|
Коли втома душу огортає, І тінь журби спадає, як туман, Є Той, Хто серце лагідно приймає — Ісус - Спаситель, вічний Бог і Пан. Він був розп’ятий — та воскрес із слави, Щоб двері неба нам відкрити знов, І кров Його — не знак безсилої поразки, А запорука віри і любов. У світі, де усе минає й в’яне, Де золото стає порохом снів, Лиш в Ньому — тиша, істина й держава, Що вічно сяє в серцях Його синів. І хто до Нього з вірою приходить, Хто кається і просить про спасіння, Того Господь у вічність поведе У дім Отця, де мир і воскресіння. |
22 квітня 2025
|
Соцмережі у захваті від виступу директора Інституту української мови НАН України Павла Гриценка на засіданні Конституційного суду. Відео цього виступу стрімко поширилося у Facebook і отримало сотні захоплених коментарів.Професор Павло Гриценко виголосив промову 13 грудня 2016 року на засіданні Конституційного суду, на якому розглядалася справа щодо конституційності Закону України “Про засади державної мовної політики”. Відео виступу було опубліковано 11 січня 2017 року на каналі “Свобода слова” в Youtube.У своїй промові професор детально виклав історію виникнення “мовної проблеми” в Україні, яку він вважає штучно створеною.“Першим поняття “російськомовне населення” використовував міністр закордонних справ СРСР Андрій Козирєв. Ця назва виросла із надр КПРС і КДБ, які вже бачили, що Радянський Союз на межі розвалу і потрібно шукати якісь зачіпки, щоб утримати його від остаточного розвалу”, – заявив Павло Гриценко у своєму виступі.Далі він пояснив, на які два типи поділяється культурна, мовна та ментальна “російськість” в Україні:“Перший – це ті, хто приїхав в Україну 3-4 покоління назад, мають генетику, родовід і роками плекали свою “російськість”. Таких серед так званих “російськомовних” набереться не більше 5-7%.Другий – це той, кому радянська влада не дала можливості отримати освіту українською мовою, адже військова справа, технічні, медичні та інші спеціальності викладалися тільки російською. Це ті, кого влада примусила до манкуртизму – щоб вони відмовилися від своєї рідної мови”, – сказав Павло Гриценко. |
22 квітня 2025
|
|
21 квітня 2025
|
Українці в Римі з'явилися задовго до трудової еміграції, що почалася на початку 1990-х років. Про початки формування там української громади можна говорити від укладення Берестейської унії 1596 р. З цього часу тут розвиваються органи греко-католицької церкви. Натомість багатотисячні припливи українців, спричинені подіями світових війн, мали короткочасний характер та супроводжувалися масовим відтоком на батьківщину чи в інші країни. І вже в останні три десятиліття українська громада Риму поповнилася трудовими мігрантами з різних регіонів України. Найстаршою пам'яткою Риму, пов'язаною з Україною, є церква св.Климента на Via di S. Giovanni in Laterano. В її підземеллях розкрито рештки храму IV ст., в якому Кирило та Мефодій у 867 р. склали мощі св.Климента, знайдені ними у Криму. Культ св.Климента був дуже поширений в Русі. Тут також поховано самого слов'янського просвітителя Кирила (помер у Римі у 869 р.). Тут у підземеллі розміщено подяки від слов'янських народів, зокрема є окрема дошка 1988 р. від українців. Пам'ять про Хрещення Русі та княжу добу можна знайти у головному соборі Ватикану Базиліці св.