|
Киев (укр. Київ) — столица и самый крупный город Украины, город-герой. Находится на реке Днепр. Является центром Киевской агломерации. Киев — отдельная административно-территориальная единица Украины, культурный и правительственный центр страны, а также административный центр Киевской области. Расположен на севере центральной части Украины. Киев — восьмой по населению город Европы. С 30 января 1918 года по декабрь 1919 год — столица Украинской Народной Республики, а с июня 1934 года по 24 августа 1991 года — столица УССР. Город имеет свой герб и флаг. В силу своего исторического значения как центр Киевской Руси с IX по XII век, город иногда называют «Мать городов русских». Из Википедии. |
22 січня 2011
| Ip: 92.112.114.49
Готелі: «Україна»: вул. Інститутська, 4; тел. (044) 229-03-47, 229-13-53, 228-28-04, 228-66-75. «Турист»: вул. Р. Окіпної, 2; тел. (044) 517-88-32, 517-82-53. «Спартак»: вул. Фрунзе, 105; тел. (044)468-69-77,468-69-91. «Пролісок»: просп. Перемоги, 139; тел. (044) 451-80-38, 444-12-93. «Мир»: просп. Голосіївський. 70; тел. (044)264-96-46. «Кооператор»: вул. Саксаганського, 53/80; тел. (044)227-24-63, 227-25-69. «Київ»: вул. М. Грушевського, 26/1; тел. (044)293-01-55. «Козацький»: вул. Михайлівська, 1/З; тел. (044) 229-49-14, 229-49-25, 229-27-09. «Дружба»: б-р Дружби Народів, 5; тел. (044) 268-33-87, 268-34-06. «Голосіївський»: просп. Голосіївський, 93; тел. (044)261 -41 -54, 150-76-73. |
9 березня 2008
| Ip: 92.112.114.49
Пам'ятники: Засновникам Києва — Кию, Щеку, Хориву та сестрі їхній Либідь, 1982 р.: Наводницький парк. Б. Хмельницькому, 1881 —1888 рр.: Софіївська площа. Володимирові Великому, 1853 р.: вул. Володимирівський узвіз. Княгині Ользі, 1911 —1923 рр.: Михайлівська площа. Ярославові Мудрому, 1997 р.: Золоті ворота. Аскольдова могила, 1810 р.: Паркова дорога. Монумент на честь отримання Києвом Магдебурзького права, 1802—1808 рр.: вул. Набережне шосе. Гетьманові П. Сагайдачному, 2001 р.: Контрактова площа. Григорієві Сковороді, 1976 р.: Контрактова площа. Михайлові Грушевському, 1998 р.: б-р. Тараса Шевченка. Лесі Українці, 1973 р.: пл. Лесі Українки. Футболістам київського «Динамо», учасникам легендарного матчу смерті, 1971 р.: стадіон Динамо. Несторові Літописцю: на розі вулиць Січневого повстання та Цитадельна. Громадянам міста Києва та військовополоненим, розстріляним німецько-фашистськими загарбниками: Бабин Яр. Рівноапостольним Кирилу та Мефодію: Михайлівська площа Жертвам голодомору: Михайлівська площа. Воїнам-інтернаціоналістам: поряд із Печерською лаврою. Жертвам репресій: вул. Інститутська Народному артистові М. Ф. Яковченку: пл. І. Франка. Бронзовий «Кіт учений»: біля Золотих воріт. Паніковському: ріг вулиць Хрещатик і Прорізна. Проні Прокопівні і С. П. Голохвастову («За двома зайцями»): вул. Андріївський узвіз. «Козак Мамай»: вул. Архітектора Городецького. |
9 березня 2008
| Ip: 92.112.114.49
Музеї, заповідники, ботанічні сади: Аптека-музей: вул. Притискно-Микільська, 7; тел. (044) 425-24-37.Режим роботи: 9:00—16:00. Водно-інформаційний центр «Музей води»: вул. Грушевського, 1 в; тел. (044) 279-53-33. Режим роботи: середа — п'ятниця — 10:00—17:00; субота, неділя — 10:00—18:00; санітарні дні — понеділок, вівторок. Державний музей іграшки: вул. Кловський узвіз, 8; тел. (044) 253-54-00. Режим роботи: 10:00—19:00; вихідні — неділя, понеділок. Музей однієї вулиці: вул. Андріївський узвіз, 26; тел. (044) 425-03-98, 425-52-62. Режим роботи: 12:00—18:00; вихідний — понеділок. Літературно-меморіальний музей М. Булгакова: вул. Андріївський узвіз, 13; тел.(044) 425-31-88, 425-52-54. Режим роботи: 10:00—16:00; вихідний — понеділок. Історико-культурний пам'ятник-музей «Київська фортеця»: вул. Шпитальна, 24а; тел. (044) 234-19-70. Режим роботи: 10:00—18:00. Київський літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка: пров. Шевченка, 8а; тел. (044)278-35-11. Режим роботи: 10:00—17:00; вихідний — п'ятниця. Київський літературно-меморіальний музей М. Рильського: вул. Рильського. 