Forum of Shpola

Topics for publications and conversations


Творчість земляків
1 september 2021 Микола Сова

Медицина Шполянщини
6 june 2021 Микола Сова

Життя міста
9 december 2017 Микола Сова

ЛЮДИ ШПОЛЯНЩИНИ
14 january 2016 Микола Сова

Зруйновані ХРАМИ
18 march 2015 Микола Сова

Релігійні споруди м.Шпола
27 january 2015 Микола Сова

Історія Шполянської школи-інтернату
22 january 2015 Микола Сова

ВИЗВОЛИТЕЛІ
21 september 2013 Микола Сова

Пам'ять
18 april 2013 Микола Сова

Храми шполянщини
17 august 2012 Микола Сова

Шпола-географічний Центр України
22 july 2012 Микола Сова

Наша влада
21 july 2012 Микола Сова

КАЛЕНДАР ШПОЛЯНЩИНИ
30 november 2011 Микола Сова

УКРАЇНА МОЯ..
19 november 2011 Микола Сова

Лебединський жіночий монастир
28 september 2011 Микола Сова

ІСТОРІЯ ШПОЛИ
26 september 2011 Микола Сова

ГОЛОДОМОР
24 august 2011 Микола Сова

Questions-answers Interview All records

... 1

Сова Микола, 1ua user
Микола Сова

Подпись:
Світлий Великдень


15 квітня христия­ни почнуть святкувати Великдень (Пасху або Паску) — Воскресіння Ісуса Христа Це най­важливіше християн­ське свято, коли від­значається перемога Сина Божого над смер­тю та вічним забуттям. У Воскресінні хрис­тияни бачать підтвер­дження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.

В Україні святку­вають на п родючість (з цими віруваннями були тісно пов'язані

весняні поминаль­ні обряди). Сьогодні свято Великодня в Україні символізує також загальне відро­дження та оновлення світу. Збереглося чима­ло звичаїв та обрядів, що не мають прямого зв'язку з християн­ством. Однак христи­янські богослови запе­речують зв'язок Пасхи


вати Пасху почали наприкінці пер-   з язичництвом і воліють спиратися

шого тисячоліття, з приходом хрис- тільки на євангельські джерела. Тим

тиянства. Відповідно до біблійного часом учені знаходять у великодніх

сюжету, Ісус Христос воскрес рано-  звичаях сліди трьох різних, наша-

вранці. Саме тоді стався великий зем- рованих один на одний, культів —

летрус — це ангел небесний відвалив культу роду, культу весняного сонця

камінь від дверей гробу Господнього, і культу Христа, що приніс людству

І коли на світанку жінки-мироносиці   ідею духовного й фізичного відро-

Марія Магдалина, Діва Марія, мати                                           дження.

Якова та Соломія принесли пахощі,       До Великодня віруючі готують-

щоб покрити тіло Ісуса, вони побачи- ся впродовж семи тижнів (седмиць)

ли тільки відвалений камінь і порож- Великого посту — саме стільки про-

ню труну. Ангел, що з'явився перед вів Ісус Христос у пустелі. У цей час

ними, сповістив про Воскресіння      душа віруючого має прислуховува-

Господнє.                                        тися до страждань, що їх Господь у

Дослідники  вбачають у  свят-     людській подобі пережив в останні

куванні Великодня давнє, до заро- дні. Останній тиждень перед Пасхою

дження християнства, язичницьке  — Страсна Седмиця. Особливе зна-

коріння. Зокрема, в Україні тих часів   чення має Великий (або Чистий) 

землероби вірили, що померлі родичі Четвер — день, коли Ісус розділив                        

й надалі живуть під землею і впли- останню трапезу зі своїми учнями під

В 



час Таємної Вечері. Усі православ­ні по можливості намагаються в цей день причаститися. Увечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповіда­ється історія Христових страждань.

У Страсну П'ятницю з церкви виносять плащаницю, у яку після зняття з хреста було загорнуто тіло Христа і на якій зображено його в труні. У цей день приписано не вжи­вати їжі (у давніші часи християни після суботньої літургії залишалися в церкві до самої ночі, харчуючись хлібом і вином).

У ніч Воскресіння Христа про­водиться святкове богослужіння — Великодня Служба Божа. Опівночі настає її найурочистіший момент — священик сповіщає: «Христос воскрес!», а всі присутні відповідають: «Воістину воскрес!» По закінченні служби процесія хресною ходою тричі обходить навколо церкви, а потім починається процес освячення обря­дових пасхальних страв. У такий спосіб церква благословляє віру ючих після тривалого посту на вживання «скоромного» (непіс-ного). Багатий великодній стіл символізує небесну радість і водночас є символом вече­рі Господньої.

Страви     до церкви   прино-   ] сять у кошиках, прикрашених ви­шиваними рушни­ками,  барвінком та свічками. Повернувшись

після церковної служби додому, віруючі починають «розговлятися». Розговляються насамперед освя­ченим яйцем. Окрім паски і яєць (крашанок та писанок), серед освя­ченого можуть бути смаженина, ков­баса, риба, сир, часник, полин, хрін, сіль та вино, баранчик (символ Ісуса Христа, ягнятка Божого).

У Великодній понеділок, що зветься Обливаним, хлопці облива­ють дівчат водою, а ті віддячують їм тим самим у вівторок. Ще один великодній звичай — розкладан­ня вогнищ довкола церкви на всю Великодню ніч (вважається, що цей святий вогонь, який мусить погас­нути сам, очищує повітря і звіль­няє землю від усіляких нечистот на добрий врожай).

Закінчуються Великодні свята поминанням мертвих — молитвою і тризною «на горбках». У могильні горбки закопують цілі яйця та шкара­лупу від з'їдених, кості з освяче­ного м'яса, освячену сіль та ін., а також виливають чарку горіл­ки, мовляв: «їжте, пийте й нас, грішних, поминайте». Інколи цокають­ся крашанками об могильний хрест, надбива­ючи їх, а потім віддають перехо­жим. ?

