Михайло Остафій

Скалат

Скалат
http://uk.wikipedia.... class='image'>http://upload.wikime... height='119' width='82'> Герб Скалата
http://uk.wikipedia.... class='image' title='Скалатський костел'>http://upload.wikime... height='400' width='300'> Скалатський костел
Основні дані
http://uk.wikipedia.... title='Країна' class='mw-redirect'>Країна	http://uk.wikipedia.... class='image' title='Україна'>http://upload.wikime... height='13' width='20'> http://uk.wikipedia.... title='Україна'>Україна
http://uk.wikipedia.... title='Адміністративний поділ України'>Регіон	http://uk.wikipedia.... class='image' title='Тернопільська область'>http://upload.wikime... height='13' width='20'> http://uk.wikipedia.... title='Тернопільська область'>Тернопільська область
http://uk.wikipedia.... title='Райони України'>Район/міськрада	http://uk.wikipedia.... class='image' title='Підволочиський район'>http://upload.wikime... height='13' width='10'> http://uk.wikipedia.... title='Підволочиський район'>Підволочиський район
Код http://uk.wikipedia.... title='КОАТУУ'>КОАТУУ	6124610500
Засноване	http://uk.wikipedia.... title='1512'>1512
http://uk.wikipedia.... title='Магдебурзьке право'>Магдебурзьке право	http://uk.wikipedia.... title='1600'>1600
Статус міста	з http://uk.wikipedia.... title='1939'>1939 року
http://uk.wikipedia.... title='Населення'>Населення	4 042
http://uk.wikipedia.... title='Площа'>Площа	6 км?
http://uk.wikipedia.... title='Густота населення'>Густота населення	705,04 осіб/км?
http://uk.wikipedia.... title='Поштові індекси' class='mw-redirect'>Поштові індекси	47851
http://uk.wikipedia.... title='Географічні координати'>Координати	http://upload.wikime...>49°25?44? пн. ш. 25°58?28? сх. д.? / ?49.428889° пн. ш. 25.974444° сх. д. (G)http://uk.wikipedia.... title='Географічні координати'>Координати: http://upload.wikime...>49°25?44? пн. ш. 25°58?28? сх. д.? / ?49.428889° пн. ш. 25.974444° сх. д. (G)49.428889, 25.974444
Відстань
Найближча http://uk.wikipedia.... title='Залізнична станція'>залізнична станція	Скалат
Міська влада
Адреса	47851, Тернопільська обл., Підволочиський район, м. Скалат, Грушевського, 2

Скалат (http://uk.wikipedia.... title='Польська мова'>польськ. Ska?at) — місто в http://uk.wikipedia.... title='Підволочиський район'>Підволочиському районі http://uk.wikipedia.... title='Тернопільська область'>Тернопільської області.

 Історична довідка

Перша згадка про Скалат як село зустрічається в письмових джерелах, датованих http://uk.wikipedia.... title='1512'>1512 роком, коли він входив до Теребовлянського повіту Руського воєводства. На межі XVI—XVII століть від короля http://uk.wikipedia.... title='Сигізмунд ІІІ Ваза' class='mw-redirect'>Сигізмунда ІІІ містечко одержало http://uk.wikipedia.... title='Магдебурзьке право'>магдебурзьке право і у http://uk.wikipedia.... title='1600'>1600 р. вже вважалося самоврядним містом. Незважаючи на певний розвиток ремесел, основним заняттям населення все ж було землеробство. На http://uk.wikipedia.... title='1628'>1628 рік місту належало сім ланів землі.

Власниками Скалата за часів Речі Посполитої були шляхтичі http://uk.wikipedia.... title='Калиновські' class='mw-redirect'>Калиновські, згодом — Тарли, а наприкінці XVIII століття — Понятовські гербу 'Цьолек'. У http://uk.wikipedia.... title='1766'>1766 р. права міста на магдебурію були підтверджені грамотою короля http://uk.wikipedia.... title='Станіслав Авґуст Понятовський' class='mw-redirect'>Станіслава-Августа Понятовського.

Великого лиха жителям Скалата завдавали часті напади турецько-татарських орд. У http://uk.wikipedia.... title='1675'>1675 році війська паші Ібрагіма Шишмана вщент зруйнували місто. Тоді фортецю міста намагалися взяти також, але безуспішно, польскі війська під командуванням короля Яна ІІІ Собеського.

