1938), заслуженого учителя Української РСР, уродженки смт Катеринополя ТРАВЕНЬ 20 - 55 років від дня народження Миколи Васильовича Калниболотчука, письменника, уродженця с. Гуляйполя 23 - 35 років від дня народження Миколи Миколайовича Штепана (23.05.1978 – 14.11.1998), поета, уродженця смт Катеринополя 26 - 90 років від дня народження Миколи Пилиповича Мельниченка (1923), члена Національної спілки журналістів України, який з 1967 до 1985 року працював редактором Катеринопільської районної газети 27 - 45 років від дня народження Юрія Анатолійовича Косюка (1968), Героя України, колишнього жителя смт Катеринополя 30 - 65 років від дня народження Юрія Івановича Мінералова (30.05.1948 – 29.08.2012), російського літературознавця, поета і критика, заслуженого діяча науки Російської Федерації, доктора філологічних наук, уродженця с. Сухої Калигірки ЧЕРВЕНЬ 7 - 90 років від дня народження Миколи Андрійовича Гірника (1923-1981), поета, перекладача, уродженця с. Вербовця 8 - 85 років від дня народження Едуарда Никифоровича Яворського (1928), музикознавця, заслуженого діяча мистецтв України, уродженця с. Лисича Балка 18 - 75 років від дня народження Валентини Олександрівни Зозулі (1938), заслуженого працівника культури України, мешканки смт Катеринополя ЛИПЕНЬ 12 - 155 років від дня народження Михайла Михайловича Філіпова (1858-1903), вченого, уродженця с. Вікниного 24 - 45 років від дня народження Миколи Дмитровича Середи (24.07.1968 – 01.07.1987), учасника війни а Афганістані, уродженця села Радчихи. 26 - 100 років від дня народження Олега Володимировича Килимника (1913-2001), літературознавця, уродженця с. Ямполя ВЕРЕСЕНЬ 1 - 150 років від дня народження Олексія Борисовича Нейдгардта (01.09.1863 – 6.11.1918), останнього власника с. Мокрої Калигірки, причисленого до сонму святих Російською Православною Церквою ЖОВТЕНЬ 3 - 75 років від дня народження Юрія Дмитровича Білика (1938), доктора економічних наук, уродженця смт Катеринополя 8 - 65 років від дня народження Володимира Сергійовича Головковського (1948), заслуженого журналіста України, колишнього головного редактора газети «Черкаський край», кореспондента Катеринопільської районної газети 18 - 75 років від дня народження Василя Григоровича Латанського (1938), поета, уродженця с. Луківки 20 - 130 років від дня народження Петра Олександровича Єфремова (1883-дата см. невід.), літературознавця, уродженця с. Пальчика 21 - 55 років від дня народження Юрія Григоровича Горового (1958), члена Національної спілки журналістів України, який у 1984 році працював завідувачем відділу Катеринопільської районної газети ЛИСТОПАД 21 - 75 років від дня народження Михайла Кузьмовича Наєнка (1938), літературознавця, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, уродженця с. Гуляйполя ГРУДЕНЬ 2 - 40 років від дня народження Василя Миколайовича Фурмана (1973), доктора економічних наук, професора, уродженця с. Шостакового 8 - 100 років від дня народження Прокопа Микитовича Гудзенка (1913 – 1982), лікаря-педіатра, заслуженого діяча науки УРСР, доктора медичних наук, уродженця с. Ромейкового 14 - 85 років від дня народження Петра Мусійовича Матули (1928), українського громадського діяча у США, автора ідеї та найактивнішого учасника створення пам’ятника митрополиту Василю (Липківському) в США, уродженцеві с. Лисичої Балки |
5 квітня 2013
|