За матеріалами Інтернету

7 april 2012

Сова Микола, 1ua user
Микола Сова

Лауреат Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів   РУСЛАНА ЛОЦМАН

17 липня 1988 року народилася в с. Матусів Шполянського району Черкаської області.
З 1994 р. — розпочала творчий, пісенний шлях. Стала переможницею багатьох місцевих та обласних конкурсів:'Грайлива веселка«, «Скарбничка майбуття», «Таланти твої, Черкащино» та інші.
В 1999 р. — на 5 ювілейному Фестивалі авторської пісні «Срібні струни» отримала звання «Кращий автор — виконавець»
2003 р. — перемоги на Всеукраїнському пісенному конкурсі «Боромля 2003».
Дві перші премії від голови журі, Героя України А.Авдієвського в номінаціях «авторська пісня» та «вокал». (Сумська обл.) 
1996 — 2003 роки навчалася і успішно закінчила музичну школу по класу фортепіано.
2004 р. — зайняла 2 місце на конкурсі «Різдвяні дзвіночки» (м.Червоноград);
2004 р. — участь у фестивалях та конкурсах: «Музична парасолька» (м. Вінниця),
«Зірки на сцену» (м. Київ).
2005 р. — участь у фестивалі «Пісенні скарби Шевченкового краю» (м.Черкаси).
В 2005 р. — закінчила Сигнаївську середню школу з відзнакою — «Золота медаль». У цьому ж році вступила до Київського Національного університету культури і мистецтв на факультет музичного мистецтва, кафедра народнопісенного виконавства.
2006 р. — участь у фестивалі «На Івана Купала» м.Бєльськ Подляський, Польща).
2007 р. — участь в фестивалі «Шевченко — Фест», відзнаки в жанрах «вокал» та
«поезія» (м.Львів). 2007 р. — участь в конкурсі «Чарівна свічка», зайняла 1 місце (м.Київ). 2007 р. — участь у фестивалі «Весна — 2007 р. — отримала ГРАН — ПРІ. 2007 р. — фестиваль «Арг- транзит». Зайняла 1 місце (м. Москва).
2007 р. — фестиваль «Планета юності». Отримала 1 премію (м.Тарту, Естонія).
2008 р. — участь у фестивалі «Цвіт папороті» (м. Стрій, Львівщина). 2008 р. — конкурс «Шоу-Західний регіон», зайняла 2 місце (м. Рівне).
2008 р. — виступ на Європейському фестивалі музики у Франції (м.Париж). 
2009 р. — І премія на 4 фестивалі-конкурсі духовної пісні 'Аскольдів глас«(м.Київ); І місце в номінації «Авторська пісня» на конкурсі українського естрадного мистецтва та авторської пісні «Мости над Россю» (м.Корсунь-Шевченківський, Черкащина)
2010 р. — І місце на Міжнародному пісенно-поетичному конкурсі «Журавли над Россией» за кращу «авторську патріотичну пісню», присвячену 65-річчю Великої Перемоги.(м.Москва,РФ). 
Має досвід концертної діяльності, зокрема сольні концертні програми в 2006р. (Сигнаївський СБК, Черкащина), 2007р. -Шполянський РБК, Черкащина, липень 2008р. — ювілейний концерт в с.Сигнаївка за участі Нар. арт. України Ніни Матвієнко, квітень 2009р. — Сольний концерт «Закохана у пісню» в м.Києві (Міський Будинок Вчителя). Як солістка та в складі вокальних колективів (хор КНУКІМ, ансамбль 'Терен«,хор «Будівельник») виступає на різних сценах м. Києва та України.
Займається вивченням та обробкою, українських стародавніх пісень (уроки вокалу, виконавської майстерності отримала від Народної артистки України Ніни Матвієнко). Працює творчо. На власну мелодію та поетичні тексти має авторські пісенні твори. Відвідує літературну студію при Спілці письменників України. Член поетичного об'єднання ' Радосинь«.
Руслана Лоцман-активний учасник телепрограм, зокрема музичної передачі «Фольк-мюзик» (2009 р. ,2010 р. ), «Наша пісня» (2010 р. ), різних культурних та шоу-програм, як «Фабрика зірок», Національного відбору «Євробачення-2010», «Університет зірок», «Документ +» (2005 р. ),учасник різноманітних радіопередач НТРКУ.
Учасник науково — практичних конференцій. Має 8 доповідей на тематику народнопісенного виконавства . Науково-творче дослідження за 2004 р. в МАН «Збереження пісенних скарбів в с. Сигнаївка, Черкаської області», (м. Черкаси). Магістр музичного мистецтва (КНУКІМ), магістр вокальної педагогіки (НПУ і м.Драгоманова). Нині- аспірантка кафедри теорії та методики постановки голосу Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова (наук.кер. - к.п.н.,доц.Проворова Є.М.).
Активно працює в духовному просторі нашого суспільства. З 2005 року член Всеукраїнського громадського об«єднання «Поступ жінок — мироносиць». Бере участь в численних заходах, які проводяться на теренах держави. Сприяє відродженню та утвердженню нетлінних духовних цінностей українського народу. Підіймає авторитет України на міжнародному рівні.
З 2007 року- член Черкаського земляцтва «Шевченків край» у м. Києві.

 

29 february 2012

Сова Микола, 1ua user
Микола Сова

У Шполі  воюют/ь! за пам'ятник репресованим

ІДЕЯ спорудити пам ятник політичним в'язням і жертвам політичних репресій у Шполі існує вже два роки. Але стели досі немає.

За словами депутата міськради В'ячеслава Кишінька, він зібрав дані про більш ніж тисячу осіб, які постраждали від радянського режиму. 'Спочатку планува­лося виготовити пам'ятний знак у вигляді лелеки, який розпростав крила над кар­тою Шполянщини. Це коштувало близько 70 тис. грн. Просив на це гроші в держа­ви, але з райради отримав відповідь, що коштів у бюджеті немає. Тепер пропоную стелу з граніту із вигравіюваними іменами жертв встановити в парку Слави. Згоден зробити власним коштом, я підприємець. Проте депутати міськради вже тричі відмовляються підтримати мій проект і погодити місце розташування пам'ятника. Зокрема фракція Партії регіонів голосує проти', - розповідає пан Кишінько, який є одним із трьох депутатів-'свободівців' у Шполянській міськраді. Колег-регіоналів - шестеро.

