|
|
Помер колгоспник а двір живий. В хаті лишається жінка колгоспниця. Іде вона в сільраду і дуже просто, записують її в хаті, все безкоштовно, скільки там тієї роботи. Тепер. Помер чоловік чи жінка, то правонаступника, хто живий, так виморять, що хоч живим в могилу. Померли чоловік і жінка. Діти в них. Тепер їх виморюють. Вроді б то все за життя від праці родиною нажито, а от спробуй померти, тут проблем та проблем. А придумав все Бог, то він прогнав Адама і Єву з Раю, щоб вони вічно не жили, бо яка від того користь, бо жити вічно, це значить без "ходіння по муках". Спочатку Бог, Адама і Єву в колгосп записав, так спростивши, щоб їм після Раю, бо вони ж звикли жити без натиску. З часом Бог придивився, та й каже: Е, це вже надто! Зробив він, щоб вибори були. Депутати: Боже, навіщо ти все так заплутав? В бувалих колгоспників, на шиях, у баби хомут, у діда ярмо, так тоді правління колгоспу постановило, набачив Бог у діда і баби шию: Е! Каже... Це вже занадто! Взяв та й познімав хомут та ярмо з шиї. Та й каже: Робіть тепер, що хочте! А Бог, теж хитрий, наснував депутатів, вони законів, адвокатів, контор різних, там службовців розвелося, а Бог теж ласий, щоб і йому на обіди було. То ті тепер, з діда і баби, в три шкури деруть, а з дітей ще більше. Є тепер сільрада в ОТГ, там теж і столи і за столами, тільки хтозна, що вони там і роблять! Боже, навіщо Ти такого навидумував? |
Біля сітки, висіяли насіння кручених паничів. Сходу дало добре. Обвило дротяну сітку, так що й світу не видно і квіток вродило. Ті, що сіяли, дивилися та раділи. Настала осінь, збір врожаю картоплі а квіток вже не надивлялися, лишилося тільки сухе листячко на бадиллі, що обвертіло сітку з дроту, та бутончики з насінням. Вже й картопля в засіці, зима ж довга. Дощів ще нема. Бадилля та листочки сухенькі, а насіння в бутончику, неначе в коморі, та приготувалося до нової весни, щоб декілька днів порадувати людей дивом. Линуло дощем, дротяна сітка тримається, вже і бадилля і листочки мокрі а бутончики, завдяки краплинам дощу, лопаються, насіння вилітає а воно так линуло дощем, що по грядці вода струмує. Рознесло насіння кручених паничів по всій грядці. Насіння, щовесни дає сходу по всій грядці, обплутує тепер вже не сітку а кущі картоплі, огуд гарбузів, моркву. Щоранку, дід в грядку, а як же, там кручені паничі. Сапою-сапою, сапає дід, щоб врожай врятувати, згадує бабу, яка дуже любила квіти а особливо кручені паничі. А баба, на небі, в Раю: Дай Василю мені квіток? Ще колись давно, дід за бабу, старшенький, померла його мати: - Василю час іти в сільраду, оформити спадщину! Кажу: Ти, ще молоденька, колись я помру, то запишу всю спадщину на тебе! Так і зробив, вона хазяїн двору: І навіщо я старший за неї? Та живу ще. Тепер, в грядці, після обробітку, десь в куточку, залишаю кручених паничів на насіння, щоб радувати бабу в Раю на небі квітками: Бабо, вже кручені паничі є, дощу нема, сухо, як зацементовано, стукоче сапа об груддя! Сходи Олю до Бога, ви ж там на небі, попроси в Нього, щоб дощем пролив, тоді вже буде і тобі квіток! |
