|
Еп. О.О. Боцян Св. Євг. Йоана — глава І, уступ І, 1—17 У первовіку було СЛОВО, і СЛОВО те було у Бога, і СЛОВО було Бог. Воно було у Бога в первовіку. Усе повстало через Нього, і ні одно, що сталось, не сталося без Нього, Життя було у Ньому, і це життя (всім) людям стало світлом. І Світло світить в темноті, а темнота не поняла Його. Зявився чоловік, від Бога післаний, імя йому Йоан. На свідчення прийшов він, щоби про Світло засвідчити, та щоб усі увірували через нього. Не був він світлом, а мав про Світло засвідчити. Правдиве Світло, що просвічує весь люд, був Той, що мав прийти на світ. Він був на світі, і світ повстав був через Нього, а світ не упізнав Його. До свого дому Він прийшов, та не приняв Його свій нарід. А тим, що приняли Його, Він силу дав дітьми у Бога стати, якщо увірують в імя Його. Такі із крові не зродились і не з бажання тіла, й не з волі мужа, а лиш від Бога. І СЛОВО ТІЛОМ СТАЛО і оселилося між нами; славу Його ми оглядали, славу Єдинородного з Вітця у повні ласки й правди. Йоан свідчить про Нього, та кличе й промовляє: "Це Він був Той, що я про Нього мовив: "Той, хто прийде за мною, "вже був переді мною, бо перше був, ніж я". А з повноти Його ми всі одержали, і благодать за благодать. Закон даний був Мойсеєм, а благодать і правду приніс ІСУС ХРИСТОС. |
- 1) Станом на 1921 рік в м.Сколе було 780 хат, в яких мешкало 5989 людей, з них: 2839 чоловіків та 3150 жінок. За віросповіданням було 1770 римо-католиків (один вірмено-католик), 1654 греко-католиків, 150 євангелістів, 1 православний, 2410 юдеїв та 4 іншого. За народністю було 2479 поляків, 1469 русинів, тобто українців, 222 німців, 1797 євреїв та 9 чехів, 5 угорців, 4 румунів, 2 італійців, 1 хорват та 1 словенець. - 2) Станом на 1921 рік в селі Аннаберґ (Нагірне) було 42 хат, в яких мешкало 237 людей, з них: 131 чоловіків та 106 жінок. За віросповіданням було 213 римо-католиків, 8 греко-католиків та 16 юдеїв. За народність було 19 поляків, 7 русинів, тобто українців та 211 німців. - 3) Станом на 1921 рік в селі Хащованя було 73 хат, в яких мешкало 351 людей, з них: 175 чоловіків та 176 жінок. За віросповіданням було 351 греко-католиків. За народністю було 351 русинів, тобто українців. - 4) Станом на 1921 рік в селі (колонія) Феліцієнталь (Долинівка) було 67 хат, в яких мешкало 389 людей, з них: 200 чоловіків та 189 жінок. За віросповіданням було 360 римо-католиків, 9 греко-католиків та 20 юдеїв. За народністю було 2 поляків, 8 русинів, тобто українців, 359 німців та 20 євреїв. - 5) Станом на 1921 рік в селі (осада) Сможе Верхнє (частина Феліцієнталю, але статистика окремо) було 31 хат, в яких мешкало 174 людей, з них: 87 чоловіків та 87 жінок. За віросповіданням було 160 римо-католиків, 4 греко-католиків та 10 юдеїв. За народністю було 4 русинів, тобто українців, 160 німців та 10 юдеїв. - 6) Станом на 1921 рік в селі Грабовець Сколівський було 54 хат, в яких мешкало 270 людей, з них: 127 чоловіків та 143 жінок. За віросповіданням було 261 греко-католиків та 9 юдеїв. За народністю було 261 русинів, тобто українців та 9 євреїв. - 7) Станом на 1921 рік в селі Головецько було 175 хат, в яких мешкало 977 людей, з них: 478 чоловіків та 499 жінок. За віросповіданням було 1 римо-католик, 961 греко-католиків, 2 православних та 13 юдеїв. За народністю було 1 поляк, 962 русинів, тобто українців, 12 євреїв та 2 росіян. - 8 ) Станом на 1921 рік в селі Гребенів було 104 хат, в яких мешкало 503 людей, з них: 239 чоловіків та 264 жінок. За віросповіданням було 34 римо-католиків, 423 греко-католиків, 1 євангеліст, 2 православних та 43 юдеїв. За народністю було 37 поляків, 422 русинів, тобто українців, 3 німців, 38 євреїв, 2 росіян та 1 словенець або чех. - 9) Станом на 1921 рік в селі Хітар було 181 хат, в яких мешкало 971 людей, з них: 485 чоловіків та 486 жінок. За віросповіданням було 1 римо-католик, 930 греко-католиків та 40 юдеїв. За народністю було 931 русинів, тобто українців та 40 євреїв. - 10) Станом на 1921 рік в селі Ямельниця було 161 хат, в яких мешкало 915 людей, з них: 440 чоловіків та 475 жінок. За віросповіданням було 882 греко-католиків та 33 юдеїв. За народністю було 77 поляків та 838 русинів, тобто українців. - 11) Станом на 1921 рік в селі Ялинкувате було 106 хат, в яких мешкало 573 людей, з них: 283 чоловіків та 290 жінок. За віросповіданням було 6 римо-католиків, 546 греко-католиків та 21 юдеїв. За народністю було 7 поляків, 545 русинів, тобто українців та 21 євреїв. - 12) Станом на 1921 рік в селі Кальне було 100 хат, в яких мешкало 523 людей, з них: 257 чоловіків та 266 жінок. За віросповіданням було 3 римо-католиків, 490 греко-католиків та 30 юдеїв. За народністю було 12 поляків, 489 русинів, тобто українців, 21 юдеїв та 1 словенець або угорець. - 13) Станом на 1921 рік в селі Карлсдорф було 49 хат, в яких мешкало 272 людей, з них: 144 чоловіків та 128 жінок. За віросповіданням було 271 римо-католиків та 1 греко-католик. За народністю було 2 поляків, 1 русин, тобто українець та 269 німців. - 14) Станом на 1921 рік в селі Климець було 82 хат, в яких мешкало 424 людей, з них: 206 чоловіків та 218 жінок. За віросповіданням було 71 римо-католиків, 338 греко-католиків та 15 юдеїв. За народністю було 7 поляків, 338 русинів, тобто українців, 67 німців та 12 євреїв. - 15) Станом на 1921 рік в селі Корчин Рустикальний було 188 хат, в яких мешкало 1001 людей, з них: 490 чоловіків та 511 жінок. За віросповіданням було 40 римо-католиків, 941 греко-католиків та 20 юдеїв. За народністю було 82 поляків, 909 русинів, тобто українців та 10 євреїв. - 16) Станом на 1921 рік в селі Корчин Шляхетський було 84 хат, в яких мешкало 455 людей, з них: 239 чоловіків та 216 жінок. За віросповіданням було 15 римо-католиків, 437 греко-католиків та 3 юдеїв. За народністю було 123 поляків, 329 русинів, тобто українців та 3 євреїв. - 17) Станом на 1921 рік в селі Коростів було 129 хат, в яких мешкало 688 людей, з них: 350 чоловіків та 338 жінок. За віросповіданням було 8 римо-католиків та 680 греко-католиків. За народністю було 6 поляків, 680 русинів, тобто українців та 2 німців. - 18) Станом на 1921 рік в селі Козьова було 102 хат, в яких мешкало 635 людей, з них: 336 чоловіків та 299 жінок. За віросповіданням було 16 римо-католиків, 542 греко-католиків та 77 юдеїв. За народністю було 91 поляків, 542 русинів, тобто українців та 2 німців. - 19) Станом на 1921 рік в селі Крушельниця Рустикальна було 153 хат, в яких мешкало 783 людей, з них: 392 чоловіків та 391 жінок. За віросповіданням було 11 римо-католиків, 737 греко-католиків та 35 юдеїв. За народністю було 96 поляків, 658 русинів, тобто українців та 29 німців. - 20) Станом на 1921 рік в селі Крушельниця Шляхетська було 135 хат, в яких мешкало 672 людей, з них: 350 чоловіків та 322 жінок. За віросповіданням було 37 римо-католиків, 601 греко-католиків та 34 юдеїв. За народністю було 558 поляків, 106 русинів, тобто українців та 8 німців. - 21) Станом на 1921 рік в селі Либохора Сколівська було 168 хат, в яких мешкало 753 людей, з них: 351 чоловіків та 402 жінок. За віросповіданням було 4 римо-католиків, 712 греко-католиків, 1 євангеліст, 1 православний та 35 юдеїв. За народністю було 3 поляків, 714 русинів, тобто українців, 35 євреїв та 1 росіянин. - 22) Станом на 1921 рік в селі Лавочне було 185 хат, в яких мешкало 1194 людей, з них: 581 чоловіків та 613 жінок. За віросповіданням було 173 римо-католиків, 881 греко-католиків та 140 юдеїв. За народністю було 176 поляків, 874 русинів, тобто українців, 4 німців та 140 євреїв. - 23) Станом на 1921 рік в селі Межиброди було 42 хат, в яких мешкало 220 людей, з них: 92 чоловіків та 128 жінок. За віросповіданням було 3 римо-католиків та 217 греко-католиків. За народністю було 12 поляків та 208 русинів, тобто українців. - 24) Станом на 1921 рік в селі Опорець було 154 хат, в яких мешкало 794 людей, з них: 395 чоловіків та 399 жінок. За віросповіданням було 35 римо-католиків, 697 греко-католиків, 6 євангелівстів та 56 юдеїв. За народністю було 60 поляків, 697 русинів, тобто українців, 6 німців та 31 юдеїв. - 25) Станом на 1921 рік в селі Орява було 136 хат, в яких мешкало 762 людей, з них: 364 чоловіків та 398 жінок. За віросповіданням було 3 римо-католиків, 698 греко-католиків, 1 православний та 60 юдеїв. За народністю було 698 русинів, тобто українців, 3 німців, 60 євреїв та 1 росіянин. - 26) Станом на 1921 рік в селі Орявчик було 163 хат, в яких мешкало 823 людей, з них: 403 чоловіків та 420 жінок. За віросповіданням було 2 римо-католиків, 767 греко-католиків та 54 юдеїв. За народністю було 51 поляків, 766 русинів, тобто українців та 6 євреїв. - 27) Станом на 1921 рік в селі Плав’я було 272 хат, в яких мешкало 1438 людей, з них: 706 чоловіків та 732 жінок. За віросповіданням було 1 римо-католик, 1356 греко-католиків та 81 юдеїв. За народністю було 1361 русинів, тобто українців, 1 німець та 76 євреїв. - 28) Станом на 1921 рік в селі Побук було 122 хат (дві з них пусті), в яких мешкало 731 людей, з них: 358 чоловіків та 373 жінок. За віросповіданням було 6 римо-католиків, 703 греко-католиків та 22 юдеїв. За народністю було 6 поляків, 702 русинів, тобто українців, 1 німець та 22 євреїв. - 29) Станом на 1921 рік в селі Підгородці було 345 хат, в яких мешкало 2124 людей, з них: 1054 чоловіків та 1070 жінок. За віросповіданням було 70 римо-католиків, 1955 греко-католиків, 26 євангелістів та 73 юдеїв. За народністю було 1730 поляків та 394 русинів, тобто українців. - 30) Станом на 1921 рік в селі Погар було 101 хат, в яких мешкало 540 людей, з них: 248 чоловіків та 292 жінок. За віросповіданням було 510 греко-католиків та 30 юдеїв. За народністю було 510 русинів, тобто українів та 30 євреїв. - 31) Станом на 1921 рік в селі Рожанка Нижня було 133 хат, в яких мешкало 695 людей, з них: 341 чоловіків та 354 жінок. За віросповіданням було 9 римо-католиків, 660 греко-католиків, 2 православних та 24 юдеїв. За народністю було 5 поляків, 658 русинів, тобто українців, 6 німців, 24 євреїв та 2 росіян. - 32) Станом на 1921 рік в селі Рожанка Вижня було 183 хат, в яких мешкало 919 людей, з них: 452 чоловіків та 467 жінок. За віросповіданням було 8 римо-католиків, 875 греко-католиків та 36 юдеїв. За народністю було 32 поляків та 887 русинів, тобто українців. - 33) Станом на 1921 рік в селі Риків було 82 хат, в яких мешкало 379 людей, з них: 201 чоловіків та 178 жінок. За віросповіданням було 363 греко-католиків та 16 юдеїв. За народністю було 57 поляків та 322 русинів, тобто українців. - 34) Станом на 1921 рік в селі Славсько було 358 хат, в яких мешкало 1850 людей, з них: 877 чоловіків та 973 жінок. За віросповіданням було 44 римо-католиків, 1717 греко-католиків, 1 православний та 88 юдеїв. За народністю було 152 поляків, 1610 русинів, тобто українців та 88 євреїв. - 35) Станом на 1921 рік в селі Сможе Нижнє було 121 хат, в яких мешкало 645 людей, з них: 313 чоловіків та 332 жінок. За віросповіданням було 207 римо-католиків, 377 греко-католиків, 1 євангеліст та 60 юдеїв. За народністю було 33 поляків, 380 русинів, тобто українців, 183 німців та 49 євреїв. - 36) Станом на 1921 рік в містечку Сможе було 36 хат, в яких мешкало 199 людей, з них: 103 чоловіків та 96 жінок. За віросповіданням було 60 римо-католиків, 10 греко-католиків та 129 юдеїв. За народністю було 57 поляків, 7 русинів, тобто українців, 5 німців, 129 євреїв та 1 іншої. - 37) Станом на 1921 рік в селі Сопіт було 133 хат, в яких мешкало 818 людей, з них: 395 чоловіків та 423 жінок. За віросповіданням було 5 римо-католиків, 804 греко-католиків та 9 юдеїв. За народністю було 19 поляків, 790 русинів, тобто українців та 9 євреїв. - 38) Станом на 1921 рік в селі Стинава Нижня було 236 хат, в яких мешкало 1161 людей, з них: 562 чоловіків та 599 жінок. За віросповіданням було 35 римо-католиків, 1084 греко-католиків та 42 юдеїв. За народністю було 82 поляків та 1079 русинів, тобто українців. - 39) Станом на 1921 рік в селі Стинава Вижня було 218 хат, в яких мешкало 1062 людей, з них: 497 чоловіків та 565 жінок. За віросповіданням було 1 римо-католик, 1043 греко-католиків, 1 євангеліст та 17 юдеїв. За народністю було 18 поляків, 1043 русинів, тобто українців та 1 німець. - 40) Станом на 1921 рік в селі Синьовидне Нижнє було 207 хат, в яких мешкало 1189 людей, з них: 592 чоловіків та 597 жінок. За віросповіданням було 15 римо-католиків, 1160 греко-католиків та 14 юдеїв. За народністю було 15 поляків, 1160 русинів, тобто українців та 14 євреїв. - 41) Станом на 1921 рік в селі Синьовидне Вижнє було 581 хат, в яких мешкало 3846 людей, з них: 1892 чоловіків та 1954 жінок. За віросповіданням було 557 римо-католиків, 2943 греко-католиків, 3 євангелістів, 1 православний, 341 юдеїв та 1 іншого. За народністю було 930 поляків, 2656 русинів, тобто українців, 3 німців та 257 євреїв. - 42) Станом на 1921 рік в селі Тарнавка було 156 хат, в яких мешкало 853 людей, з них: 414 чоловіків та 439 жінок. За віросповіданням було 13 римо-католиків, 793 греко-католиків та 47 юдеїв. За народністю було 15 поляків, 797 русинів, тобто українців та 41 євреїв. - 43) Станом на 1921 рік в селі Труханів було 172 хат, в яких мешкало 1040 людей, з них: 513 чоловіків та 527 жінок. За віросповіданням було 30 римо-католиків, 980 греко-католиків та 30 юдеїв. За народністю було 30 поляків, 980 русинів, тобто українців та 30 євреїв. - 44) Станом на 1921 рік в селі Тухля було 208 хат, в яких мешкало 1140 людей, з них: 547 чоловіків та 593 жінок. За віросповіданням було 76 римо-католиків, 976 греко-католиків та 88 юдеїв. За народністю було 77 поляків, 974 русинів, тобто українців, 5 німців та 84 євреїв. - 45) Станом на 1921 рік в селі Тухолька було 168 хат, в яких мешкало 975 людей, з них: 491 чоловіків та 484 жінок. За віросповіданням було 185 римо-католиків, 732 греко-католиків та 58 юдеїв. За народністю було 62 поляків, 727 русинів, тобто українців, 170 німців, 15 євреїв та ймовірно угорець або словенець. - 46) Станом на 1921 рік в селі Тисовець було 21 хат, в яких мешкало 137 людей, з них: 70 чоловіків та 67 жінок. За віросповіданням було 2 римо-католиків та 135 греко-католиків. За народністю було 3 поляків та 134 русинів, тобто українців. - 47) Станом на 1921 рік в селі Тишівниця було 58 хат, в яких мешкало 323 людей, з них: 154 чоловіків та 169 жінок. За віросповіданням було 2 римо-католиків та 321 греко-католиків. За народністю було 2 поляків та 321 русинів, тобто українців. - 48) Станом на 1921 рік в селі Урич було 194 хат, в яких мешкало 1200 людей, з них: 576 чоловіків та 624 жінок. За віросповіданням було 75 римо-католиків, 974 греко-католиків та 151 юдеїв. За народністю було 233 поляків, 964 русинів, тобто українців та 3 євреїв. - 49) Станом на 1921 рік в селі Волосянка Сколівська було 272 хат, в яких мешкало 1413 людей, з них: 709 чоловіків та 704 жінок. За віросповіданням було 18 римо-католиків, 1327 греко-католиків, 1 православний та 67 юдеїв. За народністю було 33 поляків, 1319 русинів, тобто українців та 61 євреїв. - 50) Станом на 1921 рік в селі Вижлів (Верхнячка) було 138 хат, в яких мешкало 705 людей, з них: 377 чоловіків та 328 жінок. За віросповіданням було 23 римо-католиків, 648 греко-католиків, 1 православний та 33 юдеїв. За народністю було 32 поляків, 643 русинів, тобто українців, 29 євреїв та 1 росіянин. - 51) Станом на 1921 рік в селі Жупани було 117 хат, в яких мешкало 863 людей, з них: 428 чоловіків та 435 жінок. За віросповіданням було 80 римо-католиків, 763 греко-католиків та 20 юдеїв. За народністю було 101 поляків та 762 русинів, тобто українців. Варто знати, що в період 1919-1922рр окупаційна польська влада проводила перші репресії в Галичині та Волині, під час яких близько 100 тисяч людей було ув'язнено в тюрмах, в яких померло біля 27 тисяч українців. Тому під час перепису людей ймовірно охоплював страх перед непевним майбутнім. попри те, що дані народності чи національності були сфальсифіковані, оскільки багато українців записали себе поляками. Ймовірно, що люди робили це з різних причин: - боялися репресій з боку польської влади після поразки ЗУНР та УНР, але багато з них цим своїм вибором викопали могили для своїх майбутніх дітей, які згодом будуть чинити опір окупаційній польській владі та стануть членами ОУН. - родичі солдатів, які загинули та які отримали поранення під час Першої світової війни, а також і самі ж солдати, боялися втратити пенсії. - вибрали за приналежність до польської народності, бо їхні батьки, діти або родичі були при владі і не хотіли втрачати привілеїв. - вважали, що ставши поляками, вони матимуть більше привілеїв та можливостей у майбутньому як для себе, так і для дітей та не почуватися другим сортом. - цікаво, що, крім українців, і євреї масово записували себе поляками, що давало їм можливість працювати в якійсь державній польській структурі. Через пару років, аби підтвердити свою польськість, вони повинні були вийти з юдаїзму та прийняти християнство західного обряду, тобто стати римо-католиками. Для єврейської громади це вважалося зрадою громади, свого народу та віри. - хтось один з родини був римо-католиком або ж вважав себе поляком чи приїхав з Польщі в Галичину, і тому і члени родини записували себе поляками. - деякі шляхетські родини занадто гонорувалися своєю шляхетністю і також записали себе поляками, тому навіть члени інших шляхетських родин називали тих перших, що " то є шляхта" або "шляхотська дівка чи шляхотський син". Нащадки тих перших виїдуть у Польщу та казатимуть, що вони поляки та що тут завжди мешкали поляки, і що всі шляхтичі - це поляки, що насправді не відповідає правді. Цей перепис допоміг Польщі отримати мандат від Ліги націй на Галичину та Волинь, які мали отримали автономію на 30 років, але насправді відбулася окупація та полонізація краю, яка згодом вилізла боком полякам, євреям, українцям та навіть німцям. Незважаючи на фальсифікацію національності, перепис цікавий, оскільки в ньому подані статистичні дані про кількість будинків, загальну кількість населення з поділом на обидві статі, а також віросповідання людей. Згодом спробую опублікувати перепис Буковини 1931 року, де люди також масово записувалися румунами. Також публікуватиму і про інші повіти, а також регіони, зокрема і Волинь. Замовляйте в мене дослідження вашого роду. Це не буде швидко, але цікаво. #коли_народжувалися_наші_бабусі_й_дідусі #коли_одружувалися_наші_бабусі_й_дідусі #коли_помирали_наші_бабусі_й_дідусі #перепис_Галичини_1921року #екскурсія_в_минуле_твоїх_предків #дослідження_Олега_Батька |
19 квітня 2025 |
Магатма Ґанді |
Братківці: вчитель Сустовський? Григорій (Sustowski? Grzegorz). Дашава: вчитель Дубина Йосиф (Dubyna Josef). Довге: вчитель Бережницький Яків (Bereznicki Jakob). Довголука: вчитель Суранович Ян (Suranowicz Jan). Дуліби: вчитель Романчук Симон (Romanczuk Szymon). Великі Дідушиці: вчитель Рожнятовський Ян (Rozniatowski Jan). Верхнячка (Вижлів): вчитель Голик Ілля (Holyk Eliasz). Верчани: вчитель Танячкєвич Миколай (Taniaczkiewicz Mikolaj). Волосянка: вчитель Зєлінський Яків (Zielinski Jakob). Головецько: вчитель Набітович Ян (Nabitowicz Jan). Гірне: вчитель Рудніцький Ян (Rudnicki Jan). Гребенів: нема вчителя. Долинівка (Феліцієнталь): вчитель Стадніцький Францішек (Standicki Franciszek). Жупани: вчитель Леськовиць Ян (Leskowitz Jan). Завадів: вчитель Врецьоно Ян (Wreciono Jan). Загірне (Ґельсендорф): вчитель Аредт Адольф (Arendt Adolf). Карлсдорф (не існує): вчитель Ґюнтер Фердинанд (Günther Ferdynand). Кавське: вчитель Любінський Йосиф (Lubinski Jozef). Кальне: вчитель Курцева Щепан (Kurceba Szczepan). Климець: вчитель Буричка Захарій (Buryczka Zacharyasz). Корчин: вчитель Кірчів Томаш (Kirczow Tomasz). Коростів: нема вчителя. Козьова: нема вчителя. Крушельниця: нема вчителя. Лавочне: вчитель Печера Михайло (Peczera Michal). Либохора: нема вчителя. Лисятичі: вчитель Руденський Фердинанд (Rudenski Ferdynand). Любинці: вчитель Ґолембйовський Ян (Golebiowski Jan). Махлинець: вчитель Сікора Анджей (Sikora Jendrzej). Нагірне (Аннаберґ): вчитель Генцель Ян (Henzel Jan). Олексичі: вчитель Костів Михайло (Kostiow Michal). Опорець: вчитель Шепеґій / Шепедій Ян (Szepegij Jan). Орявчик: вчитель Раковський Василь (Rakowski Bazyli). Орява: вчитель Леськовиць Юліан (Leskowitz Julian). Плав’я: вчитель Хоминець Євстахій (Chominec Eustachy). Побук: вчитель Мурдза Теодор (Murdza Teodor). Підгірці: вчитель Трач Григорій (Tracz Grzegorz). Підгородці: вчитель Лагодзич Юстин (Lagodzic Justyn). Рожанка Верхня: вчитель Гриб Миколай (Greb Mikolaj). Розгірче: вчитель Медвідь Петро (Medwid Peter). Сихів: вчитель Пукач Ян (Pukacz Jan). Семегинів: вчитель Морозюк Григорій (Moroziuk Grzegorz). Сколе (містечко): вчитель Бляховський Антоній (Blachowski Antoni). Славське: вчитель Максимович Ян (Maxymowicz Jan). Сможе: вчитель Коніґ Ян (König Jan). Соколів: вчитель Грецьов Єжи (Greciow Jerzy). Сопіт: нема вчителя. Стриганці: вчитель Дроздовський Северин (Drozdowski Seweryn). Стрілків: вчитель Солтис Єжи (Soltys Jerzy). Стинава Верхня: вчитель Заборський Ян (Zaborski Jan). Стинава Нижня: вчитель Базюк Ян (Baziuk Jan). Синьовидне Верхнє: вчитель Ілюк Григорій (Iluk Grzegorz). Синьовидне Нижнє: вчитель Винник Ян (Winnik Jan). Тарнавка: вчитель Матицьовський Йосиф (Matyciowski Jozef). Тухля: вчитель Мацьовський Костянтин (Maciowski Konstanty). Тухолька: нема вчителя. Угільня: вчитель Вікак Станіслав (Wikak Stanislaw). Угерсько: вчитель Гнатик Петро (Hnatyk Piotr). Урич: вчитель Яворський Григорій (Jaworski Grzegorz). Хащованя: вчитель Федичак Яцько (Fedyczak Jacko). Хутар: вчитель Ковалів Ян (Kowalow Jan). Ямельниця: вчитель Дзєржинській Лонгин (Dzierzynski Longin). Ялинкувате: вчитель Мастило Михайло (Mastylo Michal). В повітовому містечку Стрий було 3 школи: нижня реальна, головна школа та школа для дівчат. Школа нижня реальна (мабуть, початкова): директор Грегорович Йосиф (Hregorowicz Jozef) та вчителі: Дубравський Щепан (Dubrawski Szczepan) та Дешкєвич Шимон (Deszkiewicz Szymon). Головна школа: вчителі: Яцевич Томаш (Jacewicz Tomasz), Кукурудза Тадеуш (Kukurudza Tadeusz), Вайманн Яків (Waymann Jakob), Голубович Ян (Holubowicz Jan), Любінецький Юліан (Lubieniecki Julian), Ґерус Яків (Gerus Jakob) та помічник: Коренець Василь (Koreniec Bazyli). Школа для дівчат: вчительки: Шмідт Вільгельміна (Schmidt Wilhelmina), Грегорович Текля (Hrehorowicz Tekla), Бобе Йоанна (Bobe Joanna), Скупінська Габріела (Skupinska Gabriela). Дана інформація цінна також для історії шкіл Стрийщини. В майбутньому треба створити дві мапи: священики Галичини та вчителі Галичини. Це ті люди, які впливали на мислення нашого народу. #екскурсія_в_минуле_твоїх_предків #історія_шкіл_Галичини |
Братківці: вчитель Сустовський? Григорій (Sustowski? Grzegorz). Дашава: вчитель Дубина Йосиф (Dubyna Josef). Довге: вчитель Бережницький Яків (Bereznicki Jakob). Довголука: вчитель Суранович Ян (Suranowicz Jan). Дуліби: вчитель Романчук Симон (Romanczuk Szymon). Великі Дідушиці: вчитель Рожнятовський Ян (Rozniatowski Jan). Верхнячка (Вижлів): вчитель Голик Ілля (Holyk Eliasz). Верчани: вчитель Танячкєвич Миколай (Taniaczkiewicz Mikolaj). Волосянка: вчитель Зєлінський Яків (Zielinski Jakob). Головецько: вчитель Набітович Ян (Nabitowicz Jan). Гірне: вчитель Рудніцький Ян (Rudnicki Jan). Гребенів: нема вчителя. Долинівка (Феліцієнталь): вчитель Стадніцький Францішек (Standicki Franciszek). Жупани: вчитель Леськовиць Ян (Leskowitz Jan). Завадів: вчитель Врецьоно Ян (Wreciono Jan). Загірне (Ґельсендорф): вчитель Аредт Адольф (Arendt Adolf). Карлсдорф (не існує): вчитель Ґюнтер Фердинанд (Günther Ferdynand). Кавське: вчитель Любінський Йосиф (Lubinski Jozef). Кальне: вчитель Курцева Щепан (Kurceba Szczepan). Климець: вчитель Буричка Захарій (Buryczka Zacharyasz). Корчин: вчитель Кірчів Томаш (Kirczow Tomasz). Коростів: нема вчителя. Козьова: нема вчителя. Крушельниця: нема вчителя. Лавочне: вчитель Печера Михайло (Peczera Michal). Либохора: нема вчителя. Лисятичі: вчитель Руденський Фердинанд (Rudenski Ferdynand). Любинці: вчитель Ґолембйовський Ян (Golebiowski Jan). Махлинець: вчитель Сікора Анджей (Sikora Jendrzej). Нагірне (Аннаберґ): вчитель Генцель Ян (Henzel Jan). Олексичі: вчитель Костів Михайло (Kostiow Michal). Опорець: вчитель Шепеґій / Шепедій Ян (Szepegij Jan). Орявчик: вчитель Раковський Василь (Rakowski Bazyli). Орява: вчитель Леськовиць Юліан (Leskowitz Julian). Плав’я: вчитель Хоминець Євстахій (Chominec Eustachy). Побук: вчитель Мурдза Теодор (Murdza Teodor). Підгірці: вчитель Трач Григорій (Tracz Grzegorz). Підгородці: вчитель Лагодзич Юстин (Lagodzic Justyn). Рожанка Верхня: вчитель Гриб Миколай (Greb Mikolaj). Розгірче: вчитель Медвідь Петро (Medwid Peter). Сихів: вчитель Пукач Ян (Pukacz Jan). Семегинів: вчитель Морозюк Григорій (Moroziuk Grzegorz). Сколе (містечко): вчитель Бляховський Антоній (Blachowski Antoni). Славське: вчитель Максимович Ян (Maxymowicz Jan). Сможе: вчитель Коніґ Ян (König Jan). Соколів: вчитель Грецьов Єжи (Greciow Jerzy). Сопіт: нема вчителя. Стриганці: вчитель Дроздовський Северин (Drozdowski Seweryn). Стрілків: вчитель Солтис Єжи (Soltys Jerzy). Стинава Верхня: вчитель Заборський Ян (Zaborski Jan). Стинава Нижня: вчитель Базюк Ян (Baziuk Jan). Синьовидне Верхнє: вчитель Ілюк Григорій (Iluk Grzegorz). Синьовидне Нижнє: вчитель Винник Ян (Winnik Jan). Тарнавка: вчитель Матицьовський Йосиф (Matyciowski Jozef). Тухля: вчитель Мацьовський Костянтин (Maciowski Konstanty). Тухолька: нема вчителя. Угільня: вчитель Вікак Станіслав (Wikak Stanislaw). Угерсько: вчитель Гнатик Петро (Hnatyk Piotr). Урич: вчитель Яворський Григорій (Jaworski Grzegorz). Хащованя: вчитель Федичак Яцько (Fedyczak Jacko). Хутар: вчитель Ковалів Ян (Kowalow Jan). Ямельниця: вчитель Дзєржинській Лонгин (Dzierzynski Longin). Ялинкувате: вчитель Мастило Михайло (Mastylo Michal). В повітовому містечку Стрий було 3 школи: нижня реальна, головна школа та школа для дівчат. Школа нижня реальна (мабуть, початкова): директор Грегорович Йосиф (Hregorowicz Jozef) та вчителі: Дубравський Щепан (Dubrawski Szczepan) та Дешкєвич Шимон (Deszkiewicz Szymon). Головна школа: вчителі: Яцевич Томаш (Jacewicz Tomasz), Кукурудза Тадеуш (Kukurudza Tadeusz), Вайманн Яків (Waymann Jakob), Голубович Ян (Holubowicz Jan), Любінецький Юліан (Lubieniecki Julian), Ґерус Яків (Gerus Jakob) та помічник: Коренець Василь (Koreniec Bazyli). Школа для дівчат: вчительки: Шмідт Вільгельміна (Schmidt Wilhelmina), Грегорович Текля (Hrehorowicz Tekla), Бобе Йоанна (Bobe Joanna), Скупінська Габріела (Skupinska Gabriela). Дана інформація цінна також для історії шкіл Стрийщини. В майбутньому треба створити дві мапи: священики Галичини та вчителі Галичини. Це ті люди, які впливали на мислення нашого народу. #екскурсія_в_минуле_твоїх_предків #історія_шкіл_Галичини |
19 квітня 2025 |
Але що, якщо Великдень не в тому, що ми несемо в кошику? Бо можна мати золотий рушник, найвишуканішу паску й десятки писанок, і... не зустріти ВОСКРЕСЛОГО ХРИСТА. Великдень не про повний холодильник. Він про порожній гріб. Це не просто свято тут. Прямо зараз це ЖИТТЯ після смерті. Прямо Якщо з усього Великодня ти виніс тільки красиві фото з кошиком то ти забув, навіщо той кошик узагалі. І ти можеш усе мати найкращу їжу, найкращий одяг, найкращий Instagram-пост. Але якщо не маєш Христа - не маєш нічого!!! Традиції це добре, але не загуби суть свята серед клопотів. Христос воскрес щоб ти жив. І саме це ми святкуємо. Їжа в кошику просто смакує, а Христос ПРОЩАЄ ГРІХИ І ДАРУЄ ЖИТТЯ!" Діана Ульмер |
У ці світлі Великодні дні нехай розквітне у серці весна! Хай у кожну хату прийде спокій! А в кожну душу — надія ясна! Нехай писанка, як символ любові, несе тепло, що єднає родину! А паска — промінь Божої ласки освітлює шлях у мирну країну! Зі світлим святом Великодня! Миру, добра і справжньої Перемоги! |
|
| Закрити |