Питання-відповіді Інтерв'ю Всі записи

1

Відділ соцзахисту Миколаївки роз’яснює питання щодо призначення і виплати компенсацій - читати далі...

1 жовтня 2020

Миколаївців запрощують на патріотичні змагання - читати далі...

30 серпня 2018

На Вінниччину до с. Миколаївка завітала делегація Чеської Республіки - читати далі...

23 травня 2017

Запитання
Вашировський Іван Володимирович
Відповідь
Безверхній Віктор, користувач 1ua
Віктор Безверхній
В чому запитання?

14 грудня 2016

Безверхній Віктор, користувач 1ua
Віктор Безверхній




РЕАБІЛІТОВАНІ  ІСТОРІЄЮ

 

ГІРКА ДОЛЯ ПОДІЛЬСЬКИХ ЧЕХІВ

 автор    С. Калитко 

частина перша

Єдине компактне поселення чехів на території Східного Поділля  с. Миколаївка Козятинського району знаходиться на рубежі двох регіонів  Поділля та Волині. Чехи поселилися тут в другій половині XIX ст. Вони успішно займалися сільським господарством, ремеслами, торгівлею.

Після революційних подій 1917-1920 рр. особливо бурхливо село розвивалося в часи НЕПУ, запровадженого в 1921 р. Сумлінна праця, ініціативність сприяли перетворенню селян в заможних та багатих1. Проте в подальші роки миколаївських чехів, як і громадян інших національностей радянської країни, не обминули політичні репресії. У здійсненні внутрішньої політики в 20-40-х рр. XX ст. радянське керівництво широко використовувало репресивні методи. За їх допомогою влада прагнула створити новий тип технічно-передової цивілізації  соціалізм, знаходила винуватців для пояснення власних прорахунків, реагувала на зміни геополітичного становища2. Хвиля репресій була пов’язана із насильницьким здійсненням суцільної колективізації. Селяни, які, не порушуючи законів держави, успішно господарювали, оголошувалися злочинцями, їх позбавляли, майна, багатьох висилали за межі України. В селі було розкуркулено та вислано до Сибіру 12 родин3. До репресованих громадян належало подружжя Ковержів  Степана Олек­сандровича, 37 років, та Марії Федорівни, 34 роки. Обоє малописьменні, заможно жили до колективізації. В 1932 р. були заарештовані і звинувачені у антирадянській агітації, спрямованій на руйнування колгоспів, якійсь нічній стрілянині із обрізів з метою залякування колгоспників, невиконанні планів хлібозаготівель, участі у так званій волинці. Злочином вважалися виступи проти колективізації, володіння 22 га землі до колективізації та інше. Все це було оформлено у звинувачення подружжя за статтею 54 п .8, 10 Карного кодексу УСРР. Судова трійка колегії ГНУ УРСР засудила Ковержа С.О. на 10 років ув’язнення в концтаборі, а Коверж М.Ф.  на заслання до Північного краю РРФСР на 3 роки4. Репресії застосовувались і до непокірних селян — бідняків, які не бажали вступати до колгоспу. В 1933 р. був заарештований бідняк-одноосібник коваль Піркл В’ячеслав Іванович, 1904 р.н. Його арештовували в 1931 і 1933 р., та змушені були звільнити за відсутністю доказів крадіжки, переховування куркулів, хуліганства. При повторному арешті 1933 р. Піркла В.І. звинуватили в участі в контрреволюційній організації. Незважаючи на заперечення ним цього і відсутність будь-яких доказів, окрім свідчення заарештованого громадянина Зеленого, Піркл В.І. був засуджений Особливою нарадою ГПУ УРСР 27 квітня 1933 р. за статтею 54 п. 3, частина 2 Карного кодексу УРСР на 3 роки заслання до Північного краю РРФСР5. Нове посилення репресивної політики в 1937-1939 рр. не обминуло жителів Миколаївки. 17 червня 1937 р. був заарештований 48-річний робітник залізниці Черноуз Алоїз Йосипович, який до 1934 р. працював у селі, спочатку на власній ділянці, згодом у колгоспі. Йому інкримінувалося як злочин висловлення жалю за минулим життям, коли він самостійно господарював, незадоволення розмірами заробітної плати, умовами праці. Прикметно, що всі свідки відзначали його сумлінне ставлення до своїх обов’язків. До складу звинувачення увійшло володіння до колективізації 18 десятинами землі, спілкування з куркулями у ті ж часи. За свідченням заарештованого, його виключили з колгоспу з 1933 р. за самогоноваріння і таємний помол зерна ручним жорнами. Слід зазначити, що до звинувачення епізод із жорнами не потрапив. Навіть в секретних документах органів НКВД не повинні були знаходитися натяки на події голодомору 1933 р. Всі звинувачення були побудовані на показаннях частини свідків. Показання тих, хто заперечував вину Черноуза, до уваги не бралися. Трійка управлін­ня НКВД у Вінницькій області 5 жовтня 1937 р. засудила його за контрреволюційну діяльність до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Він помер 7 груд­ня 1938 р. у таборі Магаданській області РРФСР6. 