|
просівці
-
Вікна помити-фіранки попрати: чому галицьку господиню прирівнюють до універсального солдата - читати далі... |
Село Вікно на раритетних фото - читати далі... |
Вікна в сецесію у Тернополі (фоторепортаж) - читати далі... |
Вікно в минуле: в Тернополі представили листівки часів Першої світової війни (ФОТО) - читати далі... |
Товариський футбольний турнір відбувся у селі Вікно Гусятинського району - читати далі... |
Товариський футбольний турнір відбувся у селі Вікно Гусятинського району (відео) - читати далі... |
видубуток вапна
Публікація журналіста Миколи Шота в газеті Урядовий кур'єр |
Історія Біля Вікна виявлені скіфські поховання та римські монети 2 ст. Назва походить, ймовірно, від http://uk.wikipedia.... title='Вікнини'>вікнин — карстових озерець. Перша писемна згадка — http://uk.wikipedia.... title='1464'>1464. Колись недалеко
звідси, біля підніжжя гори Довгої, лежало невеличке село Зелена Груша. В страшні часи татарської
навали чужинці стерли його з лиця землі. Хтось з уцілілих жителів,— повідають,
що то був рибалка,— поселився на новому місці біля потічка, який брав початок з
великого болота з численними карстовими озерами-вікнинами. Багато вигадок і
переказів виникло навколо незвичайних, не замерзаючих у найлютіші морози,
озер-вікнин, утворених підземними водами, що в кількох місцях прорвалися
назовні могутніми джерелами. Тепер у районі проведені осушувальні роботи.
Залишилося лише два невеликих джерела, що становлять унікальний пам'ятник
природи. Зараз вони взяті під охорону держави. Згодом тут виросло село, і
назвали його Вікном. У 1594 році жителі Вікна брали участь у повстанні під
приводом http://uk.wikipedia.... title='Наливайко Северин'>Северина Наливайка, а в 1675 році село спалили
татари. У першій половині XVIII ст. Вікно було власністю Сенявських, з http://uk.wikipedia.... title='1788'>1788 року належало
Ізабеллі Чарториській-Любомирській, а півтора століття тому село належало
багатому дідичу Івану Федоровичу —
послу Австрійського сейму. Майже з двох тисяч гектарів приписаної до села землі
більша тисячі двохсот належало Федоровичу, кількадесят — церкві, рештою
володіли сто п'ятдесят сім селянських дворів. В цей час понад сімдесят селян з
Вікна емігрували до Німеччини та Америки. Син Івана Федоровича Владислав заснував у селі ґуральню
та килимарську майстерню. Згодом справа килимарства досягла високого
мистецького рівня. У http://uk.wikipedia.... title='1873'>1873
році на Віденській виставці вироби вікнянських килимарів користувалися великим
успіхом і здобули загальне визнання. У Вікні крім місцевих майстрів працював
відомий килимар з Кобилля на Збаражчині Іван Івахів. Він виткав понад шістсот
килимів. На жаль, самобутнє народне мистецтво килимарства не знайшло
продовження у селі, а сама килимарня була знищена під час Першої світової
війни. Тепер лише в родинних скринях старожилів подекуди зберігаються
неповторного рисунка килими, створені сімдесят-сто років тому. Активно діяли в той час товариство «Просвіта», гуртки
«Сільського господаря», «Союзу українок», «Рідної школи». Понад двадцять
жителів села воювали в http://uk.wikipedia.... title='Українська Галицька Армія'>Українській Галицькій Армії. У http://uk.wikipedia.... title='2008'>2008
році в селі засновано http://uk.wikipedia.... title='Краєзнавчий музей (Незабутні імена)'>краєзнавчий музей. Популярністю користувалася килимарня, знищена під час http://uk.wikipedia.... title='Перша світова війна'>1-ї світової війни. Понад 20 жителів села
воювали в http://uk.wikipedia.... title='УГА'>УГА. Під час http://uk.wikipedia.... title='Друга світова війна'>2-ї світової війни німці розстріляли у Вікні http://uk.wikipedia.... title='Євреї'>євреїв,
яких привели з Гримайлова; у селі був військовий госпіталь. Село згадують у http://uk.wikipedia.... title='Кресова книга справедливих'>Кресовій книзі справедливих на стор. 147. Пам'ятки Є церква Успіння Пресвятої Богородиці (1726; мур.),
«фігури» св. Антонія та Пресвятої Богородиці, козацькі могили. Споруджено пам'ятники на честь скасування панщини http://uk.wikipedia.... title='1848'>1848 (відновлений http://uk.wikipedia.... title='1991'>1991), Івану Франку (http://uk.wikipedia.... title='1956'>1956), воїнам-односельцям,
полеглим у німецько-радянській війні (http://uk.wikipedia.... title='1967'>1967); встановлено
меморіальну таблицю І. Франку (1987), насипано символічну могилу http://uk.wikipedia.... title='УСС'>УСС
(http://uk.wikipedia.... title='1990'>1990). Є кімната-музей І. Франка. Некрополі На сільському цвинтарі є могила радянського воїна —
льотчика Миколи Дмитровича Цикіна, який загинув у http://uk.wikipedia.... title='1941'>1941 р. тут же.
Пам'ятник — пірамідальний обеліск. Соціальна сфера Діють ЗОШ 1-2 ступ., Будинок культури, дошкільний заклад, ФАП, відділення
зв'язку. Персоналії У Вікні народилися: ·
релігійний діяч, поет 0. О. Малицький, ·
громадська діячка Н. Мохнацька, ·
правник, громадсько-політичний діяч В. Мудрий, ·
діяч ОУН та УПА В. Турковський. Проживали поетка Дарія Віконська,
громадсько-політичні діячі В. та І. Федоровичі. Перебували художники М. Івасюк,
К. Устиянович, І. Труш, літературознавець О. Терлецький, письменник І. Франко,
працював громадський діяч, господарник В. Олійник. У Вікні часто бував відомий український вчений і поет В.
Щурат, художники М. Івасюк, І. Труш, К. Устиянович. За порадою останнього для
розбору родинного архіву та написання нової біографії батька Владислав
Федорович запросив http://uk.wikipedia.... title='Іван Франко'>Івана Франка (першу біографію І. Федоровича
написав і видав http://uk.wikipedia.... title='Білоус Федір Іванович'>Федір Білоус в Коломиї). Кілька місяців
роботи у Вікні протягом 1883—1885 років були для Франка дуже плідними. В архіві
Івана Федоровича він виявив матеріали, що характеризували економічне становище
західноукраїнського селянства в 1810—1848 роках. Знайдені дані стали основою
праці «Критичний огляд до подій 1846 року, особливо в Східній Галичині». Матеріали з архіву Федоровичів Іван Франко використав
також у працях «Земельна власність у Галичині», «Гримайлівський ключ в році
1800», «Лук'ян Кобилиця. Епізод з історії Гуцульщини в першій половині 19 ст.»
У Вікні він працював над великою розвідкою «Жіноча неволя в руських піснях
народних», де використав пісню «Ой, у місті Гусятині сталася причина…» Франко
спостерігав життя селян, записував старі розповіді та легенди. Зібрані факти і
враження послужили згодом Каменяреві епізодами поеми «Панські жарти». У
місцевій школі створено кімнату-музей Каменяра, а центрі села встановлене його
погруддя. Література
|
|
Закрити |