У http://uk.wikipedia.... title='1772'>1772 році, з Першим поділом Речі Посполитої, Скалат підпав під владу Австрії, і його було зараховано до Тернопільської округи, а з http://uk.wikipedia.... title='1867'>1867 р. він став повітовим містом.

 Храми

Дослідник української середньовічної архітектури http://uk.wikipedia.... title='Орест Мацюк' class='mw-redirect'>Орест Мацюк писав про старовинну синагогу в Скалаті, особливостю якої було планування в вигляді літери 'Т'.

Поруч замку знаходиться костел. Цей храм підірвали в http://uk.wikipedia.... title='1950'>1950-х перед візитом в край http://uk.wikipedia.... title='Хрущов Микита Сергійович'>Микити Хрущова (боялися, — він був тим ще шанувальником архітектури. Скажімо, наказав з чернівецького керівництва позбивати закутих атлантів, — бо то символ рабства). Відбудували костел вже в роки незалежності України.

Католицька парафія існує в Скалаті ще з http://uk.wikipedia.... title='1632'>1632р.

 Скалатський замок

Детальніше у статті http://uk.wikipedia.... title='Скалатський замок'>Скалатський замок

http://uk.wikipedia.... class='image'>http://upload.wikime... class='thumbimage' height='284' width='220'>

http://uk.wikipedia.... class='internal' title='Збільшити'>http://bits.wikimedi... alt='' height='11' width='15'>

Скалатський замок

Розташована споруда у південно-західній частині міста, у заплаві ріки Гнилої. Побудовано його у http://uk.wikipedia.... title='1630'>1630 р. польским мечником Кшиштофом Віхровським у формі неправильного чотирикутника. На той час замок охороняв під'їзди до міста, а зараз знаходиться в самому центрі населеного пункту. З півночі та південного сходу оплот міста оточував рів глибиною до 2 метрів, заповнений річковою водою. З двох інших боків доступ до фортеці перекривали болота.

Найдовшою була північна сторона форпосту (92 м), південна і західна мали по 72 метри, найкоротша східна стіна була 63 метри завдовжки. На рогах стояли (і поки ще стоять) п'ятикутні в плані вежі. Можна припускати, що й ставок коло замку відігравав певну рольу обороні замку: принаймні, свідчення про нього є в костельних книгах ще від http://uk.wikipedia.... title='1728'>1728 року.

Замок постраждав у http://uk.wikipedia.... title='1648'>1648 та http://uk.wikipedia.... title='1651'>1651 роках під час Хмельниччини: загони козаків захопили і зруйнували фортецю.

Під час воєн з турками (1672-1675 рр.) фортеця була сильно зруйнована та втратила свої оборонні функції. Влітку 1675 р., зокрема, її штурмувало військо Яна Собєського - майбутнього польського короля. В кінці http://uk.wikipedia.... title='17 століття'>XVII ст. новий власник замку Ян Фірлей перебудував його та використовував як своє житло. На замковому дворі, поблизу східної стіни, виростає палац, у північно-східній фортечній стіні з'являється кам'яна в'їздна брама з двома воротами по боках, пишно декорована кам'яним рицарем, вазами і меморіальною дошкою з описом історії замку. Старі вежі теж оновили: два верхніх яруси вимуровали з цегли і обличкували тесаними регулярними блоками вапняку. Стіни замку з усіх боків сягали 6-метрової висоти та двометрової товщини.

http://uk.wikipedia.... class='image'>http://upload.wikime... class='thumbimage' height='189' width='300'>

http://uk.wikipedia.... class='internal' title='Збільшити'>http://bits.wikimedi... alt='' height='11' width='15'>

Стара листівка з зображенням замка

В кінці ХІХ ст. на кошти графа Ростовського архітектор http://uk.wikipedia.... title='Тальовський Теодор-Мар'ян'>Теодор Талевський відреставрував башти замку в неоготичному стилі. Тут потрібно пояснити, що в той час історичні споруди реставрували… гм… скажімо, досить своєрідно. Настільки своєрідно, що англійський мистецтвознавець ХІХ ст. Д. Рескін казав: «Реставрація є найбільш повний вид руйнування, яке може перенести будинок». Вважалося, що якщо реставратор виявляв стиль споруди, то він міг в цьому стилі відновлювати будь-які частини будівлі, а оскільки чистота стилю була головним у витворі архітектури, то реставратор орієнтувався на певну епоху в історії пам'ятки, яка вважалася «оптимальною для реставраціі».

