Форум міста Нетішин Хмельницької області

Іван Дякун Привіт, Юра! Ставимо +20 балів за змістовну розповідь! Нас пятеро: я, моя дружина, наш син Сергій і Женя, наша донька Аня. Кожен ставить +5! Мала Академія історичних наук скучає без Тебе...-:))) Вони ще пожалкують!

Юрій Бершеда Історія будівництва ХАЕС

Коли на мапі з'являється нове місто, та щей на непридатних для сільськогосподарських робіт землях: на пісках, болотах, торфовищах, - це завжди викликає подив, захоплення, скільки б їх не було, особливо, коли це твоє місто, що виросло у тебе на очах від першого кілка до багатоповерхового красеня. Таким і є наше місто Нетішин. Своїм народженням він завдячує Хмельницькій атомній електростанції.

Наприкінці 70-х - початку 80-х років розвиток народного господарства СРСР вимагав збільшення виробництва електроенергії. Адже це не секрет, що наша енергетика постійно працювала, особливо в зимовий період, з резервом 3-5%, в той час, коли в розвинених країнах цей резерв складає від 20 до 50%.

Виникло питання про необхідність створення додаткових енергетичних потужностей для постійно зростаючих навантажень. Енергоресурси в європейської частини СРСР були майже витрачені, а в маловодні періоди гідростанції давали електроенергії менше ніж було заплановано. Великі проблеми стояли і перед тепловими електростанціями: де взяти нафту, вугілля, газ.

В об'єднаній енергосистемі країни (ОЕС) спостерігався значний дефіцит потужностей. До того ж баланс потужностей Західного регіону ОЕС характеризувався значним зростанням експорту електроенергії в соціалістичні країни Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ). Для вирішення цієї проблеми необхідно було ввести не менше 4000 МВт додаткових енергетичних потужностей. Стало очевидно, що цю проблему можна вирішити тільки побудовою нових атомних електростанцій.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 16.03.71 передбачається будівництво великої АЕС в Центральних регіонах України. Далі в зв'язку зі значним зростанням експорту електроенергії до країн РЕВ місце споруди було перенесено в Західну Україну. Одним з місць, намічених до будівництва АЕС, був майданчик неподалік с. Нетешін Хмельницької області.

Київським відділенням інституту 'Теплоелектропроект' була написана робота 'Порівняння варіантів будівництва АЕС у Рожнятівському пункті Івано-Франківської області та Нетішинському пункті Хмельницької області'. Переглянувши цю роботу, Міненерго СРСР рішенням № 80 призначило побудувати АЕС потужністю 4000 МВт в Нетішині, де всі показники (близькість залізничної магістралі Київ-Львів, сейсмічність, кліматичні умови та ін.) були більш кращими, ніж Рожнятівські.

Таким чином, с.Нетешін стало центром будівництва ХАЕС. У лютому 1977 року була створена дирекція ХАЕС. Був забитий перший кілок на місці будівництва станції. Наприкінці квітня приїхали перші будівельники з Управління будівництвом Бурштинської ДРЕС. Було їх всього 60 чоловік. У своєму розпорядженні вони мали один екскаватор, декілька автомобілів, бульдозер. Так починалося будівництво. Важко було уявити, що мине небагато часу і з'являться перші будинки, перша школа, магазин, дитячий садок...

У 1978 році почалися роботи з намивання майданчика уже під місто Нетешін, роботи з будівництва дороги до майбутнього головного корпусу.

Колектив дирекції до початку будівництва був нечисленним, всього 19 чоловік. Після ознайомлення з обстановкою протягом декількох днів було вирішено ряд невідкладних питань, починаючи з фінансування та аналізу проекту і закінчуючи роботами по створенню Управління будівництвом станції. Весь 'штаб' перебував у трьох вагончиках в районі старого млина, а сама дирекція - в маленькій хаті в м. Славута.

Зима 1977-78 рр. була важкою. Створювали перевантажувальний майданчик на залізничній станції Кривин, де розвантажувалися залізобетонні конструкції та інші матеріали. А весна принесла свої сюрпризи: не витримала дорога від станції Кривин, «розпухла» висотою до 80 см. Довелося терміново класти нову з бетонних плит.

8 лютого 1978 було створено Управління будівництвом ХАЕС. Почала надходити техніка, конструкції для перших об'єктів: гуртожитків № 1,2, їдальні, магазину, об'єктів будбази (на Піонерці).

22 січня 1981 на головному будмайданчику було багатолюдно. Важлива подія зібрала тут людей: виймання першого ковша грунту під котлован для першого енергоблоку, право зробити це отримала молодіжна бригада екскаваторників ділянки 'Югенергостроймеханізація'.

А в жовтні - нова важлива подія: закладання першого кубометра бетону фундаментної плити під реактор. З цього приводу відбувся мітинг, адже закладання першого куба бетону завжди свято для будівельників.

А вже 2 серпня 1983 була змонтована основа шахти реактора. Понад 20 організацій будівельників і монтажників включилися в боротьбу за введення енергоблоку в призначений термін.

У жовтні 1984 року закінчилося будівництво ЛЕП ХАЕС - Жешув (Польща).

Так як ХАЕС будувалася за програмою РЕВ, то в її будівництві брали участь Польща, Чехословаччина, Угорщина.

Радянська сторона забезпечувала будівництво технічної та проектної документації, виділяла матеріальні та фінансові ресурси, керувала будівництвом АЕС в цілому, а після введення енергоблоків взяла на себе турботу по експлуатації та забезпечення їх ядерним паливом.

Інші сторони - учасники угоди мали поставляти на ХАЕС, в рахунок своєї пайової участі, матеріали, машини, обладнання, товари народного споживання. Так, Угорщина поставила апаратуру зв'язку та вимірювальні прилади, будматеріали та механізми; Чехословаччина - технологічне обладнання, транспортні засоби, у тому числі вантажівки 'Татра', верстати, труби, нержавіючу сталь, фарби. Від Польщі було електротехнічне обладнання, будівельну техніку. Фірма 'Енергополь' надіслала своїх фахівців. За 10 років поляки збудували багато об'єктів: спорткомплекс, басейн, Будинок культури, 'Торговий центр', пожежні станції № 1,2, ПТУ, універмаг.

1987 був найбільш напруженим в плані завершення пусконалагоджувальних робіт, пов'язаних з підготовкою реакторної установки до пуску і освоєнням потужності. Визначалася міцність захисної оболонки, в якій розташована реакторна установка. Проводилися випробування систем, обладнання, аналіз та перевірка на готовність обладнання допоміжних систем. Працювали з повною віддачею. Все це дало можливість вже 31 серпня 1987 р. керівництву прийняти рішення про проведення першого етапу гідравліки і промивання реакторної установки В-320. Цей етап був закінчений 15 вересня 1987. Розпочалися роботи на другому і третьому енергоблоках.

16 листопада 1987 почалася завантаження ядерного палива в реактор першого енергоблоку. А 10 грудня 1987 о 6 годині був здійснений фізичний пуск. 17 грудня потужність було виведено на мінімальний контрольований рівень. 22 грудня енергоблок включений в мережу, а 31 грудня він був прийнятий в експлуатацію згідно Акту державної приймальної комісії, затвердженого Міністром атомної енергетики.

...

Закрити