|
16 july 2013
16 july 2013
16 july 2013
Question
Петро Мелешко пане Олеже,у мене чомусь замість фото , що закинуті на сайт сьогодні , тільки пусті віконечка.
Answer
Олег Сироватко Проблему бачу, це новий сервер ще не налаштований, працюю над цим
16 july 2013
16 july 2013
14 july 2013
14 july 2013
1 липня Всеукраїнська асоціація кредитних спілок (ВАКС) звернулася з відкритим листом до Президента України В.Януковича, а також до Дирекції Світового банку по Україні, Білорусі та Молдові, аби висловити свою незгоду з пропозиціями про реформування кредитних спілок, які сьогодні готуються у владних структурах.
Слід зазначити, що сама ідея вдосконалення роботи кредитних спілок доволі активно обговорюється впродовж останніх років. Її підтримують і самі кредитні спілки. Реформування ринку кредитної кооперації передбачене й Національним планом дій на 2013 рік щодо реалізації Програми економічних реформ на 2010-2014 роки. З цією метою були підготовлені два законопроекти, які передбачають внесення змін до закону «Про кредитні спілки». Один із них, ініційований Національним банком України (НБУ), й викликав таку бурхливу реакцію кредитних спілок.
Що спричинило негативне ставлення до запропонованого Національним банком України реформування системи кредитної кооперації? Про це ми розмовляємо з Президентом Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Вікторією ВОЛКОВСЬКОЮ та Головою правління Об’єднання кредитних спілок «Програма захисту вкладів» Іваном ВИШНЕВСЬКИМ.
- Чим зумовлене ваше звернення, зокрема, до Президента України?
Вікторія Волковська: - Національний банк України пропонує зміни до закону «Про кредитні спілки», які забирають право у цих-таки кредитних спілок залучати депозити. А тим, які хотіли б займатися такою діяльністю, слід реорганізуватися у кооперативний банк.
Наш профільний регулятор – Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері фінансових ринків (Нацкомфінпослуг) – також розробила законопроект змін до чинного і вже дещо застарілого закону. На мою думку та думку моїх колег, він більш чіткий, зрозумілий, продуманий. Бо пропонує впровадження елементів самоконтролю та саморегулювання, системи гарантування вкладів, він посилює контроль над поданням звітності, вимоги щодо нагляду та до правил поведінки на ринку. Він пропонує, як зміцнити систему кредитної кооперації, як їй розвиватися. Та, на жаль, сьогодні цей законопроект відкладений в бік.
- Проект Нацбанку не влаштовує вас, оскільки надто радикальний?
Вікторія Волковська: - Цей законопроект не вирішує жодної з проблем, що існують на ринку. І він пропонує речі, неприйнятні для ринку.
Зокрема, він передбачає поділ ринку кредитної кооперації на 2 групи, що в жодній країні світу не практикується. А кредитні спілки працюють у понад 90 країнах. Одній з цих груп запропоновано реорганізуватися в кооперативні банки. Але ж у цьому випадку втрачається сама сутність кредитної спілки, оскільки йде комерціалізація процесу.
На превеликий жаль, Національний банк не вважав за потрібне долучити до підготовки та обговоренню законопроекту представників ринку. Та неможливо написати історію, не маючи до неї жодного стосунку.
- Чи означає це, що пропозиції НБУ можуть паралізувати ринок кредитних спілок?
Іван Вишневський: - На лопатки вони цей ринок не кинуть, але істотно зменшать обсяг кредитів, які на ньому надаються.
Візьмемо торішні дані. 45 учасників «Програми захисту вкладів» видали за рік кредитів на суму, яка перевищує 350 млн. грн. 150 кредитних спілок-членів ВАКС видали понад 700 млн. грн. кредитів.
За рахунок чого беруться кошти для кредитування? Частково – власний капітал, зовсім небагато коштів, залучених від юросіб, а решта – депозити населення. У середньому вони складають 70-80% ресурсної бази для видачі кредитів.
Якщо ресурсна база у вигляді депозитів відпадає, ринок кредитування буде дуже звужений. Селяни та деякі міські мешканці втратять можливість користуватися послугами кредитних спілок, отримувати дешевші (у порівнянні з комерційними банками) споживчі кредити.
Окрім того, ініціатива Національного банку щодо розвитку кооперативних банків носить точковий характер. Жодної системності в цьому законопроекті нема. Він вмістився у півтори сторінки. Перша сторінка – це заборона депозитів кредитним спілкам. Друга – це зменшення капіталу кооперативного банку до 12 млн. грн. Решта вимог складаються згідно з рішенням Правління НБУ.
З 2000 року, коли був ухвалений закон «Про банки та банківську діяльність», можна було стимулювати розвиток кооперативних банків. Таких банків було створено два чи три, але потому вони були реорганізовані на комерційні. У тому вигляді, в якому Національний банк намагався їх впровадити, вони в Україні не прижилися.
