|
25 квітня 2025 25 квітня у Римі, у переддень похорону Святішого Отця Папи Франциска, відбулася офіційна пресконференція владики Миколи кардинала Бичка, єпарха для українців католиків в Австралії, Новій Зеландії та Океанії. Публікуємо повний текст заяви, виголошеної владикою під час пресконференції. Слово владики Миколи кардинала Бичка під час пресконференції у Римі Дорогі друзі, представники ЗМІ, брати і сестри у Христі. Дякую, що прийшли сьогодні. Як ви можете собі уявити, це був дуже складний час. Я дуже вдячний моїм братам-єпископам: архиєпископу Тімоті Костелло, президенту Конференції католицьких єпископів Австралії, і єпископу Ентоні Рандаццо, президенту Федерації конференцій католицьких єпископів Океанії, які приєдналися до мене сьогодні, а також кардиналу Джону Дью з Нової Зеландії, архиєпископу-емериту Веллінгтона, ваша присутність є важливою і цінною, особливо сьогодні, коли ми відзначаємо День ANZAC. З глибоко зворушеним серцем стою перед вами сьогодні в Римі, за кілька годин до прощання з нашим Святішим Отцем Папою Франциском. Це сакральний момент для Церкви і для світу. Для мене, новопризначеного кардинала, цей досвід ще дуже новий. Я щойно прибув сюди, до Риму, після того, як провів кілька днів у Святій Землі — днів, які були наповнені тишею, молитвою та роздумами в тих самих місцях, де ходив наш Господь. Той час молитви був духовним приготуванням до цього моменту жалоби, але також і вдячності. Ми прийшли сюди зі скорботою, але не без надії. Готуючись до похорону Папи Франциска, ми ввіряємо його душу безмежному Божому милосердю. Він сам часто говорив: «Ім’я Боже — милосердя». І справді, якщо коли-небудь був Папа, який проголошував, жив і втілював Боже милосердя, то це був Франциск. Він був Папою милосердя — не тільки на словах, але й на ділі. Він простягав руку допомоги бідним, відкинутим, пораненим. Він вчив нас не судити, а супроводжувати. Він знову і знову нагадував нам, що ніхто не є поза межами досяжності Божої любові. Для мене, як для українця і як для того, хто служить українцям католикам в Австралії, близькість Папи Франциска до України була особливо зворушливою. У наші найтемніші години він не забував про нас. Він часто говорив про наші страждання. Він молився за мир. Він плакав разом з нами. Він закликав світ не бути байдужим. Хоча дехто, можливо, бажав би сильніших політичних жестів, те, що запропонував Папа, було чимось унікально християнським: пастирська близькість, батьківська турбота і безперервний заклик до миру — не помсти, не ескалації, але миру, що ґрунтується на справедливості і примиренні. Він був будівничим мостів. Людиною, яка ніколи не переставала сподіватися, що з Богом можливий мир, навіть у найбезнадійніших ситуаціях. Готуючись приєднатися до Колегії Кардиналів, щоб попрощатися з нашим духовним батьком, я роблю це з почуттям смирення і відповідальності. Це історичний момент. Для Церкви. Для світу. А для мене, як молодого кардинала, це час вчитися, слухати і перебувати в єдності з моїми братами з усього світу. Ми молимося, щоб Господь, багатий на милосердя, прийняв Папу Франциска у свої вічні обійми. І просимо благодаті нести його спадщину — спадщину милосердя, простоти, любові до бідних і невтомної праці заради миру. |
27 квітня 2025
|
Великодній артос, між богослужіннями у Світлий тиждень, перед відчиненими царськими вратами. За своєю рецептурою, артос — квасний (дріжджовий або на житній заквасці) хліб, такої ж рецептури, як і просфора. На артосі зображений хрест, на якому видно лише терновий вінець, але немає Розп'ятого — як ознака перемоги Христової над смертю, або зображення Воскресіння Христового. Освячується артос особливою молитвою, окропленням святою водою й кадінням у перший день Святого Великодня на Літургії після заамвонної молитви. Артос покладається на солеї, навпроти Царських Воріт, на приготовленому столі чи аналої. Після освячення, аналой з артосом ставлять на солеї за іконою Воскресіння Христового, яка у цей час знаходиться на тетраподі по центру храму, де артос перебуває протягом всієї Святої (Світлої) седмиці (Великоднього тижня, першого тижня після Великодня). В усі дні святкового тижня після закінчення Літургії з артосом урочисто відбувається