ПЕРША КНИГА ПРО ЮРКІВКУ

До нинішнього року книги про село Юрківку Звенигородського району не існувало. Були окремі статті про осаду в енциклопедичних виданнях та періодиці.

Учителька-пенсіонерка Катерина Іванівна Мірошниченко, випускниця історичного факультету Полтавського педагогічного інституту, мешканка Юрківки 20 років збирала інформацію, документи для книги, котра нещодавно побачила світ. Книгу видано у Корсунь-Шевченківському під заголовком 'Колиска мого серця' накладом аж 50! примірників. Співавторами книги були нині покійні - чоловік автора О.П. Мірошниченко та колишній директор Юрківської школи А.Г. Шевчук.

Свого часу окремі уривки майбутньої книги друкувала Звенигородська районна газета 'Шевченків край' (жовтень-грудень 1995 р.).

Презентація книги відбулася в Юрківській загальноосвітній школі 15 квітня, де авторка викладала історію до виходу на пенсію.

У книзі є деякі цікаві факти  про Ватутіне та його людей. Книгу обіцяють перевидати масовим тиражем.

На мою думку, у виданні варто згадати політичного діяча Миколу Маломужа, який провів дитячі роки у Юрківці, народного артиста Росії Віталія Шаповалова, оперного співака Євгена Горянського, уродженців села.

Валерій БУРІЙ

ЛІТЕРАТУРА (підготував В.М. Бурій, м. Ватутіне)

Мірошниченко, К.І. Колиска мого серця : історія села Юрківка від минулого до сучасного / К.І. Мірошниченко, О.П. Мірошниченко, А.Г. Шевчук. – Корсунь-Шевченківський : ФОП Гавришенко В.М., 2016. – 335 с.: іл.

Мірошниченко, К. Села нашого району : Юрківка / Катерина Мірошниченко // Шевченків край : громадсько-політична газета Звенигородщини. – 1995. – 11 жовтня – 13 грудня - №82(9538) - …

Мірошниченко, К. Геть, зла личино, з нашої землі! / Катерина Мірошниченко // Сільські вісті. – 2014.- 17 липня.

Мірошниченко, К. Обидва екзамени — на «двійку» / Катерина Мірошниченко // Сільські вісті. – 2013.- 18 квітня.

Мірошниченко, К. Що чекає на правнуків? / Катерина Мірошниченко // Сільські вісті. – 2013.- 18 квітня.

Мірошниченко, К. Ти — колиска моя, Юрківко / Катерина Мірошниченко // Сільські вісті. – 2012.- 6 вересня.

Мірошниченко, К. «Народ мій є, народ мій вічно буде» / Катерина Мірошниченко // Сільські вісті. – 2014.- 17 липня.

***

Книга пам’яті України. Черкаська область: Звенигородський район.- Т.3. – К.: УЕ, 1995. – С. 29-393.

Реабілітовані історією : Черкаська область. – Сміла : Тясмин, 2003. – Кн. 3. – С. 73-106.

Цегельна, В.Г. Село Юрківка / В.Г. Цегельна // Міста і села України : Черкащина (історико-краєзнавчі нариси) / автор-упорядник В.В. Болгов. – К.: Укр. видавничий консорціум, 2009.

Юрківка // Історія міст і сіл Української РСР [Текст] : в 26-ти т. / ред. П.Т. Тронько. - К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. Черкаська область. - 1972. – С. 256.

Юрківка // Черкащина. Універсальна енциклопедія [Текст] : докум.-публіц. наук. фотоіл. істор. вид. / В.О. Жадько. - К. : Експрес-Поліграфія, 2010. – С. 1021 - 1022.

Юрківка // Кругляк Ю.М. Ім’я вашого міста : походження назв міст і селищ міського типу / Юрій Кругляк. – К.: Наукова думка, 1978. – С. 144-145.

Юрківка // Гончаренко В.А. Черкащина в легендах та переказах : краєзнавчий довідник з топонімії / Володимир Гончареко. – Черкаси, 2006. – С. 364-365.