7; тел. (044) 525-85-72, 525-24 71. Режим роботи: 10:00—18:00; вихідний — п'ятниця. Київський музей О. Пушкіна вул. Кудрявська, 9 (044) 272-10-67,272-42-06. Режим роботи: 10:00—17:00; вихідний — понеділок. Київський музей російського мистецтва: вул. Терещенківська, 9; тел. (044) 451-40-27. Режим роботи: 10:00—17:00, вихідні — середа, четвер. Музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків: вул. Терещенківська, 15; тел. (044) 235-02-25. Режим роботи: 10:30—17:00, вихідні — понеділок, вівторок. Літературно-меморіальний музей-квартира П. Тичини в Києві: вул. Терещенківська, 5, кв. 1; тел. (044)278-40-01,234-43-27. Режим роботи: 9:00—17:00. Меморіальний будинок-музей Т. Г. Шевченка: вул. Вишгородська, 5; тел. (044) 432-76-27. Режим роботи: за попереднім записом; вихідні — неділя, понеділок. Меморіальний будинок-музей М. Заньковецької: вул. Червоноармійська, 121; тел. (044) 529-57-32, 529-24-25. Режим роботи: 10:00—17:00; вихідний — понеділок. Меморіальний комплекс «Український державний музей Великої Вітчизняної війни 1941—1945 рр.»: вул. Січневого повстання, 44; тел. (044) 285-94-52, 285-94-57. Режим роботи: 10:00—17:00; вихідний — понеділок. Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, М. Лисенка, П. Саксаганського, М. Старицького: вул. Саксаганського, 97; тел. (044) 287-50-46. Режим роботи: 10:00—17:00; вихідні: понеділок — музей Лесі Українки, вівторок — музеї Лисенка та Саксаганського. Музей гетьманства: вул. Спаська, 166; тел. (044) 462-52-90 425-55-49. Режим роботи: 10:00—17:00. Музей культурної спадщини: вул. Московська, 406; тел. (044) 280-64-18,280-68-09. Режим роботи: 10:00—17:00; вихідний — п'ятниця; санітарний день — останній четвер місяця. Музей народної архітектури та побуту НАН України: с. Пирогово: тел. (044)526-57-65. 526-25-27. Режим роботи: 10:00—16:00. Музей просто неба, розташований на схилах пагорбів, частина експонатів — на лісових галявинах. Музейні експонати зібрані з різних куточків нашої країни: млини, житлові будинки, церкви, господарські будівлі та предмети побуту. Музей поділено на відділи за приналежністю до різних історичних регіонів України — Слобожанщини, Галичини, Буковини, Закарпаття тощо. Національний музей історії України: вул. Володимирська, 2; тел.(044) 278-65-45, 278-43-23. Режим роботи: 10:00—17:00; вихідний — середа. Національний музей медицини України: вул. Б. Хмельницького, 37; тел. (044) 234-15-74. Режим роботи: за попереднім замовленням та щосуботи о 12:00 і 14:00 екскурсійні групи. Національний музей Тараса Шевченка: 6-р. Т. Шевченка, 12: тел. (044) 234-25-23, 234-90-87. Режим роботи: 10:00—17:00, вихідний — понеділок. Національний художній музей України: вул. Грушевського, 6; тел. (044) 278-74-54, 278-13-57. Режим роботи: 10:00—17:00; вихідні — понеділок, вівторок. Центральний музей Збройних сил України: пул. Грушевського, 30/1; тел. (044) 253-27-50. Режим роботи: 10:00—17:00; вихідний — понеділок. Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник: вул. Січневого повстання (Івана Мазепи), 21, корп. 8; тел. (044) 280-66-46. Києво-Печерська лавра Православний монастир, заснований 1051 р. монахами Антонієм і феодосієм. В XI ст. став центром поширення християнства в Київській Русі. В монастирі працювали літописці Нестор, Никон, Сильвестр, лікар Агаміт. 