Ярошенко Володимир

Богиня материнства, старша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першо-початків життя Лелі (Води, жіночості) і Леля-Полеля (Вогню, мужності).

Грецька Богиня Лето та польська Леда тотожні з нашою Ладою. Дослідники вважають, що на острів Пелопоннес ця Богиня прийшла з Подніпров'я і має ще пелазгійські корені. її храми існували в багатьох країнах Європи, а статуї й сьогодні прикрашають музеї Італії та Греції. Лада (Лето) в обох руках тримає своїх малих дітей, Лелю (Артеміду) і Полеля (Аполлона).

Лель.

В один із весняних днів пробуджується син Богині Лади Лель (тотожний Ероту чи Купідону — синові Богині Венери, Афродіти). Саме давнє язичницьке свято цього Бога пристрасті покладене в основу сучасного католицького свята 'святого Валентина'. Християнські пояснення цього свята виглядають безпорадними: адже саме Лель-Купідон, який цілиться у серце красуні своєю пристрасною стрілою, зображається і нині на католицьких листівках (так званих 'валентинках'), а зовсім не християнський аскет-'мученик', страчений імператором Клавдієм за образу язичницьких Богів, а не 'за вінчання закоханих під час посту'.

У Греції та Римі це свято відзначали в середині лютого (приблизно наш Велесовий тиждень), але у слов'ян весна настає дещо пізніше, тому, вірогідно, і це свято входило до комплексу весняних Лельників -час від Великодня до Ярила. Далекий відгомін цього слов'янського міфу про пробудження Любові зберігся у казках про Білосніжку та

Сплячу красуню, які прокидаються зі смертельного (зимового) сну завдяки силі любові (поцілунку) закоханих в них лицарів.

Лель — Дух, що прагне втілення у людській дитині. Він обирає шлюбну пару для свого народження. Майбутніх своїх родителів (батька-матір), які йому подобаються, він закохує, пускаючи в їх серця стрілу.

Леля.

Дочка Лади, Богиня дівочої любові, молодша Рожаниця; таке ім'я надавалося дівчаткам, які народилися навесні. 22 квітня на свято Лелі дівчата здійснюють обряд 'Лельник' — водять хороводи, заквітчуються вінками, співають веснянки, гаївки тощо.

Ладо (ДідЛадо).

Чоловіча пара Богині Лади, згадки про якого збереглися в українському фольклорі. У веснянці 'А ми просо сіяли' як рефрен звучить 'Ой, Дід Ладо, сіяли!'. Ладо згадується також у Веле-совій Книзі як Бог-Пращур, який через сміливого мужа Квасура відкрив людям секрет приготування священного напою меду-сури, що його русичі п'ють на славу Божу (дошка 22). Ладо у Велесовій Книзі має ще іншу форму імені — Ладобог (дошка 38-А) — Бог порядку, спокою, миру, 'який править лади родинні і благості всякі'.

Купайло (Купала).

Бог літнього сонця, а також назва свята на його честь. Іван Нечуй-Левицький у своєму дослідженні української міфології пояснює його назву так: 'Ясні літні небесні сили, сонце, блискавка й грім спільними силами ніби купають землю, даруючи їй найбільшу в час празника Купайла родючу силу, а може й од того, що на празник Купайла люде купались у воді, віруючи в її чудову силу'.

Інші дослідники припускають, що назва Купайла близька до індоєвропейського 'кипіти', 'палати', 'пристрасно бажати'. Однак нові дослідження довели, що назва Купало походить від давньоруського коло — круг, колесо, коловорот, або ж грецького polos — полюс, вісь обертання, поворотна точка30. Саме з цього погляду, наш Купайло тотожний грецькому Аполлону, тісно пов'язаному з сонячним круговоротом та календарем. Можлива також паралель Купайла з римським дволиким Янусом — Божеством 'входу' і 'виходу', миру і війни, лики якого дивляться одночасно в минуле і в майбутнє. Дійсно, свято Купайла ніби ділить рік на дві протилежні частини: теплу і холодну, світлу і темну, проростання рослин і збору врожаю.