Валерій Михайлович Бурій — педагог, краєзнавець, журналіст, релігієзнавець, автор близько 1000 науково-популярних нарисів, публіцистичних статей, заміток, короткого словника-довідника «Твоє Ватутіне від А до Я» (2003), книг «Вибрані розвідки, статті та замітки» (2008), «Лисича Балка: відома та невідома» (2009), «Народно-православний календар» (2009), співавтор альманахів «Плуг», «Надвисся», Всеукраїнських науково-методичних часописів «Хімія», ювілейного збірника «Ватутіне: вчора і сьогодні» (2007). В. М. Бурій листується з відомими людьми, земляками, героями його публікацій. Теплі слова є про нього в листах нині покійного Олега Килимника, доктора філогічних наук, професора, члена Спілки письменників України; Олександра Воронина, директора українського православного видавництва «Воскресіння» у США, радіожурналіста; Галини Сиваченко, доктора філологічних наук, провідного наукового співробітника Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка; Едуарда Яворського, музикознавця; лауреата літературної премії ім. Василя Симоненка Василя Пахаренка та інших. Щодо походження прізвища БУРІЙ старший науковий співробітник відділу ономастики Інституту української мови НАН України, кандидат філологічних наук (м. Київ) I. В. Єфименко повідомив таке: 'Прізвище Бурій — це типове українське прізвище на -ій (порівняйте ще аналогічні прізвища Вертій, Гладій, Крутій, Палій) прізвиськового походження, що пов'язане з дієсловом бурити «непокоїти, турбувати, перешкоджати, заплутувати, кудлати». Очевидно, первісне значения прізвиська Бурій було «той, хто підбурює, збурює». Стосовно мотивації прізвиська Бурій порівняйте ще споріднений український іменник бурлій у значенні «крикун, підбурювач». Народився Валерій Михайлович Бурій 15 лютого 1957 року в мальовничому селі Лисича Балка Катеринопільського району на Черкащині в родині колгоспників. У 1972 році він із Похвальною грамотою закінчив сільську восьмирічну школу, про яку зберіг найтепліші спогади та про вчителів К. М. Добровольську, Л. Ф. Олійник, В. І. Григор'єву, М. І. Пересунька, С. М. Рейдало, Л. М. Домніцьку та інших. У 1976 році закінчив з відзнакою агрономічне відділення Звенигородського сільськогосподарського технікуму. У 1984 році Валерій Бурій успішно закінчив природничий факультет Черкаського державного педагогічного інституту, де здобув професію учителя біології і хімії; протягом 1988–1989 рр. студіював релігієзнавство у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка, після чого став лектором-методистом обласної категорії з проблем релігієзнавства. Перебуваючи у війську, В. М. Бурій 1976–1978 рр. навчався в Новосибірському вищому військово-політичному училищі. З 1984 по 2009 рік В. М. Бурій працював учителем хімії і протягом 10 років був лектором-методистом обласної категорії Звенигородської районної організації товариства «Знання», а протягом 1996–2004 рр. очолював методичне об'єднання учителів хімії Ватутінського міського відділу освіти, входив до складу атестаційної комісії педагогічних працівників Ватутінської ЗОШ № 6 (2000–2009 рр.) та обласної акредитаційної комісії профтехосвіти (1998, 2006 р.). У 2000 році В. М. Бурію присвоєно звання «Старший учитель», він нагороджений Почесною грамотою управління освіти Черкаського облвиконкому. А ще В. М. Бурій закінчив дистанційний курс Міжнародної Біблійної школи (Австрія, Відень, 1991 р.), Біблійний курс Євро-Азійського дивізіону АСД (Росія, Тула, 1992 р.), Біблійний кореспондентський курс (США, 1994 р.), Всеросійську заочну Біблійну школу «Нове життя» російсько-норвезької християнської місії світового євангелізму (Росія. Сочі, 1994 р.), Біблійний курс братства незалежних місі онерських громад «Сім'я» (Польща, 1995 р.), заочний курс вивчення Біблії (Житомир, 1999 р.). В. М. Бурій — конфесієзнавець, викладав курс «Історія християнської церкви» Біблійної школи (1997 р.), релігієзнавства Уманської філії приватного навчального закладу, «Європейський університет» (2004–2005 рр.), виконував обов'язки експерта-релігієзнавця комісії з альтернативної служби Ватутінського міськвиконкому (1999–2009 рр); читав курс медичної хімії для студентів Ватутінської філії Черкаського медичного коледжу (2007–2009 рр.), був директором приватного підприємства «Сплайн» (2008–2011 рр.). У 1975 році газета «Шевченків край» (Звенигородка) опублікувала першу замітку В. Бурія «Декабристам присвячено», а в 1987 році він закінчив школу громадських кореспондентів при редакції цієї газети, а в 1997 році став громадським кореспондентом газети «Місто робітниче», членом редакційної ради, літературним співробітником (2006–2009 рр.). В. М. Бурій — член Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України, Клубу незалежних українських письменників «Оратанія», був одним із ініціаторів створення Ватутінської міської організації НСЖУ. У 2007 році нагороджений Почесною грамотою Національної спілки журналістів України та Почесною грамотою Черкаської обласної ради: першою — за вагомий внесок в українську журналістику, другою — за вагомий внесок у розвиток місцевого самоврядування та багаторічну краєзнавчу роботу. Нині Валерій Михайлович Бурій на творчій роботі, входить до складу громадської організації — спілки «Земляцтво Катеринопільщини». [ред.] Література Життєві істини Валерія Бурія: зб. ст. і матеріалів.- Черкаси: Вертикаль, 2012. — 51 с.: іл. — (Подвижники краєзнавства Черкащини). Бурій В. М. Вибрані розвідки, статті та замітки. Вип. 1 / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2008. — 71 с.: фотогр. Бурій В. М. Лисича Балка: відома та невідома: іст. — краєзн. нарис / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009. — 72 с.: фотогр. Бурій В. М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009. — 95 с.: ілюстр. Бурій В. М. Твоє Ватутіне від А до Я: корот. словник — довід. / Валерій Бурій. — Ватутіне — Черкаси: Витоки, 2003. — 20 с. Бурій В. Мій край: система роботи з хімії краєзнавчо-екологічного змісту / Валерій Бурій // Хімія. — К.: Шкільний світ. — 2006. — № 5. — С. 21 — 24. Бурій В. М. Еколого-краєзнавчі знання на уроках хімії та в позаурочний час / Валерій Михайлович Бурій // Хімія: науково-методичний журнал. — Х.: ВГ Основа, 2005. — № 5 (89). — С.13 — 15. Журналісти Черкащини: 1954–2004 : бібліограф. довідник. — Черкаси : Брама, 2003. — С. 31. Мельниченко В. Краєзнавство Черкащини: сторінки історії / В. М. Мельниченко. — Черкаси : Вертикаль, 2010. — С. 105–106; 111. Пономаренко М. Ф. Краєзнавці Черкащини: біобібліограф. словник / Михайло Пономаренко. — Золотоноша, 2003. — С. 21. Дергач В. Праобрази головних персонажів трилогії 'Кара історії': Бурій В.М. / Василь Дергач // Надвисся: літ.- історичн. альманах. - Черкаси, 2010. - № 3. - С. 87-88. Дергач В. Суд землі / Василь Дергач // Дергач В. Кара історії: роман-трилогія. - Черкаси, 2010. - С. 541-548. Дергач В. Україною серце лікую: вибрані твори / Василь Дергач. - Черкаси, 2008. - С. 482; 528-530; 531-534; 564-567. Дергач В. Дискусія: Валерію Бурію: вірш / Василь Дергач // Дергач В. Душею в слові озовусь: поезія різних літ. - Черкаси, 2011. - С. 148. Найденко О. Краєзнавство як стан душі [про В. М. Бурія] / Ольга Найденко // Катеринопільський вісник. — 2012. — 21 лют. — С. 3. Блажко П. З любов'ю до людей і рідного краю [про В. М. Бурія] / Петро Блажко // Місто робітниче (Ватутіне). — 2007. — 16 лют. — С. 2. Валерій Михайлович Бурій [Електронний ресурс] // Персональний сайт. Місто Ватутіне [Електронний ресурс] // Сайт громади. Село Лисича Балка [Електронний ресурс] // Сайт громади. |