Для розвитку системи кооперативних банків НБУ міг би запропонувати інші підходи. Наприклад, визначити в законі, що кредитні спілки не зобов’язані перетворюватися на кооперативні банки, а мають таку можливість. Також НБУ мав би активно працювати над внутрішньою підзаконною базою для кооперативних банків.
Зараз законопроект НБУ працює лише на шкоду кредитним спілкам. Виходить, що він підтримує лише інтереси комерційних банків та їх інвесторів. Ефективна ставка за споживчими кредитами банків сьогодні складає близько 100% річних. У кредитних спілках ставки в 3-4 рази менші.
Вікторія Волковська: - Нам видається, що ідеальним варіантом було б, якби Об’єднана кредитна спілка, котра є маленьким та з обмеженими функціями банком всередині кредитних спілок, виконувала би функцію кооперативного банку. Аби він був центральною фінансовою системою для кредитних спілок, виконував функцію підтримки ліквідності, підтримки рефінансування, в тому числі, додаткового нагляду руху та пересування грошей. Та досі розмови з НБУ з цього приводу не виходить.
- Але ж на стадії обговорення законопроекту НБУ ви могли домовитися?
Вікторія Волковська: - Підготовка законопроектів такого рівня передбачає створення робочих груп, обговорення, круглі столи. Але нічого цього не було.
Ми зі свого боку неодноразово пропонували свою участь у подібних заходах. Ми надавали можливість спеціалістам НБУ, завдячуючи колегам з технічних проектів, познайомитися з досвідом взаємодії регуляторів та кредитних спілок інших країн. Вони мали можливість ставити будь-які питання. Ми не втручалися в процес. Ми намагалися його супроводжувати. Та Нацбанк не скористався і цією можливістю.
Іван Вишневський: - Враховуючи, що Національний банк має право прямої законодавчої ініціативи, не виключено, що законопроект ми побачимо лише в парламенті. Хоча такий підхід не відповідає правилам добропорядного регулювання та не націлений на діалог.
- Ви згадали законопроект, розроблений Нацкомфінпослуг, який був більш зорієнтований на осучаснення кредитної кооперації. Яка його доля?
Іван Вишневський: - Тут розгорнулася майже детективна історія. Нацкомфінпослуг всерйоз підійшов до цієї роботи. Лише в квітні та травні тричі збиралася робоча група з розробки законопроекту. У засіданні брали участь представники ринку, експерти, представники міжнародних проектів. Тобто, це не було кулуарне обговорення.
Законопроект був розроблений. 95% його тексту було узгоджено, ми готові були підписатися під ним. 5%, як завжди, - це були робочі моменти.
17 червня цей законопроект був розміщений на офіційному сайті Національної комісії. Ним зацікавилися журналісти, оскільки це був дійсно системний законопроект, який вносив зміни до Господарського Кодексу, до закону «Про банки і банківську діяльність». Він передбачав як розвиток ринку, так і більш жорстке регулювання. Закон був написаний так, що і кредитні спілки могли нормально працювати, і регулятору передавалося більше повноважень.
18 червня незрозумілим чином цей законопроект зникає із сайту Національної комісії, і досі нема жодного офіційного пояснення щодо того, чому його прибрали. Ми знаємо, що Нацкомфінпослуг вже схвалив інший законопроект, ініційований Нацбанком. І це притому, що Нацбанк його офіційно ніде не показував.
- Чим ухвалення законопроекту, підготовленого НБУ, може обернутися для кредитних спілок?
Вікторія Волковська: - Ми сподіваємося на розуміння з боку владних структур і на те, що вони врахують нашу думку. Використовуватимемо всі можливі важелі впливу на владу. Ми не перший рік працюємо. І знаємо, що успішні відносини з партнерами, у даному випадку, держави та громадських організацій, будуються на принципах прозорості, зрозумілості та відкритості. Зараз наші інтереси жодним чином не враховуються.
Ми відстоюємо інтереси понад мільйона громадян – членів кредитних спілок. Кредитні спілки допомагають конкретним людям, особливо, в сільській місцевості, часто – людям похилого віку. Адже найчастіше наші кредити надаються на лікування, навчання, ремонти. Ми також підтримуємо своїми кредитами фермерів, інших сільгоспвиробників. Окрім того, кредитні спілки – це понад 4 тисячі робочих місць, які Нацбанк не створював, але він може цих людей «викинути на вулицю».
Я насправді хочу побачити той банк, нехай навіть кооперативний, який видасть бабусі кредит на придбання корови. Я хочу побачити той банк, який захоче дати певну суму грошей на ремонт старого трактора. Я взагалі хочу побачити банк, який присутній у глухому населеному пункті, де суцільне бездоріжжя. У кращому випадку, це – банкомати, які впродовж дня працюють годину-дві. І люди вимушені ставати у довжелезну чергу, щоб отримати свою пенсію чи зарплату.
Так, ми кажемо, що треба крокувати вперед, нам треба розвиватися. Та ми семимильними кроками поки що не ходимо.