За словами секретаря міськради Олександра Тимошенка, 'свободівець' перебільшує. Питання пам'ятника політичним в'язням і репресованим жва­во обговорювалося на сесії, а регіонали проект Кишінька підтримали. Пан Тимо-шенко стверджує, що міськрада не дає дозволу на встановлення стели зовсім не з політичних причин. 'Кишінько не має проектно-кошторисної документації. Як можна готувати двометровий пам'ятник без необхідних документів? Рада запро­понувала 'свободівцям' інші місця - біля церкви чи будинку колишнього НКВС, але вони не хочуть. На моє переконання, в парку Слави мають бути пам'ятники лише загиблим у Великій Вітчизняній війні', -сказав Олександр Миколайович.

Вікторія ЧЕРКАСОВА

15 october 2011

Сова Микола, 1ua user
Микола Сова

МОВОЮ ЦИФР ? ФАКТІВ

Щполянщина  за 20 років незалежності


2003 рік — в рік 80-ої річниці утворення Шполянського району видана перша книга з історії Шполянщини «Історія Шполянсь­кого краю», автором якої є вчитель історії Шполянської загальноосвітньої школи №1 Віктор Шевчук.

2004 рік — в результаті досліджень фа­хівців з Києва та Черкас було остаточно встановлено, що географічний центр Украї­ни знаходиться на території с. Мар'янівка Шполянського району Черкаської області. Визнання нового географічного центру держави підтвердили також Національна академія наук України та Державна служба геодезії, картографії і кадастру. 23 липня 2004 року відбулося офіційне винесення на місцевість географічного центру Украї­ни: у полі біля о Мар'янівка було закопано капсулу та встановлено спеціальний репер, обладнаний відповідною передавальною апаратурою.

2004 рік — запущено виробництво м'яса бройлерів на базі ТОВ «Агро-Рось» з річ­ним обсягом 1700 тонн.

2004рік — газифіковано село Бурти.

2005рік—збудовано та обладнано нову телевежу в Шполі.

 

2005   рік — газифіковано мікрорайон цукрозаводу у Шполі.

2006   рік — міською радою засновано газету «Шполяночка» — часопис, який ви­світлює суспільно-значимі події міста та ра­йону.

2006 рік — до 20-ої річниці Чорнобиль-
ської катастрофи встановлено пам'ятну
стелу «Героям-ліквідаторам» у міському
парку Слави.

2007   рік — Шполянщину відвідав Пре­зидент України Віктор Ющенко, випробував новітню техніку на лозоватських полях, про­вів всеукраїнську нараду з аграріями на ба­зі Шполянського елеватора, вручив ключі від нових автомобілів ветеранам війни і праці на центральній площі міста, спілку­вався з громадою району. Цього ж дня на об'їзній дорозі в Шполі відбулася зустріч громадськості з тодішнім кандидатом у де­путати Верховної Ради України, а нині — Президентом України Віктором Янукови-чем, який здійснював передвиборчу поїзд­ку по Черкаській області.

2008   рік — реформування тепломе­режі, забезпечення автономними газови­ми котельнями 18 соціальних об'єктів_міс-та, у тому числі — школи, дитсадки. В ре­зультаті цього енергозбереження та еконо­мію бюджетних коштів вдалося збільшити у 5 разів.

2008 рік — газифіковано села Терешки та Кримки.

2008 рік — розпочато богослужіння у пристосованому приміщенні храму Святої Трійці в мікрорайоні цукрозаводу.

2008—2010 роки — успішна реалізація на території Шполянського району проекту ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтова­ний на громаду».

2009 рік — центр міста Шпола прикра­сила вежа з годинником, який щогодини особливим дзвоном відбиває 12 українсь­ких патріотичних мелодій.

2009 рік — започатковано різдвяні на­родні гуляння в центрі міста «Щедрий ве­чір! Добрий вечір!».

2009 рік — всіма громадами населених пунктів району вишито районний Рушник єдності «Оберіг Шполянщини», який при­красив новий громадський культурно-про­світницький центр «Оберіг Шполянщини». Приміщення для задоволення культурно-, духовних потреб шполян надав приватний підприємець Павло Мальчик.

2009 рік — сільські ради затвердили символи громад у вигляді гербів, які виши­ли на Рушнику єдності «Оберіг Шполянщи­ни».

2009 рік — вперше за історію Шполян­ського району команда ФК «Шпола-ЛНЗ-Лебедин» стала чемпіоном Черкаської об­ласті серед команд вищої ліги.

2010 рік — збудовано нову комфорта­бельну дорогу до Лебединського жіночого монастиря.

2011 рік — урочисте відкриття реконст­руйованого Шполянського районного істо-рико-краєзнавчого музею, який був знище­ний і не діяв з 1993 року.

2011 рік — святкування 100-літнього ювілею видатного українського скульпто­ра, художника, етнографа Івана Макарови-ча Гончара та урочисте відкриття музею-садиби Гончара в о Лип'янка Шполянсь­кого району.

2011 рік — розпочато будівництво комп­лексу «Географічний центр України» на території колишнього аеродрому по трасі «Черкаси—Умань».

2011 рік — збудовано храм Святого Дмитрія в о Іскрене.

2011 рік — встановлено новий в'їзний знак «Шполянський район» на межі зі Смі-лянським районом.

Зроблено на Шполянщині за роки незалежності України:

Відкрито 3 спортивних дитячих майдан­чики — міський дитячий парк (2002 рік), Лебединський (2004 рік) та Сигнаївський (2011 рік) навчально-виховні комплекси.

Створено умови для розвитку банківсь­кої системи — нині Шпола походить на мі-ні-Швейцарію, де 19-тисячне населення обслуговує 7 відділень провідних банків України.

За останнє десятиліття на Шполянщині розширилася мережа ресторанного бізне­су, представленого особливостями архі­тектури будівель, високою культурою об­слуговування, вишуканим внутрішнім та ландшафтним дизайном, національною кухнею.

Набрав обертів процес розвитку під­приємництва. Районну скарбницю нині поповнюють майже 3000 пр приємців, зусиллями яких ро інфраструктура населених п' печуються робочі місця, ство| фортні умови для прожива шполянина. -

Продукція Шполянського товарів розширила свій асорту вийшла на ринок збуту. З'яв вельна марка «Жайвір», пр має. високу якість та неповт якості.

Вже в новому тисячолітті м нет з кожним роком охоплює н нови, організації та підприємці доступною чи не кожній роду школі, вт. ч. сільських, устаткої п'ютерні класи з підключення* ньої мережі.

В районі видано 8 видань і щину.

