Питання-відповіді Інтерв'ю Всі записи

1

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій
Лисенко Василь Федорович (1921-1993).

Народився в с. Залізнячка Катеринопільського району. Прозаїк, критик, драматург. Автор сценаріїв “Павло Дибенко”, “Золота зброя”, “Микола Скрипник”, “Бджілка”, роману “Поле бою”, повісті “Загибель Олександра Македонського, або Жінка з таємницею” та ін.

12 серпня 2014

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій
Дмитрівська церква, 1773
Фото 2007 р. 

На фотографіях, опублікованих у ЖЖ-спільноті ua_travels її учасником на ім'я Gadionysh, видно, як саме 'поремонтувала' давній ДЕРЕВ'ЯНИЙ храм церковна громада... 
За варварське поводження з пам'яткою національного значення ніхто не покараний. Всі задоволені. 
Шкода, що немає старих фотографій споруди, але будемо шукати.

Фото 2007 р. Фото 2007 р. Фото 2007 р.
[ПГА, т.4, с.249]: Деревянная, крестовая в плане, одноглавая. Построена из тесаных дубовых брусьев, соединенных замком «рыбий хвост» без остатка. К центральному восьмигранному с равными гранями объему с востока и запада примыкают граненые пятистенные срубы на ширину грани центрального сруба, а с севера и юга - прямоугольные срубы такой же ширины. Все срубы одной высоты. В композиции сооружения доминирует центральный объем, завершенный приплюснутым шатровым верхом на барабане, образованном продолжением граней основного восьмерика. Стены срубов прорезаны крупными оконными проемами с трапециевидными перемычками. Все фасады увенчаны треугольными фронтонами, наличники окон профилированы, карнизы декорированы резными подзорами в виде сухариков. Массы сооружения скомпонованы в центричный силуэт. В интерьере боковые ветви подчинены высотно раскрытому центральному объему и соединены с ним арками-вырезами. 
Памятник - уникальное произведение народной деревянной архитектуры Правобережья

13 лютого 2014

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій
http://www.derev.org...>

Дмитрівська церква, 1773

http://www.derev.org... border='0' width='510' height='369' alt='Фото 2007 р.' align='center' hspace='5' vspace='5' style='border: 0px;'> 

На фотографіях, опублікованих у ЖЖ-спільноті http://community.liv... class='A2' target='_blank' style='font-family: Verdana, Times, Arial; color: rgb(0, 64, 128); font-size: 10pt; text-decoration: none;'>ua_travels її учасником на ім'я Gadionysh, видно, як саме 'поремонтувала' давній ДЕРЕВ'ЯНИЙ храм церковна громада... 
За варварське поводження з пам'яткою національного значення ніхто не покараний. Всі задоволені. 
Шкода, що немає старих фотографій споруди, але будемо шукати.


http://www.derev.org...>http://www.derev.org... border='0' width='150' height='200' alt='Фото 2007 р.' align='left' hspace='8' vspace='5' style='border: 0px;'>http://www.derev.org...>http://www.derev.org... border='0' width='200' height='150' alt='Фото 2007 р.' align='left' hspace='12' vspace='30' style='border: 0px;'>http://www.derev.org...>http://www.derev.org... border='0' width='165' height='200' alt='Фото 2007 р.' align='left' hspace='8' vspace='5' style='border: 0px;'>

[http://ua.vlasenko.n... class='posylannya' target='_blank' style='font-family: Arial, Verdana, Times; color: rgb(128, 116, 78); font-size: 10pt;'>ПГА, т.4, с.249]: Деревянная, крестовая в плане, одноглавая. Построена из тесаных дубовых брусьев, соединенных замком «рыбий хвост» без остатка. К центральному восьмигранному с равными гранями объему с востока и запада примыкают граненые пятистенные срубы на ширину грани центрального сруба, а с севера и юга - прямоугольные срубы такой же ширины. Все срубы одной высоты. В композиции сооружения доминирует центральный объем, завершенный приплюснутым шатровым верхом на барабане, образованном продолжением граней основного восьмерика. Стены срубов прорезаны крупными оконными проемами с трапециевидными перемычками. Все фасады увенчаны треугольными фронтонами, наличники окон профилированы, карнизы декорированы резными подзорами в виде сухариков. Массы сооружения скомпонованы в центричный силуэт. В интерьере боковые ветви подчинены высотно раскрытому центральному объему и соединены с ним арками-вырезами. 
Памятник - уникальное произведение народной деревянной архитектуры Правобережья