Петра - мозаїчні зображення княгині Ольги та Володимира Великого -хрестителів Русі, про які ми вже розповідали. Вони були встановлені до 1000-літнього ювілею хрещення Русі. При цьому на зображенні Володимира виконано тризуб - так Україна стала єдиною державою у світі (окрім самого Ватикану), чий герб зображено у соборі св. Петра в Римі. Небагато хто знає, що у Ватиканській бібліотеці (так званому секретному архіві) зберігаються цінні документи з історії України, зокрема, листи папи Григорія VII до київського князя Ізяслава Ярославича 1075 р. та в обороні його до польського короля Болеслава Сміливого від 17 і 24.04.1075 р. Є там і лист папи Олександра IV до короля Данила Романовича від 3.02.1257 р., рукопис болгарського літописця Менасія з 1344-45 рр., в якому наявна мініатюра Володимир хрестить Русь-Україну, Служебник київського митрополита Ізидора з XV ст., документи про Берестейську унію тощо. Варто згадати і церкву св.Власія, при якій у будинку по вул. Гілія (Giulia) 64, доживав свого віку митрополит київський Ісидор. Українські сліди у Римі, пов'язані з Берестейською унією, є на Капітолійській площі - на стіні римської ратуші, т.зв. Палати сенатора. Папа Климент VIII вмурував у фасадну стіну мармурову дошку з своїми досягненнями, серед яких об'єднання русинів з римською церквою в 1595 р. - тобто Берестейську унію. А у Ватикані у соборі св. Петра знаходиться вівтар св. Василя Великого, під яким спочили мощі одного з найактивніших уніатів св.Йосафата Кунцевича. Зважаючи на це, у вівтарі святого Василя часто проводяться українські богослужіння. Грецька колегія св. Анастасія по вул. Бабуїно, 149 — місце формування найстарішої української громади в Римі. Колегія була заснована 1576-77 рр. для студентів східних католицьких церков. Поруч знаходиться церква св. Анастасія, в якій відправляли першу після підписання унії літургію єпископи Іпатій Потій та Кирило Терлецький. Літургічні відправи в цій церкві досі відбуваються в східному обряді грецькою мовою. В 1963 р. церкву призначено як кардинальську Йосипу Сліпому. Між 1596 та 1803 рр. в колегії навчалося 139 українських студентів (за іншими даними в XVI—XIX ст. колегію св. Атанасія закінчило 250 студентів з Київської митрополії). Серед них був зокрема православний архієпископ Феофан Прокопович. Згодом через домінування українських студентів - русинів, назву закладу змінили на Грецько-Руську колегію. У 1897 р. було засновано окрему колегію для українців «Collegium Nationis Ruthenorum», тож українські вихованці перейшли до її приміщення при церкві св. Сергія та Вакха на Piazza della Madonna dei Monti, 3. З нею пов'язана найстаріша греко-католицька церква за межами України - церква Жировицької ікони Божої Матері та святих мучеників Сергія і Вакха на Piazza Madonna dei Monti та прилеглі до неї території. 1637 р. (або 1639 р.) церкву св. Сергія та Вакха та малий будинок при ній папи Урбан VIII подарував українцям для створення «Collegium Nationis Ruthenorum». Пізніше на її базі постала Українська Папська Колегія Святого Йосафата, які її ще називають Велика Семінарія. До 1904 р. колегія була під наглядом єзуїтів, а після цього передана василіанам. Серед багатьох відвідувачів цієї обителі варто згадати групу паломників до святої землі на чолі з Митрополитом Андрієм Шептицьким в 1906 р. та історика Михайла Грушевського з родиною в 1908 р. Власне, ще з часів ренесансу Італія приваблювала до себе українців — студентів, письменників, артистів, релігійних діячів, а також тих, хто прагнув поліпшити своє самопочуття за рахунок клімату Італії. Серед них були Максим Березовський, Михайло Драгоманов, Юрій Федькович, Василь Григорович-Барський, Михайло Коцюбинський, Соломія Крушельницька, Леся Українка. Свої враження від відвідування Риму найбільш повно виклав Михайло Грушевський в циклі «По світу». Свої адреси в Римі має і Микола Гоголь. Перша римська адреса письменника -Via Degli Artisti, 17. А на via Sistina, 123 існує музей М.