Удостоєні державних наго

?          129 жінкам району пр чесне звання «Мати-героїня»;

?          отримали звання «Зас кар України» Микола Федорові Любов Григорівна Попелюшко

?          нагороджено орден Ольги III ступеня Ларису Миколе та Віру Никифорівну Медушівсі

?          Григорій Юхимович 11 риса Едуардівна Пресліцька, Лі лаївна Лобода, Ольга Семеніі Олександр Васильович Шевче Олександрович Шевченко от[ чесне звання «Заслужений пра мисловості України»;

?          почесне звання Украї жений вчитель України» присвої лі Павлівні Свердел;

?          почесне звання Україї жений будівельник України» пру лодимиру Флоріановичу ЗданеЕ

?          орденом «За заслуги» нагороджені Валентина Василів Іван Михайлович Бойко, Василь > Прокопенко, Ніна Володимирі ченко, Микола Андрійович Саог

?          медаллю «За працю і зі городжено Олександра Васильс ченка;

?          Ольга Олександрівна А та Василь Ісакович Поліщук уд чесного звання України «Заслу> цівник сільського господарства

?          Анатолій Федорович отримав почесне звання «Заслу: наліст України»;

?          почесне звання Україн жений працівник культури Укр; своєно Миколі Івановичу Ковалю Васильовичу Вовку.

'Шполянщина з незалежності'.

28 august 2011

Сова Микола, 1ua user
Микола Сова

Шполянщина за 20 років незалежності


1 грудня 1991 року — переважна біль­шість виборців (96%) Шполянського району підтримала на Всеукраїнському референ­думі Акт проголошення незалежності Ук­раїни.

1992 рік — після 30-літнього запустіння і руйнації силами місцевої влади і громади відновлено життя в Лебединському Свято-Миколаївському жіночому монастирі (за­снований в 1779 році), який сьогодні є архі­тектурною пам'яткою державного рівня. Тут панує незвичайна аура добра і милості Гос­подньої, якою насолоджуються паломники не лише з усієї України, а й з інших країн.

1992 рік — газифіковано села Сиг-наївка, Матусів, Лебедин.

1994                рік — Шпола відзначила 400-річчя.
У міста з'явилися власні герб і прапор.

1994—1995 роки — Шпола і Оскалуса (штат Айова, США) стали містами-побра-тимами.

1995  рік — розпочато богослужіння у храмі Пресвятої Богородиці у Шполі (біля стадіону «Колос») Української православ­ної церкви Київського патріархату. До цього з 1992 року у цьому приміщенні проводи­лись богослужіння Української автоке­фальної православної церкви, парафія якої носила назву Святих апостолів Петра і Павла. У 2008 році в рамках відзначення 75-их роковин голодомору 1932—1933 років в Україні біля храму зведено десяти­метровий вирізьблений дерев'яний хрест та встановлено меморіальну плиту.

1996  рік — збудовано об'їзну автомо­більну дорогу навколо Шполи.

1998 рік — жителі району вперше взяли участь у виборах депутатів до Верховної

Ради за новою, мажоритарно-пропорцій­ною виборчою системою. Вперше було обрано голів сіл і міста Шпола народним голосуванням.

1999 рік — початок реформування ко­лективних сільськогосподарських підпри­ємств (колишніх колгоспів) у сільськогоспо­дарські товариства на основі приватної власності на землю. В результаті цього процесу на території району постали 28 великих сільськогосподарських підпри­ємств та 58 фермерських господарств. Се­ляни розпочали власний обробіток зе­мельних ділянок (паїв). Нині такі потужні підприємства як СПОП «Відродження», ТОВ «Шпола-Агро-Індустрі», СТОВ «ЛНЗ-Аг-ро», СТОВ «Агро-Шанс» складають основ­ний потенціал аграрного комплексу райо­ну.

1999 рік — завершення будівництва Свято-Миколаївської церкви у Шполі та проведення першого Богослужіння на Ве­ликдень.

1999 рік — у Шполі розпочало роботу місцеве районне телебачення.

1999  рік — вийшла в ефір на місцевому телебаченні дитячо-юнацька телестудія «Ми», яка успішно діє і розвивається до­нині.

2000  рік — запровадження на сільсь­когосподарських землях Шполянщини на базі ТОВ «Шпола-Агро-Індустрі» новітньої технології обробітку землі «по-ІІІІ», що дало можливість одержувати врожаї пшениці на рівні 60—70 ц/га, кукурудзи — 70—80 ц/га, соняшнику та ріпаку — 25—ЗО ц/га.

2000—2005 роки — в Шполі відкрива­ються перші сучасні супермаркети приват­ними підприємцями Павлом Мальчиком, Володимиром Плохутою, Богданом Журав-льовим. При супермаркеті Павла Мальчика «Гостинний двір» відкрито перше дитяче кафе.

2001 рік — запуск виробництва безпеч­ного скла на підприємстві ТОВ «Оріон-Гласс». Високоякісна продукція заводу сьо­годні користується попитом не лише на внутрішньому ринку України, а й країн близького зарубіжжя (Білорусії, Росії, Поль­щі). Завод виготовляє на замовлення до чемпіонату Європи з футболу Євро-2012 скляні конструкції для НСК «Олімпійсь­кий», забезпечує склом автомобільні ком­панії «Єврокар», «АвтоЗАЗ», ЛУАЗ, «Бог­дан».

2001 рік — відновлення виробництва цукру на базі Шполянського цукрового заводу, який не працював з 1999 року. Впро­довж наступних п'яти років підприємство входило в число економічного потенціалу району.

2001 рік — охоплення території району мобільним зв'язком.

2001 рік — розпочала діяльність перша фірма з надання послуг з перевезення на­селення «Таксі-сервіс». У наступні роки в районі створено 5 приватних таксі-підпри-ємств.

2002—2005 роки — успішна реалізація на території Шполянського району україно-канадського проекту «Молодь за здоров'я-2» (м. Шпола, с. Матусів).

2003 рік — святкування 80-річчя з часу створення Шполянського району. Затверд­ження герба і прапора району.

(Закінчення в наступному номері).


