Іван Вішован

Село -  з древніми традиціями в народ­ному мистецтві, прикрашене добротними будівля­ми та привітними людьми.

Розтоки розташовані на обох берегах Білої Тиси, за 6 км від Рахова. Перші згадки про місцину в історич­них документах відносять до 1651 р. За переказами, село заснували рибалки, які прокладали для ловлі риби «ростоки» (рукави).

У чистих і прозорих водах річки водилося багато цінних видів риб, зокрема, форель, харіус європей­ський, головатиця (дунайський лосось).

Майже кожна частина села, присілок мають свою на­зву, зокрема: Усті-Ріки, Межиріки, Пелехоя, Янківка, Кривий, Медведиця, Меришір, Аршиці, Берендей, Штивйора, Тищора, Грегіт. Назви ці — різного по­ходження.  Є версія, що назва Меришір походить від румунського «яблуневий сад» чи «яблучка». Оче­видно, назву Штивйора принесли переселенці із Галичини, оскільки така сама назва зустрічається і в Івано-Франківській області...

На території села розташовано три церкви. З них дві православної конфесії — Ілліївська та Георгіївська; Одна  греко-католицька (Михайлівська церква) також на землях села Розтоки знаходиться право­славний Монастир Серафима Саровського, який розташований високо в горах, в урочищі Тищора. Це одна з найбільш високогірних культових споруд в Україні