ШПОЛЯНЩИНА ВІДЗНАЧИЛА 20-РІЧЧЯ У ВІЛЬНІЙ ДЕРЖАВІ
У шолянських храмах помолилися за Україну. Біля пам'ятника Кобзареві відбулося урочисте зібрання громадськості з нагоди ювілею держави.
Святкування про¬довжилося у міському дитячому парку, де присутніх вітали голо¬ва райдержадміністрації Сергій Струк, голова районної ради Микола Тимошенко, начальник управління агропромис¬лового розвитку Володи¬мир Костенко. Найкращих механізаторів, доярок і працівників інших галузей сільського господарства нагородами. їм вручено короваї з урожаю, вироще¬ного в нинішньому році.
Протягом кількох годин у дитячому парку виру¬вало, співало, танцювало виставкове містечко „Шпо¬лянщина сьогодні'. На імпровізованій сцені висту¬пали колективи сільських будинків культури. . Кожна сільська рада представила на розсуд журі і глядачів свої надбан¬ня. Біля намету Топильної варили юшку і смажили яйця страусів. Водянці ви¬ставили вироби народних умільців з глини. Журавча-ни гостинно запрошували до свого намету і рекла¬мували вироби місцевої меблевої фабрики. Пред¬ставники найбільшого в районі села Лебедин збу¬дували справжній перелаз і криницю. А лебединсь-кий лелека з дитятком у дзьобі став справжнім символом виставки — ба¬жаючих сфотографувати¬ся біля нього було дуже багато. Виставка Скотаре-вого довела, що в цьому селі золоті руки мають не
лише визнані майстри, а й учні сільської школи — на огляд глядачів представле¬но чимало виробів з дерева юних майстрів шкільного гуртка. Лозуватчани побу¬дували на своїй території макет місцевого дендро парку, навіть ставок, в яке му риба ловилася. В намет Капустиного як і завжді було рясно від вишивано) та рушників.
І хоч журі було важкі визначитися, хто ж най кращий, та трійку лідері все ж визначили. Треті місце присудили лебе динцям, другими сталі представники Водяного Перше місце отрималр топильнянці.
Святковий день закінчився традиційний концертом і феєрверком на центральній площі міста.
Катерина Вальчиковська
|
Надія ЛЕПЕТУХА «НЕ ТРЕБА ДІЛИТИ
МЕРТВИХ НА ПРАВИЛЬНИХ І НЕПРАВИЛЬНИХ» «Я молода
мама, готуюся народжувати другу дитину. Нашій сім'ї нині дуже важко живеться,
бо тяжко працюємо, а повноцінно задовольнити усі життєві потреби зовсім не
спроможні. Прочитала випадково статтю в газеті про наміри встановити
пам'ятний знак репресованим. Склалося враження, ніби шукають привід відмовити
тим, хто організовує все це. Якби мене спитали через референдум, чи потрібен
цей пам'ятник, я б безперечно відповіла, що так. Майже половина нашого
населення не знає нічого про своїх родичів, які жили в ті страшні часи, і
багатьом все одно, бо їх цікавлять лише гроші. Скільки тепер злості людської і
байдужості. Все це через те, що основу нашої нації розстріляли тоді в 30-х, і такого
жаху нагнали, що й дотепер нема розуміння того, що якщо всі ми не вшануємо всіх
тих (а їх же мільйони), хто постраждав від радянської влади, не помолимось за
їх невинно страчені душі, то ніколи й не будемо жити як нормальні люди. Я
багато разівдивилася по телевізору документальні фільми, які повністю
розвінчують ідеалізованих радянських вождів і висвітлюють ті події зовсім не
так, як прижилося у головах нашого народу. Сумніватися у тому, чи були насправді
ті звірські злочини чекістів — гріх. Я б ; дуже просила владу не ділити мертвих
на правильних і неправильних. Молитися і вшановувати пам'ять потрібно за всіх
жертв тоталітаризму! Тоді ми будемо людьми, єдиним народом, а не ста-ДРМ якому, окрім того, щоб наїстися,
більше нічо- | го не потрібно». |
«МОЇ БЛИЗЬКІ РОДИЧІ БУЛИ
СТРАЧЕНІ БІЛЬШОВИЦЬКИМ РЕЖИМОМ» «Я людина
похилого віку. З чоловіком вік пропрацювали, виростили двох дітей, допомагаємо
тепер і внукам. Завжди цікавимось тим, що відбувається у нас в державі, в
