Книга «На схилі щита» є першою книгою такого формату. Вона створена завдяки копіткому пошуку і тривалим польовим дослідженням на теренах Рокитнівщини. Багато з того, про що у ній написано, ніколи раніше не публікувалося, а те, про що у свій час згадувалося на сторінках офіційних документів і газет, не всім було доступне. У книзі зосереджена маса інформації, більшість якої абсолютно не відома для широкого кола читачів.

Матеріали досліджень, крім архівних джерел і відповідної наукової літератури, побудовані на різноманітних документах, які вдало доповнюють спогади старожилів.

У книзі зібрано і систематизовано інформацію про природу Рокитнівщини. Автор намагався викласти у доступній формі для широкого кола читачів наукові та інформаційні матеріали про мінеральну природу, а також схарактеризувати ці ресурси в межах району, показати місце Рокитнівщини в загальному географічному районуванні території України.

У такому контексті вперше зроблено спробу пов'язати основні показники, які характеризують природно-ресурсний, туристсько-екологічний потенціал, і певною мірою розширити знання про цей чудовий край «німого», але все ж такого інформаційного мінерального світу нашого краю.

Викладені основні матеріали, що розкривають послідовну цілісність, нерозривність природних процесів та їх прояви на території межиріччя річок Плаву і Льви. Проаналізовано основні етапи розвитку Рокитнівського району протягом складного геологічного періоду формування території. Проведено чимало досліджень і зібрано багатющий матеріал по мінеральній природі району.

Проаналізовано, описано і рекомендовано цікаві геологічні об'єкти для розвитку зеленого туризму, для створення своєрідного музею під відкритим небом, де можна пізнати історію розвитку і формування території Рокитнівщини, показати всім бажаючим промисли, що розвиваються в межах району на базі місцевої сировини. Автор розуміє досить широкий аспект порушеної проблеми. Незважаючи на це, він з оптимізмом дивиться у майбутнє і розуміє, що тема краєзнавства буде розростатися і знаходити все більшу кількість прихильників. Краєзнавство має буди однією з основних дисциплін у школі. Автору доводилося бувати в далеких країнах, де навіть не чули про Рокитнівщину, але як зацікавлено їх жителі слухали про неї і завжди говорили: «Мріємо там побувати». 

ГІРСЬКІ ПОРОДИ І МІНЕРАЛИ ЯНТАРНОГО КРАЮ

У геологічній структурі Рокитнівське Полісся розташоване на західному схилі Українського кристалічного щита, який відноситься до західного схилу Руської платформи. Кристалічний фундамент криється осадовими породами. Кристалічні породи виходять на денну поверхню поблизу сіл Біловіж, Томашгород, Кисоричі, Осницьк, Крута Слобода та ін. Так поблизу сіл Ельно, Грабунь, Переходичі кристалічний фундамент заглиблюється більш як на 200 м.

Виходи кристалічного фундаменту на денну поверхню с. Кисоричі

Він тут межує із крайовою зоною Прип'ятського прогину. Український кристалічний щит, утворений докембрійськими породами, на схилах якого розташований Рокитнівський район, в південній частині місцями виходить на денну поверхню. Потужність відкладів антропогенного періоду збільшується із півдня на північ.

Геологічна карта Рокитнівщини представлена докембрійськими не дуже численними геологічними відкладами.

З найдавніших порід слід відмітити відклади протерозойського кристалічного комплексу, які представлені гранітами та гнейсами (в районі сіл Біловіж, Глинне, Березове), поліською серією у вигляді строкатокольорових піщаників, аргилітів поблизу села Купеля, Дубно. Зверху вони перекриті більш молодими породами.

Геологічна будова Рокитнівського Полісся на мапі Рівненської області

З палеозойських порід знаходимо девонські відклади мергелю, алевролітів, пісковиків, аргілітів, гіпсів в долині річки Плав на північному заході району.

Мезозойська ера представлена крейдяною системою із сеноманським ярусом у відкладах писальної крейди (Юзефін, Сновидовичі, Біловіж, Томашгород, Дубно).

Велику роль в сучасних фізико-географічних умовах відіграють четвертинні відклади, що мають майже суцільне поширення по всій території Рокитнівського району. Вони беруть участь безпосередньо в будові рельєфу, є материнською породою для утворення ґрунтів, впливають на режим грунтових вод і рослинний покрив, у них розташовані корисні копалини.