Палац на момент реставрації перебував в стані руйнації, його перебудували, але в значно скромнішому вигляді. Поруч виросли одноповерхові господарські приміщення. Інші свідоцтва кажуть, що під час http://uk.wikipedia.... title='Перша світова війна'>Першої світової замок був зруйнований, але швидко по тому відбудований. Та за кілька десятиліть — нова світова війна і нова руйнація. Палац повністю зникає з землі.

В 60-х рр. ХХ ст. була проведена консервація будівлі. Залишки вхідної брами ще простежуються у північно-східній частині фортечних мурів. До цієї брами вів колись дерев'яний міст.

План замку наближений до квадрату, чотири абсолютно однакові наріжні башти орієнтовані точно за сторонами світу. У вежах розташовувались стрільниці, що мали чотири яруси. Вежі п‘ятикутні, з високими шатровими покрівлями з червоної черепиці.

В http://uk.wikipedia.... title='2004'>2004 році під час сильної бурі з веж позривало дахівку. На квітень http://uk.wikipedia.... title='2005'>2005 року черепиця вкривала все що завгодно навколо башт, але не самі башти. Ледве-ледве трималася покрівля однієї башти. Оборонний рів навколо замку засмічений. В січні http://uk.wikipedia.... title='2006'>2006 року ситуація не змінилася.

З 1988 р. інститут 'http://uk.wikipedia.... title='Укрзахідпроектреставрація'>Укрзахідпроектреставрація' проводив обстеження пам'ятки, і у 1990 р. архітекторами І.Андрушком, Л.Ліщинським, Ю.Курцем під керівництвом М.Гайди розроблено ескізний проект реставрації та виведення замку з аварійного стану: покриття новою дахівкою веж, а оборонних мурів — гонтами, розчищення бійниць, а також відновлення опалювальної системи оборонних веж.

 Некрополі

У центрі міста є кладовище радянських воїнів: 20 братських могил і дві індивідуальні. У центрі кладовища пам'ятник — скульптура воїна на повний зріст^{http://uk.wikipedia....>[1]}.

 Відомі люди

Під час революції 1848 р. виборював мандат посла австрійського парламенту в окрузі Скалат-Збараж Іван Борисикевич — заступник голови Головної Руської Ради у Львові. Скалат в 1884 р. відвідував І. Франко, коли перебував у с. Вікно (нині Гусятинського р-ну). В місті в 1872—1882 рр. був парохом відомий галицький москвофіл, літератор, громадський діяч Іван Наумович. Тоді один рік в його домі жив і навчався Павло Думка, родом із Денисова, згодом знаний селянський поет і громадський діяч. В молодості у Скалаті не раз бував Лесь Курбас. До речі, родина Курбасів жила в місті в 1915—1916 рр.

Скалат — батьківщина філософа, етнопсихолога Олександра Кульчицького та Івана Кивелюка. Обидва були делегатами УНРади ЗУНР в 1918—1919 рр. Перший відомий також тим, що був учасником Акта Злуки в Києві в січні 1919 р., а другий — найвидатнішим головою товариства «Просвіта» (1910—1922). На жаль, іменем жодного з них навіть не названо вулицю в місті. Народився тут відомий художник Володимир Кивелюк й інші знані особистості нашої історії та культури.

До Першої світової війни у Скалаті на вічах не раз виступав громадсько-політичний діяч Михайло Петрицький, а вже під час війни у місті побували письменниця http://uk.wikipedia.... title='Романович-Ткаченко Наталя Данилівна'>Наталія Романович-Ткаченко, історик Дмитро Дорошенко, майбутній голова Головної Української Визвольної Ради (1944—1945 рр.) Кирило Осьмак.

В період ЗУНР очолював повітовий комісаріат і представляв Скалатщину в парламенті республіки Михайло Новаковський — відомий діяч Української радикальної партії. В місті похований сотник УГА, командир групи «Підволочиськ» Алоїз Ляєр, підступно вбитий польськими військовиками біля Панасівки в червні 1919 р. У 1920—1930 рр. провідним організатором українського громадсько-політичного і культурного життя в місті й окрузі був адвокат, доктор права Арсен Тригубчак. В 1950-і роки середню школу в Скалаті очолював Володимир Гладкий, уродженець с. Жеребки, в майбутньому доктор філологічних наук, професор Тернопільського педагогічного інституту.

Скалат нині на порозі свого 500-ліття.