8 серпня 1937 р. закінчив свій життєвий шлях Штольц Іван Іванович, 1896 р.н. Причини його конфлікту із владою сягають часів колективізації. В 1930 р. він був розкуркулений, 25 вересня 1930 р. рішенням колегії ОГПУ був засуджений на 7 р. концтаборів. Звинувачувався в антирадянській агітації, контрреволюційній діяльності, шпигунстві.  Після відбуття покарання повернувся до рідного села. 17 червня 1937 р. був знову заарештований, 7 серпня 1937 р. Трійка управління НКВД у Вінницькій області засудила його до розстрілу. За браком компрометуючих матеріалів чи з інших причин стаття Карного кодексу у звинуваченні не вказана, наведено лише його довільне формулювання: «за різку контрреволюційну агітацію повстансько-диверсійного характеру як серед колгоспників, так і серед робітників залізничного транспорту, висловлював жаль з приводу розстрілу троцькістів, наклепи на Іспанську революцію, дискредитацію Радянської влади, групування навколо себе кулацького елементу, підтримку зв’язку з бувшими членами польсько-шпигунської повстанської організації, які проживають в Чехословаччині»7. В 1937-1938 рр. набули поширення фабрикації органами НКВД масових, так званих групових справ. В Миколаївці теж було «викрито групу ворогів», яких звинувачували у шпигунстві на користь Німеччини, зокрема збиранні відомостей про кількісний склад, озброєння військових гарнізонів у Вінниці, Бердичеві, Козятині, а також у підготовці диверсійних актів на залізниці у Козятині, організації повстанських загонів для боротьби із радянською владою, контрреволюційній націоналістичній агітації. Було заарештовано Бальцера Святослава В’ячеславовича, 1911 р.н., Безе Миколу Воло­димировича, 1899 р.н., Вашировського Володимира Івановича, 1881 р.н., Долежала Володимира Августовича, 1912 р.н., Піркла Володимира Івановича, 1894 р.н., Смутного Франца Францовича, 1892 р.н., Фогеля Володимира Кириловича, 1892 р.н., Фрібера Франца Івановича, 1895 р.н., Штольца Йосипа Івановича, 1898 р.н., Явурека В’ячеслава В’ячеславовича, 1889 р.н. Серед них був голова сільської ради, учитель чеської школи, яка існувала в селі, решта — колгоспники. В протесті прокуратури по справі, датованому 3 грудня 1959 р., відзначалися, зокрема, плутаність, неконкретність зізнань заарештованих, та обставина, що підставою для звинувачення були зізнання самих звинувачуваних. Відповіді Явурека В., Доле­жала В., Фогеля В., Піркла В. на допитах складаються переважно із загальних фраз про контрреволюційну агітацію, добування секретних відомостей. Дуже неконкретно охарактеризовано план висадження в повітря водокачки, паровозного депо ст. Козятин тощо. Відповіді радше нагадують газетну статтю, ніж конкретний план диверсій. Антирадянського характеру у матеріалах допитів надано діяльності «Товариства культурних чеських господарів», яке діяло в Миколаївці в 1924-1928 рр., та товариства «Чеське друзство», що в 1928-1930 рр. продавало сільськогосподарську техніку чехословацького виробництва. Головою «Товариства культурних чеських господарів» був Фогель В. З подібних позицій характеризувався викладач чеської мови та літератури Житомирського педагогічного інституту Водседалек. Контрреволюційного забарвлення надавалося патріотичному піднесенню серед селян-чехів у зв’язку з формуванням чеських легіонів в Росії та збору коштів для їх потреб у 1918 р. В матеріалах слідства вказано, що звинувачені підсипали пісок в букси вагонів, щоб спричинити аварії на залізниці, але жодного слова немає про самі аварії. Викликає подив твердження про активну діяльність чеських дипломатів у Києві в якості агентів німецької розвідки8. Чехи не належали до національних