 

21 august 2011

Сова Микола, 1ua user
Микола Сова

ТОЧКА ЗОРУ
ПОКИ що
ЦЕ МАРНА ЗАТІЯ

«Шполяночка», «Шполяночка»... Наше юне живо¬творне створіння, якому у вересні нинішнього року виповниться вже п'ять років. Для багатьох вона стала найкращим другом і порадником, джерелом інформа¬ції про міські новини, події, неповторні світлини. Се¬ред провінційного інформаційного простору вона, можливо, і не є тією акулою, що ганяється за сенса¬ціями аби підвищити свій рейтинг. Вона дружить з простими людьми, які розчулюються, знаходячи на її сторінках обличчя своїх друзів, родичів, знайомих, радіючи їх успіхам і трудовим здобуткам. Життєпис географічного центру України, що колись стане цін¬ним предметом для вивчення світоглядних орієнтирів сучасності.
І в цей ювілейний рік, у рік 20-ої річниці незалеж¬ності, все частіше поширюються чутки про закриття міської газети. Депутатська більшість турбується про раціональність бюджетних видатків. Але, на мою думку, не в грошах справа, а в норовливості скромно¬го видання, яке дозволяє собі не коритися вказівкам з кабінетів, порушуючи незручні теми.
Час від часу газета друкує різноманітні думки, і неприховано симпатизує українству, воліє на своєму рівні вплинути на встановлення соціальної та істо-ичної справедливості в нашій державі. Надає три-уну тим, хто вважається неформатом. Це непри¬пустимо у нинішній час, тож репресія неминуча. Хоча це може стати справжнім випробуванням як для неї, так і для її читачів, які мають відстояти улюблене видання.
Репресії, як глибоко вкорінений у нашу суспільну свідомість атавізм, для всіх нас важка тема. «Шпо¬ляночка» вже вкотре намагається привернути нашу увагу до неї. Коли я прочитала матеріал про те, як засідала влада і депутати вирішувати про встанов¬лення пам'ятника жертвам репресій у Шполі, була здивована. Навіть увагу приділили. Та я впевнена, що цю ініціативу громадськості заговорять і зітруть у порох. Не вистачить волі. Незримий страх заблокує усі починання та ідеї. Мотивують 46-ма тисячами жи¬телів, у яких, начебто, треба питати, їм вирішувати. Референдум. Наукове обгрунтування. Перепро¬ектування парку Слави. Господи, яка маячня. Хо¬четься просто взивати: люди добрі, опам'ятайтеся. Яке ще наукове обгрунтування потрібне, коли майже кожна щполянська родина постраждала від тих страшних лихоліть, що завдала НКВС і більшовицька навала. Хіба таким обгрунтуванням не може бути, наприклад, обласне кількатомне видання «Реаоіді-товані історією», де вказано тисячі жителів нашого району, які ні за що постраждали від жорстокого ре¬жиму? Я б радила депутатам міської ради прочитати ту літературу, над якою працювали не один рік істо-рики-фахівці. А крім того, скільки є науково-публіцис¬тичних видань і праць, які висвітлюють архівні дані та численні спогади очевидців. Навіть мені моя бабу¬ся багато розповідала про жахіття 1932—33,1937, 1946—47 років. Так, старожили неохоче розповіда¬ють про пережите. Але ж це не означає, що ми, на¬щадки, повинні стерти все те з пам'яті та жити лише матеріальними цінностями. Ми духовна нація і нам просто необхідно віддати данину невинно знищеним землякам. Тож моя думка, як особиста, так і від імені громадської організації/яку я очолюю, що такий па¬м'ятник має постати у Шполі, а пам'ятники Леніну треба просто прибрати. Не потрібен цей ідеалізова¬ний ідол в серці України. Він лише наганяє страху на тих, хто має приймати вольові рішення. 

Та Росія щоденно демонструє су¬часні документальні і художні фільми, в яких викривається істинна суть кому¬ністичної влади.
Та мені не дуже віриться, що справа з пам'ятником матиме подальший хід. Дивно і містично все відбувається. Якщо чорнобильцям, воїнам-інтернаціо-налістам, морякам пам'ятні знаки вста¬новлювалися за лічені дні, без наукових обгрунтувань та референдумів, то реп¬ресованим — зась! Я не думаю, що іні¬ціатори ідеї вшанування репресованих прагнуть понівечити план парку Слави. Це місце — уособлення суцільної трагедії. Мільйони загиблих солдат у розв'язаній Гітлером і Сталіним війні, отруєних радіацією спричиненої радян¬ськими керманичами Чорнобильської катастрофи, убитих в далекому чужому Афганістані молодих солдат невідомо-за що. Радянський Союз — це не лише хліб за 16 копійок для тих, кому забо¬ронили пам'ятати про свій родовід і про те, як тотально його понищили. Це, пе¬редусім, оцей парк Слави — вівтар, на який покладено надто високу ціну. Тепер хоч сюди може прийти священик і від¬правити панахиду за жертв тоталітариз¬му. І ми повинні молитися за їх душі, вимолювати кращу долю для своїх дітей і внуків. Для цього треба мати світлу сві¬домість, очистити її від примари кому¬нізму, яка по Європі вже давно не хо¬дить, зате вперто сидить у наших міз-ках, не лишаючи шансу для руху в ци¬вілізоване життя.
Яким би не був ескіз, «Союз украї¬нок» підтримує цю ідею. Це є наш свя¬щенний обов'язок перед нашими пред¬ками.
І ще одне. Коли з нашої громадської ініціативи у 2008—2009 роках в районі тривала акція «Рушник національної єдності», деякі держслужбовці теж нарікали на те, що ми все робимо не згідно з наукою чи якимись канонічними стандартами. Виступали навіть у пресі з критикою. Та люди, які загорілися цією ідеєю, все ж вишили семиметровий рушник «Оберіг Шполянщини» таким, яким його відчували серцем. Він на¬завжди залишиться оберегом для на¬ступних поколінь, бо в нього вкладено душу і глибоку любов до рідного краю.
Тому вважаю, що всі 'наукові під¬стави' — лише привід, щоб не дати вті¬лити вжиття благий намір небайдужих шполян. Я розумію, що байдужих серед нас немало, та хто ж, як не ми самі, по¬винен вплинути на їхню свідомість.
Тетяна ІЛЬЧЕНКО, голова районної громадської організації «Союз українок».