хресний хід навколо храму. У Суботу Великоднього тижня після заамвонної молитви читається молитва на роздроблення артоса, артос роздрібнюється, і наприкінці Літургії при цілуванні Хреста роздається народові як святиня. Частки артоса, отримані в храмі, благоговійно зберігаються віруючими протягом року. Артос вживається в особливих випадках, наприклад, під час хвороб і тяжких переживань та інших життєвих іспитів, часто з Богоявленською водою, і завжди зі словами «Христос воскрес!». З артосом поєднане і прадавнє церковне передання, яке стверджує, що апостоли залишали за столом частину хліба — долю Пречистої Матері Господа на спомин постійного спілкування з Нею і після трапези благоговійно ділили цю частину між собою. В монастирях на сьогоднішній день цей звичай носить назву Чин про Панагію, тобто спомин про Всесвятійшу Матір Божу. В парафіяльних храмах цей хліб Богоматері згадується раз у рік в зв'язку з роздрібленням артоса. Артос можна уподібнити старозавітним опріснокам, які древній Ізраїль, звільнений від Єгипетського рабства, споживав у дні пасхальної седмиці (Вих. 12, 15-20). Святий Кирило, єпископ Туровський, який жив в XII столітті, в Слові на Неділю нову говорить: «Як євреї із Єгипту по пустелі несли, на своїх головах опрісноки (Вих. 12, 34), доки не перейшли Червоного моря, і тоді, посвятивши хліб Богу, розділили його між всіма, і всі, хто їв були здорові і страшні для ворогів, так і ми, спасені Воскреслим Владикою від рабства уявному фараону-дияволу, виносим з дня Воскресення Христового священний хліб — артос протягом цілого тижня і, нарешті, посвятивши цей хліб Богу, споживаємо від нього і зберігаємо його на здоров'я тілам і душам нашим» |
27 квітня 2025
|
Загалом у церемонії взяли участь понад 130 іноземних делегацій, включаючи багатьох світових лідерів . Серед них були президент США Дональд Трамп, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон та президент України Володимир Зеленський . Таким чином, Росія була представлена на похороні Папи Франциска, але на рівні міністра культури, а не вищого керівництва держави. |
26 квітня 2025
|
Основні моменти зустрічі: • Тематика обговорення: Зеленський повідомив, що під час особистої бесіди з Трампом обговорювалися питання повного та безумовного припинення вогню, захисту цивільного населення та досягнення тривалого миру. Він назвав зустріч «дуже символічною» та такою, що «має потенціал стати історичною» . • Оцінка з боку США: У Білому домі зустріч охарактеризували як «дуже продуктивну» . Також повідомлялося про плани провести додаткові переговори пізніше того ж дня, хоча Трамп залишив Рим невдовзі після церемонії . • Контекст попередніх відносин: Ця зустріч відбулася після напруженої розмови в Овальному кабінеті в лютому 2025 року, яка завершилася безрезультатно та призвела до призупинення військової допомоги США Україні . • Міжнародна реакція: Фотографія зустрічі, на якій також присутні президенти Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, привернула увагу світових ЗМІ та була названа «гідною премії за політичну фотографію» . Зустріч у Ватикані може стати новим етапом у відносинах між Україною та США, відкриваючи можливості для подальших переговорів щодо припинення війни та досягнення миру. |
26 квітня 2025
|
• Президент США Дональд Трамп разом із першою леді Меланією Трамп. Вони також провели коротку зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським. • Президент Франції Еммануель Макрон. • Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. • Президент України Володимир Зеленський. • Принц Вільям, який представляв британську королівську родину. • Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва. • Президент Аргентини Хав’єр Мілей, що є батьківщиною Папи Франциска. • Король Бельгії Філіп та королева Матильда. • Колишній президент США Джо Байден разом із дружиною Джилл Байден. Церемонія відбулася на площі Святого Петра у Римі та зібрала близько 200 000 присутніх, включаючи близько 50 000 осіб на самій площі та ще 150 000 на прилеглих вулицях. Похорон Папи Франциска став однією з найбільших міжнародних подій останніх років, зібравши представників з усього світу для вшанування його пам’яті. Для порівняння, на похороні Папи Івана Павла II у 2005 році були присутні 80 чинних і колишніх глав держав, 75 глав урядів та представники 18 міжнародних організацій, що зробило його одним із найбільших зібрань світових лідерів в історії. |