меншин, які з політичних міркувань розглядалися сталінським керівництвом як неблагонадійні. До таких в Україні насамперед належали поляки9. Можливо, тому в матеріалах слідства наголошувалося, що Вашировський В., якому приписувалося керівництво організацією, народився в Польщі в с. Глинськ. Насправді це село, яке тоді входило до складу Польщі, розташоване на Волині, у сучасній Рівненській області. Обтяжуючою обставиною для багатьох була приналежність до куркулів. Всі заарештовані у цій справі були звинувачені за статтею 54 п. 4, б, 11 Карного кодексу УРСР і постановою Трійки управління НКВД у Вінницькій області 7 жовтня 1938 р. засуджені до розстрілу. Вирок виконано 8 жовтня 1938 р10. Слід відзначити, що перевіркою радянськими органами в 50-60 роки відкинуто будь-яку причетність до шпигунської діяльності цих осіб. Напад фашистської Німеччини не зупинив дії репресивної машини. 25 червня 1941 р. був заарештований колгоспник Моркес Тимофій Францович, 1889 р.н. Його звину­ватили у антирадянській агітації, вихвалянні фашистської Німеччини та прагненні здійснення терористичних актів проти колгоспного активу. Також погіршували становище Моркеса ті обставини, що його брат був заареш­тований і висланий в 1930 р., а сестра мешкала в м. Здолбунів, яке до 1939 р. знаходилося в складі Польщі. Сам заарештований перебував у армії УНР під командуванням С. Петлюри. Хоч Моркес С. відкидав окремі звинувачення, його в 1941 р. вивезли в радянський тил, а в 1943 р. постановою Особливої наради НКВД СРСР його було засуджено за статтею 54 п, 10 Карного кодексу УРСР на 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах11. Визволення від фашистської окупації ознаменувалося найчисленнішою хвилею репресій, яка охопила 16 сельчан. Всі вони були звинувачені за статтею 54 п. 1 «а» як зрадники батьківщини, які сприяли утвердженню німецького окупаційного режиму. Підставою був їх перехід в 1943 р. до категорії «фольксдойч» — етнічних німців на окупованих територіях. Причини для таких дій були різними. Переважна більшість громадян доводила своє німецьке походження, щоб врятувати своїх дітей чи себе особисто від вивезення на роботи до Німеччини. По селі пройшла чутка, що «фольксдойчі» звільняються від цього. До таких осіб належали Рак Іван Володимирович, 1894 р.н., Томеш Марія Іванівна, 1899 р.н., Смутна Ольга Андріанівна, 1897 р.н., Ланкамер Агнія Фердинантівна, 1908 р.н., Ланкамер Альбіна Августівна, 1904 р.н., Безе Володимир Йосипович, 1889 р.н., Большанек Ганна Вільгельмівна, 1922 р.н., Реслер Володимир Володимирович, 1923 р.н., Штольц Ганна Іванівна, 1923 р.н., Піркл Володимир Володимирович, 1920 р.н. Серед них були родичі або діти репресованих, які зосталися сиротами — Большанек Г., Штольц Г., Піркл В.12 Частина селян прагнула шляхом переходу до категорії «фольксдойч» поліпшити своє матеріальне становище. Це — Реслер Іван Григорович, 1896 р.н., Калиновська Марія Антонівна, 1908 р.н.; Микула Альбіна Антонівна, 1902 р.н., Вацек Антоніна Йосипівна, 1904 р.н., Бабчук Ганна Ісідорівна, 1885 р.н.13 Лише Явурик Ольга В’ячеславівна, 1898 р.н., заявила, що записалася у «фольксдойче» на знак протесту проти арещту в 1938 р. її чоловіка — Явурека В’ячеслава В’ячеславовича, голови сільради14. Хоч ніякими пільгами ці громадяни за часів окупації не користувалися, а у багатьох з них діти та чоловіки перебували на фронті в лавах радянської армії, їх було засуджено у 1944-1945 рр. Особливою нарадою НКВД СРСР.В Чорногорський табір НКВД в Хакасії, РРФСР, були ув’язнені: на 8 р. — Піркл В., на 6 р. — Рак І., на 5 р. — Вацек А., Штольц Г., Реслер В., Ланкамер А., Калиновська М. Були заслані до Сузумського району Новосибірської області РРФСР: на 5 р. — То­меш М., Смутна О., Безе В., Большанек Г, Явурек О., Реслер І., Микула А., Бабчук Г; на 3 р. — Ланкамер А. Всі названі громадяни реабілітовані в 1959-1996 рр. Характерно, що всі мешканці Миколаївки були репресовані позасудовими органами, заочно, їх доля є ще одним свідченням практики тоталітаризму, злочинного ігнорування прав людини, того, як в ім’я торжества проголошених високих ідеалів знищувались живі люди.