  

13 august 2011

Сова Микола, 1ua user
Микола Сова
город Шпола

Шпола

Герб
http://ru.wikipedia.... class='image' title='Изображение герба' style='text-decoration: none; color: rgb(6, 69, 173); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>Изображение гербаhttp://upload.wikime... width='100' height='123' style='border-top-style: none; border-right-style: none; border-bottom-style: none; border-left-style: none; border-width: initial; border-color: initial; vertical-align: middle; '>
Статус:районный центр
Страна:http://ru.wikipedia.... class='image' title='Украина' style='text-decoration: none; color: rgb(6, 69, 173); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>Украинаhttp://upload.wikime... width='22' height='15' class='thumbborder' style='border-top-style: solid; border-right-style: solid; border-bottom-style: solid; border-left-style: solid; border-width: initial; border-color: initial; vertical-align: middle; border-top-width: 1px; border-right-width: 1px; border-bottom-width: 1px; border-left-width: 1px; border-top-color: rgb(221, 221, 221); border-right-color: rgb(221, 221, 221); border-bottom-color: rgb(221, 221, 221); border-left-color: rgb(221, 221, 221); '> http://ru.wikipedia.... title='Украина' style='text-decoration: none; color: rgb(6, 69, 173); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>Украина
Область:http://ru.wikipedia.... title='Черкасская область' style='text-decoration: none; color: rgb(6, 69, 173); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>Черкасская область
Район:http://ru.wikipedia.... title='Шполянский район' style='text-decoration: none; color: rgb(6, 69, 173); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>Шполянский район

Город с:http://ru.wikipedia.... title='1938' class='mw-redirect' style='text-decoration: none; color: rgb(6, 69, 173); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>1938

Площадь:61,26 http://ru.wikipedia.... title='Км?' class='mw-redirect' style='text-decoration: none; color: rgb(6, 69, 173); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>км?
Геогр. координаты:http://upload.wikime... title='показать положение на интерактивной карте' alt='' class='noprint' style='border-top-style: none; border-right-style: none; border-bottom-style: none; border-left-style: none; border-width: initial; border-color: initial; vertical-align: middle; padding-top: 0px; padding-right: 3px; padding-bottom: 0px; padding-left: 0px; cursor: pointer; '>49°02? с. ш.31°25? в. д. (G) (O)

http://ru.wikipedia.... title='Численность населения городов Украины 2001' style='text-decoration: none; color: rgb(6, 69, 173); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>Население18 689 чел. (http://ru.wikipedia.... title='2007' class='mw-redirect' style='text-decoration: none; color: rgb(6, 69, 173); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>2007)

Время:http://ru.wikipedia.... title='Всемирное координированное время' style='text-decoration: none; color: rgb(6, 69, 173); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>UTC +2 http://ru.wikipedia.... title='Поясное время' class='mw-redirect' style='text-decoration: none; color: rgb(6, 69, 173); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>поясн. / +3 http://ru.wikipedia.... title='Летнее время' style='text-decoration: none; color: rgb(6, 69, 173); background-image: none; background-attachment: initial; background-origin: initial; background-clip: initial; background-color: initial; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial; '>летн.
Телефонный код:+380 4741
Почтовый индекс:20600

10 february 2011

Сова Микола, 1ua user
Микола Сова

ШПОЛЯНЩИНА—НАША ЗЕМЛЯ

Шполянщина—благодатний край, який знаходиться в південній частині Черкащини на пологохвилястій лесовій рівнині, розмежованій густою мережею ярів і балок, на природному вододілі басейнів двох великих українських рік — Дніпра і Південного Бугу. Нинішній Шполянський район включає в себе 37 населених пунктів, в тому числі одне місто — Шполу, проживає тут понад 52 тисячі осіб.

Більш як 87 тисячі гектарів площі району займають сільськогосподарські угіддя, на яких жителі краю вирощують пшеницю, ячмінь, гречку, кукурудзу, соняшник, цукрові буряки, картоплю та ін. Розвинуте також садівництво і тваринництво.

Район має потужну економічну базу. Великими промисловими підприємствами є швейна, кондитерська, меблева фабрики, елеватор, заводи продтоварів, запчастин, цукровий та молокозавод у Шполі, насіннєвий в Лебедині.

Площа лісів і лісонасаджень станрвить 14000 гектарів. Переважають дуб, граб, клен, ясен, липа. З 1944 року існує Шполянське лісництво, площа лісів якого становить майже 5000 гектарів. Найбільші масиви знаходяться біля урочищ Плоске-Зуєве, Мар'янівська дача, Видубецький Збин, Гноянське і Товмач.

Кілька сотень років тому природа нашого краю була далеко не такою, як зараз. Ще 400 років тому розораних земель було дуже мало, а територія Шполянщини була зайнята злаковою степовою рослинністю або густими лісами. Дрімучі ліси знаходились двома великими масивами — один на сході краю з центром приблизно в районі сучасного Лебедина, другий — на заході, охоплюючи території, прилеглі до нинішніх сіл Товмач, Кат стине, Соболівка. Ліси були переповнені різними дикими тваринами і птахами — вовками, ведмедями, лисицями, дикими свинями, оленями, зубрами, борсуками, зайцями, качками, журавлями, гусьми. Між цими двома масивами простягалися степи із злаково-осоковою рослинністю. Степові ділянки називали Диким полем, оскільки у високих зарослях ковили й інших трав водилось багато диких

 

тварин, паслися табуни диких коней і турів, тисячі дрохв і куріпок, виповзали зі своїх схованок полози і ящірки. А в небі над степом висіли жайворонки і ширяли степові орли, вистежуючи здобич.

У XVI—XVIII ст. час від часу степовими ділянками проносились орди кримських татар, які віроломно нападали на Україну. Коні копитами вибивали до кореня зелений килим трав'янистого покрову степу, лишаючи після себе чорну землю. Тому і прозвали українці цей шлях Чорним. Саме в ті часи з'явилось на Шполянщині багато козаків — волелюбних, гордих і мужніх воїнів, оборонців рідної землі від чужеземців-ворогів. Саме з козацтвом пов'язано виникнення більшості населених пунктів нашого краю, про що збереглось багато народних переказів.

Відвідайте село Капустине, і його жителі покажуть вам місцевість, де козаки в запеклому бою порубали ляхів, як капусту. Зазирніть у Ярославку — і почуєте перекази про козацьке укріплення Сучок, а в Топильній вам розкажуть про переправу через болотисту річку, де під час бою з козаками потопилось багато польських воїнів. У Кавунівці старожили розкажуть про козака Кавуна і козацьке укріплення Червоний Городок, а в Водяному — про таємницю підземних козацьких тунелів. В Буртах покажуть місця колишніх козацьких бастіонів, а в Василькові -— криницю, яку нібито викопав козак на ім'я Василь.