Купальське вогнище запалювалося від живого вогню, добутого тертям двох шматків дерева, і символізувало небесний сонячний вогонь, який запалює кохання у серцях парубків і дівчат, парує їх у цю чарівну ніч. У Густинському літописі пояснюється, шо 'Купало бяше бог обилія, якоже у еллін Церес'. Церес у етрусків, а пізніше у греків і римлян вважалася Богинею шлюбу, материнства, небесної долі. Жіноче божество Купала тотожне з малоазійською Кибелою — Богинею кохання і Матір'ю Богів. Усі обряди Купальського свята в цих народів близькі за символікою.

Кумирів Купайлу (Купалі), мабуть, не ставили, вважаючи його (її) не стільки Божеством, скільки персонажем, учасником святкового дійства, обряду, присвяченого літньому сонцестоянню. Купайлом називали також солом'яну ляльку, яку молодь виготовляла спеціально для свята. Крім Купайла, робили ше й Марену: ляльку з гілок дерева, прикрашену квітками та стрічками. Купайло та Марена - персоніфікація двох Божеств, шо відповідають двом стихіям: вогню і воді (Сонцю і Хмарі). Таке припущення здається цілком переконливим, оскільки маємо справу зі святкуванням саме дня літнього сонцестояння. Сонячна лялька робиться із соломи (пор. солнце і сол-ома), а Хмарі присвячується образ Марени (пор. Мар-ена і Х-ма-ра). Сонце ототожнюється із небесним вогнем, Хмара — з небесною вологою.

Перед такими 'образами' на стіл ставлять різноманітні страви, біля них палає священний вогонь, навколо якого парубки й дівчата з веселощами, піснями й танцями 'справляють празник'. У кінці свята Марену топлять у річці, а Купайла спалюють. Нині залишки давніх обрядів настільки переплутані, що не завжди їхній зміст зрозумілий. Якщо йти за логікою пояснених вище символів, то чоловічим началом тут виступає Купайло (небесний вогонь), а жіночим — Марена (водяна стихія). В обрядах зафіксовано, що Марену виготовляють дівчата, між хлопцями й дівчатами йде жартівлива боротьба за неї, хлопці викрадають Марену, щоб потопити, а гіллячки з неї дівки забирають із собою, щоб розкидати на городі для підвищення родючості. Залишки Марени все ж топлять у річці, а відтак, повертають її до водяної стихії. Солом'яного Купайла ж віддають вогню. В Україні роблять колесо, обмотане соломою, яке підпалюють і котять згори в річку. Вогненне колесо, позначає Купальське Сонце — небесний вогонь.

Ярошенко Володимир

П`ЯТИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ  “ЕКО- ФЕСТИВАПЬ  “ЛЕЛЬ“

Девіз фестивалю :

«З любов`ю до природи, з любов`ю до України»

Слоган фестивалю : «Любити екологічне-логічно»

Мета фестивалю:

1. Збереження та розвиток української культури.

2. Виховання любові до рідної природи.

3. Надання виконавцям можливості для підвищення професійного рівня і стимулювання їхньої творчості.

4.Збереження традицій українського народу.

Організатори фестивалю:

 1. «Рекреаційний центр Криворудський» Полтавської обласної Ради 38262 с. Крива Руда, Семенівського району , Полтавської області Тел.05341- 93311

2. Полтавське обласне радіо ОДТРК «Лтава» 36000 м. Полтава, вул. Раїси Кириченко, 1 тел: 05322 -73271.

 3.Полтавська державна аграрна академія. 38000 м.Полтава вул.. Сковороди1/3

4. Журнал «Зерно» 04080 м.Київ.вул.Фрунзе.13-Б.тел.(044)581-09-19

     5. Обласна газета «Село полтавське» 36011,м.Полтава, вул. Міщенка, 2, кім. 38, тел.: 05322 -72886.