13 лютого 2014

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій

Залізнячка

Село Залізнячка розташоване північніше районного центра - Катеринополя. Підпорядковане Єрківській селищній раді. Кількість населення - 855 осіб.

http://ukrainaincogn... alt='Дмитрівська церква' title='Дмитрівська церква' height='514' width='550' style='border: 0px;'>

Дмитрівська церква

Село розташоване поряд із Ватутінсько-Катеринопільською промисловою агломерацією. Воно виникло, як присілок сусіднього Стебного. У 1773 році тут збудували дерев’яну Дмитрівську церкву. Храм стоїть і нині, але вже офіційно (згідно із Державним реєстром нерухомих пам’яток) не у Залізнячці, а у Єрках. Крім того він вже не дерев’яний, а закутий у бетон.

Дмитрівська церква вважалась унікальною пам’яткою дерев’яної архітектури Правобережжя. Хрестоподібна у плані, вона була складена із тесаних дубових брусів, що з’єднувались у «риб’ячий хвіст» без залишку. У 60-ті роки минулого століття Залізнячку на деякий час офіційно приєднали до Єрок. І, можливо, саме тоді Дмитрівську церкву офіційно дислокували у Єрках. Але згодом Залізнячка знову стала окремим селом, а ось церква так і залишилась у Єрках. У 90-ті роки церкву було «реставровано» - її обклали цементною шубою, частково розібравши дерев’яний каркас. Місцевий батюшка видно так піклувався про збереженість церкви, що вирішив її «законсервувати».

Текст та фото Романа Маленкова

http://ukrainaincogn... alt='Дмитрівська церква' title='Дмитрівська церква' height='413' width='550' style='border: 0px;'>

http://ukrainaincogn... alt='Дмитрівська церква' title='Дмитрівська церква' height='380' width='550' style='border: 0px;'>


10 лютого 2014

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій
Залізнячка — село в Україні, в Катеринопільському районі Черкаської області. Населення становить 855 осіб
В центрі села стоїть Дмитрівська церква, побудована в 1773 р. Дмитрівська церква вважалась унікальною пам’яткою дерев’яної архітектури Правобережжя. Хрестоподібна у плані, вона була складена із тесаних дубових брусів, що з’єднувались у «риб’ячий хвіст» без залишку. У 90-ті роки, так звані чиновники-варвари 'реставрували'церкву - її обклали цементною шубою, частково розібравши дерев’яний каркас.
Посилання

Стаття ?ele?niaczka у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том XIV (Worowo — ?y?yn) з 1895 року (пол.)

5 лютого 2014

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій




ІСТОРІЯ


ЗАЛІЗНЯЦЬКОЇ 

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ 

І СТУПЕНЯ


Школа – це храм знань, високої моралі і необмеженої творчості вчителів і їхніх вихованців.


http://te.zavantag.c... name='graphics1' align='bottom' width='261' height='413' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>

http://te.zavantag.c... name='graphics2' align='bottom' width='517' height='389' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


Пристосоване приміщення для навчання (дякова хата)


http://te.zavantag.c... name='graphics3' align='bottom' width='553' height='337' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


http://te.zavantag.c... name='graphics4' align='bottom' width='350' height='550' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


Основне приміщення школи , що побудоване земством в 1900 році.

В народі називалося «Червона школа»

http://te.zavantag.c... name='graphics5' align='bottom' width='548' height='364' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


Оновлене приміщення школи і сьогодні радо зустрічає школяриків.


http://te.zavantag.c... name='graphics6' align='bottom' width='564' height='375' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


http://te.zavantag.c... name='graphics7' align='bottom' width='601' height='451' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


http://te.zavantag.c... name='graphics8' align='bottom' width='596' height='447' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


http://te.zavantag.c... name='graphics9' align='bottom' width='599' height='450' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


http://te.zavantag.c... name='graphics10' align='bottom' width='637' height='478' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


Залізнячка – село, яке має свою цікаву історію.

Виникло воно в ІІ половині 18 століття в 10км на південь від міста Звенигородки, вздовж правого берега річки Гнилий Тікач. За деякими енциклопедичними припущеннями, в наслідок стоянки в цій місцевості гайдамаків, що в 1768 році під проводом Максима Залізняка наступали на Умань. Існує народний переказ, що серед перших поселенців була також дружина Максима Залізняка, в зв’язку з цим село і має таку назву.

Село стояло на шляху сполучення Звенигородки і Катеринополя, що сприяло його економічному розвитку.

Знання, освіта, грамотність завжди були в пошані розумних, дійових, кмітливих українців. Якою була тодішня освіта ми добре знаємо з біографії та творів 

Т. Г. Шевченка. Освіта пов’язувалась в основному з грамотними людьми – священнослужителями, попами, дяками, в кращому випадку – жителями села, що повернулися з військової служби.


В кінці 19 століття в селі було відкрито церковно-приходську школу на три класи з одним учителем, який навчав 50 учнів. Основу освіти складало святе писання, початки грамоти – читання і письмо. Вчитель за роботу отримував 10-12 пудів хліба. За переказами старожилів перша школа в селі була на тому місці, де зараз проживає Бовкун С.Це була куркульська хата і першим учителем у цій школі був Ганжа, а потім Сазон Андрійович /прізвище не запам’яталось /тільки пам’ятають, що бив учнів по вухах за різні провини.

В основному діти (особливо дівчатка) закінчували лише перший клас, бо вони мусили працювати в селянському господарстві вдома .Особливо здібні, обдаровані діти після закінчення 3 го класу продовжували навчання в Єрківському двохкласному училищі.


У 1900 році була побудована земством типова початкова школа на одну класну кімнату і кімнату для вчителя. в селі дітей було багато, а тому, в середині 20 століття були навіть паралельні класи. Крім основного приміщення учні навчалися в двох спустошених куркульських хатах. Починаючи з другої половини 20 століття контингент учнів почав зменшуватись, а тому класи стали сполученими. Два вчителі навчали 4 класи. Деякий час у шкільному приміщенні був дитячий садок, а тепер знову школа, звичайно дещо перебудована. Старі куркульські хати з часом прийшли в непригодність і були демонтовані.


В хаті дяка Очеретяного Степана в 1929 році (початок колективізації) була відкрита початкова школа. 


http://te.zavantag.c... name='graphics11' align='bottom' width='260' height='367' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


http://te.zavantag.c... name='graphics12' align='bottom' width='456' height='300' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


У 1932 – 1934 роках вчив дітей вчитель Кошолап Микита Романович. В одній кімнаті при школі жив священник . Ще в довоєнні роки вчителями були Качур Семен та Клочан Сергій. Першого вересня 1939 року Єрківська селищна школа була перетворена в десятирічку і в червні 1940 року був перший випуск десятикласників серед яких були і наші односельчани.


http://te.zavantag.c... name='graphics13' width='662' height='441' border='0'>


^ Вчитель: Кошолап Микита Романович

1930 – 1932 р.


Багато випускників Залізняцької школи стали учасниками Великої Вітчизняної війни, де за мужність і патріотизм, який вони виявляли на фронті, нагороджені орденами та медалями. Серед них генерал Міняйло Василь Йосипович, видатні воєнні льотчики Трембовецький Микита Семенович, Глоба Іван Лаврович. На даний час залишився один живий учасник тих страшних подій – Попович Тиміш.


http://te.zavantag.c... name='graphics14' align='bottom' width='285' height='428' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


Попович Тимофій Ларіонович


1945 рік.

Вчитель: Зінаїда Дем’янівна. 

Учениця Тригубенко (Скоромна) Ніна


http://te.zavantag.c... name='graphics15' align='bottom' width='405' height='327' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


1955 рік.

Випускниця: Тригубенко (Скоромна)Ніна


http://te.zavantag.c... name='graphics16' align='bottom' width='447' height='242' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


В післявоєнні роки вчителями були Трембовецька Анна Йосипівна, Трембовецький Василь Федорович, Поліщук Євдокія.

Вітряненко Тетяна Яківна, яка в роки Великої Вітчизняної війни виконувала обов’язки зв’язківця Тальнівської підпільної організації, командиром якої був письменник Кузьма Кіндратович Гриб.

Учні їх класів мали прекрасну підготовку по їх програмі, дисципліновані, працелюбні, готові до будь якої роботи.

Навчання проводилося в двох приміщеннях в яких тяжко було розмістити всіх дітей, що прийшли вчитися, адже за чотири роки війни діти переросли. За партами сиділо по три учні. Зошити зшивалися з окремих листків паперу, який купувався на базарі, їх розграфлювали для каліграфії та письма самі класоводи. Чорнило робилося з цибулиння, бузини; ручка учнівська і перо були великими цінностями, олівець простий – розкіш. Крейду для писання збирали, відкопували в ярах, де її вимивала вода.


http://te.zavantag.c... name='graphics17' align='bottom' width='592' height='394' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


Конспект учителя


http://te.zavantag.c... name='graphics18' align='bottom' width='589' height='308' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


Так писали учні чорнильним пером.


http://te.zavantag.c... name='graphics19' align='bottom' width='568' height='378' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


http://te.zavantag.c... name='graphics20' align='bottom' width='598' height='359' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


Пропис

Зразок написання літер


http://te.zavantag.c... name='graphics21' align='bottom' width='587' height='384' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


Письмове приладдя вчителя


http://te.zavantag.c... name='graphics22' align='bottom' width='578' height='383' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


Учнівська ручка та чорнильниця


http://te.zavantag.c... name='graphics23' align='bottom' width='554' height='368' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


Важкою була справа з відвідуванням. Важкі матеріальні умови не давали змоги батькам (вірніше матерям) забезпечити своїх дітей – учнів одягом та взуттям. Часто в сім’ях була лише одна пара чобіт на кількох учнів, яку носили по черзі, часто учні приходили в батьківському взутті. У сильні холоди учні залишалися вдома – не було теплого одягу.


http://te.zavantag.c... name='graphics24' align='bottom' width='456' height='334' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


Шкільні приміщення опалювалися дровами, які треба було не тільки привезти, попиляти та нарубати, а ще й заготовити в лісі.

Щоденно кожен вчитель брав участь в громадсько-політичній та масовій роботі на селі. Колектив школи разом з активом села жив активним життям: робота агітатором, художня самодіяльність, випуск стінгазети, полівок, політінформації на двадцятихатках. 

http://te.zavantag.c... name='graphics25' align='bottom' width='599' height='430' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


Курси вчителів 1 – 4 класів. Інститут удосконалення м. Черкаси

1965р.


http://te.zavantag.c... name='graphics26' align='bottom' width='589' height='422' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


http://te.zavantag.c... name='graphics27' width='634' height='412' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


Вчитель: Вітряненко Тетяна Яківна


Народилася:14. 01. 1915 року с. Танське, Тальнівського району, Черкаської обл....

Померла :30. 05.2006 року

Освіта :вища. Закінчила Уманське педагогічне.


Вітраненко (Каземіренко) Тетяна Яківна


http://te.zavantag.c... name='graphics28' align='bottom' width='316' height='448' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


Трудова діяльність до війни: вчитель в селі Бабанки Тальнівського району.

Бойовий шлях: у 1942 році стала членом Тальнівської підпільної організації, що діяла проти фашистів на Уманщині, Бабанщині, Тальнівщині під командуванням письменника Кузьми Кіндратовича Гриба.

Перемогу зустріла на Батьківщині.

Була нагороджена орденом «Отечественная война ІІ ст.» та декількома медалями.

Трудову діяльність після війни почала у 1946 році в Залізняцькій початковій школі Катеринопільського району ,Черкаської області..

Спогад про те ,як за завданням командування загону, Тетяні Яківні вдалося заагітувати роту карателів, що стояла в селі Танському, відмовитися від служби фашистам, куди вони були насильно мобілізовані, і перейти в загін. Темної, дощової ночі в умовлене місце,Тетяна Яківна подала сигнал до дій і рота карателів, розгромивши фашистську варту та розправившись з провокаторами, захопила з собою кулемети та іншу зброю, була потаємною стежкою проведена в партизанський загін.


У 1950 році, після закінчення Корсунь – Шевченківського училища у школу був направлений учителем другого класу Вітряненко Дмитро Гнатович, який на довгі роки став директором школи. Працювали в чотирьох: Мілько Іван Вакулович, Мілько Ніна Онуфріївна, Вітряненко Дмитро Гнатович, Вітряненко Тетяна Яківна. За життя Дмитро Гнатович зібрав історико – етнографічний матеріал про наше село і залишив його на згадку для односельців у школі, як і збірку віршів про село, про друзів, односельчан, побратимів – учасників Великої Вітчизняної війни.

http://te.zavantag.c... name='graphics29' align='bottom' width='600' height='404' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>




Вчитель: Вітряненко Дмитро Гнатович

1955 – 1956р

http://te.zavantag.c... name='graphics30' align='absmiddle' width='640' height='423' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>

http://te.zavantag.c... name='graphics31' align='bottom' width='436' height='311' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>

Вчитель: Вітряненко Дмитро Гнатович 

1959-1961р

http://te.zavantag.c... name='graphics32' align='bottom' width='564' height='414' border='0' style='color: rgb(0, 0, 0); font-family: 'Times New Roman'; font-size: medium; text-align: start; text-indent: 0px;'>


Вітраненко Дмитро Гнатович (а фото справа)

Народився 07. 11. 1923 року в селі Залізнячка Катеринопільського району Черкаської області

Помер 05. 02. 2005року

Освіта: середньо – спеціальна. Закінчив Корсунь – Шевченківське педучилище

Бойовий шлях:

Призваний до лав армії в 1941 році;

Воював у 856 арт полку і 905 гап на Карельському Четвертому Українському фронтах.

1943 рік – оборона агородж – Балтійського каналу;

Перемогу зустрів на території Чехословаччини 

З 1945 по 1948 був учасником війни з Японією на Другому Далекосхідному фронті

За бойові заслуги був нагороджений орденами: «Красная звезда», «Отечественная

война ІІ ст», «Отечественная война І ст» та багатьма медалями.

3 січня 2014

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій
http://vatutino2005....>

1964 р.

3 січня 2014

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій

ІСТОРІЯ

 

ЗАЛІЗНЯЦЬКОЇ

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

І СТУПЕНЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Школа – це храм знань, високої моралі і необмеженої творчості вчителів і їхніх вихованців.

 

 

 

Пристосоване приміщення для навчання (дякова хата)

 

 

 

 

Основне приміщення школи , що побудоване земством в 1900 році.

 В народі називалося «Червона школа»

 

 

 

Оновлене приміщення школи і сьогодні радо зустрічає школяриків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Залізнячка – село, яке має свою цікаву історію.

Виникло воно в ІІ половині 18 століття в 10км на південь від міста Звенигородки, вздовж правого берега річки Гнилий Тікач. За деякими енциклопедичними припущеннями, в наслідок стоянки в цій місцевості гайдамаків, що в 1768 році під проводом Максима Залізняка наступали на Умань. Існує  народний переказ, що серед перших поселенців була також дружина Максима Залізняка, в зв’язку з цим село і має таку назву.

Село стояло на шляху сполучення Звенигородки і Катеринополя, що сприяло його економічному розвитку.

Знання, освіта, грамотність завжди були в пошані розумних, дійових, кмітливих українців. Якою була тодішня освіта ми добре знаємо з біографії та творів

Т. Г. Шевченка. Освіта пов’язувалась в основному з грамотними людьми – священнослужителями, попами, дяками, в кращому випадку – жителями села, що повернулися з військової служби.

 

 

В кінці 19 століття в селі було відкрито церковно-приходську школу  на три класи з одним учителем, який навчав 50 учнів. Основу освіти складало святе писання, початки грамоти – читання і письмо. Вчитель за роботу отримував 10-12 пудів хліба. За переказами старожилів перша школа в селі була на тому місці, де зараз проживає Бовкун С.Це була куркульська хата і першим учителем у цій школі був Ганжа, а потім Сазон Андрійович /прізвище не запам’яталось /тільки пам’ятають, що бив учнів по вухах за різні провини.

   В основному діти (особливо дівчатка) закінчували лише перший клас, бо вони мусили працювати в селянському господарстві вдома .Особливо здібні, обдаровані діти після закінчення 3 го класу продовжували навчання в Єрківському двохкласному училищі.

 

 

 

У 1900 році була побудована земством типова початкова школа на одну класну кімнату і кімнату для вчителя. в селі дітей було багато, а тому, в середині 20 століття були навіть паралельні класи. Крім основного приміщення учні навчалися в двох спустошених куркульських хатах. Починаючи з другої половини 20 століття контингент учнів почав зменшуватись, а тому класи стали сполученими. Два вчителі навчали 4 класи. Деякий час у шкільному приміщенні був дитячий садок, а тепер знову школа, звичайно дещо перебудована. Старі куркульські хати  з часом прийшли в непригодність і були демонтовані.

 

 

 

 

 

 

 В хаті дяка Очеретяного Степана в 1929 році (початок колективізації) була відкрита початкова школа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У 1932 – 1934 роках вчив дітей вчитель Кошолап Микита Романович. В одній кімнаті при школі жив священник . Ще в довоєнні роки вчителями були Качур Семен та Клочан Сергій. Першого вересня 1939 року Єрківська селищна школа була перетворена в десятирічку і в червні 1940 року був перший випуск десятикласників серед яких  були і наші односельчани.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             Вчитель: Кошолап Микита Романович

1930 – 1932 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        

 

 

Багато випускників Залізняцької школи стали учасниками Великої Вітчизняної війни, де за мужність і патріотизм, який вони виявляли на фронті, нагороджені орденами та медалями. Серед них генерал Міняйло Василь Йосипович, видатні воєнні льотчики Трембовецький Микита Семенович, Глоба Іван Лаврович. На  даний час залишився один живий учасник тих страшних подій – Попович Тиміш.

 

 

 

 

 

 

Попович Тимофій Ларіонович

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

1945 рік.

Вчитель: Зінаїда Дем’янівна.

Учениця Тригубенко (Скоромна) Ніна

 

 

 

 

1955 рік.

Випускниця: Тригубенко (Скоромна)Ніна

 


 

 

 

 

 

В післявоєнні роки вчителями були Трембовецька Анна Йосипівна, Трембовецький Василь Федорович, Поліщук Євдокія.

 Вітряненко Тетяна Яківна, яка в роки Великої Вітчизняної війни виконувала обов’язки зв’язківця Тальнівської підпільної організації, командиром якої був письменник Кузьма Кіндратович Гриб.

Учні їх класів мали прекрасну підготовку по їх програмі, дисципліновані, працелюбні, готові до будь якої роботи.

Навчання проводилося в двох приміщеннях в яких тяжко було розмістити всіх дітей, що прийшли вчитися, адже за чотири роки війни діти переросли. За партами сиділо по три учні. Зошити зшивалися з окремих листків паперу, який купувався на базарі, їх розграфлювали для каліграфії та письма самі класоводи. Чорнило робилося з цибулиння, бузини; ручка учнівська і перо були великими цінностями, олівець простий – розкіш. Крейду для писання збирали, відкопували в ярах, де її вимивала вода.

 

 

 

 

 

Конспект учителя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Так писали учні чорнильним пером.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пропис

Зразок написання літер

 

 

 

 

 

Письмове приладдя вчителя

 

 

 

 

Учнівська ручка та чорнильниця

 

 

 

 

Важкою була  справа з відвідуванням. Важкі матеріальні умови не давали змоги батькам (вірніше матерям) забезпечити своїх дітей – учнів одягом та взуттям. Часто в сім’ях була лише одна пара чобіт на кількох учнів, яку носили по черзі, часто учні приходили в батьківському взутті. У сильні холоди учні залишалися вдома – не було теплого одягу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шкільні приміщення опалювалися дровами, які треба було не тільки привезти, попиляти та нарубати, а ще й заготовити в лісі.

Щоденно кожен вчитель брав участь в громадсько-політичній  та масовій роботі на селі. Колектив школи разом з активом села жив активним життям: робота агітатором, художня самодіяльність, випуск стінгазети, полівок, політінформації на двадцятихатках. 

 

Курси вчителів 1 – 4 класів. Інститут удосконалення м. Черкаси

1965р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель: Вітряненко Тетяна Яківна

 

Народилася:14. 01. 1915 року с. Танське, Тальнівського району, Черкаської обл....

Померла :30. 05.2006 року

Освіта :вища. Закінчила Уманське педагогічне.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вітраненко (Каземіренко) Тетяна Яківна

 

 

 

 

Трудова діяльність до війни: вчитель в селі Бабанки Тальнівського району.

Бойовий шлях: у 1942 році стала членом Тальнівської підпільної організації, що діяла проти фашистів на Уманщині, Бабанщині, Тальнівщині під командуванням письменника Кузьми Кіндратовича Гриба.

Перемогу зустріла на Батьківщині.

Була нагороджена орденом «Отечественная война ІІ ст.» та декількома медалями.

Трудову діяльність після війни почала у 1946 році в Залізняцькій початковій школі Катеринопільського району ,Черкаської області..

Спогад про те ,як за завданням командування загону, Тетяні Яківні вдалося заагітувати роту карателів, що стояла в селі Танському, відмовитися від служби фашистам, куди вони були насильно мобілізовані, і перейти в загін. Темної, дощової ночі в умовлене місце,Тетяна Яківна подала сигнал до дій і рота карателів, розгромивши фашистську варту та розправившись з провокаторами, захопила з собою кулемети та іншу зброю, була потаємною стежкою проведена в партизанський загін.

 

 

 

 

 У 1950 році, після закінчення Корсунь – Шевченківського училища у школу був направлений учителем другого класу Вітряненко Дмитро Гнатович, який на довгі роки став директором школи. Працювали в чотирьох: Мілько Іван Вакулович, Мілько Ніна Онуфріївна, Вітряненко Дмитро Гнатович, Вітряненко Тетяна Яківна. За життя Дмитро Гнатович зібрав історико – етнографічний матеріал про наше село і залишив його на згадку для односельців у школі, як і збірку віршів про село, про друзів, односельчан, побратимів – учасників Великої Вітчизняної війни.

 

 

 

 


 

 

 

 

 

31 серпня 2013

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій
Административно-территориальное деление

Зализнячка (укр. Залізнячка)— cело, подчинено Ерковскому поселковому совету Катеринопольского района Черкасской области. В ХІХ столетии село Ерковской волости Звенигородского уезда Киевской губернии.
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии

Железнячка, село может быть признаваемо за часть села Стебного, лежащую ниже по реке Тикичу. Жителей обоего пола 597; земли удобной 690 десятин Есть признаки прежнего разрабатывания железной руды, давно уже оставленного, вследствие оскудения лесов.
Церковь Димитриевская, деревянная, 7-го класса; земли имеет 37 десятин. Построена 1773 года.
Метрические книги по селу Зализнячка (Железнячка) находящиеся на хранении в ГАЧО

1. Київська губернія
2. Київська єпархія
3. Димитріївська церква, с.Залізнячка Звенигородського повіту Єрківської волості
4.
5. Народження: 1873-08.1889: ф.931, оп.1, спр.74; 09.1889-1902: ф.931, оп.1, спр.401; 1903-1907: ф.931, оп.1, спр.665; 1908-1912: ф.931, оп.1, спр.756; 1913-1919: ф.931, оп.1, спр.869
6. Шлюб: 1867-1904: ф.931, оп.1, спр.50; 1903-1907: ф.931, оп.1, спр.665; 1908-1912: ф.931, оп.1, спр.756; 1913-1917: ф.931, оп.1, спр.869; 1918: ф.931, оп.1, спр.50; 1919: ф.931, оп.1, спр.869
8. Смерть: 1890-1904: ф.931, оп.1, спр.445; 1903-1907: ф.931, оп.1, спр.665; 1908-1912: ф.931, оп.1, спр.756; 1913-1917: ф.931, оп.1, спр.869; 1918: ф.931, оп.1, спр.445; 1919: ф.931, оп.1, спр.869

8 липня 2013

Бурій Валерій, користувач 1ua
Валерій Бурій

З НОТАТНИКА КРАЄЗНАВЦЯ

ШТРИХИ ДО ІСТОРІЇ ЗАЛІЗНЯЧКИ

1864 р. Лаврентій Похилевич повідомляв про те, що у селі проживало 597 осіб. Орної землі - 690 десятин. Є ознаки того, що велись розробки по добуванню залізної руди.

Церква Дмитрівська дерев'яна 7 класу, їй належало 37 десятин землі. Побудована 1773 року.

1882 р. Священиком Дмитрівської церкви був Д.М. Сікорський. Парафіян : чоловіків - 330, жінок - 332. Землі церковної - 46 десятин. Церковно-парафіяльну школу відвідувало 20 хлопчиків і 5 дівчаток.

1900 р. Село Залізнячка Звенигородського повіту Єрківської волості. Дворів - 191, жителів - 1082 осіб : чоловіків - 569, жінок - 513. Сільчани переважно займалися землеробством, дехто відправлявся на заробітки в Херсонську і Подільську губернії на сільськогосподарські роботи. Землі - 871,10 десятин : церкві належало - 48,19 десятин, селянам - 819,56  десятин і Південно-Західній залізниці - 3,35 десятин. Господарство велося за трипільною системою.

У селі : православна церква, церковно-парафіяльна школа, 5 вітряних млинів, крупорушка і запасний хлібний магазин. Пожежна частина складалася з насоса і бочки.

1913 р. У селі Дмитрівська дерев'яна церква, побудована, чи перебудована 1882 року. Церковної землі - 48 десятин. При церкві однокласна церковно-парафіяльна школа. Священик -  Олександр Гаврилович Крамаренко. Парафіян більше 1000 осіб.

1926 р. Дворів - 231, жителів - 1086 осіб.

2001 р. Населення 855 осіб.

2012 р. Населення - 901 особа (Вікіпедія).

За даними Катеринопільської райдержадміністрації у селі Свято-Дмитрівська церква (УПЦ). Священик - Бернадський Володимир Петрович.

Біля села є 4 древні могили.

 У селі народився Василь Федорович Лисенко - літературознавець, письменник. (Детальніше про нього у моїх публікаціях : 

*   Бурій В. Прозаїк, критик, драматург / Валерій Бурій // Місто робітниче (Ватутіне). - 2001. - 13 жовт. - С. 4.

*   Те саме // Катеринопільський вінсник. - 2001. - 26 верес. - С. 4.

*   Бурій Л. Слово про Василя Лисенка / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. - 28 верес. - С. 3. ). 

9 лютого 2013


1


  Закрити  
  Закрити