До Великодня у читальному залі районної бібліотеки триватиме персональна виставка писанок народної майстрині, методиста з фольклору районного будинку культури Інни Вовк. Виставку урочисто відкрили 17 квітня.
http://shpolavisti.c... width='389' height='259' border='0' class='post_img' style='border: 0px;'>Майстриня вже має досвід у виготовленні іграшок і сувенірів з капрону, ляльок-мотанок, багато працює з текстильною скульптурою. Учасник багатьох виставок і презентацій в районі і області, у свій доробок Інна Дмитрівна внесла й зовсім новий вид декоративно-ужиткового мистецтва — писанкарство.
На презентації Інна Вовк, яка цим видом мистецтва займається всього рік, представила понад сто експонатів, виконаних у стилі писанкарства з орнаментами різних регіонів України, включаючи й Черкащину. А ще – шкрябанки, крапанки, зерновки, яйця з вишивкою на яєчній шкаралупі, бісерки, мальованки, різьблені яйця з великодніми орнаментами.
Після розповіді про тонкощі писанкарства, Інна Вовк провела для бажаючих майстер-клас.

http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border: 0px;'>
http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border: 0px;'>
  Це  Інна  Вовк. Її  32  роки.  Я  пам'ятаю  Інночку  ще маленькою.Поступила  в  відділення  у  важкому станв - запалення легень. 
  З  цьго стану ми  Інну вивели.  але процес  видужання йшов якось мляво.  
 Виписали  з лікарні,  але залишилися   ще   залишки  пневмонії. 
   Я домовився  з колегами в  Києві і батько   звозив  її туди. 
  Нічог  нового  цк нам не  дало,  але совість була чиста-зробив все.  що міг .
  А потім все наладилось і ось  це тепер красива молода жінка.
  З батьками я подружився і підтримую зв'язок.
  Старий  Вовк   у свій час  організував  гурт  'Срібні  струни', який потім  
 став народним  і навіть  їздиив за кордон. А нині  Вовк  керує
 культурою і туризмом в нашому районі.

  Так нас вітав  'Соловейко'

http://my9.imgsmail.... class='IEpng' border='0' width='15' height='15' style='border: 0px;'>	- ня про Шполу	03:51  А це співає   старий  ВОВК Д.В.

      Допоможіть  онукові  знайти  могилу  діда
       
      В №38
газети в - публікації «Щоб зберегти частинку історії» шполянин Василь Коваленко
ділився своїми спогадами про минуле нашого міста. Прово­дячи екскурсію
центральними вулицями міста, Василь Олек­сандрович показав деякі моги­ли
старого кладовища, в одній із яких, за розповідями шполян, покоїться тіло
невідомого солда­та, котрий, отримавши поранен­ня, помер і був похований саме
на цьому кладовищі.

Могилу невідомого солда­та доглядала шполянка Ганна
Гринчук. А після її переїзду до Росії нею почав опікуватись В.Коваленко. Василь
Олексан­дрович розповів також, що він був одним із ініціаторів щодо
увіковічення пам'яті загиблих шполян під час голодомору 1932-1933 років.


Після цієї публікації до редакції звернувся шполя­нин
Микола Сова, який якраз займається пошуковою роботою і допомагає жителю м.
Кривий Ріг В. Олещенку в розшуку загиблого в цих краях діда. Ось що він розповів:


— В Книзі Пам'яті (том 6; Оренбургская обл.) я знайшов
запис, який свідчить, що... «Оле-щенко Михаил Дмитриевич, 1924 г.р.; гв. сержант 7 гв.
мо-тостр. бригади; погиб 31.01 1944 года; похоронен в с.Сигнаевка, Киевской
обл.,Украйна».


Я також
знайшов донесен­ня незворотних втрат, в яких вказується: «Олещенко Миха­ил
Дмитриевич, 1924 г.р.;
место рождения: Чкаловская обл., г. Орск, раб. городок, бар. З, 94 дата и место
признва: Орский ГВК, Чкаловская обл., г. Орск. Последнее место служби: штаб 7
гв. мотострелк. бр.; воинское звание гв. сержант; причина вмбьітия: убит; дата
внбнтия: 30.01.1944».