6. Полтавський націлнальний педагогічний університет імені В.Г. Короленка (ПДПУ), 36000, Україна, м. Полтава, вул. Остроградського, 2. Тел. 0958275943.

Автор ідеї проведення фестивалю :

Ярошенко Володимир Михайлович

38213, хутір Василяки Семенівського району Полтавської області.

Тел.: 0503464650                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         Регламент і терміни фестивалю:

1. Фестиваль має конкурсну основу .

2. Фестиваль не має вікових обмежень.

3. Фестиваль проводиться на території  Полтавської Державної Аграрної Академії , Полтавського націлнального педагогічного університет імені В.Г. Короленка (ПДПУ)

20-24 червня 2014р.

4. Фестиваль проводиться у семи номінаціях:

Краща естрадна пісня

2.            Краща авторська пісня

3.            Краща народна пісня

4.            Краще декламування авторського вірша

5.            Кращий весільний рушник

6.            Краща пісня серед фолк- рок- виконавців

7.            Кращий виріб серед майстрів народної творчості

5. Твори повинні відповідати девізу фестивалю .

6. Конкурсна програма складається з двох творів.

7. Кожен учасник, який не має власного музичного супроводу, повинен мати з собою мінусові фонограми ,записані на цифрових носіях.

8. Весільні рушники та вироби народної творчості майтрами повинні бути надані на фестиваль в перший день проведення або в день

9.Вироби майстрів народної творчості повинні бути преставлені на фестивалі в перший день проведення фестивалю.

10. Переможці фестивалю отримують звання лауреата і нагороджуються дипломами та призами, які визначаються організаторами фестивалю, спонсорами та засобами масової інформації.

11.Серед усіх учасників, не залежно від номінації, за рішенням журі (враховуючи думку глядачів,  організаторів та автора ідеї фестивалю) вручається Гран-прі фестивалю.

12. Конкурсні виступи оцінює професійне журі.

13.Поетичні твори на конкурс подавати не пізніше, ніж за тиждень до відбіркових турів. Надсилати  їх на адресу редакції  газети «Село полтавське», що є співорганізатором фестивалю ,(для жителів Полтавської області за адресами проведення відбіркових турів) з поміткою «Еко-фестиваль «Лель». Твори повинні бути набрані на комп'ютері і не перевищувати трьох  друкованих  сторінок формату А4 (14-й розмір шрифта  Times New Roman).

До твору додаються:

- автобіографія;

- фото розміром 10 х 15 см (краще – в електронному вигляді) ;

- повна домашня адреса, контактний номер телефону.

14. Роботи на кращий рушник  подаються в день проведення конкурсу .

       Умови акредитації учасників фестивалю:

1. Витрати на проїзд до місця проведення фестивалю, проживання та харчування - за кошти учасників .

2. Оргкомітет бере на себе витрати , пов’язані з організацією фестивалю.

3. Кожен учасник повинен подати до оргкомітету заявку на участь у фестивалі до 22.05.2012 (крім учасників з Полтавської області, які автоматично акредитуються на фестивалі за результатами відбіркових обласних  турів, що проходитимуть з 24.03.2013 по 5.06.2013.  Заявки на участь в обласних відбіркових турах подавати по місцю їх проведення за 7 днів до дати проведення , за такими адресами :

1.     м. Лубни ,вул.. Ярослава Мудрого,23/1,ЛФЕКПДАА  --   Огієнко Лідія Іванівна, 05361 5-26-57, 5-26-06 Литовченко Алла Георіївна  0667431911  (23 травня 2014)

2..  38262 с.Крива Руда, Семенівського району , Полтавської області (Рекреаційний центр Криворудський Полтавської обласної Ради). Тел.05341- 93311 Бабарика Валентина Генадівна 0507470726 ( 3 травня.2014р)

3. м. Полтава, вул. Раїси Кириченко,1 ОДТРК «Лтава», тел.. 050-524-69-91, Якобенко Інна Олександрівна   (28 квітня  2014).