Юрковка // Сказания о населённых местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся [Текст] : історична література / Собрал Л.И. Похилевич. - Біла Церква : Вид. О. Пшонківський, 2007. – С. 309.

«Гризлове» – гідрологічний заказник // Природно-заповідний фонд Черкаської області / укл. Т.Ф Коноваленко. – Черкаси : Вертикаль, 2006. – С. 22; 31. 

***

ПРО М.Є. ЗАБОЛОТНОГО

Одноволова, Л. Забуті імена / Л. Одноволова, А. Шевчук // Місто робітниче : Ватутінська міська громадсько-політична газета. - 2008. – 8 травня. – С. 2.

Одноволова, Л. Забутий герой / Л. Одноволова // Місто робітниче : Ватутінська міська громадсько-політична газета. - 2008. – 6 червня. – С. 2.

Лагода, Н. Був такий будинок у Сталінграді / Ніна Лагода // Урядовий кур’єр. – 2008. -6 серпня. – С. 13.

Бурій, В. Був і будинок лейтенанта Заболотного / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. – 1997. – 22 жовтня. – С. 2.

Яковенко, В. Командир неприпустимої фортеці / В. Яковенко // Катеринопільський вісник. – 1995. – 6 травня. – С. 3.

Гомазков, В. Дім лейтенанта Заболотного / В. Гомазков // Черкаська правда. – 1977. – 9 травня.

Юрківська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

Звенигородської районної ради Черкаської області

Адреса: с.Юрківка, вул.. Жовтнева 162

Телефон: 9-24-45

Директор: Прокопенко Лідія Михайлівна

З 1885 по 1917 роки в селі функціонували земська та церковно-приходські школи, а в 1920 році було відкрито першу семирічну школу.

У 1932 році з’явилася середня школа, директором якої був Григорій Крижанівський ( в минулому духівник).

У1941 році було випущено останній випуск середньої школи.

З 1945 по 1956 рік функціонувала семирічна школа і лише в 1957 році знову була відкрита середня школа, яка була розміщена в кількох приміщеннях і працювала до 1970 року.

7 грудня 1970 року було відкрито нове приміщення школи, збудоване коштом місцевого колгоспу ім. Ватутіна ( голова колгоспу Половинко Арсеній Ульянович ), яке функціонує на даний час.

29 листопада 2004 року школа була перейменована на загальноосвітню І – ІІІ ступенів.

Шевчук Анатолій Григорович ( директор школи 1969 – 1999 р.р.) нагороджений грамотою Міністерства освіти СРСР та йому присвоєно звання « Відмінник народної освіти УРСР » та « Відмінник народної освіти СРСР », а Половинко Тетяна Андріївна ( завуч школи ), була нагороджена Орденом Червоного Трудового Прапора та нагрудним знаком « Відмінник народної освіти УРСР».

Випускниками наших шкіл є: Заслужений працівник народної освіти України Чорновіл Діана Олександрівна; Заслужений працівник сільського господарства України Лавриченко Віталій Анатолійович; Заслужений артист України Мізюк Василь Мусійович та Заслужений артист Росії Мізюк Борис Мусійович; директор телеканалу Білоус Микола Андрійович; Лауреат Республіканського конкурсу вокалістів ( ІІІ місце) Алієва Олена Вікторівна

У селі Юрківка Звенигородського району на даний час нараховується 452 дітей віком від 0 до 18 років. Для навчання і виховання дітей в селі діє дошкільна установа «Горішок» на базі якої функціонує 1 клас (17 учнів) та загальноосвітня школа, що налічує 172учні.

Навчально-виховний процес забезпечують 23 педагогічних працівники, з них:

2 «спеціалісти вищої категорії»;

10 « спеціалісти першої категорії»;

2 «спеціалісти другої категорії»;

5 «спеціалісти»;

4 « молодші спеціалісти »

1 вчитель має педагогічне звання « вчитель – методист »

Школа працює над проблемою « Адаптоване впровадження в навчально-виховний процес особистісно – орієнтованих педагогічних технологій».