3 липня 2016

Безверхній Віктор, користувач 1ua
Віктор Безверхній




РЕАБІЛІТОВАНІ  ІСТОРІЄЮ

 

ГІРКА ДОЛЯ ПОДІЛЬСЬКИХ ЧЕХІВ

 автор    С. Калитко

частина друга

Бабчук Ганна Сидорівна, 1885 р.н., народилась в с. Миколаївка Козятинського р-ну, чешка, із селян, освіта початкова, колгоспниця. Вдова. Арешт. 17.02.1944 р. Звинувач. за ст 54—1 «а» КК УРСР. За постановою Особливої наради колегії НКВД СРСР від 20.05.1944 р. вислана в Новосибірську область (Росія) на 5 років. Реабіл. 12.04.1995 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Бальцер Святослав В’ячеславович, 1911 р.н., народився в с. Миколаївка Козятинського р-ну, чех, із селян, освіта початкова, без певного місця роботи. Неодружений. Арешт. 16.07.1938р. Звинувачу. за ст.ст 54-4, 54-6 «а», 54— 11 КК УРСР. За постановою трійки УНКВД Вінницької обл. від 07.10.1938 р. розстріляний 08.10.1938 р. Реабіл. 08.12.1959 р. Військовим Трибуналом Прикарпатського військового округу.

Безе Володимир Йосипович, 1899 р.н., народився в с. Миколаївка Козятинського р-ну, чех, із селян, освіта початкова, колгоспник, одружений. Арешт. 15.02.1944 р. Звинувач. за ст. 54—1 «а» КК УРСР. За постановою Особливої наради колегії НКВД СРСР від 10.06.1944 р. висланий на 5 років у Новосибірську обл. (Росія). Реабіл. 18.11.1992 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Безе Микола Володимирович, 1903 р.н., народився в с. Миколаївка Козятинського р-ну, чех, із селян, освіта початкова, колгоспник, одружений. Арешт. 16.07.1938 р. Звинувач. за ст.ст 54—4, 54—6 «а», 54—11 КК УРСР. За постановою трійки УНКВД Вінницької обл. від 07.10.1938 р. розстріляний  0810.1938 р. Реабіл. 08.12.1959 р. Військовим Трибуналом Прикарпатського військового округу.

Большанек Ганна Вільгельмівна, 1922 р.н., народилась у с. Миколаївка Козятинського р-ну, чешка, із селян, освіта початкова, неодружена. Арешт. 20.05.1944 р. Звинувач. за ст 54—1 «а» КК УРСР. За постановою Особливої наради колегії НКВД СРСР від 07.10.1944р. засуджена на 5 років ВТТ. Реабіл. 19.02.1992 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Вацек Антоніна Йосипівна, 1904 р.н., народилась у с. Миколаївка Козятинського р-ну, чешка, із селян, малописьменна, колгоспниця, одружена. Арешт. 20.05.1944 р. Звинувачена за ст 54—1 «а» КК УРСР. За постановою Особливої наради колегії НКВД СРСР від 06.01.1945 р. ув’язнена на 5 років у Чорногорський спецтабір Красноярського краю (Росія). Реабіл. 30.12.1992 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Вашировський Володимир Іванович, 1881 р.н., народився в с. Глинськ Рівненської обл., проживав у с. Миколаївка Козятинського р-ну, чех, із селян, освіта початкова, колгоспник, одружений. Арешт. 15.03.1933р. Звинувач. за ст 54—10 КК УСРР. За постановою Особливої наради колегії ГНУ УРСР від 27.04.1933 р. засланий у Казахстан на 3 роки Вдруге арешт. 15.06.1938 р. Звинувач. за ст.ст 54—4, 54-6 «а»54-11 КК УРСР. За постановою трійки УНКВД Вінницької обл. розстріляний 08.10.1938 р. Реабіл. 16.10.1989 р. за першу судимість, реабіл. 08.12.1992 р. за другу судимість Військовим трибуналом Прикарпатського військового округу.

