Питання-відповіді Інтерв'ю Всі записи

1

Їдальня та футбольний майданчик: у Веренчанці завершують новий корпус школи - читати далі...

30 липня 2021

У Веренчанці, що на Заставнівщині, реконструюють школу - читати далі...

4 червня 2020

У Веренчанці, що на Заставнівщині, реконструюють школу - читати далі...

4 червня 2020

Поліція Заставнівщини розшукує вандалів, які пошкодили могили у селі Веренчанка - читати далі...

27 березня 2019

У селі Веренчанка на Заставнівщині у масштабній пожежі в гаражі згоріли автомобілі - читати далі...

6 грудня 2018

Пам’ятник Шевченкові встановили у Веренчанці, що на Заставнівщині - читати далі...

24 вересня 2018

На Буковині, у селі Веренчанка хочуть об'єднатися, але не мають з ким (відео) - читати далі...

5 червня 2017

На Буковині, у селі Веренчанка хочуть об'єднатися, але не мають з ким (відео) - читати далі...

5 червня 2017

Коцур Анатолій, користувач 1ua
Анатолій Коцур
Веренчанська тріада імен повернулася напередодні духовної Трійці 

В одному з найбільших сіл Буковини відкрито дві меморіальні дошки трьом великим українським постатям, які своє життя пов’язали із селом на Заставнівщині.

Як і на 100-ліття з дня народження письменниці і лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка – а позаду вже 10 років! – у Веренчанці, що на Заставнівщині, відбулися дві події історичної ваги: на приміщеннях колишньої і нинішньої шкіл відкрито меморіальні дошки учителеві і письменнику Дмитру Макогону, його доньці-учениці і майстрові високого і глибинного Слова, єдиному Шевченківському лауреату із цього району Ірині Вільде, а також другому фольклористу України, учителю, який упродовж 15 літ тут читав історію, депутату Верховної Ради України Григорієві Дем’яну.

Захід зініціювала школа (директор Юрій Кривак та вчителька історії Орися Петрусяк), а відкриття меморіальних дощок – колишній учень Григорія Дем’яна, нині докторант кафедри української літератури філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Василь Костик.

Долучилися до цього святого дійства філологічний факультет Чернівецького національного університету (декан Борис Бунчук), Чернівецька і Львівська обласні організації Національної спілки письменників України в особі Василя Довгого та Ігоря Гургули.

Під вікнами класів колишньої школи через 97 літ у рідне високостя зринув гімн України.

Сільський голова Володимир Бойчук зізнався, що Веренчанка ще не бачила таких подій як свята 100- і 110-ліття з дня народження Ірини Вільде, а доцент кафедри української літератури Василь Костик поділився тим, як ще торік придбав дві плити під меморіальні дошки, щоб належно відзначити подію великого значення не лишень для села, району, краю, а й усієї України, оскільки йдеться про Дмитра Макогона, Ірину Вільде і Григорія Дем’яна. Григорій Васильович заснував музей села Веренчанки і музей-кімнату імені Ірини Вільде.

Подякував меценатам Михайлу Вахоцькому, Михайлу Захарчуку, Ярославу Харюку, Василю Орлецькому, Світлані Кохан (Луцьк), Валентині Кушнерюк (Канада). Як і Віктору Довгому, Ярославу Тарновецькому, Володимиру Бойчуку, Юрію Криваку, Орисі Петрусяк та іншим.

Свята мить – це коли школяр знімає полотнище – і перед зором велелюддя постають знайомі образи сільського навчителя і великої учениці.

Про них з особливою шанобою відгукується професор кафедри української літератури ЧНУ, письменник Богдан Мельничук, котрий свого часу розмовляв із веренчансько-львівською письменницею. Неабиякий інтонаційний штрих і на значенні для України письменницького жіноцтва: Леся Українка, Ольга Кобилянська, Ірина Вільде.

Буковинська нанашка, як із теплотою говорили у Львові, відкрила і освятила українській літературі такі імена як: Роман Іваничук, Дмитро Павличко і Роман Лубківський.

І біля другої школи така ж піднесено-урочиста місія: гімн України, золотий коровай, автобіографічні дані про Григорія Дем’яна, який народився біля історичної гори Маківка на Львівщині. Про це учень невтомного і непогамовного дослідника – Василь Костик.

Незабутній момент для директора школи Юрія Кривака і школярів – відкриття меморіальної дошки. На фасаді школи, яка ще далекого 1990-го року отримала статус імені Ірини Вільде. Щодо самого Григорія Васильовича, треба сказати, що він став ініціатором назвати Чернівецький національний університет іменем Юрія Федьковича.

Після цього – невпізнанний за своєю розкішною палітрою спортивний зал. На всю широчінь тут портрет Ірини Вільде, перед образом якого Орися Юріївна запалила свічу пам’яті. Також й особлива панорама інтер’єру: давнина тут на чинному місці із скринею, лавою, столом, бібліотекою, демонстрацією документального фільму про Ірину Вільде, яка не раз згадувала невимовний аромат соковитого веренчанського яблука, бо «у житті є щось таке, що треба ставити понад усе».

Те, далеке, відновили талановиті школярі через сценки із романів землячки. А танки … Вони чи не найбільше сподобалися львів’янам.

Довгоминуле через пісні «Червона калина» і «Там, під львівським замком» воскресив веренчанський колектив «Кумоньки».

Заслужений артист України, доцент кафедри музики Чернівецького національного університету Іван Дерда виконав Ткачеві «Ясени», а гість, письменник і бард зі Львова Олесь Дяк зі своєю нерозлучною гітарою – низку власних та інших творів.

За цим виступили очільники Чернівецької і Львівської обласних організацій НСПУ Василь Довгий та Ігор Гургула. Перший наголосив на чималому значенні для України двох буковинських письменниць Ольги Кобилянської та Ірини Вільде, окреслив діапазон їхніх творчих можливостей, а також зацікавлення їх літературною діяльністю професорів кафедри української літератури, її завідувача Володимира Антофійчука і Богдана Мельничука, як і самого себе – через виставу «Царівна».

Ігор Гургула представив господарям склад львівської делегації: свого першого заступника Олеся Дяка, заступника Марію Людкевич, відповідального секретаря Лесю Бернаркевич, колег Тетяну Грунську, Юлію Курташ-Карп, Уляну Косановську.

Їх керманич подарував школі портрет Ірини Вільде і бібліотечку книг. Здається, розсекретив феноменальний талант Ірини Вільде: «Учениця веренчанської школи із перших літературних кроків, особливо уже у Львові, була оригінальною. Галицькі письменники переважно писали на історичні теми, аби не програти національне. І раптом… вибух справді національної ваги автора відомих романів».

Гості читали вірші, явили буковинцям нові літературні розвідки про Ірину Вільде.

Делегацію філологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича очолив завідувач кафедри української літератури Володимир Антофійчук. Його виступ про велику трійцю, що лишень важливо, із теренів Заставнівщини: у Юрківцях народилася мати Ольги Кобилянської, Ірина Вільде три роки навчалася у Веренчанці, а зовсім неподалік, у с. Лука (нині Кострижівка) – Сидонія Никорович. Нічого не скажеш: знамениті люди!

Навчальному закладу пан професор подарував 4 томи творів Ольги Кобилянської і «Спомини» Дениса Онищука, що народився у заставнівських Дорошівцях.

Мовили на святковому дійстві про великих людей професор Богдан Мельничук, заступник голови Заставнівської райдержадміністрації Василь Молдован, від тамтешньої освіти – Зоряна Пазюк і Марія Косар, райбібліотеки – її завідувач Леся Стасюк, бібліотекар Марія Дудидра із Чернівецької обласної універсальної наукової книгозбірні імені Михайла Івасюка і методист українознавства науково-методичного центру виховної роботи ІППОЧО Тамара Мінченко.

Дві жирні китайські крапки на цьому велелюдному заході поклали ініціатори Юрій Кривак і Орися Петрусяк. Про веренчанську тріаду імен – напередодні духовної Трійці.

Відбувся й поминальний обід по трьох незабутніх українських постатях.

Василь Джуран

Див.:https://www.chnu.cv....=ua/news&data[5012][id]=7605

13 травня 2017

Ip: 92.113.140.101

(3,7 тис. мешканців)

Заставнівський р-н. Дерев'яна архаїчна ('хатнього типу') буковинська Успенська церква (1794) під ґонтом.

2 березня 2008


1


  Закрити  
  Закрити