4. Оргкомітет залишає за собою право за результатами фестивалю на випуск аудіо- відеопродукції та друк віршів та текстів пісень і фотоматеріалів.

5. Ігнорування умов регламенту дає підстави організаторам позбавляти права на участь у фестивалі.

6. Лауреати попередніх фестивалів «Лель» можуть брати участь лише поза конкурсом.

Ярошенко Володимир

  Я НЕ ПРОКУРОР, Я НЕ СУДЯ, Я ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ,Я звинувачую президента своєї країни в порушенні своєї присяги на вірність народу ! Я звинувачую уряд своєї держави - ??однин з найбільш корумпованих урядів у світі - в розв'язанні війни проти свого народу! Я звинувачую їх у тому , що вони втопили Україну в крові , віддавши наказ вранці 18 лютого 2014 стріляти в мирних демонстрантів , які прийшли до будівлі Верховної Ради з метою підтримати вимоги опозиції. Влада віддала наказ , і пролилася кров. Влада, яку вони використовують для знищення прав і свобод громадян , отримана не на чесних президентських чи парламентських виборах , а шляхом маніпуляцій , залякувань , підкупу і тотальної брехні. Вони ні за що не відмовляться від своєї влади. Невже є хтось , хто ще цього не розуміє ? ! Можновладці в моїй державі звикли безкарно брехати і красти. Тепер вони почали ВБИВАТИ , знову сподіваючись залишитися безкарними ! Влада наповнила наш Київ кримінальниками  елементами, озброївши їх проти мого народу і надавши гарантії безкарності. ЦЕ - ЗЛОЧИННА ВЛАДА !...

Ярошенко Володимир

Когда этот старик умер в палате дома престарелых в маленьком австралийском городке, все считали, что он ушел из жизни, не оставив в ней никакого ценного следа. Позже, когда медсестры разбирали его скудные пожитки, они обнаружили это стихотворение. Единственное завещание старика с тех пор появлялось в Рождественских журналах по всей стране а также в журналах для психологов. Также на основе его простого, но красноречивого стихотворения была сделана презентация. И этот старик, который нищим ушел из жизни в Богом забытом городке в Австралии теперь взрывает интернет глубиной своей души. (Это дословный перевод на русский. В английском оригинале стих звучит очень поэтично и поражает глубиной мысли и красотой рифмы).

