|
Ip: 185.244.168.111 - На Покрову
Как перемеинована улица Центральная
дата основания
Отаман Іван Лютий-Лютенко (псевдо - Іван Гонта), народився 24 червня 1897 року у Капустянському лісництві біля с. Товмач (нині Шполянського району Черкащини). Учасник Першої світової війни, старший унтер-офіцер 8-го гренадерського полку. Лютневу революцію зустрів на посаді помічника командира 12-ї роти 290-го полку російської царської армії, що дислокувався в Черкасах. У 1918 році у складі Армії УНР брав участь у боях проти більшовиків, зокрема за станції Гребінка та Бобринська (нині ст. ім. Тараса Шевченка). За Директорії призначений командиром 25-го Черкаського куреня, що дислокувався у Смілі. Служив старшиною (офіцером) у Запорізькій дивізії під командою генерала Армії УНР Олександра Загродського (родом з Тальнівщини). 3 літа 1919 року — в повстансько-партизанському русі. Спочатку очолив загін Звенигородських повстанців, сформований отаманом Семеном Гризлом. У різні часи загін складався з 500 — 800 козаків та старшин. Отаман Холодного Яру. Співпрацював з отаманами Яблочком, Загороднім, Заболотним, Хмарою, Чортом (Мелешком) та іншими отаманами Холодного Яру та Чорного Лісу. За деякими джерелами, на нараді в с. Матвіївці наприкінці осені 1921 р. Звенигородського отамана Ґонту (Лютого-Лю- тенка) було обрано Головним отаманом Холодного Яру. Бойові дії продовжував до осені 1922 року, коли, внаслідок низки проведених чекістами спецоперацій, більшість повстанських отаманів Півдня та Центру України було заарештовано чи вбито. У березні 1923 р. емігрував до Західної України (тоді — у Польщі). Жив на Поліссі, де заснував Український еміграційний комітет, який розгорнув активну діяльність: створені український хор, самодіяльний театр, українська школа. У Володаві- Підляській очолив Союз українських кооперативів, у Холмі був директором Кооперативного Союзу. На цій та на попередній посаді виявив себе талановитим підприємцем та щедрим меценатом української справи. Під час Другої світової війни допомагав землякам — військовополоненим Червоної армії. Багато українців за його сприяння було звільнено з концтаборів. 4 червня 1942 року заарештований гестапівцями. Відбув півроку тюрми в Любліні (Польща). Після Другої Світової війни — жив у Мюнхені (Німеччина), згодом у Рабаті (Марокко). Пізніше переїздить до США. Автор книги «Вогонь з Холодного Яру» (Детройт, 1986). Як і раніше, незмінний меценат української справи. Помер у США 19 березня 1989 року. Похований на українському цвинтарі штату Нью-Джерсі у містечку Саут-Баунд-Брук (США). |
Отаман Іван Черноусов <псевДо Чорний Ворон). Точно не відомі ні дата на- ] родження, ні дата його загибелі. Народився поблизу Товмача на Шполянщині. Військовий діяч часів УНР, повстанський отаман Звенигородщини і Холодного Яру, командир Лебединського полку Холодноярської республіки. Писав відозви у вигляді віршів. Збереглася одна з його відозв — «До населення України», підписана трьома отаманами — Чорним Вороном, Бідою і Ламай-Ярмом. У 1921 році, в часи розквіту повстання у його загоні було не менше 300 піших і 150 кінних добре озброїних козаків. Оперував Чорний Ворон у Звенигородському, Черкаському, Чигиринському повітах, зокрема в Холодному Ярі, лісі Чута, в Лебединських та Шполянських лісах, у районі сіл Товмач, Водяне, Шестаківка, Мліїв, Виноградського монастиря, містечок Городище, Білозір'я, Сміла, Златопіль, Мокра Калигірка, міст Єлисаветграда, Черкас, Чигирина, залізничних станцій Сердюківка, Знам'янка, Шестаківка та ін. Політичне гасло: «Бий комуністів і кацапів». Начальником штабу був Бондаренко, помічниками -Лихолай і Куманець. У 1922 р. полк Чорного Ворона входив до складу Холодноярської повстанської організації. На той час вона діяла під проводом Ларіона Завгороднього. Влітку 1922 року загони Холодного Яру почали називатися полками: Чигиринський полк Мефодія Голика-Залізняка, Чорноліський полк Дениса Гупала, Лебединський полк Чорного Ворона. Загальне керівництво здійснював Головний Отаман Холодного Яру Герасим Орел-Нестеренко. До Звенигородки на нараду-пастку, інспіровану чекістами, Чорний Ворон не поїхав, хоч його і наполегливо запрошували. Як відомо, 29 вересня 1922 року на цій «нараді» чекісти захопили у полон провідних діячів Холодного Яру та Чорного Лісу. Після цих трагічних подій, керівником Другої округи Холодноярської організації (ніким не обраним) став сіє ГасЮ Чорний Ворон. Першою округою керував Герасим Орел-Нестеренко, який також не поїхав на чекістський «з'їзд». |