Гоголя. У цьому будинку він написав «Мертві душі», про що свідчить пам'ятна дошка на фасаді. Микола Гоголь також любив проводити час в кафе «Греко» — via Condotti 86. Неподалік від Piazza del Popolo у готелі De Russie під час відвідин Риму мешкала письменниця Марія Вілінська - Марко Вовчок. Пам'яткою, пов'язаною з українським козацтвом, можна вважати бароковий костел Пресвятого імені Марії (Santissimo Nome Maria) збудований поблизу форуму Траяна — подяку польського короля Я. Собеського за перемогу під Віднем, важлива роль у якій належала українським козакам. На початку ХХ ст. українців в Римі побільшало. У 1919-1920 рр. у Італії перебувала місія УНР на чолі з Д.Антоновичем та ЗУНР на чолі з О.Колесою. Перша розташовувалася у готелі Реджіна на Via Venetto, 72. У будинку на via Torino, 163 в червні 1919 - лютому 1920 рр. працювала редакція тижневої газети «La voce dell'Ucraina» («Український голос»), заснованої Центральним комітетом українців та фінансована місією УНР в Італії. З 1919 р. у Римі мешкав керівник української дипломатичної місії Євген Онацький, який згодом став представником ОУН в Італії. Йому вдалося організувати тут невелику українську громаду, яку він очолював з 1927 р. до свого ув'язнення німцями у 1943 р. В Римі Є.Онацький утримував пансіон для туристів в будинку на Corso d'Italia, 6, де відбувалися зустрічі українців. З відомих українців в цей час (з 1936 р.) в Римі мешкав провідник ОУН Євген Коновалець з родиною - у будинку по вул. Lungotevere Flaminio, 74 на п'ятому поверсі з видом на Тибр. Після вбивства Є.Коновальця його дружина і син продовжували жити в Римі. У повоєнні роки, очевидно, найвідомішим українцем в Римі можна вважати кардинала Йосипа Сліпого, на території Ватикану була розташована його резиденція, Протопресвітерська плата. Патріарх Йосип Сліпий любив прогулюватися Ватиканськими садами, де зустрічався з понтифіком. У 1984 р., коли він помер, його проводжав папа Іоанн Павло ІІ, виголосивши прощальне слово українською мовою. Саме патріарх Йосип Сліпий найбільше доклався до розбудови українського осередку в Римі у другій половині ХХ ст. Йдеться про заснування ним в 1963 р. Українського католицького університету (УКУ) як продовження Львівської богословської академії, закритої в 1944 р. Будинок університету було побудовано в 1964-66 р. В 1968 р. блаженний Йосиф також заснував при УКУ Колегію св. Софії. До 1987 р. у ній вчилося 67 студентів, з яких 12 стало священиками. На початку 1990 рр. тут навчалося 80 студентів. Університет готував кадри на той момент, коли українська греко-католицька церква зможе вийти з підпілля. Такий момент настав в 1989 р. З незалежністю Української держави, УКУ в Римі передав свої обов'язки львівському осередку. А сам став його осередком в Римі, що носить назву Інститут св. Климента Папи. Перед будівлею УКУ споруджені пам'ятники Тарасу Шевченку, Івану Котляревському та Маркіяну Шашкевичу. Поряд розташувалася і церква св.Софії — один з найкращих українських храмів закордоном, збудований зусиллями кардинала Йосипа Сліпого за проектом італійського архітектора Лучо ді Стефано, оздоблений мозаїчними портретами восьми київських та галицьких митрополитів, князів Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха. Тут патріарх був початково і похований. В 1951 р. в Римі постала Мала Семінарія (середня школа для хлопчиків) - єдина середня школа в західному світі з винятково українською мовою навчання, яка до 1999 рр. виховала понад 2500 українців 15-ти країн діаспори та з України. Є українські місця і на головному цвинтарі Риму — Campo Beranо. Зокрема, каплиця, яка належить василіанам, та ще одна - сестрам служебницям. Тут же поховані дружина та син полковника Євгена Коновальця. Сучасний український вимір Риму — це насамперед українські дипломатичні представництва: Посольство України в Італії, Via Guido d'Arezzo, 9 та Консульский відділ Посольства України, Via Monte Pramaggiore, 13. Але не вони великою мірою, а українська громада створюють "українське обличчя" Риму. Хоча національна діаспора тут не стала такою ж впливою та сильною як в деяких інших містах і країнах, однак українські активісти докладають чимало зусиль, аби уряд і суспільство Італії усвідомили ситуацію в Україні, адекватно реагували на російську агресію проти України. Зокрема, ще з часів Євромайдану, і особливо з початку російсько-української війни, вони проводять публічні акції, доносячи правду про Україну, а також збирають гроші на допомогу українським воїнам. |
21 квітня 2025
|
Що відомо про кардинала Бичка • Вік: 45 років (народився 13 лютого 1980 року в Тернополі). • Призначення кардиналом: У грудні 2024 року Папа Франциск призначив його кардиналом, що зробило його наймолодшим кардиналом у Католицькій Церкві та першим українцем, який представляє Австралію на такому рівні. • Церковна діяльність: Очолює єпархію Святих Петра і Павла в Мельбурні з 2020 року. Раніше служив у Польщі та США. • Громадянська позиція: Відомий активною підтримкою України та засудженням російської агресії. Чинники, що впливають на шанси 1. Молодий вік: Хоча кардинали можуть брати участь у конклаві до 80 років, обрання 45-річного Папи є малоймовірним через відсутність достатнього досвіду та авторитету серед колег. 2. Східний обряд: Як представник Української Греко-Католицької Церкви, яка дотримується візантійського обряду, його обрання могло б створити певні виклики в управлінні Церквою, де переважає латинський обряд. 3. Географічне походження: Хоча Церква стає все більш глобальною, традиційно Папами обиралися представники Європи, особливо Італії. Висновок Хоча кардинал Микола Бичок є перспективним і впливовим церковним діячем, його обрання Папою Римським наразі малоймовірне. Однак участь у конклаві та активна позиція щодо важливих питань свідчать про його зростаючий авторитет у Католицькій Церкві. |
21 квітня 2025
|
З неба зірка дивиться глибоко у душу. Там, де зморшки — це слід життя. Те, що минуло, але не зникло. В кожній зморшці — тривога й любов. Сміх,що злітав, як весняний вітерець. Вік — це свобода бути собою, навіть під хмарою, навіть з журбою. І це ще не кінець! Час залишає не шрами — сліди, як вітер на глині старої води. Мудрість не в слові, а в тиші очей. В них кожен рядок — то прожитий день.  |
21 квітня 2025
|
В кожній — історія, кожна — свята. Мудрість у зморшках, у погляді — світ. Серце, як юне, ще дихає в мить. |
21 квітня 2025
|
Вікові обмеження для учасників конклаву Згідно з апостольським листом Ingravescentem aetatem Папи Павла VI (1970), лише кардинали, яким на момент смерті або відставки папи ще не виповнилося 80 років, мають право голосу на конклаві. Це правило було підтверджено в документі Universi Dominici gregis Папи Івана Павла II. Таким чином, у 2025 році право голосу мають 135 кардиналів, хоча офіційна межа становить 120; однак Папа Франциск неодноразово перевищував цю межу . Основні кандидати на папський престол (papabili) Серед кардиналів, які найчастіше згадуються як потенційні наступники Папи Франциска, варто виділити: • П’єтро Паролін (Італія) — Державний секретар Ватикану, досвідчений дипломат, який має значний вплив у Римській курії. • Маттео Цуппі (Італія) — архієпископ Болоньї, відомий своїм пастирським підходом і зусиллями в міжрелігійному діалозі. • Луїс Антоніо Тагле (Філіппіни) — колишній архієпископ Маніли, нині префект Дикастерії з євангелізації; відомий своєю харизмою та відкритістю