районі, у рідному місті. У мене є багато особистих архівних матеріалів про
своїх близьких родичів, яких було репресовано і заслано до Сибіру. Не за якісь
кримінальні діяння, а за те, що працювали і виявляли позицію українських
націоналістів, хотіли, щоб Україна стала окремою державою і бажали їй тільки
процвітання, їх імена внесені до книги пам'яті «Реабілітовані історією». Мені
дуже болить моя родинна трагедія. Розумним і працьовитим людям, які могли б
лише користь приносити Україні, покалічили життя. Вважаю, що вони є
постраждалими за сьогоднішню вільну державу, тому було б справедливо зберегти
пам'ять про них і ще багатьох вірних синів і дочок України. Але чи візьмуть
мої слова до уваги?». |
СТАЛИ ЛАУРЕАТАМИ СОРОЧИНСЬКОГО ЯРМАРКУ Щорічно
в Україні проводиться незабутнє народне дійство—Національний Сорочинський
ярмарок. Новий ярмарковий сезон, який тривав у селі Великі Сорочинці
Миргородського району на Полтавщині з 16 по 21 серпня, —тринадцятий. В
нинішньому році Україна відзначає 20-
іччя
своєї Незалежності та 15-річчя Основного акону держави, а країни близького
зарубіжжя — 20 років СНД, тому і гостей значно побільшало. Програма доповнена
виступами мистецьких колективів з країн, що входять до цього поважного
міждержавного утворення. Шполянським
творчим колективам також поталанило побувати 17 серпня на офіційному відкритті
Національного Сорочинського ярмарку 2011 року. Його відкрили голова Полтавської
обласної держадміністрації Олександр Удовиченко, голова Полтавської обласної
ради Іван Мо-мот, керівник проекту «Сорочинський ярмарок» Світлана Свищева.
Також відбулося відкриття фестивалю народної творчості, який проходить за
підтримки Міністерства культури України. Найбільший в Україні коровай для гостей ярмарку
випекли на Салтівському хлібокомбінаті Харківської області (вага—450 кг, висота
— На ярмарок прибуло багато гостей з України та з різних
країн світу. Виступали мистецькі колективи з областей України, з Азербайджану,
Канади, Білорусії, Латвії. Почесними гостями ярмарку були керівники 35
дипломатичних установ, акредитованих в Україні, народні депутати України. культурно-мистецька програма — це окраса Національного
Сорочинського ярмарку. Творчі колективи Шполянщини гостювали на цьому ярмарку
вже не вперше, і можна з впевненістю сказати, що з кожним роком він стає все
більш цікавим, змістовним і яс- кравим. Колективи беруть участь в
театралізованому дійстві, представляють делегацію Черкаської області та
виступають з концертною програмою на головній та малій сценах, поблизу
етнографічної садиби Хіврі та біля головних входів на територію ярмарку та майданчику
«Млин». Найбільше враження на аматорів справляє театралізована вистава за
участю героїв гоголівських творів, які щоранку відкривають ярмарковий день,
пересуваючись на єдиних в Україні справжніх волах, а на возі, який вони
тягнуть, сидить справжня Солоха і веде свій діалог з чоловіком-п'яницею та іншими
учасниками дійства. І, звичайно ж, всіх вітає Микола Васильович Гоголь — бажає
всім здоров'я, добре відсвяткувати та поярмаркувати. Аматори
Шполянщини вже не вперше побували на цьому дійстві. Так, фольклорний колектив
«Барвінок» Лебединського сільського клубу (художній керівник Любов Онищенко)
вже вчетверте відвідав Сорочинський ярмарок. У попередні роки лебединці
отримували заслужені дипломи переможців, грамоти за І місце, а в нинішньому
році — гран-прі за особливе виконання української народної пісні. Вперше на
фестивалі народної творчості показали свою майстерність ансамбль народної пісні
«Берегиня» (керівник Лідія Поліщук) та ансамбль українських народних
інструментів «Вечорниці» (керівник Сергій Мельник) з міського будинку культури.