26 квітня 2025
|
Дві китайські компанії — CATL та BYD — протягом останнього місяця презентували нові акумулятори, які можуть заряджатися вражаюче швидко: • CATL Shenxing 2.0 забезпечує 520 км ходу за 5 хвилин зарядки • BYD: майже 470 км за той самий час Це значно швидше, ніж зарядка Tesla (приблизно 320 км за 15 хв) чи Mercedes (325 км за 10 хв). Що це за компанії? • CATL (Contemporary Amperex Technology Co. Limited) — найбільший у світі виробник акумуляторів для електромобілів. Постачає батареї для Tesla, BMW, Hyundai, Honda та багатьох інших. • BYD (Build Your Dreams) — не лише виробник батарей, а й найбільший у світі виробник електромобілів, який уже обігнав Tesla за обсягами продажів у 2023 році. Ці дві компанії є технологічними гігантами з державною підтримкою та величезними інвестиціями в R&D. Вони — рушії інновацій у сфері зеленої енергетики. Але на цьому все не закінчується. CATL також представила натрієво-іонну батарею, яка дешевша, безпечніша та не потребує літію. Це може зменшити глобальну залежність від рідкісних мінералів і зробити електромобілі доступнішими в усьому світі. Нові акумулятори обіцяють: • 500 км для електромобіля • 200 км для гібриду • Стабільна робота при високих/низьких температурах • Масове виробництво — з грудня 2024 Швидка зарядка — це головна перепона для багатьох людей перед купівлею електромобіля. Тепер з точки зору технологій електричне майбутнє стало значно ближче. І воно заряджається за 5 хвилин. #електромобілі #CATL #BYD #технології #батареї #зеленаенергія #наступнепокоління #EV #інновації #авто |
25 квітня 2025
|
Гримить над Україною грізна війна! Земля дрижить від болю і від гніву. І знов встають сини й доньки за волю рідної землі, що зараз у руїні! Сади цвітуть, та листя в них сумне, бо поруч хрести та спалені будинки і хатини… Мати плаче й серце її в розпачі - дитя в бою лишилось життя… У вікнах темно - світло забрала ракета, що несе чужинське зло. Та в кожнім серці - сила не згасала! Ми - коріння, що проб’є бетон і скло! І навіть там, де згарище і пил, де кров змішалась з попелом дороги - живе любов, живе незламний дух,що повстане - вільний і високий! Ми не згубим себе у сльозах втрат, бо правда в нас - вона чиста. І в кожен український дім повернеться мир ясний та справедливий! Бо на нашім боці тільки Бог один! А з ним ми все здолаємо! |
25 квітня 2025
|
Так-так, не флористу, не ботаніку... А українському класику — Михайлу Коцюбинському. У 1909 році Коцюбинський побував в Італії. Там він був зачарований всім — морем, сонцем, яскравими барвами півдня і, звісно ж, гвоздиками, які росли на кожному кроці. Ці квіти вразили його не лише красою, а й витривалістю — ніжні на вигляд, а витримують і спеку, і вітер. Повернувшись додому, він привіз насіння гвоздик до Чернігова. І висадив їх у власному саду. Звідти ці квіти й почали поширюватися — через знайомих, друзів, ботанічні товариства. Вже за кілька десятиліть гвоздики стали улюбленими квітами на свята, весілля й шкільні лінійки. Отак, завдяки закоханості одного письменника в південну красу, гвоздики стали частиною нашої української культури і пам’яті. Тож наступного разу, коли побачите ці квіти — згадайте Коцюбинського. І, може, навіть прочитайте «Тіні забутих предків» на лавці поруч із гвоздиками. |
25 квітня 2025
|
Усе минає - слава,слова і дні. Лиш спогади палають у вогні. Та в кожній миті - подих вічності, як в краплі - слід води. Всі миті ховаються в душі. Тимчасове — як пил на долоні, як сльоза в бурхливому морі. |
24 квітня 2025
|
Як ігри на свіжому повітрі навчають дитину долати страхи, стрес, сум і злість — читайте у наших картках. Методика «Цілющий ліс» впроваджується в межах проєкту «Зміцнення життєстійкості та покращення психічного здоров’я дітей в Україні шляхом тренінгової програми для освітян», який реалізує Український фонд "Благополуччя дітей" у партнерстві з Дитячим Фондом Німеччини за фінансування Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини. |
23 квітня 2025
|
| Закрити |