30 березня 2013
|
|
22 березня 2013
|
ФОРМАЛЬНА ВІДПИСКА З АРХІВУ МІНОБОРОНИ РОСІЇ НА ЗАПИТ ПРО НАШОГО ЗЕМЛЯКА ГЕРОЯ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ П.Г. ВОЛКОВА 4 липня минулого року (2012) я звернувся із запитом надати інформацію про Героя Радянського Союзу, уродженця с. Лисича Балка (тепер Катеринопільського району Черкаської області) до Центрального архіву МО РФ, м. Подольск. У першу чергу хотілося уточнити дату народження земляка і, як його вшановують у нинішній час в Росії, бо у нас, по-суті - ніяк... Не дуже я сподівався на відповідь. Але, нарешті, 14 березня 2013 року - отримав лист-відповідь: Министерство обороны Российской Федерациии Федеральное государственное казённое учереждение ''Центральный архив Министерства обороны Российской Федерации'' г. Подольск Московской обл. 26 февраля 2013 г. № общ / 105252 Бурий Валерию Михайловичу ул. Юбилейная, 11, кв. 48, г. Ватутино, Черкасская обл., Украина, 20250 Приносим свои извинения за длительность рассмотрения Вашего обращения. Это связано с большим количеством поступающих в архив писем и запросов социально-правового характера, связанных с социальной защитой граждан, предусматривающих их пенсионное обеспечение, а также получение льгот и компенсаций в соответствии с законодательством и международными обязательствами Российской Федерации, что превышает возможности архива по их исполнению в установленные сроки. Сообщаем, что с данными о Герое Советского Союза Волкове Филиппе Григорьевиче Вы можете ознакомиться в Кратком биографическом словаре ''Герои Советского Союза'' (М.: Воениздат 1987 г., Т.1, стр. 281). Зам. начальника отдела Г. Фомина |
15 березня 2013
|
1. Блажко Петро. Краєзнавець, просвітянин, журналіст / П. Блажко // Бурій В.М. Лисича Балка: відома та невідома. – Черкаси: Вертикаль, 2009. – С. 64 -70. 2. Блажко П.Ф. Ватутіне: іст. Нарис / П. Блажко. – Черкаси: Сіяч, 2001. – С. 63; 66; 136. 3. Бондар М. Слово про сучасника / М. Бондар // Катеринопільський вісник. – 2000. – 7 червня. 4. В.М. Бурій – вчитель, краєзнавець, журналіст: [біогр. довідка] // Туристичні меридіани (Черкаси). – 2002. – 27 верес. 5. Валерій Бурій: [коротка біогр. довідка] // Плуг: літ.-краєзн. альманах. – Звенигородка, 2002. - №1. – С.44; // Надвисся. – Черкаси, 2005. - №1. – С.97. 6. Валерій Бурій: [біогр. довідка] // Надвисся: літ.-істор. альманах. – Черкаси, 2010. - №3. – С.67-68; 72-81; 87. 7. Ватутіне: вчора і сьогодні: історія міста в нарисах і спогадах. – К.: Колорит, 2007. – С.2; 41-43; 94-99; 121; 123; 147; 173-176. 8. Вороневич О. Слово про цікаву людину /О. Вороневич // Шевч. край (Звенигородка). – 1997. – 17 верес. 9. Дергач Василь. Кара історії: роман-трилогія / В. Дергач . – Черкаси: видавець Ю. Чабаненко, 2010. – С.541-548. 10. Журналісти Черкащини: 1954 – 2004. Бібліограф. довідник. – Черкаси: Брама, 2003. – С.31. 11. Життєві істини Валерія Бурія : зб. ст. і матеріалів : (До 55-річчя від дня народження). – Черкаси : Вертикаль,2012. – 51 с. 12. Катеринопільщина: край хліба, квітів і добра. – [ К.: Укр. вид. консорціум, 2008 ]. – С.58. 