В донесенні воєнних років та­кож вказано й місце поховання
Олещенка М.Д. за №22.: «севе-ро-западная окраина возле рай-больницн».


Згідно з
тими записами, це кладовище 
знаходиться  зліва    від дороги на с. Терешки (раніше територія райлікарні
була біля центрального ринку).. Там зна­ходяться старе українське та єврейське
кладовища.


Микола
Іванович розповів також, що ще влітку він їздив туди. Один із жителів навко­лишнього
масиву показав, де орієнтовно можуть бути військові поховання. Та зі
встановлених надгробних трикутників було ясно, що то поховання загиблих з
офіцерського складу.


— Вадим зробив запит в цен­тральний архів Міністерства
оборони Росії (м. Подольск),— розповідає М.І.Сова. — Згідно з тими архівними
даними, його дід помер 31.01.1944 року і по­хоронений на північному заході в 3 км по дорозі, що йде на
Сигнаївку, а захоронення вка­зане №23,а не №22.


Це трішки поставило в тупик обох пошуковців.


Словом, онук загиблого Олещенка М.Д. днями зно­ву
приїхав з Кривого Рогу до Шполи. Разом із М.І. Совою та В.О.Коваленком вони
побували на старому кладовищі біля мо­гили тому невідомому солдатові. І хоча
пан Вадим точно не впев­нений, чи то насправді могила його діда, та висловив
готовність щодо облаштування її в разі по­годження міської ради на
пере-захоронення останків загиблого солдата у парк Слави.


В міській
раді, куди зверну­лись М.Сова та В.Олещенко, пообіцяли розглянути це питан­ня.


А днями Микола Сова знай­шов топографічну карту Шполи
та ближніх сіл, де відзначені за­хоронення за № 22 та № 23, які знаходяться в
іншій місцевості (по дорозі на х.Ховківку). Ми­кола Іванович зустрівся також із
шполянами, які пам'ятають 50-роки, коли проводились перепоховання останків
воїнів від пам'ятника Шевченка, з району вул. Корнійчука та Пролетарської.

   Лариса  Бачинська.   'Шполяночка'

   Ця історія тягнеться з літа.. Але  як  напишуть  наші...
  Вадим шукає  могилу свого двоюрідного  дядька.  А  в  оренбурзських  'степях'  живуть  племінник  загиблого  сержанта  і дві рідні  сестри-близнята,  1937 р.н.
   Спочатку  я знайшов  опис місця  поховання. Це за три  км  від траси.  А потім  знайшов  топокарту  з   вказівкою місця  поховання.  Це  км два від міста. Зараз там поле. Не буде  снігу і багнюки- поїдемо туди. 
  Але ще одна  проблема:  Бійців  після  війни  перепоховали  в братську  могилу.   Є  списки,  далеко не повні.   Ні в одному  селі   прізвища  Олещенко  немає.  Зате  по  Книзі  Пам'яті  він  похований  в с.Сигнаївка  нашого рн.  А  це  за 10км  від місця  загибелі.   Регбус!1  Кроксворд!

  Будемо  працювати далі.    
                                         'И  вновь  продолжается  бой!'

http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border: 0px;'> Тут лежать  невідомі    солдати

http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border: 0px;'> Невідома  могила

http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border: 0px;'> Пан  Василь розповідає  про  могилу  невідомого  солдата

              



От  же. 
Яким чином  вийшло  так, 
що  лейтенант  Князев С.Г., 
який  загинув  3.02 1944р. і 
був похований  в с.Кавунівка,  Шполянського району  (згідно 
списку  втрат 138  СД), 
раптом опинився в  братській  могилі 
в  с.Шевченкове,  Кіровоградського рн.,  Кіровоградської  обл..? 
Це  ж  біля 
100км  на південь!   Загадка.