1240 р. та 1480 р. монастир був зруйнований і пограбований татаро-монголами. Наприкінці XVI ст. йому було присвоєне звання лаври. До комплексу заповідника належать десятки будівель, а також Ближні й Дальні печери, де зберігаються мощі святих. На території заповідника працюють десятки музеїв, серед яких: Музей театрального, музичного та кіномистецтва України: вул. Івана Мазепи, 21, корп. 24; тел. (044) 280-83-83, 280-51-31. Режим роботи: 10:00—17:00; вихідний — вівторок. Музей історичних коштовностей України: вул. Січневого повстання, 21, корп. 12; тел. (044)280-13-86, 280-47-51. Режим роботи: 10:00—17:00; вихідний — вівторок. Музей книги та друкарства України: вул. Січневого повстання, 21; тел. (044) 280-52-56, 280-79-76. Режим роботи: 10:00—17:00; вихідний — вівторок. Музей українського народного декоративного мистецтва: вул. Січневого повстання, 21; тел. (044) 280-13-43, 280-58-12. Режим роботи: 10:00—17:00; вихідний — вівторок. Національний заповідник «Софія Київська»: вул. Володимирська, 24; тел. (044) 278-76-62, 279-22-56. Режим роботи музеїв та виставкових залів: 10:00—17:30. Софіївський собор Побудований у 1017—1031 рр. на честь перемоги Ярослава Мудрого над печенігами. На майдані перед собором збиралося народне віче, тут було створено літописи та першу бібліотеку. У соборі розмішувалася князівська усипальниця, де поховали Ярослава Мудрого, Всеволода, Ростислава, Володимира Мономаха. Донині зберігся лише саркофаг Ярослава Мудрого. Заповідник «Михайлівський золотоверхий монастир» Михайлівська площа; тел. (044) 278-70-68. Режим роботи: 10:00—17:00: вихідний — понеділок. Відповідно до записів у «Повісті временних літ», монастир було закладено 1108 р. князем Святополком Ізяславичем. Ботанічний сад ім. О. В. Фоміна Київського національного університету ім. Тараса Шевченка вул. Комінтерну. 14; тел. (044)234-60-56. Розклад екскурсій: 10:00: 12:00; 14:00; вихідний — п'ятниця. Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка: вул. Тімірязєвська, 1; тел. (044) 285-26-27. 295-41 -05, 295-01 -16. Режим роботи: 11:00—16:00; вихідний — середа. |
9 березня 2008
| Ip: 92.112.114.49
м. Київ Місто республіканського підпорядкування. За легендою, у другій половині V ст. три брати Кий, Щек і Хорив та їхня сестра Либідь заснували на правому березі Дніпра місто й назвали його на честь старшого брата Києвом. Археологи знайшли на території сучасного Києва залишки фортеці, датовані V—VI ст. Перша писемна згадка припадає на 862 р. У ЇХ — XII ст. Київ був столицею Київської Русі. Після смерті Ярослава Мудрого розпочалася міжусобна війна між його синами за право на князювання. Боротьба за владу, що тривала понад століття, закінчилася захопленням Кис-ва ханом Батиєм 1240 р. та спустошенням міста. До 1362 р. Київ контролювали татаро-монголи, потім — Велике князівство Литовське, після Люблінської унії 1569 р. — Річ Посполита. У XV ст. місто дістало Магдебурзьке право. З 1797 р. Київ був центром однойменної губернії Російської імперії. 22 січня 1918 р. в Києві було проголошено створення незалежної Української Народної Республіки, а її президентом став М. Грушевський. 28 квітня 1918 р. Німеччина підтримала зміну керівництва, і до влади прийшов гетьман П. Скоропадський. У грудні 1918 р. владу знову змінилася, тепер на користь Директорії на чолі з В. Винниченком та С. Петлюрою. 1920 р. до Києва ввійшли війська Червоної армії. 24 червня 1934 р. столицю України було перенесено з Харкова до Києва. З 1991 р. Київ є столицею незалежної України. |
9 березня 2008
| Ip: 92.112.114.49
