Анатолій Коцур До цього урочища лежить шлях однієї з гілок мого родового дерева. А саме - по лінії моєї бабусі Уляни Павлівни Войтенко (Коцур). Достеменно відомо, що село Войтенки народилось завдяки вихідцям з мальовничих Коровинців. Жили в Коровинцях споконвічні хлібороби та безстрашні воїни. серед них був і мій прапрадід
7 жовтня 2012
Анатолій Коцур Це були люди - майстри на всі руки. Потроху назбирали грошей і купили земельку. В основному в поміщика Русака-старшого. тоді говорили, що тут (в Русака, біля Рубанки) земля така, що можна хліб мазати замість масла.
7 жовтня 2012
Див. всі 3 коментарі
Анатолій Коцур Отже, мій прапрадід вирішив поселитись на своїй землі. Тут, в райському місці, застукали дзвінкі сокири, заспівали пилки. То старий Іван з синами клав зруб нової хати. В Івана було три сини: Павло, Митрофан, Пилип. Сини-орли. До всього тямущі. До роботи беручкі.Люди говорили:'У цих хлопців золоті не тільки руки, а й голови.Все вони вміють робити. А що вже розумні й красиві, то й нічого говорити'.