Славними нащадками козацької слави виявилися наші земляки в роки Великої Вітчизняної війни, коли захищали рідну землю від навали німецько-фашистських військ. На честь загиблих у цій війні в районі згодом було зведено 22 обеліски Слави. А на честь десяти уродженців нашого краю, які за бойові подвиги були удостоєні найвищого звання Героя Радянського Союзу, в міському парку ІЛполи встановлено пам'ятну стелу.

Шполянщина відома також як край невтомних трударів-- -г: :оів, предки яких вже 5000 років тому обробляли родючі землі краю. Тисячі скромних працівників внесли свою частку в господарське освоєння земель. ї хоч з часом невпізнано змінились технологія і способи обробітку грунту, але незмінним лишилось

 

ставлення людини до землі як до одного з найбільших багате природи.

Відома наша земля також і видатними людьми, котрі прославил її на ниві культури і науки. Це, зокрема, знамениті лікарі-хірург брати Михайло і Олексій Коломійченки, видатний скульптор етнограф Іван Гончар, діячі літератури Олекса Близько, Степа Бен. Іван Кулик, Іцик Фефер, Михайло Слабошпицький, Катерин' Мотрич, Микола Томенко та багато-багато інших.

А скільки чудових пам'яток архітектури і просто гарних стари будівель збереглось в нашому краю! Це і двоповерховий пала Абази в дендропарку у Верхній Дар'ївці в Шполі, вік якого сяга 150 років. Це і чепурні будиночки залізничної станції Дар'ївк' збудовані в кінці XIX ст., будівлі колишніх земської лікарні Лебедині і єврейської синагоги в Шполі. Незважаючи на атеїстич радянські часи, в районі збереглося вісім давніх православни церков, шість з яких збудовані з міцного каменю і цегли ще в ХГ ст. А найдавніша—Миколаївська церква Лебединського жіночог монастиря — споруджена ще у 1800 році. Збереглися кам'я церкви в Лебедині, Матусові і Буртах, дерев'яні церкви Василькові, Надточаївці і Коротаному. Дивлячись на їх куполи шатра, що підносяться вгору, мимоволі відчуваєш духовний зв'язо зі своїми предками.

Є в Шполянському районі і два великі рукотворні дива природ — Дар'ївський і Лозуватський дендропарки. Першому з них м; 150 років, він був створений на західній околиці Шполи з ініціатив поміщика Олександра Абази, міністра фінансів Росії. Кріпос селяни посадили десятки дубів, в тому числі рідкісни пірамідальних, різні види сосни, бука, липи, ясена. Багато з ни збереглось до наших днів і досі вражають своєю величчю.

Лозуватський дендропарк значно молодший. Він був створен за проектом кандидата біологічних наук Івана Гегельського, я родом з села Лозуватка. На площі понад 10 га розмістили рукотворна діброва, став, вантовий міст до острова і гірка Тара Шевченка. Вражають вишуканістю альтанки «Сторожова»


 

Ластівчине крило». Арочна споруда головного входу нагадує в мініатюрі тріумфальні арки західноєвропейських столиць. У самому ж дендропарку росте 250 видів рідкісних рослин, в тому числі такі екзотичні як арамія маньчжурська, лимонник, тюльпанове дерево.

Чудова природа нашого краю є джерелом натхнення для жителів Шполянщини в їх повсякденному житті. Таку землю не можна не любити. А любов до рідного краю, до малої Батьківщини є частиною більш широкого почуття любові до України як держави.

Саме про це з натхненням пише у своєму вірші Наталія Стеценко, учениця 8-Б класу школи №1 м.Шпола.

 

Моя земля, земля батьків моїх, Земля дідів і прадідів.

Ми нині Вклоняємось до ніг святих твоїх. Вклоняємось чудовій Батьківщині.

 

Щасливі ми, та завжди пам'ятаймо, Хто щастя це здобув колись для нас. Походи козаків не забуваймо, Що здійснені колись, в далекий час.

 

Ми — діти мальовничої землі.

Для нас вона найкраща і єдина.

І знають всі дорослі і малі,

Що зветься край Шполянський — Україна.

 

Отож, запрошую, шановний друже, до подорожі в минуле, щоб ознайомитись зі сторінками історії Шполянщини, яка нерозривно 'зв'язаназ історією України.
  Віктор  Шевчук.  'ІСТОРІЯ  ШПОЛЯНСЬКОГО  КРАЮ'  2003р.

30 january 2011

Сова Микола, 1ua user
Микола Сова

50-річчю  Черкащини і 80-річчю району присвячується

 

 

 

ШПОЛЯНЩИНО, РОВЕСНИЦЕ МОЯ!

 

Землі Тараса і Богдана Віддав я всі свої літа, Шполянщина - земля жадана, Для мене рідна і свята.

 

Куди не глянь - сади довкола, Ліси і луки, дар ланів, Гордиться здавна древня Шпола Цілими знатних земляків.

 

Заглянь в історію, юначе, Пізнай красу минулих літ, Як подих весняний гарячий І запашний вишневий цвіт.

 

Шполянщині, землі коханій, Жаданій, рідній і святій, Землі Тараса і Богдана Віддать всього себе зумій!

 

Володимир Колос, 1923 р.н., ветеран війни і педагогічної праці с. Товмач

Ми не випадково так назвали цей розділ. І

хоч Батьківщина-це велике, величне, всеосяжне поняття, в нашому

 випадку 'мала Батьківщина' - то і батьківщина з рідною домівкою, найближчими друзями, коханням, і Батьківщина - частинка рідної  землі, квітучої, багатої. Землі стократ сплюндрованої, але здатної відроджуватися до життя, щедрої на людей - щирих, трудолюбивих, талановитих. І ось про них та їхні справи і йтиме розповідь далі, але дозвольте представити наш район і зробити не великий екскурс у вкрите сивиною віків мину, краю.

Сучасна територія району межує на заході з Катеринопільським та Звенигородським, на півночі-з  Городищенським, на північному сході - із Смілянським районами Черкаської області, на півдні та південному сході - з Новомиргородським районом Кіровоградсткої області. Розміщується на Придніпровському підвищенні яке являє собою корінне плато з густою сіткою річок, балок та ярів у центральній частині Черкаської області.

