(1100 року заснування, 14 тис. жителів)

Уперше Острог згадується 1100р. в Іпатіївському літописі. Уходив до складу Галицько-Волинського князівства. У середині XIV ст., використовуючи вигідне географічне положення, кн. Острозькі облаштовують тут свою резиденцію. Острог починає бурхливо розвиватися, навколо міста будуються перші кам'яні укріплення. На пагорбі над р. Вілією на місці давньоруського дитинця Данило Острозький споруджує замок. Його основним елементом був триярусний донжон 'Вежа Мурована'. Він розміщався на краю укріпленого майданчика пагорба і був пристосований не лише для оборони, але й для проживання родини феодала. Кожний з ярусів складався з кількох приміщень різного призначення. Замок виглядав елегантно. Контрфорси, що підвищили його обороноздатність, з'явилися сторіччям пізніше. На рівні підвального поверху - старий колодязь. Згодом замок розширив Василь Острозький (Красний). Він будує на території замкового двору величний Богоявленський собор У ньому елементи готики гармонійно вписуються в давньоруські архітектурні традиції. Собор у давні часи виконував і оборонні функції, тому північна оборонна стіна триметрової товщини, крім бійниць, має широкий уступ, що слугував дозорним майданчиком. Інша частина собору була суттєво перебудована у 1887-1891 рр. Сучасного вигляду замок-фортеця набув наприкінці XVI ст. за кн. В.-К. Острозького, який у південно-західному куті двору спорудив триярусну Нову (Круглу) вежу з фігурним ренесансним аттиком. Дзвіницю над сучасним в'їздом у замок побудували в 1905р., а в 'Вежі Мурованій' відкрито краєзнавчий музей О т. 8 (03654) 2-26-58). Територія замку є Державним історико-культурним заповідником (вул. Академічна. 5. т. 8 (03654) 2-26-56). Крім замку, місто мало й свої укріплення, споруджені в ХV-ХVІ ст. Від них збереглася велична Луцька надбрамна вежа. Тут розміщений Музей книги й друкарства (вул. Папаніна, 7, 1. т. 8 (03654) 2-32-71), що налічує 1500 рукописів і стародавніх книг ХVІ-ХVІІ ст. А з боку Новограда-Волинського місто прикривала оборонна Татарська вежа (вул. Татарська. 73), яка одночасно виконувала й функції міських воріт. Свою назву вона дістала від району населеного переважно татарами. До кінця XVI ст. місто виходить на 5 місце в Україні за кількістю населення, а в 1585р. одержує Магдебурзьке право. V місті мирно, сусідили православні собори, мечеті, синагоги й костьоли. Про цей період нагадують значною мірою перебудовані Успенський костел (колишній домініканський, ХV-ХІХ ст. вул. Кн. Острозьких, З, і поряд - прикордонний стовп XVIII ст.), костел капуцинів (1758, вул. Семінарська, 2, а в монастирських будівлях розташувалася Острозька академія), синагога (XVII ст., вул. Л. Українки, 21). Є у місті й Музей нумізматики (пров. Незалежності, 45, т. 8 (03622) 2-26-98) Під час Козацької війни місто дощенту зруйнували війська Б. Хмельницького. Нове життя в місто вдихнуло лише відродження Острозької академії в 1994р.

Пересопницьке Євангеліє є першим перекладом Євангелія церковнослов'янської мови на 'оуську мову'. На ньому придають президенти України. Ця розкішна книга важить 9 кг 300 гр., складається з 482 пергаментних сторінок розміром 380x240 мм, багато ілюстрована високохудожніми заставками і мініатюрами. 1556р. на Поділлі, в селі Палац неподалік від Ізяславу за ініціативою ігумені місцевого монастиря княгині Анастасії Заспавської (з родини Гольшанських, у чернецтві - Параскеви) почалася робота з підготовки до видавництва цього Євангелія. Тут було написане перше Євангеліє - від Матвія. Закінчилась робота 1561р. в Пересопниці на Волині, в чоловічому монастирі. В його підготовці брали участь перекладач монах Григорій (майбутній архімандрит Пречистенського монастиря), писар і художник Михайло Васильович з Сянока та інші.

1576р. кн. В.-К. Острозький заснував друкарню, а при ній і греко-слов'янську школу, згодом академію. Першим ректором став Гарасим Смотрицький. Константинопольський Патріарх надіслав учених греків, а Олександрійський - архімандрита Кирила Лука-риса (майбутнього Патріарха Константинопольського), якийсь час він був ректором академії. Викладав в академії і відомий протестантський богослов Андрій Римша. Астрології навчав професор із Кракова Ян Лятош. Друкарнею завідував російський першодрукар Іван Федоров. В академії вивчали слов'янську, грецьку, давньоєврейську, польську мови та латину. Така концентрація наукових сил сприяла дуже високій якості освіти. Тут побачили світ перший слов'янський підручник 'Буквар' (1578) і перше повне слов'янське видання Біблії (1581).

Серед 500 випускників такі яскраві постаті, як гетьман П. Сагайдачний, Іов Борецький, Є. Плетенецький, М. Смотрицький, І. Борискевич, 3. Копистенський. Вони несли світло знань по всьому слов'янському світі, заснували Академію в Києві (1632) і Вищу школу в Москві (1687).

У креативному середовищі Острозької академії народжувалася нова українська культура, що гармонійно поєднувала кращі досягнення східно-візантійського містичного богослов'я і західної раціональної системи освіти. 1636р. онука князя, яка прийняла католицтво, наказала розібрати будинок академії, і з отриманої цегли побудували католицьку школу.