Віктор-Миколай Сердюк

КАМ'ЯНСЬКАbЗАПОРОЗЬКА СІЧ.

Село Республіканець Бериславського районуbХерсонської області відоме на всю Україну. Тут знаходиться один з визначнихbісторико-археологічних об'єктів України — пам'ятка історії національного значення Кам’янська запорозька Січ, філія Національного заповідника «Хортиця».

Емблема філії «Кам’янська Січ» Національногоbзаповідника «Хортиця» розроблена С.І. Татарінцевим та О.Ю. Власовим у березніb2012 р. Основний елемент емблеми – стилізоване зображення вершника зі списом.bВоно запозичене з керамічної кахлі першої третини ХVIII ст., знайденої у 1990bр. під час археологічних досліджень козацького куреня на Кам’янській Січі.

Як відомо, більшість з пам'яток Запорозькогоbкозацтва разом з плавнями Великого Лугу знищені водами Каховського водосховища,bствореного у 50-і роки минулого століття. Кам'янська Січ – одна з не багатьох зbтих, яким пощастило вціліти. Як археологічна пам'ятка, вона надає величезнийbоб'єм інформації з побуту, господарства та матеріальної культури — тих сферbжиття козаків, які недостатньо висвітлені у письмових джерелах. В цьому йbполягає важливість та унікальність Кам’янської Січі.

Існування Кам’янської Січі припало на важкий іbтрагічний етап історії Запорозького козацтва. У цей час, після придушенняbповстання Івана Мазепи проти царя Петра Першого, козаки знаходилися у васальнійbзалежності від Османської імперії. Історія Кам’янської Січі поділяється на дваbперіоди: 1709-11 та 1728-34 рр.

Віктор-Миколай Сердюк

4

З кінця ХVIII по середину ХІХ ст. землі, де стояла Кам’янська Січ, перебували у володінні почергово кількох поміщиків, тут виникло село Консулівка (Розаревка), яке стало попередником нинішнього Республіканця. У 1858 р. маєток дістався Михайлу Федоровичу Огаркову. Саме освіченим представникам родини Огаркових ми зобов’язані збереженням унікальної історико-археологічної пам’ятки. На початку ХХ ст., за  Федора Семеновича Огаркова, у маєтку був зведений розкішний двоповерховий будинок (так званий «палац Огаркова»), храм, великі господарчі та підсобні будівлі, розбитий парк. До нашого часу все це, нажаль, дійшло у стані руїн.

Перші розкопки на Кам’янській Січі проводилися у 1909 році. Дослідження особливо пожвавилися у зв’язку зі створенням Каховського водосховища й небезпекою руйнації пам’ятки. З 1970-х років тут працювали археологи Державного історико-культурного (згодом – Національного) заповідника «Хортиця».

Віктор-Миколай Сердюк

5

Археологами уточнено планування козацької столиці. Січ знаходилася на мисі «Стрілка», при впадінні у Дніпро річки Кам'янки, з її лівого боку. Основна частина Січі – Кіш з трьома рядами будівель і майданом, – була оточена земляними укріпленнями у вигляді невисоких валів з ровами. Південніше знаходилося господарське передмістя. Північніше Січі знаходилося кладовище. У наш час на козацькому некрополі зберігся лише один надгробний пам'ятник — хрест кошового отамана Костя Гордієнка.

В ході дослідження козацької пам'ятки виявлені також свідчення інших епох, що підтверджує давнє прислів'я: «Святе місце пустим не буває». На території Січі та поряд з нею відомі пам’ятки доби пізньої бронзи (ІІ тис. до н. е.), класичного скіфського (ІV ст. до н. е.) та пізньоскіфського часу (І ст. до н. е. — ІІ ст. н. е.), черняхівської культури (ІІІ-V ст.), часів Золотої Орди (ХІІІ-ХІV ст.) та Кримського ханства (ХVII ст.), рештки села Консулівка ХІХ ст. Така насиченість пам’ятками давнини закономірна, якщо згадати, що поряд із Січчю знаходився важливий Каїрський перевіз через Дніпро.

Віктор-Миколай Сердюк

6

Сьогодні Січ використовується, як меморіальне місце для проведення масових заходів, присвячених вшануванню пам'яті козацтва. З ініціативи козацьких формувань тут щорічно 14 жовтня відбувається святкування Покрови, а 1 травня – поминання кошового Костя Гордієнка. Заповідник розгортає діяльність з розвитку зеленого туризму, для чого є великий потенціал. У планах – проведення водних екскурсій на човнах та любительської риболовлі у затоці річки Кам'янки, піших та кінних прогулянок стрімкими мальовничими схилами та балками, порослими лісом

і чагарником, організація походів вихідного дня для початківців з наметовими таборами.

Кам’янська Січ є центральним об'єктом дводенної автобусної екскурсії «Часи козацькі - Січі Запорозькі». ЇЇ маршрут проходить правим берегом Дніпра, по території трьох областей — Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської, довжина його — понад 220 км в один кінець. Крайніми точками маршруту є острів Хортиця й Кам’янська запорозька Січ. Між цими двома пунктами знаходяться місця розташування всіх Січей окрім Олешківської (місто Цюрупинськ Херсонської області). Головна тема екскурсії – доба козацтва, але захоплива розповідь на довгому шляху обіймає всі епохи від кам’яної доби до сьогодення. Екскурсанти почують про кургани доби бронзи й скіфські городища, середньовічних кочовиків та військові походи Русі, часи ординського еміра Мамая та генуезьких купців. Заплановані зупинки у Нікопольському історичному музеї з проведенням екскурсії, біля могили кошового отамана Івана Сірка та у балці Міловій на Херсонщині. Велика увага приділена в екскурсії питанням екології.

Проблему розкриття археологічної пам’ятки Кам’янська Січ, як туристичного об’єкту, планується вирішити кількома шляхами. В екскурсійних цілях будуть використані рештки споруд, досліджених археологами й нині законсервованих. Крім того, планується створити невеликий археологічний музей просто неба у складі однієї будівлі - куреня, з подальшим доповненням комплексу шинком та кузнею. Тут проводитимуться не тільки екскурсії та наукові форуми, а й відбуватиметься занурення відвідувачів у повсякденне життя козаків під час проживання у «давньому будинку». Реконструкція куреня виконується на основі археологічних дослідів 1989-91 років. Ця велика, заглиблена в землю мазанка під двосхилим дахом, вкритим очеретом, була споруджена з простих і дешевих місцевих матеріалів.