Пам'ятки: Андріївська церква, 1749— 1753 рр.: вул. Андріївський узвіз, X: Андріївський узвіз (Андріївський спуск) Вулиця є одночасно музеєм і виставковою галереєю. Братський монастир, 1616 р.: вул. Г. Сковороди, 2. До складу комплексу входять академічний корпус (1704—1740 рр.;, церква Святого Духа із трапезною (XVII—XIX ст.), сонячний годинник (кін. XVIII ст.). Свого часу тут розмішувалися братська школа, Києво-Могилянська академія. Київська духовна семінарія. На території монастиря поховані гетьман П. Сагайдачний і письменник В. Григорович-Барськнй. Фроловський монастир, відомий з XVст.: вул. Фроловська, 6/8. Володимирський собор, 1862—1882 рр.: б-р Шевченка, 20. Церква Спаса на Берестові. 1113—1125 рр.: вул. Січневого повстання, 15. Воскресенська церква, 1701 —1705 рр.: вул. Січневого повстання, 27. Будинок губернатора. 1780 р.: вул. Січневого повстання. Л Церква Феодосія Печерського. 1698—1702 рр.: вул. Січневого повстання, 32/1. Видубицький монастир, XI ст.: вул. Видубицька, 40 Заснований як родинний монастир князем Володимиром Ярославичем. Ансамбль монастиря складається з Михайлівського собору (1070— 1088 рр.), Георгіївського собору (1696— 1701 рр.), трапезної ( 1696—1701 рр.), дзвіниці (1727—1733 рр.). Дмитрівська церква (церква Костянтина та Олени), 1734 р.: вул. Фрунзе, 8/6. Інститут шляхетних дівчат, 1838—1842 рр.: вул. Банківська, 1. Державний банк: вул. Банківська, 9. Перші два поверхи збудовані в 1902—1905 рр., третій і четвертий — 1934 р. Будинок із химерами (Будинок Городецького), 1902- 1903 рр.: вул. Банківська, 10. Архітектор — В. Городецький. Фасад декорований скульптурами тварин та фантастичних істот, виконаних італійським скульптором Е. Саліа. Житловий будинок, кін. XIX ст.: вул. Банківська, 2. Сьогодні в будинку розміщується Спілка письменників України. Золота брама (Золоті ворота), 1017—1024 рр.: вул. Володимирська, 35. Головна брама давнього міста, яка вперше згадується в літописах під 1037 р. Брама була зруйнована татаро-монголами 1240 р. 1648 р. — крізь неї пройшли козацькі війська на чолі з Б. Хмельницьким. 1750 р. Золоту браму було засипано землею, а викопано й укріплено 1837 р. Університет, 1837—1843 рр.: вул. Володимирська, 60. Ільїнська церква, 1692 р.: вул. Почайнинська, 2. Кирилівська церква, сер. XII ст.: вул. Фрунзе, 103. Марийський палац, 1745—1752 рр.: вул. Грушевського, 5. Названий на честь дружини імператора Олександра II Марії. Сьогодні його використовують для проведення державних офіційних заходів. Миколаївський костел. 1899—1909 рр.: вул. Червоноармійська, 61. Покровський жіночий монастир, 1889р.: пров. Бехтерівський, 15. Покровська церква із дзвіницею, 1766 р.: вул. Покровська, 7. Олександрівський костел, 1817— 1842 рр.: майдан Незалежності, вул. Костельна, 17. Троїцька церква, 1763— 1768 рр.: вул. Китаївська, 15. |
9 березня 2008
| Ip: 82.144.203.214 Работаю, учусь |
19 лютого 2008
| Ip: 77.123.10.157 Про Андріївську церкву Місце, де стоїть уславлена пам\'ятка архітектури XVIII століття Андріївська церква, оповите легендами. Тут було найдавніше поселення, яке вважають містом полянського князя Кия, засновника Києва. На вершині гори - Перунового горба - стояв дерев\'яний слов\'янський язичницький ідол бог Перун в оточенні інших богів. Ліворуч височили князівські палаци, а згодом і Десятинна церква - перша кам\'яна споруда Київської Русі... За легендою, у І столітті н.е. це місце освятив апостол Андрій Первозваний. В ХІ столітті тут виник Андріївський монастир (який ще звали Янчиним, на честь Янки - дочки князя Всеволода Ярославовича), де було засновану першу на Русі жіночу школу з майстернею по виробництву гаптованих тканин. Тут у вересні 1744 року у зв\'язку з прибуттям до Києва імператриці Єлизавети Петрівни було закладено Андріївську церкву. Проект розробив уславлений архітектор В. В. Растреллі, а будівництвом безпосередньо керував зодчий І. Ф. Мічурин, який виявив великий талант при розв\'язанні складних інженерних проблем. Фундамент церкви сховано у двоповерховій будівлі - стилобаті. Він тримає на собі зовні легку, виконану в стилі бароко сорокашестиметрову споруду. Фасад однокупольного храму з п\'ятиглавим завершенням прикрашають колони, пілястри, багате ліплення. Вікна і двері декоровані орнаментом. З майданчика відкривається чудовий вид на Поділ і Дніпро. Внутрішнє оздоблення храму, розроблене В. В. Растреллі, тяжіє до стилю рококо. Над ним працювали талановиті українські та іноземні майстри, авторами картин є відомий російський художник О. П. Антропов, українські живописці Г. К. Нос-Левицький, П. Т. Борисполець та інші. Архітектурні обриси Андріївської церкви, що набула особливої краси після реставрації, надзвичайно вдало поєднуються з рельєфом місцевості і є не тільки невід\'ємною частиною панорами Києва, а й вже давно стала символом Києва. http://www.oldkyiv.org.ua/data/st andrew ch.php?lang=ua |
