Галина Аврамишина (Савицька)

http://www.w3.org/19... id='sites-page-title-header' style='' align='left'> Петрівський район

           Петрівський район розташований у східній частині Кіровоградської області на відстані 95 км від обласного центру - міста Кіровограда в межах Придніпровської височини, у степовій зоні. Район межує: на півночі - з Олександрійським районом, на заході - з Новгородківським і Долинським районами Кіровоградської області, на сході - з П'ятихатським, на південному сході — з Криворізьким районами Дніпропетровської області. Крайні точки: північна - біля с. Червоносілля, південна - південніше с. Луганки, західна - на захід від с. Водяного, східна - західніше с. Ганнівки.

          Територія району становить 1 195 км².

АДМІНІСТРАТИВНИЙ УСТРІЙ

          У районі 2 селищні й 13 сільських рад, яким підпорядковані 39 населених пунктів: Балахівська селищна рада (смт Балахівка), Петрівська селищна рада (смт Петрове, с. Новомануйлівка, с. Олсксандродар, с. Покровка), Богданівська сільська рада (с. Богданівка, с. Мала Ганнівка, с. Солдатське), Водянська сільська рада (с. Водяне, с. Маловодяне, с. Сабадапюве), Ганнівська сільська рада (с. Ганнівка, с. Володимирівка, с. Рядове), Зсленська сільська рада (с. Зелене, с. Артсмівка),Іванівська сільська рада (с. Іванівка), Іскрівська сільська рада (с. Іскрівка, с. Новофедорівка), Йосипівська сільська рада (с. Йосипівка), Луганська сільська рада (с. Луганка, с. Братське), Малинівська сільська рада (с. Малинівка), Новостародубська сільська рада (с. Новий Стародуб, с. Мар'янівка, с. Олімпіадівка, с. Фсдорівка, с. Червоносілля), Петрівська сільська рада (с. Петрівське, с. Зелений Гай, с. Лани, с. Олександро-Мар'ївка), Червонокостянтинівська сільська рада (с. Червонокостянтинівка, с. Баштине, с. Краснопілля, с. Лелеківка, с. Новопетрівка), Чечеліївська сільська рада (с. Чечеліївка, с. Олександрівка).

Герб

         У синьому полі срібна вузька балка: у верхній частині щита золоте полуденне сонце, внизу - золоті перехрещені булава та колос.

Прапор

          Прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, у верхньому древковому куті якого зображені перехрещені жовті булава та колос. Складається з трьох горизонтальних смуг: синьої, білої та синьої; співвідношення ширини смуг 3:1:1.

Пояснення символіки

           Срібна вузька балка є символом річки Інгулець, що протікає територією Петрівщини і має велике значення у формуванні району.

             Зображення сонця у верхній частині щита символізує життя, тепло і світло.

          У даному випадку цей символ опосередковано походить від поховальних могил (курганів), щ,о височать на території району. Археологи стверджують, що за віком вони ровесниці єгипетських пірамід, також пов'язують їх семантичне, підкреслюючи солярну символіку цих двох культур.

            Перехрещені булава та колос характеризують Петрівщину як козацький край, землі якого входили до вольностей Війська Запорозького, з чим і пов'язаний початок їх заселення. Козацька (отаманська) шапка в оздобленні гербового щита та булава в гербі нагадують про роль кошового отамана Петра Калнишевського та козацького руху в історії Петрівщини.

            Автор символіки В. Є. Кривенко. Символіку Петрівського району затверджено рішенням сьомої сесії Петрівської районної ради 24-го скликання 28 березня 2003 року.

                                                          НАСЕЛЕННЯ

          Населення району становить 28,6 тисячі чоловік. За національним складом абсолютна більшість - це українці. Мовою населення Петрівського району є українська.

            На території району діють релігійні громади Української православної церкви Московського патріархату (смт Балахівка, Петрове, с. Новий Стародуб, Володимирівка, Чечеліївка, Іскрівка, Пстровське), церкви євангельських християн-баптистів Всеукраїнського союзу об'єднань євангельських християн-баптистів (с. Повий Стародуб, Чсрвоносілля, Рядове, Володимирівка), Церква Божа «Церква Ісуса Христа» Союзу «Церкви Божої України» (смт Петрове, с. Зелене), християн віри Євангельської «Церква Божа в пророцтвах». об'єднання релігійних громад християн віри євангельської «Церква Божа і? пророцтвах вУкраїні Воскресіння» (с. Повий Стародуб).

          На Петрівщині зареєстровані районні організації понад ЗО політичних партій. Найчисленніші осередки мають Аграрна партія України (1 003 члени), Народно-демократична партія (423), «Трудова Україна» (350), ВО «Батьківщина» (228),ПНЕРУ(165),СДПУ(о) (153), Комуністична партія України (102).