      Вивчаючи  списки 
наших  бійців,  які 
лежать в с.Шевченкове,  я
звернув  увагу  на 
таке:   майже  всі офіцери 
загинули  3.02.1944р.  і по списку 
штабу  138  СД,  
вони поховані  в селах  нашого району:  Водяне, 
Лип?янка,


  Товмач,   Кавунівка, 
Антонівка.  А рядові  бійці, 
які  поховані  в 
с.Шевченкове,  загинули  8-9 березня 
1944р.   Як так  виходить?  
Офіцери  гинуть  3.02.1944р., 
а  рядові—8-9.03.1944р.

  Підняв 
я карту  бойових  дій  за  цей 
час.  І ось що  виходить.

   24.01.1944р.,  коли 
2-й  Український  фронт почав 
наступ  з метою  оточення 
Корсунь-Шевченківського   угрупування,  53-я  
армія,  в склад  якої входила 
і  138-я  СД,  
знаходилася  північніше  м.Каніж 
Кіровоградської обл..   А  це за 
50км  від  Шевченково.  
24.01.1944р. дивізія  почала  наступ 
на  північ  і 
27.01.1944р.  булт  звільнені 
села  Лип?янка,  Водяне, 
Кавунівка.  Але  3.02.1944р. 14  танкова 
дивізія  німців  почала 
наступ  з  району 
Новомиргорода,, Капітанівки  з  метою деблокувати   Корсунь-Шевченківське  угрупування. 
Бої  були  жорстокі.  
Німецькі  танки  давили 
наші  вогневі  позиції,  
утюжили  окопи.  Втрати були 
дуже  великі.   Після 
цих боїв   вся  138 СД 
вміщувалася    у  8 
теплушек.   І  німці 
знову  зайняли сепа  Водяне, 
Кавунівку,   Товмач,   які 
були  звільнені   остаточно  
8.03.1944р.

   І 
в  документах  внука 
нашого  лейтенанта  ОЛЕГА   
значиться:  3.02.1944р.  138 
СД  вела  бої 
в  с. Водяне,  Товмач, 
Кавунівка.

  То як 
міг  лейтенант  Князев С.Г. бути похований  в Кіровоградській  обл..,  
в селі,  яке   звільнили 
8.03 1944р.  Парадокс!

   Вирішили,  що 
Олег  напише  запит в  
Головний  архів  МО в м.Подольськ.

   Але 
тут випливло  друге:  хутір 
Братський  Шполянського  району. 

    Але 
це  вже  зовсім  
друга  історія.   Про це - 
в наступній  статті.   



http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border: 0px;'> Внук приїхав на могилу  діда

http://content.foto.... width='450' height='600' border='0' alt='' style='border: 0px;'> Від  внука

http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border: 0px;'> Лейтенант  Князев С.Г.

http://img.mail.ru/r... class='IEpng' border='0' width='15' height='15' style='border: 0px;'>	Марк Бернес - Журавли	04:13

               Михайло    Пронченко

    Забирали останню зернину






Забирали останню зернину. 

Виганяли із хати вночі, — 

Як сльозою, садок і хатину 

Обливали журбою сичі.



І душа досі ниє і плаче, — 

Бо була це і дійсність, і яв. — 

Наче демон і Каїн неначе 

Більшовик серед двору стояв.



В хаті — дітки, а батька немає. 

І нема повороту йому... 

Комсомолець мішок підіймає 

І несе, як життя, у пітьму.



І остання надія упала, 

Як зернину останню взяли... 

Під вікном дика осінь стояла, 

Де троянди уже не цвіли.



Де мороз лютував, як у серці 

Сум камінний, що все переміг... 

Зарипіли одвірки і дверці, 

Коли вийшли кати за поріг



Тільки зойки дитячі невпинні. 

Тільки сльози і «хлібця нема». 

І на очі сумні удовині 

Ліг одчай, як холодна зима.



І стояла убита й безсила, 

Далі хворо вступила у тьму 

Комуністів благати ходила. 

Й дали їй... Сибір і тюрму.



1933 р.