їх дебют в Со-рочинцях увінчався дипломами та відзнаками за І та II місця.
Мелодійною українською піснею, бадьорою шполянською полечкою вони змогли
донести до гля- І Прекрасним
виконанням та костюмами порадували колективи з Канади—чоловічий академічний
ансамбль та
молодіжний танцювальний колектив, колективи з Роси І та
Азербайджану. 1 Шполяни познайомились з такими ж поціновувачами І українського з багатьох областей України та нашими 1 земляками
з Черкащини. І коли після напруженого твор- § чого
дня всі збирались відпочити біля будівлі школи, І де проживали всі артисти, знову відбувалася імпровіза- І ційна творчо-концертна програма. Здавалось би, люди | з
різних регіонів, з різними ментальними особливостями, І та пісня, яку виконує зведений хор приблизно з 250 | осіб
та семи баянів. Таке не забувається ніколи. Стом- І лені,
але творчо збагачені і задоволені артисти повер- і І, звичайно ж, така поїздка не відбулася б, якби до- І лею учасників Сорочинського ярмарку, аматорів Шпо- І лянщини не переймались голова районної державної І адміністрації
Сергій Струк, голова районної ради Микола | Тимошенко,
міський голова Віктор Заскалета, за що і шполянські артисти їм щиро вдячні. Керував всією цією | справою
начальник відділу культури та туризму рай- І держадміністрації
Дмитро Вовк, допомагав сільський І |
РУСЛАНА ЛОЦМАН ПРЕЗЕНТУВАЛА ДИСК, ПРИСВЯЧЕНИЙ 20-ій РІЧНИЦІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
До збірки увійшло понад 20 українських пісень та
пісень на патріотичну тематику. Є у ній і кілька дуетів—з народною артисткою
України Ніною Матвієнко, народним артистом України Василем Букачем, солістом Національної
опери Андрієм Маслако-вим. Презентувати свій перший творчий доробок на
Шполянщині — ідея Руслани. У цьому починанні її підтримали голова
райдержадмі-ністрації Сергій Струк та начальник відділу культури і туризму
рай-держадміністрації Дмитро Вовк, які допомогли в організації її виступів у
населених пунктах району та в районному центрі. Концертна програма проходила з
емоціями, сльозами з розчулених очей, морем овацій та безліччю квітів. Кожен
виступ супроводжувався гучними оплесками. Зворушливим був і виступ народного артиста України,
лауреата Шевченківської премії Олеся Харченка, який виконав декілька пісень
разом із Русланою. Творче життя Руслани Лоцман переконує, що лише
наполегливою працею можна досягнути звершення всіх задумів і мрій. Сьогодні її
пісні линуть над вгірю Україною
запалюючи на
культурно-національному небосхилі нову яскраву зірку. По закінченні
Національного університету культури і мистецтв Руслана відразу вступила до
аспірантури Національного педагогічного університету імені Михайла
Драгома-нова. Нині працює над кандидатською дисертацією. Руслана не лише виконує українські народні пісні, а й
сама є автором віршів і музики до багатьох із них. її викладачем вокалу під
час навчання в університеті була народна артистка України, лауреат Національної
премії імені Тараса Шевченка, Герой України Ніна Матвієнко. У студентські
роки Руслана часто виступала на різних всеукраїнських і міжнародних конкурсах
та фестивалях, розуміючи, що кожна її участь в будь-якому заході — це досвід і
ще одна спроба заявити про себе, про Україну, про свою Шполянщину цілому