          Зайнято в усіх сферах економічної діяльності 12,9 тис. чоловік, у тому числі в промисловості -1,1 тис. чоловік, у сільському господарстві - 2,9 тис. чоловік, малих підприємствах - 0,55 тис. чоловік.

             Унаслідок ринкових перетворень, особливо в сільському господарстві, у районі спостерігається надлишок робочої сили. Усього потребують працевлаштування 537 чоловік. Реальним способом вирішення проблеми зайнятості є створення нових робочих місць у галузях економіки та розвиток малого підприємництва. У 2003 році на вільні та новостворені робочі місп^ було працевлаштоване 359 безробітних.

            За підсумками 2003 року у сфері малого бізнесу постійний заробіток мали більше однієї тисячі громадян. У 2003 році зареєстровано 122 суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі 13 юридичних осіб. Кількість суб'єктів малого підприємництва на 10 тис. населення складає 207 одиниць.

                           ПРИРОДНІ УМОВИ І ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

Геологічна будова

          Територія Петрівського району розташована на Азово-Подільському кристалічному масиві, який значною мірою обумовлює рельєф даної території.

Кристалічні породи вкриті пізнішими відкладами третинного (піски, глини) і значною товщею відкладів четвертинного періодів, останній представлений в

основному лесами.

Рельєф

          Рельєф району хвилястий, розчленований річковими долинами, численними балками та ярами. Найвища точка над рівнем моря - 174 м, знаходиться на

південний захід від с. Братського.

        Рельєф належить до широкохвилястого водно-ерозійного типу, за винятком західної прирічкової частини, якій властивий акумулятивний тип водно-ерозійного рельєфу. Широкохвилястий тип рельєфу характерний територіям корінного плато зі стародавньою, добре вираженою водно-ерозійною мережею.

          Балки, що розміщені на досліджуваній території, глибокі, широкі, з великою протяжністю, але порівняно мало розгалужені.

           Заплава річки Інгулець являє собою рівнинну місцевість з сильно вираженим рельєфом. На її поверхні часто зустрічаються як негативні (западини малих розмірів), так і позитивні (горби, насипи) форми рельєфу.

            Утворилися вони внаслідок дії річкової води. Заплава, як правило, заболочена й часто заливається водою (навесні при розтаванні снігу, влітку – при сильних зливах).

             У цілому рельєф району дуже складний, а цс, у свою чергу, обумовлює велику строкатість ґрунтового покриву. Рельєф території значно впливає на процеси ґрунтоутворення, щ,о виражається в перерозподілі елементів природної родючості, у зв'язку з різним припливом води в різних умовах рельєфу. Рельєф відіграє велику роль і в розвитку ерозійних процесів.

Клімат

           Клімат помірно континентальний, напівзасушливий, з тривалим жарким літом та короткою малосніжною зимою.

          Найтепліший місяць року - липень (середньомісячна температура повітря становить +21,1 °С). Найхолодніший місяць - січень (середньомісячна температура -5,8 °С).

             Середньорічна температура повітря становить +8 °С.

             Тривалість безморозного періоду в середньому становить 160 днів.

           Загальна річна кількість опадів - у середньому 430 мм. Найбільша кількість їх випадає влітку, а найменша - взимку.

               Перерозподіл опадів за сезонами є несприятливим: у період весняної вегетації рослин опадів випадає мало, максимальна кількість їх спостерігається в період з травня до серпня, але через їх зливовий характер, а також через високу температуру повітря та інтенсивне випаровування їх недостатньо для підтримки вологи в ґрунті.

             У зимовий період сніжний покрив через часті відлиги нестійкий, у роки з раннім похолоданням він з'являється на одну-дві декади раніше середніх термінів, а в роки з теплою зимою — на один-півтора місяці пізніше. У середньому за зиму налічується 75 днів із сніговим покривом. Руйнування стійкого снігового покриву, як правило, спостерігається в першій декаді березня. Найпізніше сходження спігоіюго покриву зафіксовано в другій декаді квітня. Висота снігового покриву - до 8 см.

              Важливим кліматоутворюючим фактором є циркуляція повітряних мас, особливо в холодний період року. Характерною особливістю зими є велика мінливість температури в різні роки: амплітуда коливання температури в січні становить 20 °С.

             У літній період циклонічна діяльність згасає, температура стає більш стійкою. Найбільших значень температура повітря досягає в період з травня до вересня.

Поверхневі води

           Територія Петрівського району розділяється рядом річок басейну Дніпра. Найбільш значущими з них є: річки Інгулець, Жовта, Бешка, Зелена, Всрблюжка. Річкова сітка району помірно розвинуга, середня густота окремих частин її басейну, з урахуванням річок довжиною менше 10 км, становить 0,3 км/км², ширина долин коливається від 0,5 до 2,5 км, ширина заплав річок від 50 до 500 м. Глибина залягання і рунтових вод різна: на плато вона становить 25-30 м, на днищах балок і в долині річки 0,5-1,5 м.