 КАПРИЗНЫЙ СТАРИК

 Что ты видишь медсестра? Что ты видишь? Что ты думаешь, когда смотришь на меня? Капризный старик, глуповат... С непонятными укладом жизни, с отсутствующими глазами? Переводящий попусту еду? Когда ты кричишь 'Давай старайся!' И кажется тебе, что он не замечает, что ты делаешь. Вечно теряющий носки или туфли? Ни на чем не настаивающий, но позволяющий тебе делать с ним все что угодно? День которого нечем заполнить, кроме как купанием и кормлением? Вот что ты думаешь? Это ты видишь? Открой глаза, медсестра. Ты не смотришь на меня. Я скажу тебе, кто я. Даже сидя здесь тихо, Подчиняясь вашему распределению, питаясь по вашему желанию. Я все еще мальчик десятилетний, живущий с отцом и матерью, Братьями и сестрами и мы все любим друг друга. Молодой юноша шестнадцати лет, с крыльями на ногах Мечтающий встретить любовь свой жизни на днях. Жених, которому скоро двадцать и у которого выпрыгивает сердце, Помнящий клятвы, которые обещал исполнить. А сейчас мне двадцать пять и у меня есть свой малыш. Который нуждается в моем руководстве, охране и доме. Человек, которому тридцать! Мой малыш быстро вырос, Мы связаны друг с другом нерушимыми узами. А в сорок мои сыновья выросли и покинули дом. Но моя женщина рядом со мной и она не дает мне горевать. И вот в пятьдесят снова малыши играют у моих ног, Опять мы с детьми, моя любимая и я. Темнота сгустилась надо мной – моя жена мертва. Я смотрю в будущее и вздрагиваю от ужаса. Теперь я живу ради детей и ради их детей. И я думаю о годах…. о любви, которая у меня была. Теперь я старик… и жизнь жестокая вещь. Издеваясь, заставляет старость выглядеть глупо. Тело дряхлеет и разваливается, величие и сила уходят. И теперь на том месте камень, где однажды было сердце. Но внутри этой дряхлой оболочки все еще живет молодой человек, И снова и снова сердце от стуков пульсирует Я помню всю радость, я помню всю боль. И я люблю и живу! В этой жизни как прежде. Я думаю о годах, которых было так мало и которые пролетели так быстро. И я соглашаюсь с упрямым фактом, что ничто не может продолжаться вечно. Так откройте глаза ваши, люди! Откройте и посмотрите. Не капризный старик! Посмотрите внимательней и увидьте МЕНЯ!

Ярошенко Володимир

                                          22 червня 2013 

День села Василяки,Черевки і Якови.. Збір в 10.00. в Василяках. тел.0503464650.

Ярошенко Володимир

1732 год

Сотни Лукомской

Отлучные

Полку Лубенского сотне Лукомской города Лукомя товариство
Мартин Бубновець
Степан Носаченко
Юско Бахмат
Стецко Лящувский
Василь Бабенко
Евтух Назаренко
Хведор Дворниченко
Павло Андреенко
Иван Яскевич бил у присяги за себе и вместо их по их прошению подписался

Яков Юрченко
Гаврило Джаган
Никита Линиченко
Юско Яценко
Роман Бриленко
Хома Соломяниченко
Ярема Коваленко
Степан Туренко
Иван Чорнушенко
Остап Бахматенко
Олексей Винник
Савка Бубновец
Леско Герус
Грицко Солоп
А вместо их по их прошению Тимуш Леонтиев подписался

Тоеи же сотне села Юсковець козаки
Василь Борисенко
Савка Бойко
Лазор Бугай
Павло Кобасченко
Хведор Чайка
Хведор Хвилоненко
Семен Таценко
Петро Скрипченко
Михайло Лунь
Яким Перепелиця
Леско Кушнеренко
А вместо их по их прошению Андрей Иванов подписался

Тое же сотне Лукомской тож села Юсковець товариство
Зенко Бут
Демко Кушнеренко
Конон Седенко
Грицко Лялич
Иван Кушнеренко
Максим Батечко
А вместо по их же прошению Павло Прокопиев подписался

Тоей же сотне села Михновець товариство
Левко Кулик
Михайло Гусак
Мусей Романенко
Гаврило Чорниш
Яцко Ганчар
Микита Смогодан
Хведор Супруненко
Хведор Прохоменко
И вместо их по их же прошению писар Лукомский Федор Хилчевский подписался

Тоей же сотне села Александровки товариство
Леско Щербина
Петро Дудка
Василь Ничипоренко
Данило Ростиленко
Стецко Волик
Иван Горобейко
А вместо их по их прошению Андрей Иванов подписался

Тоей же сотне села Мацковец товариство
Остап Хвесенко
Павло Бондаренко
Хвеско Вихрицкий
Василь Ивашенко
Каленик Шкиленко
Грицко Найденко
А вместо их по их же прошению писар Лукомский Федор Хилчевский

Полку Лубенского сотне Лукомской села Беризняко товариство
Денис Куценко
Василий Лешченко
Иван Порошчайлов
Федор Седенко
Кирило Типец
Демко Хоменко
Максим Коломийченко
А вместо их по их же прошению Тимош Леонтиев подписался

