|
Свій рух відновить електричка «Рівне-Могиляни» - читати далі... |
Електричка "Рівне-Могиляни" відновить свій рух - читати далі... |
Обідня електричка «Рівне-Могиляни» відновлює свій рух - читати далі... |
ОСВІТА. ШКОЛА. Перша школа була збудована поряд з церквою ще за часів царської Росії. В школі спочатку була одна велика класна кімната і менша для вчителів. Було два класи, перший і другий. На цьому вся освіта молоді за царизму закінчувалася. Не письменними були 3/4 населення села. Із архівних документів, які залишилися в селі Могиляни, у 1882 році відкрито церковно-приходську школу. В школі працював один вчитель та навчалося 22 учні чоловічої статі. Навчали письму, арифметиці, закону Божому та співу. Навчав місцевий священник та псаломщик. Писали учні на спеціальних грифе;ьних дошках. Написане можна було стирати і писати знову. По закінченні школи видавалося свідоцтво. |
ХУТОРИ В 1929-1930 роках Польский уряд розпочав земельну реформу, інвентаризацію всієї землі. До цього селяни мали земельні наділи, які тягнулися від річки Горинь аж до села Милятин. Це по 2-3 кілометра довжиною і декілька метрів шириною. На такій ділянці не можна було розвернутися возом. Це викликало беликі неудобства і труднощі в обробці такого наділу. Для того щоб якось покращити ситуацію, Польска влада запропонувала кожному селянину виділити таку кількість землі яку він мав, тільки виділити в одному місці компактно, де б він міг побудувати хату та інші будівлі і навколо його садиби була б його земля. В цьому заключалася суть реформи 1929-1930. Супутником села завжди були, Одноосібно там жили, Життя тихенько там плило, І от прийшла система Рад, Отак позбавилось село, А інколи не раз присниться |
ПОБУТ Пригадуючи умови життя та побут наших односельців і порівнюючи з 2010 роком, різниця є величезна, вражаюча. В ті часи люди жили ніби в іншому часі. Для прикладу: в 30-тих роках в селі кожен двір вирощував коноплі, з яких виготовлявся одяг, кінська збруя. В господарстві тримали вівці, шерсть з яких йшла на виготовлення предметів одягу. З овечого руна (шкіра з шерстю) виготовляли кожухи, шапки без яких зимою не обходився селянин. Хати і господарські будови били криті переважно соломою. Одинці хат були покриті залізом, черепицею. Покрівельний матеріал 'шифер' з'явився лише в 70-тих роках. Хата селянина мала дві кімнати і 'сіни'. 'Сіни' - це приміщення, яке снаходилося між входом з двору і кімнатами гати щось на зразок теперішнього коридору чи передпокою. Підлога в хатах була глиняною. В кожній кімнаті була велика піч, яка служила для приготування їжі, випічки хліба. Хліб випікали всі, в торгівлі хліба не було. На печі спали і сушили вологе зерно. В зимовий період піч була наюлюбленим місцем дітвори. Із меблів в хаті були лише дерев'яне ліжко набите соломою, піл (дерев'яний настил між піччю і стіною), лавки і стіл. Крісла і табуретки були в багатих родинах. До 1955 року люди не знали що таке радіо. З 1955 року розпочалася повсюдна радіофікація будинків селян. Перший стаціонарний, лінійний радіодинамік мав вигляд круглої тарілки з паперовим дифузором. |
МЕДИЦИНА В перші повоєнні роки лікуванням людей займався однин фельдшер який жив у будинку Мартинника, бувшого власника млина. Окремого приміщення, куди могли б прийти люди за допомогою не було. Згодом в селі Могиляни було відкрито медичний пункт, який розміщався в будинку, де раніше проживав дельничий міліціонер. Хата була невеличкою, дві кімнати. |
БІБЛІОТЕКА Перша бібліотека була відкрита в селі Могиляни напочатку 1947 року і розміщувалася в будинку Шевчука Данила (Бандурів), пізніше в Загуменних. В той час бібліотеку офіційно називали 'Хата-Читальня'. В 1957 році 'Хата-Читальня' с. Могиляни була перенесена в новозбудований клуб і стала називатися бібліотекою, книжковий фонд якої уже становив 12 тисяч примірників. Завідуючою бібліотеки працювала Шепелюк Галина, жителька м. Острога, яка була направлена на роботу бібліотекарки після закінчення Дубнівського культосвітнього училища. |
На відстані 8 кілометрів від Острога в мальовничій місцевості розкинуте село Могиляни. Село розташоване в південно-східній частині Рівненської області. Через село проходить важлива залізнична магістраль. Могиляни розташоване на сході долини річки Горинь на Гощанському плато. Плато має суцільний покрив чорноземів. На схилах, де чорнозем здебільшого змитий водою, виступає крейда. Археологічні пам'ятки свідчать про те, що поселення на місці Могиляни було засноване в кам'яну добу. В селі проводилися археологічні розкопки декілька разів. Восени 1955 року наукова археологічна експедиція Інституту суспільних наук АН УРСР (м. Львів) провела розкопки в селі Могиляни. Було виявлено чотири поховання і кілька окремих посудин, з яких одна група належить до ранньозалізного часу а друга до зарубинсько-корчувагівського часу (ІІ-І ст. до н.е.) Було встановлено, що дана місцевість була також заселена на початку бронзової доби. Зразки кераміки періоду бронзи (1500-1300 рр. до н.е) знайдені в селі Могиляни, а також знайдено глиняний посуд керамічні ножі, долота, молотки, наконечник списа... Зберігаються ці речові пам'ятки у фондах краєзнавчого музею. Про походження назви села в кокументі 1602 року записано такий переказ. У Вельбівському лісі було колись село. Однієї ночі напали татари і вирізали майже усіх жителів. Дві сім'ї врятувалися, втекли і сховалися в ярах та гистих зарослях. Коли татари пішли одня сім'я поселилась там, де тепер село Кургани а друга там, де село Могиляни. Найдавніша згадка села датована 1546 роком, знаходиться в судовому вироку серед спірних маєтностей Б. Костелицької та князя Заславського. ХVІ століттям датується ще дві документальні згадки про Могиляни ( 1547 р., 1570 р.) Із давніх історичних записів, що збереглися, відомо, що в 1624 р. село Могиляни належало княгині м. Острога Анні Алоїзі Ходкевич яка пізніше віддала села Могиляни, Кургани, Мощаницю та Волосківці для єзуїтського колегіуму м. Острога. Пізніше село належало сенатору Сосновському, а потім його синові. Наприкінці 19-го століття цими землями володіла велика землевласниця Антропова. Протягом всього ХІХ століття і початку ХХ століття населення села разом з усім українським народом боролися проти поміщиків і царського самодержавства. Під час революції 1905-1907 рр. в селі відбулося повстання під керівництвом Василишина Опанаса Івановича. Повстанці спалили поміщицький маєток. |
|
Закрити |