світові. Не раз здобувала перші місця, дивуючи публіку своїм неповторним, таким
щирим і чистим голосом, що виходить із самого її серця. Вона по-справжньому
закохана в українську пісню, шанує національні традиції, українську культуру,
намагається примножити славу пісенної України. |
ПРИЄМНА
НОВИНА ГРАН-ПРІ ФЕСТИВАЛЮ — У ГУРТУ 'СРІБНІ СТРУНИ' Минулої
неділі на сцені Корсунь-Шевченківського районного будинку культури відбувся VI
міжобласний мистецько-екологічний фестиваль «Мости над Россю», в якому взяли
участь близько 40 аматорських колективів з багатьох районів Черкаської та
Київської областей. Участь у фестивалі взяли і аматорські колективи
Шпо-лянського районного будинку культури: лауреат міжнародних та
всеукраїнських конкурсів виконавців естрадної пісні народний
аматорський гурт «ирюні струни» (керівник Олександр Букар), вокальне жіноче
тріо «ВІА Леді», заслужений працівник культури України Дмитро Вовк. Високо- Щ поважне
журі, до складу якого ввійшли: Владлен Ковтун — поет-піс-няр з Києва, почесний
громадянин м. Корсунь-Шевченківський (голова журі), народний артист України,
лау- ^ реат Національної премії імені Тараса Шевченка з Києва Олесь Харченко
(заступник голови), члени: Сергій Мороз — композитор і співак, учасник дуету
«Простір музики» (м.Київ), Світлана Касьяненко — поетеса, член Асоціації
українських письменників (м. Київ), Наталія Сай-ченко — завідувачка відділу
фольклору Черкаського обласного центру народної творчості та інші, гідно оцінило
виступ колективів та одноголосно визнало кращими творчі колективи з нашого
району. Завдяки
високій професійній виконавчій майстерності заслужений працівник культури
України Дмитро Вовк отримав спеціальний приз та приз глядацьких симпатій, а вокальне
жіноче тріо «ВІА Леді» стало лауреатом конкурсу в номінації «Виконавці
народної пісні». Лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів
виконавців естрадної пісні народний аматорський гурт «Срібні струни» став
володарем гран-прі міжобласного мистецько-екологічного фестивалю «Мости над Россю».
Переможці конкурсу взяли участь у гала-концерті, де і отримали вітання та
нагороди. іін|і/м..и Анатолій
МІЦКЕВИЧ, художній керівник районного будинку культури (фото автора). |
КОБЗАРСЬКА ЮНЬ УКРАЇНИ У час утвердження самосвідомості [українців
пріоритетного значення набуває духовне виховання молоді на традиціях
національної культури та залучення її до невичерпної скарбниці народного
мистецтва. З 12 по 15 травня в Чернігові проходив III
Всеукраїнський огляд-конкурс юних бандуристів «Кобзарська юнь України», який
був присвячений 20-ій річниці незалежності України. У цьому конкурсі взяли участь і наші юні шполяни —
вихованці Шполян-ської дитячої школи мистецтв Платон Ткаченко та Олександр
Скляр у категорії бандурист-співак (викладач Катерина Григорівна Сташенко). На конкурсі Олександр Скляр отримав почесне III
місце. Капелла бандуристів, в якій були присутні понад 50 Проведення цього огляду-конкурсу свідчить про
незабутність і відродження цього народного мистецтва, якому пророкували
забуття. Сьогодні ми знову і знову стаємо на захист рідної
української мови, національної української музики, бо саме вони возвеличують
народ до рівня нації, роблять нас не безбатченками, а дітьми єдиної дорогої
Незалежної України! |
|
Close |