А ЯК КРИЧАЛА ВЛАДА ПРО ФАШИЗМ

А як кричала влада про фашизм?!
З піною в роті і метала громи!
Яке блюзнірство і який цинізм?
Фашисти вділи беркута шоломи!

Карателі у формі, владні пси,
Майдан вночі, як звірі, обступили.
Так, як фашисти, в ті страшні часи
Людей зігнали і нещадно били.

Ось так палали села із людьми,
Живцем палили нелюди-садисти!
Так на Майдані з нашими дітьми
Чинили владою озброєні фашисти.

Вони себе відчули надлюдьми,
Безкарними, всесильними вождями.
Оскал фашизму виринув з пітьми,
Тюремним смородом та нагаями…

Зірвали маску і фашистську суть
Цієї влади вже не приховати.
Давно її вже бандою всі звуть,
Тож банду треба нам ліквідувати.

15.12.2013 р. Мирослав Вересюк
http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border: 0px;'>

http://content.foto.... width='600' height='450' border='0' alt='' style='border: 0px;'>

Гей, українці! Нумо на Майдан! 
Вас Україна кличе на підмогу!
Підтримки, браття, жде від громадян! 
Залиш усе і вирушай в дорогу.

Залиш образи, болі і жалі,
Що ними серце повниться по вінця. 
У нас є право на своїй землі
На кращу долю, браття – українці!

В нас є Майдан – святилище сердець,
У нас є віра і незламна воля!
Настав терпінню нашому кінець,
Нам врешті, браття, усміхнеться доля!

Хай гордістю наповняться серця!
Забудь про сльози, відчай і зневагу.
Як браття, Вам, пасує до лиця
Співати гімн під розгортання стягу!

Тож, браття, дружно йдемо на Майдан
Його ущерть заповнимо по вінця!
Незламний дух, піднесеності стан,
Відчуй, країно, волю українця! 

  
ДВА МАЙДАНИ……Мою Україну
Знову ділять на Захід і Схід.
Один – уже випрямив спину, 
А на тому знущання і стид!

На одному стоять патріоти, 
Що за покликом серця прийшли.
А на другий зірвавши з роботи,
Мов овець з областей привезли! 

Одні хочуть свободи і волі
І не видно страху у очах.
В інших рабством скалічені долі,
Їхні душі заковує страх.

На одному майбутнє держави,
Її молодь, надія і цвіт.
А на тому кайдани іржаві
І в вікні заґратований світ! 

Подивіться на їхні обличчя,
Чистоту і порив юних душ.
І на тих хто в минуле сторіччя
Повернути нас хоче чимдуж.

Невже мало пролитої крові,
Невже пам'ять коротка така?
Береги нас єднають Дніпрові,
А не ділить Славутич-ріка! 

Українці! Візьміться за руки!
Ради Бога, з’єднайте серця!
І під гімну славетного звуки
Вас осінить десниця Отця!

01.12.2013 р.
Мирослав Вересюк

http://content.foto.... width='600' height='449' border='0' alt='' style='border: 0px;'>

Реалізація завдання Президента України Віктора Януковича щодо підтримки культуриП'ятниця, 25 жовтня 2013, 12:26На виконання завдань і доручень Президента України Віктора Федоровича Януковича в  районі проводяться відповідні заходи. 25 жовтня в культурно-мистецькому житті району відбулася визначна  подія. В рамках заходів з нагоди  визволення України від фашистських загарбників в селі Терешках відбулося урочисте відкриття пам’ятного знаку воїнам визволителям. На захід завітали заступник голови районної державної адміністрації Ольга Шпиця та заступник голови районної ради Олександр Павлов. 69-та річниця визволення України від фашистських загарбників для села Терешки стала знаменною, адже  встановлено ім’я ще одного визволителя села.
«Для нас це велика честь брати участь у  такому заході. Ми вдячні всім учасникам великої пошукової роботи, а саме краєзнавцю Миколі Івановичу Сові, племіннику полеглого воїна Вадиму Олещенку. Завдяки їх патріотизму, ентузіазму, терпінню,   встановлено пам’ятний знак, на якому закарбоване ім’я воїна-визволителя – сержанта Олещенка Михайла Дмитровича. Пам’ять про нього буде передаватися з покоління в покоління на довгі, довгі роки», відзначила заступник голови райдержадміністрації  Ольга Шпиця.


  Отакий  допис появився вчора  на сайті  РДА. Хтось відшукав  місце  загибелі сержанта,  племінник  Вадим встановив стелу,  а влада під   'мудрим   керівництвом  проффесора  Януковича'   провела  заходи.
   Був там і я.  Зафіксував  це  дійство  на  фото і  відео.
   Сценарій  був стандартний:  учні  читали вірші.  співали  пісні,  виступали  чиновники. Я  в  сценарій  не вписувався,  але сам напросився на  виступ.
  Взяв  фото сестер  Михайла  (це близнята,  1937р.н. і мешкають нині  в Росії)  і  сказав:
  'Михайле!  Це  твої  сестри!  Вони  пам'ятають тебе і раді,  що твоє  ім'я нарешті  появилосяна стелі. Нині  їх внуки вже  старші за  тебе. Україна  завжди пам'ятатиме  юнаків,  які  загинули  в  боях  за  визволення  нашої  Батьківщини!'
     Промовив і поклав  фото до корзини з  квітами.


  Потім  чиновники роз'їхалися,  а  ми  з  Вадимом  і його дружиною пішли  в  сільраду,  подивилися  місцевий  музей,  потім  пом'янули  полеглих - жінки  вином,  а я з Вадимом  кавою.
  Домовилися  зустрітися  на  День  Перемоги