до соціальних питань . • П’єрбаттіста Піццабалла (Італія) — Патріарх Єрусалиму, має досвід у міжрелігійному діалозі та служінні в складних регіонах. • Петер Ердо (Угорщина) — архієпископ Будапешта, відомий своєю теологічною глибиною та консервативними поглядами. • Пітер Тарксон (Гана) — колишній префект Дикастерії з інтегрального розвитку людини, відомий своєю роботою в галузі соціальної справедливості та сталого розвитку. Вибір нового папи залежатиме від багатьох факторів, включаючи вік, досвід, географічне походження та бачення майбутнього Церкви. Оскільки понад 80% кардиналів-електоральників були призначені Папою Франциском, ймовірно, що його вплив відчуватиметься і в наступному понтифікаті . |
21 квітня 2025
|
"Група кардиналів, які формують конклав, який обирає наступного папу, «справді є найвпливовішим електоратом у світі» за своїм розміром, пише Financial Times . Франциск – перший неєвропейський Папа з VIII століття – зробив «багато, щоб сформувати вибір» наступного конклаву. Зі 138 кардиналів віком до 80 років переважна більшість була призначена нинішнім Папою, повідомляє журнал America. Загальна кількість виборців технічно має бути обмежена 120, але Франциск не перший Папа Римський, який перевищив цей ліміт. Більшість кардиналів не матимуть жодного уявлення про потенційних кандидатів на Папу перед конклавом, йдеться у звіті колегії кардиналів. Голосування за папу не схоже на голосування в змаганнях за політичне лідерство, де кандидатів публічно перевіряють, часто до нудоти. Невелику частину конклаву складатимуть куріальні кардинали, які працюють у Римській курії, яка допомагає Папі в здійсненні його управління Церквою, але більшість складатимуть архієпископи, які служать в єпархіях по всьому світу. Франциск «здійснив революцію» в колегії кардиналів, відійшовши від великих архідієцезій, таких як Лос-Анджелес, Венеція та Мілан, «на користь вибору людей з периферії, які відображають його пастирську орієнтацію та турботу про бідних», — пише журнал America. «Результатом буде конклав, який дуже відрізняється від того, який його обрав. Він буде менш італійським, менш європейським і менш куріальним, але буде більш азіатським і африканським». Хто б не став наступним Папою, букмекери вважають, що з імовірністю 50% він буде відомий як Франциск II. Інші можливі імена - Іван Павло, Лев та Іван. Увагу неминуче привертають кардинали, які є потенційними кандидатами на посаду Папу, відомі італійською мовою як papabili. Лідери охоплюють спектр походження та ідеологічних поглядів, тому остаточний вибір конклаву цілком може змінити майбутній напрямок Церкви. Але непередбачуваність процесу, під час якого кардиналів ізолюють на кілька днів голосування, означає, що всі спекуляції помилкові, сказав US Catholic. Вони «багато моляться до Святого Духа, який сповнений несподіванок». Кардинал П’єтро Паролін, Італія: «Неперевершений ватиканський дипломат», 70-річний італійський кардинал П’єтро Паролін є державним секретарем Папи Франциска та нинішнім фаворитом на виборах його наступника. Він відомий тим, що був посередником у американо-кубинській відлизі 10 років тому та в угоді між Ватиканом і Китаєм 2018 року. Враховуючи поточну геополітичну нестабільність, кардинали-виборщики цілком можуть побачити потребу в дипломаті, сказав U.S. Catholic. Протягом 11 років він пережив «регулярні дикі перестановки» Франциска, сказав Деміан Томпсон зі The Spectator. "Його вважають поміркованим, який міг би виправити шкоду, заподіяну емоціями та помстою його боса". Кардинал Луїс Антоніо Тагле, Філіппіни: Філіппінський кардинал Луїс Антоніо Тагле, 67 років, довгий час був провідним кандидатом у