узин
http://shpolyanochka... itemprop='url' style='color: rgb(51, 51, 51); display: inline-block; min-height: 0px; line-height: inherit; margin: 0px 0px 5px; border: none;'>ТОВМАЧАНИ ВІДЗНАЧИЛИ ДЕНЬ СЕЛА І ХРАМОВЕ СВЯТОhttp://shpolyanochka... style='color: rgb(0, 136, 204); text-decoration: none;'>http://shpolyanochka... alt='' itemprop='image' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px;'> ФОТОРЕПОРТАЖ Хоч на визначеному місці в Товмачі ще не зведено стін нової церкви, але традиція відзначати на Покрову храмове свято існує вже багато десятиліть. Тому цього дня місцева громада зібралася в центрі села, щоб разом посвяткувати, поспілкуватися, посмакувати відмінним кулішем, який готували у великому казані на вогнищі. Дітям організували чимало різних розваг — на батутах, надувних гірках, квадроциклах, для них до того ж приготували смачний сюрприз — морозиво і солодку вату. Святкові мелодії духового оркестру закликали всіх селян і гостей до зали сільського будинку культури, де проходили урочистості та чудова концертна програма товмацьких артистів-аматорів. http://shpolyanochka... style='color: rgb(0, 136, 204); text-decoration: none;'>http://shpolyanochka... alt='212' width='400' height='267' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px; margin: 5px; float: right;'>КУЛЬТУРА — НА ВИСОКОМУ РІВНІ Директор будинку культури Антоніна Козленко продемонструвала три кімнати, де за рахунок коштів сільського бюджету здійснено ремонтні роботи. Загалом у будівлі замінили майже всі вікна на склопакети, чим суттєво утеплили будівлю, планують і надалі оновлювати її і наближати умови роботи працівників культури до високоякісних. Сільський голова Сергій Коваль, який напередодні відзначав свій день народження, привітав односельчан зі святом, вручив грошові премії та медалі учасникам АТО: Віталію Приблуді, Сергію Варяниці, Миколі Темненку, Олегу Проценку, Роману Козленку, Богдану Назімову, Василю Кирченку, Артему Крюку, учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС Олександру Гетьману, подарунки найменшим і найстаршим жителям, багатодітним родинам. Сергія Валентиновича також привітали з днем народження і Днем захисника України, оскільки він теж є учасником бойових дій в зоні АТО. Сільському голові вручили медаль та подарунок у вигляді скульптури козака. http://shpolyanochka... style='color: rgb(0, 136, 204); text-decoration: none;'>http://shpolyanochka... alt='213' width='400' height='267' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px; margin: 5px; float: left;'>СЕЛО, ЯКЕ ДЕМОНСТРУЄ ГОСПОДАРСЬКО-УПРАВЛІНСЬКИЙ ТАЛАНТ Представник LNZ Group Сергій Струк, бажаючи товмачанам розквіту і добробуту в родинах, теж наголосив на важливості просвітницького об’єднання «Товмацький курінь», яке має на меті не лише висвітлювати приховувану десятиліттями справжню історію звитяги українських захисників рідної землі, а й надати туристичної привабливості нашій місцевості. Сергій Михайлович від імені LNZ Group подарував для сільської бібліотеки набір цінної історичної літератури відомих українських авторів-істориків Романа Коваля, Василя Шкляра, Володимира Гонського і поета Віктора Подороги. Не обійшлося свято і без запашного короваю, який розділили між усіма учасниками свята, яких зібралася повна зала. Цей смачний подарунок разом із найкращими побажаннями був вручений завідачем Товмацького відділення LNZ Group Ліною Бобир. http://shpolyanochka... style='color: rgb(0, 136, 204); text-decoration: none;'>http://shpolyanochka... alt='216' width='279' height='400' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px; margin: 5px; float: right;'>НЕ ГОЛІЦИН, А КОВАЛЬ! Слова привітань зі сцени надсилали землякам і автор книги про Товмач Василь Швець, подружжя Бурківських — Анатолія і Валентини, яка є внучкою отамана Холодного Яру Івана Лютого-Лютенка, вихідця з Товмача. Саме вони активно долучилися до організації і проведення літнього фестивалю та фінансування будівництва пам’ятного знака повстанцям. Піснями і взаємними побажаннями миру, добра і благополуччя завершилося святкове дійство у Товмачі, жителі якого є надзвичайно енергійними, працьовитими, талановитими й оптимістичними людьми. Наталія СТОРЧАК (фото автора). |