Тоей же сотне села Мойсеевки товариство
Кузма Сердюченко
Остап Даценко
Кирило Инкаленко
Кирило Зеленко
Лаврен Горбаненко
Сидор Посметненко
Антон Горкуша
Андрей Плужниченко
Леско Норенко
А вместо их по их же прошению Антон Кондратов подписался

Тоей же сотне села Великой Селецкой товариство
Максим Болобаенко
Мирон Стовбуненко
Игнат Пекелненко
Омелко Пасинок
Артем Луценко
Хведор Надточенко
Яцко Енен
Олекса Минзаненко
А вместо их по их же прошению Андрей Иванов подписался

Полку Лубенкого сотне Лукомской села Онушоко товариство
Леско Белоцерковец
Хведор Бойченко
Мартин Тараченко
Денис Загайщенко
Ярема Золозицкий
Лукян Бибик
Ониско Глушченко
А вместо их по их же прошению Тимош Леонтиев подписался

Тоей же сотне села Худолеевки товариство
Олекса Подлесний
Яков Чорний
Яким Белик
Степан Призка
Тишко Дружина
Иван Дмитренко
Васил Ярошенко
Демко Косенко
Василь Зенченко
Леско Швец
Грицко Блексенко
А вместо их по их же пошеню Антон Кондратов подписался

Тоей же сотне села Малой Селецкой товариство
Лукян Мороз
Яцко Годуненко
Самуйло Туценко
Трохим Остапенко
А вместо их по их же прошению Тимош Леонтиев подписался

Тоей же сотне городка Горошина товариство
Улас Савченко
Васил Подорожний
Кондрат Коровайний
Иван Б…
А вместо их по их же прошению Антон Кондратов подписался 

Ярошенко Володимир

Чому саме лелека приносив діточок?

На думку дослідника О. Шокала, прадавнє українське слово “кохання” етимологічно споріднене з давньоіндійським “кама” – любовна пристрасть, жадання. Слово кама походить від містичного складу ка, що означає першопочаток (тому к – перша літера санскритської абетки) та м – знаку людини.

Знак “М” був на стягові давньоіндійського бога кохання – Ками, якого зображували вродливим юнаком, що тримає в руках лук з цукрової тростини, де тятива з бджіл, а стріли – з квітів. До речі, у давніх слов’ян бджола символізувала кохання, бо поєднувала в собі “солод меду і гіркоту жала”. Згадаймо й відгомін цього у вислові “медовий місяць”. До того ж один з найдавніших персонажів української міфології вважається Лель – бог кохання й бджолярства. Він уявлявся “вічним парубком”, який приносить юнакам і дівчатам найвищу радість кохання, опікує дітей, сприяє бортничам.

Земною тотемною iпостассю Леля вважається лелека. Трепетнi й лагiднi стосунки українцiв з лелекою обумовленi саме тим, що лелека приносить дiточок.

Дослідник О. Чайченко, розглядаючи українсько-шумерську взаємну мовну експансію доводить, що суфікс -ель (іл, ол) у багатьох українських словах був колись другим коренем і означав небо, горішню сферу. Це зафіксувалося в назвах птахів: лелека, ор-ел, гог-оль, журав-ель, сок-іл, бус-ол, дят-ел, чап-ел. Цей другий корінь ототожнюється з шумерським словом “іл” (небо). Шумерський Бог Ен-ліль перекладається як “Бог Неба”. Цей шумерський Бог має бути тотожний нашому Перуну. Один з його проявів є Бог кохання Лель (аналог Купідона і Амура), звідси “ляля” – дитина, яка з битвою з’являється на світ Божий.