Долежал Володимир Августович, 1912 р.н., народився в с. Вільшанка Чуднівського р-ну Житомирської обл., проживав у с. Миколаївка Козятинського р-ну, чех, із селян, освіта середня, учитель, одружений. Арешт. 15.06.1938 р. Звинувач за ст. ст. 54—4, 54-6 «а», 54-11 КК УРСР За постановою трійки УНКВД Вінницької обл. від 07.10.1938 р. розстріляний  08.10.1938 р. Реабіл. 08.12.1959 р. Військовим Трибуналом Прикарпатського військового округу.

Kалинoвcьна Марія Антонівна, 1908 р.н., народилась у с. Миколаївка Козятинсь­кого р-ну, чешка, із селян, малописьменна, колгоспниця, одружена. Арешт. 21.05.1944 р. За постановою Особливої наради колегії HKBД CPCP від 14.10.1944 р. засуджена на 3 роки ВTT. Pеабіл. 12.02.1992 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Коверж Марія Федорівна, 1898 р.н., народилась у с. Миколаївка Козятинсь­кого р-ну, проживала в с. Куманівка Козятинського р-ну, чешка, із селян, малописьменна, домогосподарка, одружена. Арешт. Звинувач. за ст.ст 54-8, 54-10 КК УСРР. За постановою судтрійки колегії  ГПУ УСРР від 15.12.1932 р. заслана на Північ на 3роки Реабіл. 28.09.1989 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Koвеpж Cmепан Олександрович, 1895 р.н., народився в с. Миколаївка Koзяmинcьнoгo р-ну, проживав у с. Kманівка Koзяmинcьнoгo р-ну, чех, із селян, малописьменний, одноосібник, одружений. Арешт. Звинувач. за ст. ст. З4- 8, З4-10 KK УPCP. За постановою судтрійки колегії ГПУ УCPP від 13.12.1932 р. засуджений на 10 років концтаборів. Pеабіл. 28.09.1989 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Ланкамер Агнія Фердинандівна, 1908 р.н., народилась у с. Миколаївка Козятинського р-ну, чешка, із селян, малописьменна, колгоспниця, одружена. Арешт. 21.05.1944 р. Звинувач. за ст. 43-1 «а» КК УРСР За постановою Особливої наради колегії НКВД СРСР від 03.11.1945 р. вислана на 3 роки до Красноярського краю (Росія). Звільнена 26.12.1946 р. Реабіл. 25.11.1992 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Ланкамер Альбіна Августівна, 1904 р.н., народилась у с. Миколаївка Козятинського р-ну, чешка, із селян, малописьменна, колгоспниця, вдова. Арешт. 21.05.1944 р. Звинувач. за ст. 54-1 «а» КК УРСР За постановою Особливої наради колегії НКВД СРСР від 11.12.1944 р. ув’язнена в Чорногорський спецтабір Красноярського краю (Росія) на 5 років Реабіл. 28.04.1995 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Микула Альбіна Антонівна, 1902 р.н., народилась у с. Миколаївка Козятинського р-ну, чешка, із селян, малописьменна, колгоспниця, одружена. Арешт. 20.05.1944 р. Звинувач. за ст. 54-1 «а» КК УРСР За постановою Особливої наради колегії НКВД від 16.12.1944 р. вислана у Сузунський район Новосибірської обл. (Росія) на 5 років Реабіл. 01.02.1996 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Моркес Тимофій Францович, 1889 р.н., народився в с. Миколаївка Козятинського р-ну, чех, із селян, малописьменний, колгоспник, одружений. Арешт. 25.06.1941 р. Звинувач. за ст. 54-10 КК УРСР За постановою Особливої наради колегії НКВД СРСР від 03.03.1943 р. засуджений на 10 років ВТТ. Помер 5.03.1943 р. у місцях позбавлення волі. Реабіл. 12.02.1990 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Піркл Володимир Володимирович, 1920 р.н., народився в с. Миколаївка Козятинського р-ну, проживав на ст. Кордишівка Козятинського р-ну, чех, із селян, освіта неповна середня, робітник, одружений. Арешт. 19.02.1944 р. Звинувач. за ст. 54-1 «а» КК УРСР. За постановою Особливої наради колегії НКВД СРСР від 06.05.1944 р. ув’язнений на 8 років у Чорногорський спецтабір Красноярського краю (Росія). Звільнений 08.09.1951 р. Реабіл.03.03.1993 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Піркл Володимир Іванович, 1894 р.н., народився в с. Миколаївка Козятинсь­кого р-ну, чех, із селян, освіта початкова, колгоспник, одружений. Арешт. 15.06.1938р. Звинувач. за ст.ст 54-4, 54-6 «а», 54-11 КК УРСР За постановою трійки УНКВД Вінницької обл. від 07.10.1938 р. розстріляний 08.10.1938 р. Реабіл. 08.12.1959 р. Військовим Трибуналам Прикарпатського військового округу.

Піркл В’ячеслав Іванович, 1904 р.н., народився в с. Миколаївка Козятинського р-ну, чех, із селян, освіта початкова, одноосібник, одружений. Арешт. Звинувач. за стст 54-2, 54-11 КК УСРР За постановою Особливої наради колегії ГНУ УСРР від 27.04.1933 р. засланий на Північ на 3 роки. Реабіл. 28.08.1989 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Рак Іван Володимирович, 1894 р.н., народився в с. Миколаївка Козятинського р-ну, чех, із селян, освіта 5 класів, робітник, одружений. Арешт. 21.05.1944 р. Звинувач. за ст 54-1 «а» КК УРСР За постановою Особливої наради колегії НКВД СРСР від 10.01.1945 р. ув’язненийу Чорногорський спецтабір Краснояр­ського краю (Росія) на 6 років. Реабіл. 04.06.1957 р. Військовим Трибуналом Прикарпатського військового округу.

Реслер Володимир Володимирович, 1923 р.н., народився в с. Миколаївка Козятинського р-ну, проживав у м. Козятин, чех, із селян, освіта неповна середня, робітник, одружений. Арешт. 07.03.1944 р. Звинувач. за ст 54-1 «а» КК УРСР. За постановою Особливої наради НКВД СРСР від 08.07.1944 р. ув’язнений на 5років у Чорногорський спецтабір Красноярського краю (Росія). Реабіл. 12.02.1992 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Реслер Іван Григорович, 1896 р.н., народився в с Миколаївка Козятинського р-ну, чех, із селян, малописьменний, колгоспник, одружений. Арешт. 21.05.1944 р. Звинувач. за ст 54-1 «а» КК УРСР За постановою Особливої наради колегії НКВД СРСР від 07.10.1944 р. засланий до Сузунського району Новосибірської обл. на 3 роки. Реабіл. 12.02.1992 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Смутна Ольга Андріанівна, 1897 р.н., народилась у с. Миколаївка Козятинського р-ну, чешка, із селян, освіта початкова, колгоспниця, одружена. Арешт. 15.02.1944 р. Звинувач. за ст 54-1 «а» КК УРСР За постановою Особливої наради колегії НКВД СРСР від 06.05.1944 р. вислана у Новосибірську обл. (Росія) на 5 років Реабіл. 18.11.1992 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Смутний Франц Францович, 1892 р.н., народився в с. Миколаївка Козятинського р-ну, чех, із селян, освіта початкова, колгоспник, одружений. Арешт. 16.07.1938р. Звинувач. за стст. 54-4, 54-6 «а», 54-11 КК УРСР За постановою трійки УНКВД Вінницької обл. від 07.10.1938 р. розстріляний 08.10.1938 р Реабіл. 08.12.1959 р. Військовим Трибуналом Прикарпатського військового округу.

