(1454 року заснування, до 1991р. - Міжгір'я, 265 мешканців) Борщівський р-н, на р. Серет, розташовано серед лісів і пагорбів. Тут зберігся печерний храм (ІХ-ХІІ ст.), що використовувався не тільки ранніми християнами, але і язичниками. У вівтарі храму виділяється ікона 'Ісус із закритими очами'. Храм - це декілька вирубаних у піщанику печер, куди потрапляєш, пройшовши між масивними кам'яними брилами-колонами (їх поставили в XIX ст. замість первісних). З печери на терасу над стрімким лівим берегом Серету веде вузький коридор. Велика печера має розміри 9.4x4,8 м. На її стінах видно ніші культового призначення. Поруч із входом у храм стоїть величезний камінь вагою в кілька тонн (до 6 м у довжину, 45 см у товщину) для жертвування. Масивна брила спочиває на трьох кам'яних підставках-ніжках. Легенди пов'язують появу каменю з іменем народного месника, опришка Олекси Довбуша. На поверхні жертовника є вирубаний хрест і кровосток. Див. також Стінка (Бучацький р-н).

Неподалік скиту - проста мурована Здвиженська церква (XVIII ст.), перебудована зі старого храму. Поруч - прямокутні муровані келії василіанського монастиря (1600). Від церкви до скиту веде кальварія (хресний шлях): у скельний ґрунт вкопано 12 дерев'яних хрестів, кожний з яких споруджений одним з місцевих сімейств.