Іван Вишневський: - Я хочу назвати ще деякі цифри. Сьогодні 340 тис. чоловік взяли кредити в кредитних спілках. І 45 тис. чоловік мають там депозитні вклади. Це досить серйозна частина населення України, і з цим слід рахуватися.
Завдання кредитних спілок – надати фінансову допомогу. У банків інша стратегія – продати фінансовий продукт і зробити на цьому бізнес.
Вікторія Волковська: - Та, на відміну від банків, кредитна заборгованість у портфелі кредитних спілок – 14%. А в банках заборгованість за споживчими кредитами часто під 50%.
- Пропозицію про створення кредитних банків ви сьогодні оцінюєте як радикальну. Але ж у світовій практиці вони успішно працюють?
Іван Вишневський: - У Німеччині понад 140 років існують кооперативні банки. І вони приносять користь. Ми спілкуємося з німецьким Проектом «Реформування фінансової діяльності в сільській місцевості», позиція якого полягає в тому, що кооперативні банки розвивати треба, але не навзамін кредитних спілок.
У квітні нинішнього року кредитні спілки – члени наших організацій мали можливість познайомитися з голландською системою кооперативних банків «Рабобанк» під час навчальної поїздки, організованої Проектом USAID «АгроІнвест». «Рабобанк» сьогодні має один з найвищих кредитних рейтингів у світі. Цю модель можна сміливо впроваджувати в Україні як кооперативний банк для обслуговування всіх інших видів кооперативів.
Ми поділяємо таку позицію, вважаємо її конструктивною. Ринок повинен працювати і визначати кращі конкурентоздатні варіанти.
Тарас ТЕРНІВСЬКИЙ,
Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань
13 july 2013
Question
Олегу, доброго дня. Ким ви працюєте в смт. Ємільчине?
Олегу, доброго дня. Ким ви працюєте в смт. Ємільчине?
Answer
Олег Сироватко Доброго дня, я працюю в м. Носівка Чернігівської області
11 july 2013
Більшість українських селян, як і раніше, виступають за продовження заборони на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення. З мораторієм вони пов’язують сподівання на те, що ніхто не зазіхатиме на їхні гектари, отримані у вигляді паю і з яких у нинішніх непростих економічних умовах змушені годуватися. Водночас Україна залишилася мало не останньою країною на карті Європи, де діє такий мораторій. Наскільки виправдане його існування? Експерти сходяться на думці, що він гальмує аграрну реформу, а це не додає користі економіці в цілому. І в цьому полягає парадокс ситуації.
Кожен із проектів вирішував свої завдання, однак обидва отримали подібні результати, що засвідчує їх об’єктивність. Зокрема, опитування аграріїв показали, що більшість власників земельних наділів та землекористувачів досі не пов’язують своє майбутнє з формуванням земельного ринку.
Згідно з даними опитування «АгроІнвесту», 58,5% респондентів підтримали земельний мораторій, 20,7% висловилися за його скасування, 15% посіли нейтральну позицію, а 5,9% сказали, що не мають з цього приводу власної думки.
Найактивніше проти земельного мораторію виступають землевласники Буковини – 59,7%. Втім, у цьому нема нічого дивного – Чернівецька область до складу Радянського Союзу увійшла лише 1940 року, а це означає, що тут збереглася генетична пам’ять про приватну власність на землю. Є чимало людей, які пам’ятають межі земельних наділів, що належали їх батькам та дідам, знають, якими широкими можливостями вони тоді користувалися і яких високих результатів досягали.
В інших областях, де проводилося дослідження, ставлення до продовження земельної реформи більш стримане. Наприклад, за відміну земельного мораторію в Івано-Франківській області висловилися 27,6%, у Донецькій – 22,4%, у Миколаївській – 21,3%, у Дніпропетровській – 20,7%, у Житомирській – 19,7%, у Херсонській – 16,7% респондентів.
Вінницьких землевласників зрозуміти можна – вони обробляють чи не найкращі в світі чорноземи. Про такі кажуть, що їх можна замість масла намащувати на бутерброди. Тому й не хочуть експериментів, діють за принципом: тихіше їдеш – далі будеш.
Приблизно такий самий результат – 7,9% - був отриманий і в Тернопільській області. Хоча в цьому регіоні домінують реформаторські настрої, в тому числі – і в земельній сфері.
Є ще й соціальні причини. Власники земельних наділів побоюються, що земельна реформа призведе до знищення села та зростання безробіття, яке, за даними «АгроІнвесту», вже зараз сягає 10%. Це дуже високий показник, особливо, якщо врахувати, що в сільській місцевості проживає третина українського населення – майже 15 млн. чоловік.
«Всі ці обставини, - зазначив Олександр Каліберда, - негативно позначаються на ході земельної реформи. – За іншого рівня готовності ми б отримали зовсім інші результати – більш обнадійливі».
Важливо, аби в процесі цієї роботи законодавець дослухався до думки тих, хто живе та працює на землі, і саме з цієї метою були проведені соціологічні дослідження, презентовані учасникам дискусії.
Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань
6 july 2013
|
| Close |