Це дуже добре, годувати робота не потрібно, це один раз для нього прилад, завдяки сонячному промінню і живе. Раз він дихає і потіє, значить виділяє вологу, а раз тремтить, то та волога від поту розбризкується в просторі. Якби і крила, щоб він літав. Такого робота можна використати в кожному дворі а особливо, в той час. коли нема дощу, та ще на ділянці де картопля росте, щоб робот сам вів боротьбу з колорадським жуком, раз він дихає, потіє ще й тремтить, це вже позитив. Перш за все, перед запуском робота для роботи боротися з колорадським жуком, його тіло, обмастити препаратом, який знищить жука, обмастивши а він з крилами, бо якщо не буде крил, тоді робот ходитиме по рядках картоплі і втоптуватиме ділянку. Коли робот літатиме над картоплею, дихатиме, виділяючи піт, тремтить, від цього препарат розбризкується на кущі і жуки дохнуть. Звичайно, у робота програма, чи то жука оприскувати, чи то в бездощів'я поливати рослини в грядці. А ще робот рекламує одяг. Як відомо в Україні хати і в хатах, стіни побілені крейдою. Для біління стін можна теж використати робота. А ще, фарбувати різні поверхні. Це добре, робот звільнить людину від тяжкої праці. Такі роботи добре згодяться і для товариств з обмеженою відповідальністю, лише завантажувати дрона чи то там міндобривом, чи різними препаратами по боротьбі з бур'янами і води не потрібно, бо під час цієї роботи використовують воду, хтось з річки а хтось від крана, ну встановить бочку, кине шланг в бочку приладнавши до труби, відкриє кран, та й набирає воду. То цю роботу любісінько виконає робот, вода буде не від крана, а як ото в Ізраїлі воду беруть з повітря. |
Ось написано: "Я хочу лише одного, щоб людям, другим людям, було легше, щоб їх не вдавалося обманювати отаким собі нелюдям." Ось буде наша перемога, солдати розійдуться по домівках, довгі роки вони в окопах, а деякі, в цей час любісінько багатіють, солдати повернуться, а ті, що зараз у влади, та всім рулюють, знову ж там і будуть, всі закони під себе, цінами давитимуть, бо у них вся статистика. Тяжко вижити старій людині в такому світі, коли так і поглядають, як би ти не з'їв на старість лишній шматок хліба. |
""Часто можна почути суржикове" "приготуй яєчко в см'ятку" . По-перше, не "яєчко", а яйце, бо яєчка - це парна чоловіча статева залоза. По-друге. не "в см'ятку" а некруте (рідке) яйце". "Далі розмова піде про смажені яйця. Типове запитання від наших глядачів. "Як називається українською яєчня глазунья?. Яєчня з цілим жовтком називається оката яєчня", - пояснив Авраменко. Також він розповів, як правильно: яєЧня чи яєШня. За словами мовознавця, обидва варіанти правильні. Проте слово "яєШня" у словниках позначається як застаріле." Є у мене сковорода, пуста пустісінька. Чому ж вона порожня, та тому, що курячі яйця дорогі. Тому сковорода й порожня, а оката яєчня це розкіш. |
Торба з заду, й на переді, У торбині голубці, Щоб кохали хлопці. Поруч річки дівчинонька, Там та дівонька живе, У віночку голівонька, Полюби діво мене! Розгулялись раки в річці, В луках трава підростає, У хлівцеві старі глиці, Про те й діва тепер знає. |
Ще й яєць кури несли, Щоб нестись не забували, До гніздечка поклад клали. Обточили грудку крейди, Щоби круглою була, То від того тепер рейди, Вже й торгівля не мала. |
Кошель в діда колупають, Рідко в вишень ягідки, Не значні й прибутки, Дорога в базарі сіль, Споживай компот й кисіль, Не зійшла в грядці квасоля, Для кишок є барабуля, В морі десь вона зростає, То й про нас не забуває, Скачуть ціни на кобилі, Та долають щодня милі, По трубі тиче бензин, Та втрапляє в магазин, Не далеко липень вже, Багатіє грядки клин, Губи динями помаже, Й огіркам казок розкаже, Дві кабаки, дві кабаки, Вже й про них є балачки. Кукурікнули півні, Буде й хрону мені. |
Тітка гуси продає, Ще й за тіткою скучає, Свого виду подає. В тітки бройлери зросли, Й гусенята п'ють водицю, Господиню все трясли, В гурті смичуть за спідницю. В дядька у дворі є кріп, В чавунці кипить окріп. Тітка птицю годувала, Та до ринку готувала, В дядька кріп, ще й окріп, Мабуть зовсім осліп. |
|
Закрити |