наступні понтифіки серед спостерігачів і букмекерів Ватикану. Він «підкований у ЗМІ, харизматичний і радісний», — сказав U.S. Catholic. Якщо його оберуть, він стане першим азіатським папою і «першим справді вільно розмовляючим англомовним папою в історії» (принаймні з часів Адріана IV, який народився в Гартфордширі та обіймав цю посаду в 1150-х роках). Кардинал Тагле зберігає спокій, контролює емоції та має народні манери, повідомляє College of Cardinals Report. Його ліва політика схожа на відносно прогресивні погляди Папи Франциска щодо питань соціальної справедливості. Кардинал Пітер Турксон, Гана: 76-річного кардинала Пітера Турксона, який знає багато мов, описують як приємну та м’яку людину, тривалий час він вважався фаворитом. Однак його відносно ліберальні погляди щодо гомосексуалізму, екології та соціальної справедливості суперечать з позиціями деяких колег-кардиналів, а також єпископів в його власній країні Гані. Хоча є бажання обрати папи з Африки, де католицьке населення зростає, кардинал Турксон загалом не сприймається як об’єднавчий кандидат. Кардинал Петер Ердо, Угорщина: Вчений з багатьма нагородами та інтелектуал, 72-річний кардинал Петер Ердо є ще консервативнішим, ніж Папа Франциск, і його вважають потенційним «консенсусним вибором», вважає U.S. Catholic. Він виховувався за комуністичного режиму – його сім’я втекла лише з одягом, що був на них, коли під час вторгнення радянських військ у 1956 згорів їхній будинок – і відтоді він наглядає за церквою своєї країни, поки угорська демократія скочується до автократії. І несподівана карта… Кардинал Микола Бичок, Україна: 45-річного єпископа Української Католицької Єпархії Святих Петра і Павла Мельбурнського торік Папа Франциск зробив кардиналом. Він «красномовно говорив про страждання своїх співвітчизників-українців у нинішній війні з Росією, і його австралійська паства в основному складається з греко-католиків-біженців після Балканської війни та конфлікту з Росією, який спалахнув у 2014 році», — сказав Деніел Галлагер, колишній латинський секретар Пап Бенедикта XVI і Франциска, а нині викладач літератури та філософії в Ралстонському коледжі США в Crisis magazine. Чи Бичок занадто молодий, щоб зайняти трон святого Петра? «Історія каже, що ні, і, мабуть, теж Франциск». https://theweek.com/news/religion/9... |
21 квітня 2025
|
Починає відбуватися давній, суворо регламентований процес під назвою Sede Vacante: 1. Підтвердження смерті. Кардинал-камерленго перевіряє факт смерті Папи. Потім запечатує папські апартаменти та повідомляє кардиналів. 2. Оголошення Sede Vacante. - Всі керівники ватиканських відомств втрачають владу (крім камерленго). - Папська печатка та "Кільце рибалки" знищуються, щоб унеможливити підробку документів. - Документи відтепер підписуються від імені Апостольського престолу, а не конкретного Папи. 3. Похорон. Тіло Папи виставляють у соборі Святого Петра для прощання. Через 4–6 днів відбувається офіційна месса та похорон. Зазвичай його ховають у гроті Ватикана, під собором. 4. Скликання Конклаву. Через 15–20 днів розпочинається Конклав — закрите зібрання кардиналів молодших 80 років. Вони збираються у Сікстинській капелі, щоб обрати нового понтифіка. - Кардинали живуть у повній ізоляції (телефони та зв'язок блокуються). - Щодня проходять голосування: 2 вранці та 2 ввечері. - Якщо Папу не обрано — з труби капели йде чорний дим. - Якщо обрано — білий дим, і дзвонять дзвони! 5. Habemus Papam! Коли новий Папа обраний, він дає згоду, одягає білу сутану і з'являється на балконі собору Святого Петра. Тоді весь світ чує знамениту фразу: «Habemus Papam!» — «У нас є Папа!» |
21 квітня 2025
|
| Закрити |