Ґрунти

            Згідно з агрогрунтовим районуванням, складеним Українським науково-дослідним інстіпутом землеробства, територія Петрівського району входить у південно-східну частину Кіровоградської області, де земельний покрив порівняно однаковий.

          У долинах рік переважають алювіальні ґрунти, на схилах долин і вододілах - звичайні середньогумусні чорноземи і тільки в південній частині району частково вклинюються малоіумусні чорноземи.

Флора і фауна

            За характером рослинного світу територія району належить до підзони різнотравних злакових степів Придніпровського округу.

            Район характеризує наявність невеличких лісків, степових чагарників (терників). У деревостої лісків переважають низькорослі дерева - дуб, ясен, клен та інші.

           Росте ліщина, глід, терен, дереза, шипшина, ожина, степова вишня, багато трав.

           Тваринний світ Петрівщиии, незважаючи на значне господарське освоєння території та фрагментацію природних біотопів, залишається відносно багатим. Цьому сприяє географічне положення даної території, а також наявність невеликих, відокремлених ділянок ландшасіугу із цінними природними комплексами. Здебільшого і і,е балки. Складний рельє'4') таких ділянок зумовлює утворення широкого спектра екологічних умов - від посушливих верхніх частин схилів до заболочених днищ. Балки Петрівського району зберегли в природному стані рослинність та тваринний світ головним чином завдяки своїй непридатності для сільськогосподарського використання. Оточені розораними землями, нерідко вони є єдиним сховищем для тварин та птахів, своєрідним Ноєвим ковчегом.

           Видовий склад хребетних тварин балок є типовим для північної степової зони України. Серед вищих тварин переважають види, що тяжіють до деревно-чагарникових заростів, степових ділянок та водойм.

              Із ссавців у Петрівському районі, зокрема у Власівській балці, мешкають козуля, заєць-русак, лисиця звичайна, єнотоподібна собака, зрідка зустрічається свиня дика, а на межі з агроценозами зустрічається ховрах рябий та кріт звичайний.

             У .заростях чагарників з поодинокими деревами є багато птахів, таких як витютень, фазан, сорока, сойка, синиця велика, вівсянка звичайна, коноплянка, зеленяк та інші. Зрідка зустрічається крук та одуд.

             У ІІетрівському районі добре представлена група водоплавних та навколоводних тварин, які населяють річки району та невеличкі водойми. Ядро водно-болотного комплексу утворюють птахи, такі як лиска, водяна курочка, пастушок та крижень. З Іскрівського водосховища часто злітають лунь болотяний та мартини - звичайний і сріблястий. На лугових ділянках зустрічаються кулики та дрібні пастушкові.

           На степових ділянках на початку весни можна побачити небагато хребетних тварин. Найчастіше трапляються польові жайворонки, куріпки сірі та сліпаки.

            Улітку фауна Петрівського району значно збагачується за рахунок появи птахів, ш,о прилітають пізно, таких як іволга, бджолоїдка, різні славки, ковалики, плиски та інші, а також плазунів. Нерідко можна зустріти на території Петрівщини степову гадюку та багато ящірок.

Природно-ресурсний потенціал

            У долинах річок і глибоких балках залягають кристалічні породи, корисні копалини: граніт, буре вугілля, уран, графіт, пісок, залізна руда.

             На території Петрівського району 103 847 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 87 159 га ріллі, 828 га багаторічних насаджень, 15 635,8 га пасовиш,, 5 656,8 га лісів та інших лісовкритих площ, 4 280,5 га забудованих земель, 1 948,9 га земель знаходяться під водою.

              Лісистість району становить всього 4,6 % при оптимальній 10— 12 °6. До того ж недостатня забезпеченість населення паливом під час опалювального сезону стала причиною поширення в районі незаконних порубок дерев у лісах, зелених лісонасадженнях, зелених зонах населених пунктів.

             На території району 42 ставки з площею водного дзеркала 696 га. Одне водосховище з площею водного дзеркала 1 110 га, яке використовується для водозабезпечення смт Петрове, с. Петровського, Володимирівки та Жовтих Вод.

Екологія, охорона природи

             Багато рослин, що ростуть на території району, занесені в Червону книгу України. Налічується багато лікарських видів. Але внаслідок нераціонального використання земель та інтенсивного рекреаційного навантаження кількість деяких видів рослин різко зменшується. Інтенсивного антропогенного впливу зазнають і мисливські угіддя району, що призводить до скорочення чисельності деяких тварин.

             Погіршення екологічного стану внутрішніх водойм, низька ефективність заходів із штучного відтворення рибних запасів негативно впливають на якісний склад цих запасів, зменшують кількість риби.

               Важливою проблемою для району є збереження існуючих заповідних територій для охорони унікальних природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу.