«1935 рік.
Зима була сувора, випало багато снігу, тріщали морози. Наша сім'я
відсвяткувала зустріч Нового року, Різдво, готувались до свята Водохрещення.
За декілька днів до свята приїхали в Потеребу представники НКВС,
зібрали людей на збори, а потім закликали по одному до кабінету. Всім тим,
кого визвали, було оголошено зібратись за 7 днів в дорогу з сім'ями...»
«Раненько
на Водохрещення приїхали підводи, нашу сім'ю повантажили і відвезли на ст.Славута. Звезли всіх на вокзал. До відправлення цілу ніч
ночували з дітьми на підлозі, було дуже холодно. Приїжджали родичі прощатися,
ми цілу ніч проплакали. З нашої сім'ї брат Сашко 5 років залишився у дідуся в
Головлях. Вранці при перевірці списків виявилося, що однієї
дитини у нашій сім'ї немає. Послали підводу і привезли Сашу. Залишати дітей
не дозволялось. З дітьми було багато сімей: чотирьох братів Галінських,
Гонтиків, Бродецьких, Карпінської Тофілі її чоловіка забрали раніше і
розстріляли, Самковських в них було 9 дітей, Богушевських, Мосійчука Трохима,
Дермановської, Білецької.»
«…всіх
повантажили у товарні вагони. Возили нас днів 10, спочатку поїзд пішов на Чернігів, там чіпляли вагони з такими, як ми. Потім нас
привезли у Харків, де відчепили декілька вагонів, а нас і направили на Донбас. Висадили нас з поїзда на ст.Должанка, де зустрічали
нас з музикою і лозунгами про те, що приїхали 'добровольці'. В
дорозі діти позастужувались і до кінця зими важко хворіли. У вагонах було
дуже холодно, маленьких дітей відігрівали біля залізної печі, яка стояла
посередині вагона. Нас привезли у село Бірюково і поселили в хаті, в якій уже
було напалено. Нас поселяли у порожні хати, звідкіль ще раніше відпраили
сім'ї місцевих козаків до Сибіру.»Висланим
сім'ям було дозволено повертатись на Славутчину у 1947 році.На початку
30-х років створено колгосп імені Чкалова. В 1960 році після
другого укрупнення колгосп ім.Чкалова був приєднаний до колгоспу імені Щорса
село Лисиче, пізніше став ССГ «Дружба». В 1994-1996 роках землі
Потереби увійшли до підсобного господарства ХАЕС.
У 2000 році селяни
вирішили повернути право власності на землю, і в 2003 році Хмельницький обласний Господарський суд задовольнив їх
позов. Сьогодні майже всі селянські землі села обробляються фірмами «Інсеко» та
«Грін ленд – Славута». Майно колишнього підсобного господарства ХАЕС
потрапило у володіння державного підприємства СГП «Хмельницьке», яке
збанкрутіло, зараз майно знаходиться під арештом.
Станом на 1 січня2011 року в Потеребі в 42 будинках мешкали 90 осіб, з них
пенсіонерів – 45, дітей шкільного віку - 7, дошкільного – 7, працездатних – 31.