У школі обладнано 15 кабінетів, 2 майстерні, 2 комп’ютерних класи, спортивна зала, бібліотека, їдальня.

Для розвитку творчих здібностей та розширення учнівського світогляду на базі школи діють 16 гуртків, якими охоплено 100% учнів.

Назва походить від імені козака Юрка, який збудував хутір у східній частині села. Інша версія: коли монголо-татари, захопивши село, в північно-західній околиці збудували укріплення-юрок.

За архівними даними, слобода виникла близько 1762 року і належала пану Францішеку Подажевському на основі права від Якуба Корицінського. За даними архіву південно-західної Росії, в Юрківці було 746 дворів і 3932 мешканці.

Станом на 1885 рік у колишньому державному селі Богачівської волості Звенигородського повіту Київської губернії мешкало 2023 особи, налічувалось 425 дворових господарств, існували православна церква, школа, 3 постоялий будинки, 10 вітряних млинів і 3 маслобійних заводи[4].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3491 особи (1747 чоловічої статі та 1744 — жіночої), з яких 3541 — православної віри[5].

У 1918 році в селі було сформовано загін, який брав участь у Звенигородсько-Таращанському повстанні. Радянська влада в селі встановилась у 1918 році. Першим головою сільської ради обрано А. В. Лавриченка. В 1921 році утворено комнезам, на чолі з Д. Я. Бабченком. У 1929 році на території села створено шість ТСОЗів, у 1930 році — три колгоспи.

Від голодомору 1932–1933 років в селі померло 88 осіб.

На фронтах Другої світової війни воювали 445 мешканців села, 170 з них загинули, 60 нагороджені орденами і медалями. При в'їзді в село встановлено обеліск з меморіальною дошкою молодшому сержанту Герою Радянського Союзу Максиму Коняшкіну, що загинув при відвоюванні Юрківки. За героїзм, проявлений при форсуванні Одеру, мешканцю села М. С. Лєбєдєву присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У 1955 році в центрі села збудовано пам'ятник воїнам-визволителям.

У 1950 році три колгоспи об'єднали в єдиний — імені Ватутіна. Його керівником довгий час був кавалер Ордена Леніна А. У. Половинко. За господарством було закріплено 2,6 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2,4 тисячі га орної землі. Виробничий напрямок господарства був — рільництво і тваринництво. Також колгосп мав млин, крупорушку, олійницю, пилораму. Це багатогалузеве господарство мало більш як мільйонні грошові прибутки. У селі було побудовано понад 1000 індивідуальних будинків, школу, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотеку, клуб, пологовий будинок, дитсадок, 4 магазини та інше.

Станом на 1972 рік в селі працювали середня і початкова школи, клуб, три бібліотеки з фондом 12 тисяч книг, два фельдшерсько-акушерські пункти, пологовий будинок.

Персоналії

В селі народився Герой Радянського Союзу М. С. Лебедєв.

Женжеруха Володимир Михайлович — Прапорщик, інструктор з водіння взводу забезпечення навчального процесу військової частини А1414 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). Загинув біля смт Георгіївка під Луганськом.

Джерела

Посилання

Сайт Верховної Ради

maps.vlasenko.net(рос.)

Український видавничий портал 'Хто є хто'

рос. дореф. Волости и важн?йшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обсл?дованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Д?лъ, по порученію Статистическаго Сов?та. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — V + 349 с.

рос. дореф. Населенныя м?ста Россійской Имперіи в 500 и бол?е жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ в?роиспов?даній по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-90)

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

Історія міст і сіл Української РСР. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР.

Мірошниченко К. Юрківка //Шевченків край. — 1995. — 11, 14, 21 жовт., 1, 11, 23 листоп., 2, 9, 13 груд.

Отримано з https://uk.wikipedia...=Юрківка_(Звенигородський_район)&oldid=16025511