13. Матула П. «Катеринопільський вісник» вже читають і хочуть передплачувати навіть в Америці / П. Матула // Катеринопільс. вісник, 1997. – 22 лист. 14. Мельниченко В.М. Краєзнавство Черкащини : сторінки історії / В. Мельниченко. – Черкаси : Вертикаль, 2010. – С. 105 -106; 111. 15. Міста і села України : Черкащина (історико-краєзнавчі нариси) / укладач В.В. Болгов. – К.: Укр. вид. консорціум, 2009. – С. 181. 16. Найденко Ольга. Краєзнавство, як стан душі / О. Найденко // Катеринопільс. вісник. – 2012. – 21 лют. – С. 2. 17. Поліщук В.Т. Черкащина літературна: статті, бібліогр. матеріали / В. Поліщук, М. Поліщук. – Черкаси : Брама, 2001. – С. 108. 18. Пономаренко Михайло. Краєзнавці Черкащини : біобібліограф. словник / М.Ф. Пономаренко. – Золотоноша, 2003. – С. 21. 19. Реабілітовані історією. Черкаська область : в 5 т. – Сміла : Тясмин, 2006. – Т. 1. – С. 481 – 482. 20. Федорчук К. Постійний автор райони / К. Федорчук // Катеринопільс. вісник. – 2001. – 6 черв. 21. Черкащина : універсальна енциклопедія / Авт.-упоряд. В. Жадько. – К.: ВПК «Експрес-Поліграф», 2010. – С. 528. 22. Шевченків край : іст.-етногр. дослідження. – К.: Наук. Думка, 2009. – С. 316; 506. ХРОНОЛОГІЧНИЙ ПОКАЖЧИК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ВАЛЕРІЯ БУРІЯ1975 1. Декабристам присвячено / В. Бурій // Шевченків край. - 1975. - 18 листопада. 1982 2. Лине пісня / B. Бурій // Авангард. - 1982. - 21 січня. 3. Наш земляк Е. Н. Яворський / В. Бурій // Авангард. - 1982. - 9 жовтня. 4. Лисича Балка: штрихи історії / В. Бурій // Авангард. - 1982. - 13 листопада. 5. Свято зустрічають студенти / В. Бурій // Молодь Черкащини. - 1982. - 23 грудня. 6. Цікаві екземпляри / В. Бурій // Авангард. - 1982. - 28 грудня. 1983 7. Знайомтесь: ентомологія / В. Бурій // Авангард. - 1983. - 27 січня. 8. Вчителько моя, зоре світова… / В. Бурій // Авангард. - 1983. - 22 лютого. 9. Твори нашого земляка / В. Бурій // Авангард. - 1983. - 2 квітня. 10. Кращий подарунок – квіти / В. Бурій // Авангард. - 1983. - 14 квітня. 11. Увага: попелиця! / В. Бурій // Авангард. - 1983. - 28 червня. 12. Горизонти шкільної біології / В. Бурій // Авангард. - 1983. - 9 серпня. 13. Червона калина / В. Бурій // Авангард. - 1983. - 25 серпня. 14. Цікава книга / В. Бурій // Авангард. - 1983. - 13 жовтня. 1984 15. Потоки / В. Бурій // Авангард. - 1984. - 14 лютого. 16. Ромейківка / В. Бурій // Авангард. - 1984. - 28 червня. 17. Перлина липня / В. Бурій // Авангард. – 1984. – 14 липня.
18. Красуні сосни / В. Бурій // Авангард. - 1984. - 7 серпня. 19. Срібний абрикос / В. Бурій // Черкаська правда. - 1984. - 10 жовтня. 1985 20. Дерево в білій вуалі / В. Бурій // Авангард. - 1985. - 10 вересня. 21. Топонімічний словник Катеринопільщини / В. Бурій // Авангард. - 1985. - 21 вересня. 22. Дивовижне цвітіння / В. Бурій // Авангард. - 1985. - 19 жовтня. 23. Тиждень хімії / В. Бурій // Шевченків край. - 1985. - 27 квітня. 1986 24. Топонімічний словник Катеринопільщини / В. Бурій // Авангард. - 1986. - 13 березня. 25. Антиалкогольна виховна робота в школі / В. Бурій // Шевченків край. - 1986. - 27 вересня. 26. Парк у Ватутіному / В. Бурій // Шевченків край. - 1986. - 27 |
12 лютого 2013
|
ЮВІЛЯРИ-ЗЕМЛЯКИ 2013 У ЛИСИЧІЙ БАЛЦІ НАРОДИВСЯ ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ ЕДУАРД НИКИФОРОВИЧ ЯВОРСЬКИЙ ... Колись, у ранньому дитинстві, його дуже зацікавив кишеньковий годинник батька, голови сільради з Лисичої Балки. Тож і вирішив з'ясувати, як влаштований цей чарівний предмет, після чого, зрозуміло, годинник довелось здати в ремонт. ''І хто ж то примудрився так його поламати?'' - вразився майстер. ''Мій малий син'', - ніяковіючи, відповів батько. ''Ваш син - талановита дитина, резюмував мудрий годинникар. - Полагодити абсолютно неможливо!''. Трохи згодом сільський хлопчик до безтями і на все життя полюбив коней з їх обпікаюче таємничою красою - як дід, і так само, як він, навчився розуміти мову цих гордих тварин. Ще поважав музику (хоч то було трохи не по чоловічому), бо її любили і співали мати і бабуся. На початку 30-х років українська доля зірвала сім'ю з місця і закинула до Новосибірська й далі - у Татарію. Незадовго до початку війни приїхали до Києва. Тут нарешті він зустрів велику Музику, яка зненацька, мов перша любов, увірвалася в життя, і, як уміє лише любов, освітила весь подальший шлях. Сталося так, що його повели на концерт симфонічного оркестру у ''мушлі'' Першотравневого саду. Виконувалася сюїта з музики до драми Ж. Бізе ''Арлезіанка'' (запам'ятав на все життя). Яке ж диво-дивне оркестр! Диво-дивне усі його групи, їх поєднання, вся ця могуть і сила, чарівна краса мелодії! Едуард аплодував так, що горіли й боліли долоні, так сильно, що рідна тітка аж занепокоїлась. Відтак здібний, як виявилося, хлопчик був прийнятий до київської музичної школи №1, почав навчатися гри на віолончелі (все-таки він був ''переростком'', мав уже одинадцять років). У воєнний період з ним трапилося кілька подій, результати яких за всієї жахливої фантасмагоричності лихоліття до розряду ординарних не зарахуєш. Лишається тільки припустити, що йому була призначена певна місія. Наприкінці 1941 року Едуард із матір'ю, з'ївши останню ложку гарбузової каші з рештками чорного хліба, подалися пішки не більше, не менше - за 300 кілометрів. Ішли до рідних в Лисичу Балку. І врешті-решт дісталися бабусиної хати. Бог беріг - не загинули ні від голоду, ні від кулі. Це й же шлях йому довелося в час війни пройти ще раз - і в тому ж самому напрямку. І знов щасливо! А між тим, буквально смертельними ''демаршами'' знову був Київ: мама дуже хотіла, щоб ''дитина'' продовжувала навчання. Вчився у консерваторії (точніше, в музичному училищі, яке тоді існувало при вузі - як повноправна частина). Підліток-студент в окупованому Києві 42-го року... Одного разу дивом не потрапив у облогу - мабуть, знову клопотався янгол-хранитель. Самотній, голодний, руки мало придатні навіть до віолончелі, адже то стали руки справжнього сільчанина: у Лисичій Балці був мужчиною, годувальником. Тепер же почалися голодні обмороки. Аби вижити, вдруге подався до села, а там змушений був півтора місяці ''прожити'' з братом у льосі: зовсім поряд кипів страшний котел останніх боїв з німцями. І довелося швидко дорослішати. Зрештою, по війні закінчив консерваторію і повернувся до рідної ДМШ №1 педагогом. Потім була й інша робота - редакторська на телебаченні, творчо-адміністративна - в столичному оперному театрі. І нарешті, з 1969 року, - посада головного редактора журналу ''Музика''... Окремі видання - ''Віталій Губаренко'', ''Зоя Христич'', ''Оскар Сандлер'' (разом з М. Михайловим), ''У світлі рампи'', ''Зоряний шлях Національної філармонії України'' - та численні статті Едуарда Яворського в газетах і журналах розповідають про творчість композиторів-класиків та сучасних митців, про концерти, оперні та балетні спектаклі. Е. Яворський - член багатьої спілок: музичної, журналістів, театральних діячів, композиторів України. Його ім'я внесене в довідник ''Життя славетних'' Американського Біографічного інституту. Високо поцінований він і як відомий лібретист оперних, балетних та опереткових творів. Кілька років поспіль я листувався з нашим славним земляком, написав кілька текстів про його життєвий та творчий шлях, маю матеріали, яких не знайти у наших музеях та бібліотеках навіть обласного рівня. ПРО Е.