|
![](<a target=_blank href="http://who-is-who.ua/makets/mischerkasy2009/nemorozh.jpg) http://who-is-who.ua... alt='СЕЛО НЕМОРОЖ'>![](<a target=_blank href="http://who-is-who.ua/makets/mischerkasy2009/nemorozh_1.jpg) http://who-is-who.ua... alt='СЕЛО НЕМОРОЖ'> |
13 лютого 2014
|
Неморозька волость — https://uk.wikipedia... title='Адміністративно-територіальна одиниця' class='mw-redirect' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>адміністративно-територіальна одиниця https://uk.wikipedia... title='Звенигородський повіт' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Звенигородського повіту https://uk.wikipedia... title='Київська губернія' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Київської губернії з центром у селі https://uk.wikipedia... title='Неморож' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Неморож. Станом на https://uk.wikipedia... title='1886' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>1886 рік складалася з 9 поселень, 7 сільських громад. Населення — 7992 особи (3952 чоловічої статі та 4040 — жіночої), 1038 дворових господарстваhttps://uk.wikipedia... style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>[1].
Поселення волості:
Старшинами волості були:
Джерела
Посилання
|
14 листопада 2013
|
Церква Свято-Миколаївська, зведена на честь святого Миколая архієпископа Мірлікійського. За описами Корсунського деканату, церква в селі була збудована в 1722 році. Тоді парафія села складала 50 дворів. Священиком був Євстафій, посвячений у Переяславі в 1725 році. Нову церкву в Неморожі збудували в 1873 році. Була вона дерев’яна, однопрестольна. Кошти для її будівництва надала місцева поміщиця Олександра Антонівна Рот, вдова генерала від інфантерії (піхоти) Лонгіна Рота, французького емігранта. Церква належала до 5-го класу, землі мала 45 десятин. У 80-х роках XIX століття парафія церкви налічувала 630 чоловіків, 640 жінок. У церковнопарафіяльній школі навчалося 15 учнів. Священиком був Н. Крижановський. Про церкву в Неморожі писав О. Кошиць: «…стара церкваз синім дахом та синіми віконницями на дзвіниці стоїть на горбу біля попової хати». У1997 році парафіяльній громаді Свято-Миколаївської церкви було передано під собор (бо храму в селі давно вже не було) приміщення колишньої сільради. В ході реконструкції і ремонту було піднято стіни, зведено верх і баню, вознесено хрест над церквою. Основні роботи виконано будівельною бригадою жителів села та парафіянами, які трудилися на будові і допомагали коштами. Фінансову і матеріальну допомогу парафії села в справі відродження церкви надали керівник місцевого сільгосппідприємства В. М. Пана-сюк, директор Ватутінського комбінату вогнетривів, депутат обласної ради В. П. Балаба, депутат районної ради по Неморозькому виборчому округу М. М. Рябокінь, місцевий фермер Л. Д. Бойко. 22 травня 1999 року в день, коли православна церква відзначає пам’ять святого Миколая, в селі Неморож було освячено Свято-Миколаївську церкву. Настоятелем церкви служить ієрей Георгій Янсковський. |
13 серпня 2013
|
Біографія[ред.] Народився 1 (14 січня) 1903 року в селі Неморожі (тепер Звенигородського району Черкаської області). Член ВКП(б) з 1927 року. У 1929 році закінчив Київський ветеринарно-зоотехнічний інститут. У 1930–1941 роках — директор Науково-дослідого інституту ставкового рибного господарства в Києві. З 1949 року — завідувач відділом Інституту гідробіології АН УРСР, одночасно в 1945–1955 роках — професор, завідувач кафедрою Київського університету. Могила Василя Мовчана Помер 2 липня 1964 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі. Наукова діяльність[ред.] Опублікував понад 200 наукових праць, в тому числі 28 книг і брошур, з них п'ять монографій. Праці присвячені теоретичним питанням іхтіології та ставкового рибництва, вивченню закономірностей росту риб, впливу на них умов існування тощо. Запропонував ефективний метод комплексної інтенсифікації росту риб. Мав три авторських свідоцтва на винаходи. Відзнаки[ред.] Лауреат Сталінської премії (за 1949 рік), премії Ради Міністрів СРСР (за 1948 рік). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1963), шістьма медалями СРСР і Всесоюзної сільськогосподарської виставки, Почесною грамотою Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Примітки[ред.] ? Сайт Національної академії наук України Література Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985. Бурій В. Видатний іхтіолог-рибовод [В.А. Мовчан] / Валерій Бурій // Село і люди (Черкаси). - 1998. - серп. - №36. - (Додаток 'Знахідка'). |
