|
Село має багатющу історико-архітектурну спадщину, культуру, самобутній побут, даровані самою природою мальовничі ландшафти, лікувально-рекреаційні ресурси. Тому сільський зелений туризм давно практикується на Закарпатті. Адже в селах на відпочинку завжди було багато міського населення. ![](<a target=_blank href="http://www.transcarpathiatour.com.ua/rest/images/sad.jpg) http://www.transcarp... width='305' height='175' hspace='5' vspace='5' align='left' style='font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 12px; text-align: -webkit-left; '>Найпопулярнішими для відпочинку є села біля річок, озер та гір. Мальовничі місця регіону дозволяють вибрати відпочинок за вподобанням: рибалка, збирання грибів, малини, ожини, чорниць, лікарських рослин. Перебування в сільській місцевості дає змогу міським жителям долучитись до національної екзотики, етнографічних особливостей, оздоровлення цілющими джерельними водами та чистим гірським повітрям. Крім цього, в багатьох селах Закарпаття наявні унікальні пам”ятки дерев”яної архітектури – старовинні дерев”яні церкви, пам”ятники природи та історії. В сільській місцевості маємо багато цікавих екскурсійних об”єктів, пов”язаних з народними промислами – ткацтвом, вишиванням, гончарством, лозоплетінням, різьбленням по дереву тощо, які розкривають витоки та джерела народної культури.. Є серед них унікальні, чи не єдині в Європі – наприклад музей ковальської справи „Кузня Гамора” в с.Лисичево Іршавського району та музей сплаву лісу на річці Чорна Міжгірського району. Це дає сільським господарям та іншим ентузіастам організації відпочинку на селі широкі можливості по розробці і реалізації цікавих програм для гостей сільських садиб. http://www.transcarp...>Рахівський район - займає найбільш високу високогірну частину Українських Карпат. Тут знаходиться найвища вершина Украни – гора Говерла, географічний центр Європи, найбільші праліси Європи, джерела цілющої мінеральної води, бере початок найбільша притока Дунаю ріка Тиса, Карпатський біосферний заповідник, територія якого віднесена до найцінніших екосистем Землі і входить до міжнародної мережі біосферних резервантів ЮНЕСКО. У Європі цей унікальний, високогірний район України знають як регіон, де разом з природою збереглась самобутня гуцульська культура корінних жителів краю
|
31 березня 2012
Банош - страва бідняків, якою нині частують багатіїв в ресторанах,Його провели на закарпатській Рахівщині в селі Костилівка. Поки фестивалили, з’їли не один казан цієї смакоти. На її приготування пішло понад сімдесят літрів сметани та з півсотні кілограмів кукурудзяної муки. У чому ж секрет цієї простої гуцульської каші з непростою історією? Цій величезній дерев`яній ложці - понад півстоліття. Її зробили з липи спеціально для того, щоб помішувати банош, який пастухи варили на полонинах. Користуються нею й досі. Богдан Тодер із рахівської Костилівки на здоров`я не скаржиться – змалечку їсть банош і каже, що то найкращі ліки у світі. Легенду про походження баношу в його родині переповідають уже століттями. Богдан Тодер, с. Костилівка: «Це є національна страва наших гуцулів, яка була приготовлена тоді, коли не було що їсти а лишилася лиш сметана, бо корови були у всіх, та трохи кукурудзяної муки… А чому банош? Бо був ґазда Банош, і йому ґаздиня казала: їж, Банош, їж, Банош. І так ся получила страва банош.» Тут, на Рахівщині, банош називають вічним двигуном, адже навіть невеликої порції вистачить, щоб наситити багатодітну родину. Та все ж приготувати зі звичайних продуктів на звичайному вогнищі такий потужний енергетичний заряд може не кожен. Ганна Кушнір с. Костилівка: «Ану спросіть, люба най йде, чи зварить банош! Любу жону ану спитайте?! Не зварить. А чого? Того шо треба муку у сиру сметану класти, бо інакше не добре, не буде масла, то треба знати все кілько чого на світі!» На фестивалі банош роздавали безкоштовно. Знайти тих, кому би він не сподобався, не вдалося. А щоб люд став здоровішим, майстри з приготування баношу рецептів не приховували. Лишень застерігали: сметана має бути домашньою. 'Закарпаття online': Як повідомив офіційний сайт Закарпатської ОДА, на традиційному фестивалі “Берлибашський бануш” в селі Костилівка з концертною програмою виступили самодіяльні фольклорні колективи району, проведено дегустацію традиційних гуцульських страв та напоїв, ігри, розваги. У фестивалі взяли участь представники делегацій з Румунії та Швейцарії. На урочистостях виступили голова Рахівської райради І.Сурмачевський та заступник голови райдержадміністрації М.Фірка.
|
31 березня 2012
|
| Закрити |