Санскритолог С. Наливайко зазначає, що наявність індійських жіночих імен та важливих і показових термінів із компонентом ліла (крішналіла, рамліла, расліла) дозволяє перекинути місток до деяких слов’янських реалій – божества Леля-Полеля, персонажів обрядових весняних і літніх обрядових ігор ляля, леля, назви квітки лелія-лілія тощо.

В українській мові ляля – “мала дитина”, “малюк”, а в мові хінді маємо те саме – лала, яке означає також “мала дитина”, а ще – “пестунчик”, “улюбленець”. Лалан – “пестощі”, “леліяння”, лалан-палан – “ласка”, “пестування” (досл. “леліяння-плекання”), лаліта – “коханий”, “любий” тощо. Лала тут і “синочок”, при звертанні до хлопчика, і “коханий” – при звертанні до чоловіка. Лалан або лялян означає і “гра”, і “улюблена дитина”, лальна або ляльна – “красуня”, лалак або ляляк – “пристрасне бажання” тощо. Явно відчувається, що сюди ж асоціативно стають і українські слова лялька, ляля.

Ярошенко Володимир

Четвертий ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ  “ЕКО- ФЕСТИВАПЬ  “ЛЕЛЬ“

Девіз фестивалю :

«З любов`ю до природи, з любов`ю до України»

Мета фестивалю:

1. Збереження та розвиток української культури.

2. Виховання любові до рідної природи.

3. Надання виконавцям можливості для підвищення професійного рівня і стимулювання їхньої творчості.

4.Збереження традицій українського народу.

Організатори фестивалю:

 1. «Рекреаційний центр Криворудський» Полтавської обласної Ради 38262 с. Крива Руда, Семенівського району , Полтавської області Тел.05341- 93311

2. Полтавське обласне радіо ОДТРК «Лтава» 36000 м. Полтава, вул. Раїси Кириченко, 1 тел: 05322 -73271.

 3.Полтавська державна аграрна академія. 38000 м.Полтава вул.. Сковороди1/3

4. Журнал «Зерно» 04080 м.Київ.вул.Фрунзе.13-Б.тел.(044)581-09-19

     5. Обласна газета «Село полтавське» 36011,м.Полтава, вул. Міщенка, 2, кім. 38, тел.: 05322 -72886.

Автор ідеї проведення фестивалю :

Ярошенко Володимир Михайлович

38213, хутір Василяки Семенівського району Полтавської області.

Тел.: 0503464650                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         Регламент і терміни фестивалю:

1. Фестиваль має конкурсну основу .

2. Фестиваль не має вікових обмежень.

3. Фестиваль проводиться на території  Полтавської Державної Аграрної Академії

21-23 червня 2013р.

4. Фестиваль проводиться у семи номінаціях:

1. Краща естрадна пісня

2.            Краща авторська пісня

3.            Краща народна пісня

4.            Краще декламування авторського вірша

5.            Кращий весільний рушник

6.            Краща пісня серед фолк- рок- виконавців

7.            Кращий виріб серед майстрів народної творчості

5. Твори повинні відповідати девізу фестивалю .

6. Конкурсна програма складається з двох творів.

7. Кожен учасник, який не має власного музичного супроводу, повинен мати з собою мінусові фонограми ,записані на цифрових носіях.

8. Весільні рушники та вироби народної творчості майтрами повинні бути надані на фестиваль в перший день проведення або в день

9.Вироби майстрів народної творчості повинні бути преставлені на фестивалі в перший день проведення фестивалю.

10. Переможці фестивалю отримують звання лауреата і нагороджуються дипломами та призами, які визначаються організаторами фестивалю, спонсорами та засобами масової інформації.

11.Серед усіх учасників, не залежно від номінації, за рішенням журі (враховуючи думку глядачів,  організаторів та автора ідеї фестивалю) вручається Гран-прі фестивалю.

12. Конкурсні виступи оцінює професійне журі.

