|
14 год ·
КОНКУРС ім. П.М.КОЦУРА
Вчора, 12 вересня, в Недригайлівському краєзнавчому музеї відбулося підбиття підсумків ХІ краєзнавчого, історико-культорологічного конкурсу імені Петра Михайловича Коцура.
Протягом року, що минув з вересня 2021 року, на шпальтах газети «Голос Посулля» було видрукувано загалом 17 конкурсних матеріалів 10 авторів.
Представники родини Коцурів Анатолій Петрович та Віталій Вікторович щиро подякували учасникам та відзначили всіх без винятку дипломами і грошовими преміями.
Лауреатами цьогоріч стали Жанна Абаровська (смт Недригайлів) за видрукувані родинні спогади «Вишивана жіноча доля»; Григорій Поперека (с. Іваниця) за краєзнавчу публікацію «Сусіди по Терну: Городище»; Вікторія Гавриленко (м.Суми) за матеріал-дослідження «Народне скрипкове музикування на Недригайлівщині (середина – друга половина ХХ ст.).
Також були відзначені авторські матеріали Ярмоленко Тетяни (с. Коровинці), Андрієнка Миколи (с. Вільшана), Довбні Олексія (м. Кременчуг), Абаровського Івана (смт Недригайлів), Беценко Тетяни (м.Суми), Хіляя Олексія (с. Коровинці), Дядченка Миколи та Скрипченка Ігоря (смт Недригайлів).
Мой друг, пора на хутора!
Там средь унылой, серой хери,
Нет преопаснейших бактерий,
Для нашего с тобой нутра.
Там браги сварим мы бидон,
Нарежем сала, хлеба, лука,
И ни одна болячка, сука,
Не пошатнет здоровья трон!
А. С. Пушкин, 1833 год.
Мій друг, пора на хутори!
Там серед сумній, сірої Хері,
Немає преопаснейшіх бактерій,
Для нашого з тобою нутра.
Там браги зваримо ми бідон,
Наріжемо сала, хліба, цибулі,
І жодна болячка, сука,
Чи не похитне здоров'я трон!
А. С. Пушкін, 1833 рік.
МАТОРЖЕНИКИ
Коли моя дружина йде в
магазин, то я завжди
прошу її купити
мені
маторжеників. Що це таке – я
не знав.
Звідки взялося це слово? Здається, в
Сакунисі я його не чув..
Мабуть цю назву я привіз з Семенівки, де жили мої бабусі.
І
нарешті з газети "Голос Посулля" я
дізнався що це таке.
Юрій Олександрович Що таке шушики теж ніхто не знає
16 червня 2022 |
Доброго дня Вам.Я народилася недалечко від Шполи.З 75-го по 83-й жила в шполі по вул.шевченка.Навчалася в В/Ш №4.Нещодавно натрапила на фото Ваші фото своєї школи.Дякую!Дякую!Доброго Вам здоров'я!
Дякую за оцінку моєї роботи
Фейсбуці були виставлені фото Сумського СІЗО 60-х років.
Я пам»ятаю цю споруду. Бомж Лазоренко
ледве не продав цей СІЗО на початку 60-х.
Про це
я написав в коментарі.
Сумчани
попрохали написати більш
детально.
І ось ця
історія
Я працював фельдшером в Сумському медвитверезнику в 1967-1969рр. Одного разу нам привезли цього афериста. Він був в генеральській шинелі з червоною підкладкою.
І хлопці, які працювали в МВС ще з повоєнних часів, розповіли цю історію.
На початку 60-х років Хрущов скорочував армію. Багато з цих офіцерів служили за кордоном, але не мали вищої освіти. Куди?
Декілька офіцерів опинилися в Сумах. Оглянули місто і зайшли в ресторан на ж/в. Випили. І хтось промовив: \" Гарне місто. Купити б тут хатинку\".
А ЛАЗАРЕНКО ТУТ ОШИВАВСЯ. ПОЧУВ. ПІДСІВ.
\" Є хата на 7 кімнат. Ворота дубові. Продаю\"
Запили це діло, Лазаренко взяв завдаток.
і пішли дивитися хату. А вже було темно.
Підійшли до СІЗО. А Лазаренко сказав, що йому треба на хвилину в кущі. і здимів.
Не дочекавшись продавця, п\"яні хлопці почали грюкати у ворота. Яка була реакція-зрозуміло.
Хлопці в міський відділ МВС -на Кооперативну .
Там моментально вичислили цього афериста.
\"Приходьте рано вранці\"
Ранком пішли на \"палубу\" Це частинна базару, де стояли ларьки. Там продавця не було видно і тільки відкрите мале віконце. Протягуєш рупь і отримуй вино, \"Зубрівку\",
Лазаренко вже був там: пригощав своїх друзів. Гроші ще не всі пропили.
Він продав на базарі все: Цеглу, цемент, ліс Все це було дефіцитом..
Підходить: \"Мужик! Цемент потрібний? Так.
Ось тобі накладна, плати гроші і їдь по такій адресі-отримуй.\"
Мужик їде, а там....
При мені в нього вилучили більше 1 кг квитанцй і накладних.
Оце така сумська історія.
|
Закрити |