Річка Шполка ділить район на дві частини, які відрізняються характером рельєфу, рослинного покриву. Південна частина має більш і разність рельєфу з густою сіткою ярів, річок У північній частині рельєф більш спокійний, балок значно менше, менша їхня глибина. Абсолютні висоти коливаються від 100 метрів по дну балок та долиі 250 метрів на водорозділах.

У районі є корисні копалини місцевого знач ніт, глина, пісок. Поблизу с.Васильків у Прудянському кар'єрі добувають щебінь. Біля сіл Маслове, Б Товмач, Ярославка на схилах балок є виходи бентонітової глини; сіл Капустине, Іскрене, В запаси торфу, Журавка - бурого вугілля, я робляються.


Шполянський район створений 1923 року, але його те­риторія заселена людьми в дуже давні часи. Археологічними розкопками і розвідками встановлено, що понад п'ять тисяч років тому тут були поселення трипільської культури (м. Шпо­ла, с. Васильків). Є кургани скіфської доби V століття до н.е. (м. Шпола, с. Васильків, с. Матусів, с. Журавка). Поб­лизу сіл Кавунівка, Кримки, Маслове знайдено залишки ран­ньо-слов'янських поселень і поховань черняхівської куль­тури (ІІІ-ІУ століття н.е.)

У районі є одне місто - Шпола і тридцять шість сіл. Станом на перше січня 1999 року його населення становило 54064 осіб, в тому числі сільського - 32588, міського - 21476.

Точний час заснування міста невідомий. Найбільш віддалена згадка про нього належить польським 'Історичним джерелам', які зібрав О. Яблоновський. Там повідомляється, що в кінці XVI століття Шпола входила до земель Біло­церківського староства.

Про походження назви міста теж, на жаль, доводиться судити на підставі народних переказів, які настільки різняться між собою, що віддати перевагу будь-якому неможливо.

Говорять, що колись на тому місці, де тепер розташована Шпола, була балка, яка служила межею між лісом і степом. Цю межу назвали 'Вспольє', тобто вільна від лісів місцевість, придатна для землеробства. З приходом поляків назва змінилася на Вшпольє, а через якийсь час - на Шполу.

За іншими переказами, місцевість Шполи схожа на ковш, яким черпають воду - шполик, і звідси походить назва. А ось, за версією Рильського полку штабс-капітана Шмідта, який відвідував наше місто, і в квітні 1882 року написав про побачене, його назвою ми зобов'язані або отаману гайдамаків Шполці (старожили навіть показували автору, де стояв курінь отамана), або назві річки Шполка - притоці Гнилого Тікичу (басейн Південного Бугу), біля витоків якої поселилися наші пращури.

Є й не вельми приємне порівняння: Шпола - співзвучна татарському слову, що означає болото. Але не варто, напевне, ображатися на диких завойовників нині. Нічого на згадку вони й не могли залишити. Нехай пам'ятається шполянам, що живуть і житимуть 3 тисячолітті, 'Нова легенда про старе минуле', на в районній газеті 'Шполянські вісті' 14 вересня до 400-річчя м.Шпола. Ось вона: 'Кажуть, Море починається з джерельця. З чого починалось наше місто достеменно встановити не може, адже свідків 4 давності вже не знайти. Але там, де виникла Шпола, сучачасники вважають, що першою з'явилась жінка.

Прийшла юна, глянула на мальовничу місцевість прикрашену чистими водами цілющої річки, і мовила: Кращої  землі я не бачила ніде. Тут і житиму'.

Минуло небагато часу, і чи то волею випадку, ликом природи, на старенькому човні повз місцевість, що облюбувала дівчина, пропливав юнак. У його човен  постійно набиралась вода, і хлопець вже стомився вечерпувати її пригорщами. Отож, дуже зрадів, побачивши вдалині людську постать. Підпливши ближче, зрадів ще більше, бо перед ним стояла чарівна, осяйна юнка

-Дівчино, - паленіючи, мовив юнак,-чи не знайшлось б у тебе чогось, чим можна вичерпати воду?

-  У мене ще зовсім мале господарство, але є . шполик (за словником Б. Грінченка, шполик -вичерпування води із човна). - Зараз я принесу, відповіла дівчина.

За хвильку юнак черпав воду шполиком, але думки його вже були на березі.

-  Знаєш, - сказав він дівчині, - напевне, мені ремонтувати човен, бо я так не зможу пливти.

-Як хочеш, - мовила дівчина, боячись виказати своє  хвилювання. Та їхні очі зустрілись...

Юнак вже не залишив цю землю, побудував для своєї коханої казковий будиночок на березі річки.

-      Як ми назвемо наше королівство? - запитав хлопець у своєї нареченої.

 

Все почалось, любий, із цього шполика. Нехай буде рай Шполою.

З того часу спливла не одна сотня літ, У раю з іменням Шпола освідчувалися в коханні тисячі юнаків і дівчат, створюючи все нові і нові сім'ї, будуючи собі житло, фабрики, заводи, продовжуючи рід людський', Правда, якщо бути прискіпливим, то й остання легенда має  свої вади. Бо раювати в наших краях вдавалось не всім і не завжди. Більшість мусила бачити й пекло. Та будемо забігати в те пекло поперед батька і повер-:я до днів сьогоднішніх.

Загальна територія району становить 110533 гектари, у числі сільськогосподарських угідь 87810 гектари і ріллі - 81193 гектари.

Аіністративний центр району м.Шпола розміщений на відстані 70 кілометрів від обласного центру по автошляху  республіканського значення Черкаси-Умань. З північного сходу на захід пролягає залізнична колія Цвітково-Христинівка. У межах міста знаходиться залізнична станція Шпола, а також районний центр має авто-! сполучення з Вінницею, Одесою, Києвом, Кіровоградом, Уманню і селами району. У місті діє п'ять автобусних  маршрутів.

Отже, знайти нас неважко, доїхати - просто. Усіх, хто немає у серці зла - ласкаво просимо!

 

 

 

 

 

 

4 january 2011

Ip: 78.137.21.40 Місто Шпола , Черкаської обл., є мальовничим куточком та географічним центром України. 

5 january 2008


... 1


  Close  
  Close