13.Поетичні твори на конкурс подавати не пізніше, ніж за тиждень до відбіркових турів. Надсилати  їх на адресу редакції  газети «Село полтавське», що є співорганізатором фестивалю ,(для жителів Полтавської області за адресами проведення відбіркових турів) з поміткою «Еко-фестиваль «Лель». Твори повинні бути набрані на комп'ютері і не перевищувати трьох  друкованих  сторінок формату А4 (14-й розмір шрифта  Times New Roman).

До твору додаються:

- автобіографія;

- фото розміром 10 х 15 см (краще – в електронному вигляді) ;

- повна домашня адреса, контактний номер телефону.

       Умови акредитації учасників фестивалю:

1. Витрати на проїзд до місця проведення фестивалю, проживання та харчування - за кошти учасників .

2. Оргкомітет бере на себе витрати , пов’язані з організацією фестивалю.

3. Кожен учасник повинен подати до оргкомітету заявку на участь у фестивалі до 22.05.2012 (крім учасників з Полтавської області, які автоматично акредитуються на фестивалі за результатами відбіркових обласних  турів, що проходитимуть з 24.03.2013 по 5.06.2013.  Заявки на участь в обласних відбіркових турах подавати по місцю їх проведення за 7 днів до дати проведення , за такими адресами :

1.     м. Лубни ,вул.. Ярослава Мудрого,23/1,ЛФЕКПДАА  --   Огієнко Лідія Іванівна, 05361 5-26-57, 5-26-06 Литовченко Алла Георіївна  0667431911  (31 травня 2013)

2..  38262 с.Крива Руда, Семенівського району , Полтавської області (Рекреаційний центр Криворудський Полтавської обласної Ради). Тел.05341- 93311 Бабарика Валентина Генадівна 0507470726 ( 27 квітня.2013р)

3. м. Полтава, вул. Раїси Кириченко,1 ОДТРК «Лтава», тел.. 050-524-69-91, Якобенко Інна Олександрівна   (28 квітня ).

4. Оргкомітет залишає за собою право за результатами фестивалю на випуск аудіо- відеопродукції та друк віршів та текстів пісень і фотоматеріалів.

5. Ігнорування умов регламенту дає підстави організаторам позбавляти права на участь у фестивалі.

6. Лауреати попередніх фестивалів «Лель» можуть брати участь лише поза конкурсом.

Ярошенко Володимир

Державний архів Полтавської області.  Фонд  Р.2126, опис 1, справа 111. Заява, статут, протокол зборів і списки членів релігійної громади церкви хуторів Черевкового та Василячого Оболонянського р-ну.

Поч. 30.10.1923 р.       Зак. 6.02.1924 р.        На 12 листах.

Дело

Украинская Автокефальная Православная громада при молитвенном доме во имя Святой Тройцы хх. Черевкового и Василячиного Лубенскаго округа Оболонського р-ну.

Стор. 7:

Протокол заг. установчих зборів громадян хуторів Худолівських Української парахвії Оболонянського р-ну Лубенської округи, які відбулися 28 серпня 1923 року. Присутніми були 65 чоловік. …

Постановили: тимчасово до збудування храму відкрить молитв. дом в буд. громадянина Иліи Василовича Черевко.

Підписи 63 осіб. У більшості можна розібрать ім’я та прізвище. Серед них –кілька жінок.

На аркуші з № 11 є детальний список членів-фундаторів (51 особа) з вказанням майнового стану. Цей аркуш двосторонній. З одного боку члени-фундатори з х. Черевкового (24 особи), з них 23 – з прізвищем Черевко, всі – середняки, 1 – Яцун Феодор Пилипович (бідняк). З другого боку аркуша – 21 особа з х. Василяки і 6 осіб з х. Яківці.

Хутора Василячиного:

У Яковцях – всі середняки.

Громадянський і службовий стан з 1914 р.: всі 51 – хлібороби.

Належність до дого чи іншого сословія до революції: до сословія Українських козаків (всі 51).