Томеш Марія Миколаївна, 1894 р.н., народилась у с. Миколаївка Козятинського р-ну, чешка, із селян, малописьменна, колгоспниця, одружена. Арешт. 15.02.1944 р. Звинувач. за ст. 54—1 «а» КК УРСР За постановою Особливої наради колегії НКВД СРСР від 10.06.1944 р. заслана на 5 років у Сузунський район Новосибірської обл. (Росія). Реабіл. 18.11.1992 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Фогель Володимир Кирилович, 1892 р.н., народився в с. Миколаївка Козятинського р-ну, чех, із селян, освіта початкова, колгоспник, одружений. Арешт. 15.06.1938 р. Звинувач. за ст.ст. 54-4, 54-6 «а», 54—11 КК УРСР. За постановою трійки УНКВД Вінницької обл. від 07.10.1938 р. розстріляний 08.10.1938 р. Реабіл. 08.12.1959 р. Військовим Трибуналом Прикарпатського військового округу.

Фрібер Франц Іванович, 1895 р.н., народився в с. Миколаївка Козятинського р-ну, чех, із селян, малописьменний, колгоспник, одружений. Арешт. 16.07.1938 р. Звинувач. за стст. 54-4, 54-6 «а», 54-11 КК УРСР За постано­вою трійки УНКВД Вінницької обл. від 07.10.1938 р. розстріляний 08.10.1938 р. Реабіл. 08.12.1959 р. Військовим Трибуналом Прикарпатського військового округу.

Черноуз Алоїз Йосипович, 1889 р.н., народився в с. Миколаївка Козятинського р-ну, чех, із селян, малописьменний, робітник, одружений. Арешт. 17.06.1937 р. Звинувач. за ст 54-10 КК УРСР. За постановою трійки УНКВД Вінницької обл. від 05.10.1937 р. засуджений на 8років ВТТ. Помер 17.12.1937 р. у місцях позбавлення волі. Реабіл. 20.11.1989 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Штольц Ганна Іванівна, 1923 р.н., народилась у с. Миколаївка Козятинського р-ну, чешка, із селян, освіта неповна середня, колгоспниця, неодружена. Арешт. 15.02.1944 р. Звинувач. за ст 54—1 «а» КК УРСР. За постановою Особливої наради колегії НКВД СРСР від 06.05.1944 р. засуджена на 5 років у Чорногорський спецтабір Красноярського краю (Росія). Реабіл. 18.11.1992 р. Вінницькою облпрокуратурою.

Штольц Іван Іванович, 1896 р.н., народився в с. Миколаївка Козятинського р- ну, чех, із селян, освіта початкова, колгоспник, вдівець. Арешт. 17.06.1937 р. Звинувач. за ст.ст. 54-9, 54-10 КК УРСР.  За постановою трійки УНКВД Вінницької обл. від 07.08.1937 р. розстріляний 08.08.1937 р. Реабіл.18.12.1959 р. Військовим Трибуналом Прикарпатського військового округу

Штольц Йосип Іванович, 1898 р.н., народився в с. Миколаївка Козятинського р-ну, чех, із селян, освіта початкова, колгоспник, вдівець. Арешт. 16.07.1938 р. Звинувач. за ст.ст. 54—4, 54-6 «а», 54—11 КК УРСР. За постановою трійки УНКВД Вінницької обл. від 07.10.1938 р. розстріляний 08.10.1938 р. Реабіл. 08.12.1959 р. Військовим Трибуналом Прикарпатського військового округу.

Явурек В’ячеслав В’ячеславович, 1889 р.н., народився в с. Миколаївка Козятинського р-ну, чех, із селян, освіта початкова, колгоспник, одружений. Арештований 15.06.1938 р. Звинувач. за ст.ст 54-4, 54-6 «а», 54-11 КК УРСР За постановою трійки УНКВД Вінницької обл. від 07.10.1938 р. розстріляний 08.10.1938 р. Реабіл. 08.12.1959 р. Військовим Трибуналом Прикарпатського військового округу.

Явурек Ольга Вячеславівна, 1898 р.н., народилась у с. Миколаївка Козятинського р-ну, чешка, із селян, освіта початкова, колгоспниця, одружена. Арешт. 27.02.1944 р. Звинувач. за ст 54-1 «а» КК УРСР За постановою Особливої наради колегії НКВД СРСР від 31.05.1944 р. вислана у Новосибірську обл., Сузунський р-н (Росія) на 5 років Реабіл. 18.11.1992 р. Вінницькою облпрокуратурою.

  Закрити  
  Закрити  

Розробка вебсайтів/мобільних додатків
+Реклама, питання по сайту
+380935941984 (Viber, WhatsApp, Telegram)