Н. ЯВОРСЬКОГО: * Бурій В. Едуард Яворський: редактор, музикознавець, лібретист / Валерій Бурій // Місто робітниче. - 2003. - 25 лип. - С. 4. * Бурій В. Едуарду Яворському - 70 / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. - 1998.- 3 черв. - С. 3. * Бурій В. Наш земляк Е.Н. Яворський / Валерій Бурій // Авангард (Катеринопіль). - 1982. - 9 жовтня. * Бурій В. Твори нашого земляка / Валерій Бурій // Авангард. - 1983. - 2 квітня. |
31 січня 2013
|
НАШ ЗЕМЛЯК ЗІ СТІЙКОВОГО ЦІСЕЛЬСЬКИЙ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ - ГЕРОЙ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ У 1948-1955 РР. БУВ ГОЛОВОЮ ЛИСИЧОБАЛКІВСЬКОГО КОЛГОСПУ ІМ. ПЕТРОВСЬКОГО. ПРО М.П. ЦІСЕЛЬСЬКОГО ЗАПИТУЙТЕ В БІБЛІОТЕКАХ : Майор з Катеринопільщини знищив цілу флотилію Румунії // Прес-Центр (Черкаси). - 2011. - 25 трав. - С. 27. |
29 січня 2013
|
НОТАТКИ КРАЄЗНАВЦЯ ЛИСИЧА БАЛКА НА СТОРІНКАХ КУЛЬТОВОГО РОМАНУ ВАСИЛЯ ШКЛЯРА ''ЧОРНИЙ ВОРОН'': У Лисичій Балці, недалечко від Мокрої Калигірки, його перестріли козаки Семена Гризла і привели до отамана - перевірити, хто такий. Кремезний, хоч і приземкуватий, Гризло здивував насамперед своїм убранням: синій жупан, розшитий жовтими позументами, шаровари, козацька шапка-бирка, з-під якої над чолом стриміло пасмо русявого чуба. Гострі кінчики вусів були хвацько закручені вгору, що надавало обличчю отамана веселого молодецтва. Шкляр В.М. Залишенець. Чорний Ворон / Василь Шкляр. - Х.: Книжковий Клуб ''Клуб Сімейного Дозвілля'', 2009. - С. 38. Перечитайте роман - там не лакована історія, там часто гірка правда про нашу минувшину... А на околиці міста Ватутіне є лісове урочище та гідрологічний заказник ''Гризлове''... |
15 січня 2013
|
КРИТИЧНО ОСМИСЛЮЙТЕ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ЛИСИЧУ БАЛКУ У НОВИХ КРАЄЗНАВЧИХ ВИДАННЯХ Нещодавно, працюючи у краєзнавчому відділі Черкаської облбібліотеки , зробив ксерокопію статті про село з універсальної енциклопедії, укладачем якої є пріснопам'ятний пан Жадько. Про Лисичу Балку там є багато байок, те що стосується с. Петраківки приписується Л.Б. Дата визволення села від німецько-фашистських загарбників - 1945 рік. Виявляється, що німці ще сиділи у лісових схронах, а Україну повністю звільнили ще у 1944 р. Свинарку Руренко перехрестили на Руденко, написали, що вона родом з Єрок, а мені говорили, що з Ступичного... Мене зробили письменником - та Бог з ними, усе таки я перший автор книги про Лисичу Балку, хоч і там є неточності... Е. Яворського іменують директором Київського оперного театру, а він лише певний час працював заступником... Уродженця села росіянина П. Волкова, Героя Радянського Союзу не згадали зовсім... |
5 грудня 2012
|
24 ЛИСТОПАДА - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ ТА ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ Див. детальніше: Бурій Валерій. Лисича Балка: відома та невідома. - Черкаси, 2009. Бурій-Цісельський В. Свічко пам'яті, не згасни! // Місто робітниче. - 2007. - 23 лист. |
23 листопада 2012
|
| Закрити |
