(1327 року заснування, 1,8 тис. жителів)

Буський р-н. Олеський замок

добре видно з траси Львів-Броди. Його спорудив один із синів галицько-волинського князя Юрія І Львовича (Андрій або Лев) на місці давньоруської фортеці. Перша документальна згадка 1327р. Замок стоїть на вершині 40-метрового крутого пагорба і свого часу був потужною неприступною фортецею. Навколо замку була заболочена рівнина і велике озеро, утворене р. Ліберцією. Він мав стратегічно важливе положення між Львівською і Волинською землями, тому в XIV-XVI ст. за право контролю над ним боролися литовські князі, королі Угорщини і Польщі. У середині XV ст. замок успішно витримав татарські набіги. 1512р. і 1519р. його руйнували татари. Згодом фортецю відбудовують у традиціях італійського Відродження, а в центрі дитинця викопують колодязь завглибшки 42 м. 1605р. власником замку стає російський воєвода і львівський каштелян Іван Данилович. За його владарювання добудували корпуси, спорудили надбрамну вежу, так що висота стін перевищила 10 м. З південного боку замку закладено регулярний Італійський парк. 1629р. в Олеському замку народився майбутній король Польщі Ян III Собеський, мати якого, Софія Твофіїю, була дочкою Івана Даниловича. Тут провів дитинство Богдан Хмельницький (його батько служив у Даниловичів). 1725р. Олеський замок переходить у власність Станіслава Жевуського. Замок перебудовують на розкішний палац, прикрашають ліпленням, у парку встановлюють скульптури французького майстра Б.-Ж. Леблана.

Нині тут працює музей т. 8 (03264) 2-51-93) - філія Львівської картинної галереї, де зібрано чудову колекцію дерев'яних скульптур ХІV-ХІХ ст., а також гобелени, стародавні меблі й живопис. Цікаві й підземелля замку. Зануритися в середньовічну атмосферу вам допоможе чудово оформлений ресторан, розташований у замку.

Навпроти замку - костел Йосипа і келії монастиря капуцинів (1739). В Олеську також зберігся оригінальний, споруджений 1545р. у ренесансному стилі оборонний Троїцький костел, до якого в 1625-27 рр. з боків прибудували дві каплиці. Залишки оборонних валів міста частково збереглися за цвинтарем біля дороги на Підгірці. Тут над трасою височіє у повітрі пам'ятник бійцям Першої Кінної армії (1975, ск. В. Борисенко, К. Маєвський, арх. А. Консулов).