9 липня 2013
|
Село розташоване на правому березі річки Гнилий Тікич за 5 км на північний захід від районного центру — міста Звенигородка та за 24 км від залізничної станції Звенигородка. Через село проходить автошлях Звенигородка — Київ.Зміст [показати] Історія[ред.] Мазанка з Неморожа в Музеї в Пирогові. Кінець 19-го, початок 20 століття Перша згадка про село належить до початку 18 століття (1710 рік). Його назва походить від місцевої річки Неморозь, яка замерзає лише при температурі — 30 °C. Перші згадки про Неморозьку школу сягають у 70-ті роки XVIII століття. Після відміни кріпосного права за церковнопарафіяльні кошти було збудовано початкову церковно-приходську школу, в якій мали право навчатися діти як бідних, так і багатих. У ній навчалися до початку громадянської війни 1918 року. Цю школу закінчив Лисенко Федір Гордійович, який пізніше став її першим директором. На початку XIX століття, ще при імператорі Миколі II, за кошти імперії був збудований благодійний будинок, в якому жили інваліди, безпритульні й одинокі люди похилого віку. Цей будинок був у дії до початку громадянської війни 1918 року. У 1930 році в цьому будинку розмістилася школа, яка одержала статус семирічки. 240 мешканців села брали участь у боях радянсько-німецької війни, 186 з них загинули, 71 нагороджені орденами й медалями. В цетрі села споруджено пам'ятник воїнам, що загинули в боях за відвоювання села. Станом на початок 70-х років ХХ століття в селі містилася рільнича бригада колгоспу імені Мічуріна, працювали млин, пилорама. Також на той час працювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека з фондом 8,5 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт. В 1980 році збудовано нову школу. На північній околиці села виявлено велику групу курганів скіфського часу. Церкви[ред.] Про церкви села Неморож описано в різних історичних джерелах. Так, за описами Корсунського деканату, церква в селі була збудована в 1722 році. Тоді парафія складала 50 дворів, священником був Євстафій, посвячений у Переяславі в 1725 році. Нову церкву збудували в 1873 році — дерев'яну, однопрестольну. Кошти для її будівництва надала місцева поміщиця Олександра Антонівна Рот, вдова генерала Лонгіна Рота, французького емігранта. Церква належала до 5-го класу, мала 45 десятин землі. У 80-х роках XIX століття парафія налічувала 630 чоловіків та 640 жінок. У церковноприходській школі навчалося 15 учнів. Про церкву в Неморожі писав Олександр Кошиць: «Стара церква з синім дахом та синіми віконницями на дзвіниці. Стоїть на горбу біля попової хати.» У 1997 році парафіяльній громаді Свято-Миколаївську церкву передано під храм. 22 травня 1999 року, в день, коли православна церква вшановує пам'ять про святого Миколая, в селі освячено Свято-Миколаївську церкву, яка діє й нині. Сучасність[ред.] В селі діють дошкільний навчальний заклад «Світлячок», фельдшерський пункт, сільський будинок культури на 400 місць, сільська бібліотека, книжковий фонд якої становить 12 558 примірників. Розташовані в селі відділення зв'язку, філіал ощадного банку; працюють 2 приватних магазини, бар, 2 магазини райспоживспілки. У 2006 році розпочато будівництво вуличного газопроводу. В селі функціонує водопровід, значна частина доріг покрита асфальтом. На землях запасу сільської ради ведеться розробка вторинних каолінів, які використовуються у металургійній промисловості. ВАТ «Ватутінський комбінат вогнетривів», який здійснює ці розробки, є найбільшим платником до бюджету сільської ради. Персоналії[ред.] Уродженцем села був український радянський іхтіолог-рибовод Мовчан Василь Архипович (* 1903 — † 1964). Джерела[ред.] Портал «Черкащина» Проект «Населені пункти України» Проект «Черкащина» Посилання[ред.] ? maps.vlasenko.net(рос.) Література[ред.] Історія міст і сіл Української РСР. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР. Бурій В. Видатний іхтіолог-рибовод [В.А. Мовчан] / Валерій Бурій // Село і люди (Черкаси). - 1998. - серп. - №36. - (Додаток 'Знахідка'). Бурій В. Видатний іхтіолог-рибовод [В.А. Мовчан] / Валерій Бурій // Шевченків край (Звенигородка). - 1998. - 11 лют. - С. 3. Ресурси інтернету[ред.] who-is-who.com.ua |
9 липня 2013
|
Неморож (укр. Неморож) — cело, центр сельского совета Звенигородского района Черкасской области. В ХІХ столетии село Неморожской волости Звенигородского уезда Киевской губернии. История Вернуться к содержанию ? Археологические памятники с. Неморож Курганы-5 скифо-сарматская эпоха VIIст. До н.э.- III ст. н.э. 2-3 км. на северозапад от села. Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии Неморож, село в 5-ти верстах от Звенигородки, при впадении в Тикич ручья Неморожи. Жителей обоего пола 1134; земли 2214 десятин. В прошлом веке причислялось к Корсунскому и Звенигородскому старосгвам. В 1832 году от Монастырского Неморож куплен за 200000 рублей ассигнациями генералом от инфантерии Лонгином Ожювичем Рогом Он был родом француз, начал службу во время первой французской революции в рядах восставших вандейцев; потом, как эмигрант, принят в русскую службу. Женился в 1851 году на смертном одре с Александрой Антоновной, дочерью полковника Чернобородова, которой, завещанием своим, предоставил имение. Брак утвержден Святейшим Синодом. Церковь Николаевская, деревянная, 5-го класса; земли имеет 36 десятин; построена еще в 1722 году, как значится в визиге Корсунского деканата в 1741 году производившейся. Тогда в Немороже было 50 дворов, а священствовал при церкви о. Евсгафий, посвященный в Переяславле в 1725 году. Вернуться к содержанию ? Метрические книги по селу Неморож находящиеся на хранении в ГАЧО Київська губернія Київська єпархія Миколаївська церква, с.Неморож Звенигородського повіту Неморозької волості Народження: 1875-1877: ф.931, оп.1, спр.140; 1878-1879: ф.931, оп.1, спр.136; 1880: ф.931, оп.1, спр.140; 1882-1883: ф.931, оп.1, спр.140; 1884: ф.931, оп.1, спр.322а; 1885: ф.931, оп.1, спр.140; 1886: ф.931, оп.1, спр.322а; 1887: ф.931, оп.1, спр.140; 1888: ф.931, оп.1, спр.322а; 1889: ф.931, оп.1, спр.406; 1890-1892: ф.931, оп.1, спр.322а; 1893: ф.931, оп.1, спр.406; 1894: ф.931, оп.1, спр.322а; 1895-1896: ф.931, оп.1, спр.406; 1897-1899: ф.931, оп.1, спр.322а; 1900-1909: ф.931, оп.1, спр.609; 1910-1917: ф.931, оп.1, спр.798 Шлюб: 1875-1877: ф.931, оп.1, спр.140; 1878-1879: ф.931, оп.1, спр.136; 1880: ф.931, оп.1, спр.140; 1882-1883: ф.931, оп.1, спр.140; 1884: ф.931, оп.1, спр.322а; 1885: ф.931, оп.1, спр.140; 1886: ф.931, оп.1, спр.322а; 1887: ф.931, оп.1, спр.140; 1888: ф.931, оп.1, спр.322а; 1889: ф.931, оп.1, спр.406; 1890-1892: ф.931, оп.1, спр.322а; 1893: ф.931, оп.1, спр.406; 1894: ф.931, оп.1, спр.322а; 1895-1896: ф.931, оп.1, спр.406; 1897-1899: ф.931, оп.1, спр.322а; 1900-1909: ф.931, оп.1, спр.609; 1910: ф.931, оп.1, спр.798; 05.1911-1915: ф.931, оп.1, спр.798; 1917: ф.931, оп.1, спр.798 Смерть: 1875-1877: ф.931, оп.1, спр.140; 1878-1879: ф.931, оп.1, спр.136; 1880: ф.931, оп.1, спр.140; 1882: ф.931, оп.1, спр.159;1883: ф.931, оп.1, спр.140; 1884: ф.931, оп.1, спр.322а; 1885: ф.931, оп.1, спр.140; 1886: ф.931, оп.1, спр.322а; 1887: ф.931, оп.1, спр.140; 1888: ф.931, оп.1, спр.322а; 1889: ф.931, оп.1, спр.406; 1890-1892: ф.931, оп.1, спр.322а; 1893: ф.931, оп.1, спр.406; 1894: ф.931, оп.1, спр.322а; 1895-1896: ф.931, оп.1, спр.406; 1897-1899: ф.931, оп.1, спр.322а; 1900-1909: ф.931, оп.1, спр.609; 1910-1917: ф.931, оп.1, спр.798 |
8 липня 2013
![](<a target=_blank href="http://1ua.com.ua/sml/36.gif) http://1ua.com.ua/sm...>http://1ua.com.ua/sm...>http://1ua.com.ua/sm...>http://1ua.com.ua/sm...> |
24 березня 2009
|
| Закрити |
