(1692 року заснування, Окопи св. Трійці, 557 мешканців) Борщівський р-н, у межиріччі Дністра і Збруча. Поселення на місці давньоруського городища, на вузькому скелястому перешийку, відразу планувалося як потужний форпост, що перекривав би шлях турецьким караванам в окупований Портою Кам'янець-Подільський: з обраного гетьманом Станіславом Яном Яблоновським місця чудово проглядалися і Хотинська, і Жванецька фортеці, а також брід на Дністрі. Укріплення являли собою дві лінії валів бастіонної системи з кам'яними Львівською і Кам'янецькою брамами. Між ними збереглися руїни костелу св. Трійці (1692), у якому в 1769р. засів загін конфедератів. Польський король покликав на допомогу московські війська, які взяли форт штурмом, сильно ушкодивши при цьому укріплення. Над Збручем збереглися також руїни т.зв. вежі Пуласького. Коли в 1699р. Кам'янець повернувся до складу Речі Посполитої, Окопи св. Трійці втратили своє стратегічне значення. Лише в 1711р. коли шведська і турецька армії загрожували Польщі нападом, замок знову почали поспішно готувати до оборони, укріпивши вали і збільшивши гарнізон. Працювали кузня і токарський цех. В 1905р. ворота були відреставровані. У міжвоєнний час в Окопах розміщувалася прикордонна застава. Тут проходив кордон між СРСР, Польщею і Румунією, про що нагадує пам'ятний знак 'Півень, що на три держави піяв' (2002). Мурована церква (1780). Неподалік від села помітні залишки Траянових валів.