http://shpolyanochka... itemprop='url' style='color: rgb(51, 51, 51); display: inline-block; min-height: 0px; line-height: inherit; margin: 0px 0px 5px; border: none;'>ПОБАЧИЛА СВІТ КНИГА «НАШ ТОВМАЧ»http://shpolyanochka... style='color: rgb(0, 136, 204); text-decoration: none;'>http://shpolyanochka... alt='' itemprop='image' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px;'> Одного погожого літнього дня у невеличкому затишному київському кафе за філіжанкою кави зібралося троє товмацьких друзів-земляків ? Олександр Бурківський, Олекса Логвиненко та Василь Швець. Згадуючи своє дитинство, юність, рідне для них село Товмач з його багатою, глибинною історією, працелюбних людей, вихідців із села, серед яких багато непересічних постатей, дійшли спільної думки ? об’єднатись і написати про це книгу. Так з’явилося художньо-документальне видання «Наш Товмач», презентація якого відбулась у селі якраз перед Днем Перемоги. Книга вийшла накладом 150 екземплярів у видавництві «Арт-Економі». Під час підготовки цього видання використано матеріали, зібрані колишнім учителем авторів, нині вже покійним Никанором Павловичем Прокопенком, зроблено спробу з погляду сьогодення зазирнути в сиве минуле Товмача, простежити його восьмисотрічний шлях, оцінити події ХХ століття в селі і навколо нього. В книзі розповідається про заснування і початок розвитку села, про Товмач ХVIII—ХІХ, початку ХХ століття, в пожовтневий період, колективізації та голодомору, про Товмач і товмачан в період Другої світової війни, про відомі постаті, вихідців із села, використано й матеріали із книги Романа Коваля «Коли кулі співали. Біографії отаманів Холодного яру і Чорного лісу». У розділі «Нам є ким пишатися» йдеться про вихідців із села, відомих на Шполянщині та поза її межами людей — достойних представників різних галузей науки, техніки, сільського господарства, культури, освіти та медицини, військових, згадано також його старожилів. І, як зазначили на презентації книги її автори, в історії цього села повністю віддзеркалюється історія всією України, а в долях його людей ? долі всіх українців. Своє видання автори адресують насамперед молоді, яка повинна знати, хто ми і звідки, краєзнавцям, небайдужим до історії рідного краю людям. Висловлюють вдячність усім своїм землякам, які поділися спогадами, надали друковані та фотоілюстративні матеріали. Лариса БАЧИНСЬКА. |
Загальна площа Товмацької сільської
ради Село має свій герб. Автор проекту герба села Товмач - місцевий житель Козленко Анатолій Анатолійович. Жахливим випробуванням для людства стали 1932-1933 роки. 233 жителя села Товмач померли від голоду. В знак вічної пам’яті про наших односельців на місці масового поховання жертв Голодомору у 2007 році встановлено пам’ятний знак. Великого горя завдала селу Велика Вітчизняна війна. В перші дні війни на захист Батьківшини стали 318 односельців, які проявили нечуваний героїзм на суші, в повітрі, на морі. Немеркнучою славою вкрив своє ім’я гвардії майор М.С. Цибульський, який був удостоєний звання Героя Радянського Союзу посмертно. Його пам’ятник збудовано в центрі села. Честь, гідність, відданість своїй справі не заплямували наші видатні земляки: Логвиненко О.П. - перекладач, Бой- киня Н.М. - народний артист РРФСР, Колос В.П. - місцевий поет і художник, Варяниця Є.Т. - професор ВАСХНІЛ, Логвиненко О.О. — учений обсерваторії, Уманець В.П. - головний лікар району, Вовк Д.В. — начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації, Заслужений працівник культури. На території сільської ради діє навчально-виховний комплекс (директор Погоріла Валентина Миколаївна), де навчається близько 100 учнів та відвідує 18дітейдошкіль- ного віку, Будинок культури (директор Козленко Анатолій Анатолійович), бібліотека (бібліотекар Дашко Валентина Степанівна), фельдшерсько-акушерський пункт (фельдшер Запісецька Алла Олександрівна), поштове відділення зв’язку, ощадна каса, два приватні магазини. На території сільської ради є Українська Православна церква Московського патріархату, яку відвідує близько ЗО прихожан та церква євангельськиххристиян-баптистів, яку відвідує близько 20 прихожан. Протягом останнього часу покращено стан соціальної сфери села, зокрема у 2008 році придбано шкільний автобус для підвезення дітей до Товмацького НВК, навчальний заклад підключено до мережі Інтернет. |
|
|
Close |