https://ichef.bbci.co.uk/news/624/c..." datasrc="https://ichef.bbci.co.uk/news/320/c..." class="responsive-image__img js-image-replace" alt="Павлоградський хімзавод" data-highest-encountered-width="624" width="976" height="549">

Особливу небезпеку, підкреслює чоловік, становить розташування Павлограда на численних шахтах і занедбаних шахтних стовбурах.

"Якщо під час дрібних випробовувань з вікон вилітали шибки, то можна уявити, що станеться, якщо вибухне все те паливо, що зберігається на підприємстві. Річ у тім, що місто фактично перекопане шахтами і перерізане порожнечами", - каже він.

"Якщо станеться вибух, це все просто засиплеться, провалиться", - додає чоловік.

Що кажуть на заводі

До сьогодні на території Павлоградського хімзаводу зберігають понад 1,8 тис. тон протермінованого твердого ракетного палива. Вже 20 років як сплив його термін придатності.

Першими наслідками призупинення його утилізації стануть економічні та дипломатичні втрати для держави.

"Якщо Україна не збирається виконувати свої міжнародні зобов'язання (з утилізації. - Ред.), вона має зробити відповідні заяви", - розповідає гендиректор підприємства Леонід Шиман.

Проте найбільшу небезпеку, каже він, становить загроза масштабної техногенно-екологічної катастрофи, яка торкнеться як Дніпропетровщини, так і чотирьох сусідніх областей.

"Ми пам'ятаємо, коли в Балаклеї сталась надзвичайна ситуація. Там просто знехтували правилами поводження з ракетним паливом, яке знаходилось у двигуні. І мова йшла про лише 180 кг твердого ракетного палива. Для порівняння - в одній ступені міститься 50 тис. кг. А всього на нашій території - 1,8 млн кг", - пояснює гендиректор заводу.

https://ichef.bbci.co.uk/news/624/c..." datasrc="https://ichef.bbci.co.uk/news/320/c..." class="responsive-image__img js-image-replace" alt="Павлоград" data-highest-encountered-width="624" width="976" height="549">

За його словами, якщо трапиться надзвичайна ситуація - знадобиться майже 80 років для відновлення екосистеми і близько 14-15 років для відновлення економічної ситуації в Павлограді.

"Якщо здетонує хоча б один елемент з паливом, далі піде ланцюгова реакція", - підкреслює керівник оборонного підприємства.

Нині єдиною державою, яка може забезпечити альтернативу в утилізації твердого ракетного палива, є США, штат Юта. Проте нестабільність палива і критичний стан паливних контейнерів українських балістичних ракет дозволяють транспортувати їх зі швидкістю не більше 5 км/год та на відстань, що не перевищує 3 км.

Чи будуть гроші?

Державне космічне агентство України, якому підпорядкований Павлоградський хімзавод, не знає про причини призупинення програми.

Там кажуть, що неодноразово інформували Кабмін про необхідність її продовження. Про це йдеться в офіційній відповіді на запит ВВС News Україна.

Агентство подало свої пропозиції до уряду, в яких вказало необхідну суму - майже 800 млн гривень. В бюджеті на цей рік передбачили майже 31 млн гривень, яких не достатньо для безпеки зберігання корпусів ракетних двигунів з паливом.

"Утилізація твердого ракетного палива буде зупинена", - повідомили в Державному космічному агентстві.

Там підкреслили, що повністю усвідомлюють потенційні наслідки можливої надзвичайної ситуації на заводі, про що неодноразово інформували уряд.

У відповідь в Мінфіні кажуть, що гроші ще можуть виділити, але коли - не уточнили.

Небезпека над містом

"Скажу чесно: кожного разу, коли ми йшли на роботу, то не знали, чи повернемось додому", - каже колишня працівниця хімзаводу Тамара Стрижакова. Там вона пропрацювала 18 років.

"Тепер ми опиняємось на порозі надзвичайної ситуації, але в масштабі всього міста. Якщо щось станеться на хімзаводі, у мене особисто нема жодної альтернативи ані щодо переїзду, ані щодо роботи", - додає вона.

На думку колишніх працівників, ситуація - критична.

"Щодо небезпеки, яка зараз нависає над містом і всією областю, нам нічого не говорять. Якщо щось станеться, то для нас це буде неприємний сюрприз. Місто сьогодні не готове до труднощів, які можуть виникнути в разі надзвичайної ситуації", - каже Тамара Стрижакова.

Громадський діяч Едуард Гаспарян вважає, що держава просто зобов'язана виконати взяті на себе зобов'язання.

"До недавнього часу я працював на хімічному заводі і чудово знаю, що там відбувається. Коли в державі йде війна - неприпустимо припиняти його фінансування. Не секрет, що всі терміни придатності цього палива вже вичерпані і передбачити можливу його реакцію практично нереально", - підкреслює чоловік.

Після розпаду СРСР Україна взяла на себе міжнародні зобов'язання з роззброєння заради миру. У 1994 році уклали договір, згідно з яким Україна має утилізувати ступені стратегічних ракет, а Сполучені Штати - фінансувати програму.

В рамках цієї програми 5 тисяч тонн твердого ракетного палива опинились на території Павлоградського хімзаводу (Дніпропетровська область).

У 2004 році США заявили про вихід з угоди і протягом наступних 7 років Україна самостійно фінансувала і реалізовувала програму утилізації твердого ракетного палива.

У 2011 році після домовленостей між тодішніми президентами Віктором Януковичем та Бараком Обамою американська сторона повернулась і з 2015 року взяла управління проєктом, зокрема, у частині фінансування утилізації ракетного палива та його безпечного зберігання.

У 2018 році ця програма закінчилась і з 1 січня 2019 року її фінансував лише український уряд.

Сьогодні Павлоградський хімічний завод не має фінансових ресурсів для проведення утилізації залишків ракет за власний кошт, адже виступає лише підрядником в реалізації програми.

Хочете отримувати найважливіше в месенджер? Підписуйтеся на наш https://t.me/bbcukrainian" class="story-body__link-external">Telegram або https://invite.viber.com/?g2=AQAYCi..." class="story-body__link-external">Viber!