11 липня 2007
| Ip: 77.123.10.157 Розповідь про Києво-Печерську лавру З найдавніших часів у горах над берегом Дніпра існували печери. За літописом, монахи Антоній і Феодосій оселившись у печерах, 1051 року заснували монастир. Він став центром поширення і утвердження на Київськії Русі християнства. У XII столітті монастир дістав статус головного - лаври, і увійшов в історію як Києво-Печерська лавра. Це було величезне церковно-феодальне господарство, яке мало силу-силенну сіл і хуторів, а згодом почало володіти і промисловими підприємствами. Києво-Печерська лавра для киян була тим же, чим були університети для англійців: за законами, нікого не можна було вбити чи примусити залишити лавру, якщо ти знаходився на її території, таким чином, потрапляючи до лаври, ти потрапляв до \'міста у місті\'. І це справді можна назвати містом: міцні фортифікаційні мури оточували лавру з боку Дніпра, у цих стінах ще й досі можна побачити отвори для гармат. І, як вже було сказано, лавра володіла господарствами, цілими землями як у Києві, так і коло Києва, у мальовничих передмістях. Значна роль лаври є й у розвитку давньоруської культури. Адже тут створювались літописи, перекладалися твори з інших мов, діяли художні майстерні, у XVII столітті було відкрито друкарню. З 1926 року територію лаври оголошено історико-культурним заповідником. Великий комплекс споруд, що виростали тут з ХІ століття, становить історичну й архітектурну цінність. До ХІ століття належав Успенський собор, нещодавно відбудовано, ХІ століттям датується і Троїцька надбрамна церква. У першій половині XVIII століття було зведено Велику дзвіницю. Безцінними пам\'ятками є ще десятки більших чи менших споруд, а також Ближні та Дальні печери. Протягом післявоєнних років здійснюється комплексна реставрація об\'єктів заповідника. Одночасно археологи ведуть дослідження, розкриваючи все нові й нові сторінки історії. На території заповідника діє цілий ряд музеїв, серед яких музей історичних коштовностей, книги і книгодрукування, українського народного декоративного мистецтва, різні виставки. В лаврі поховано ряд видатних осіб, зокрема в церкві Спаса на Берестові - засновника Москви Юрія Долгорукого, біля Трапезної церкви - генерального суддю українського війська В. Кочубея та полтавського полковника І. Іскру, страчених гетьманом Мазепою за спробу зрадити його плани; міністра фінансів, внутрішніх справ та голова Ради міністрів - П. А. Столипіна. 2000 року було нарешті відбудовано на кошт добровільних пожертв та грошей міста Успенський собор - головну святиню в головній святині України. На жаль, не вдалося врятувати у тому далекому 1941 році безцінні колекцій портретів усіх гетьманів Запорізької Січі, тому, все ж, собор постав перед киянами не таким, яким його ще пам\'ятають довгожителі. http://www.oldkyiv.org.ua/data/lavra.php?lang=ua |
11 липня 2007
| Ip: 77.123.58.48 В Киеве сконцентрирован мощный экономический потенциал, который состоит из многоотраслевой промышленности, строительного комплекса, развитой системы отраслей коммунального хозяйства, транспортных средств, систем современной связи и тому подобное. В Киеве расположены и функционируют более 485 больших промышленных предприятий, а также тысячи малых и совместных предприятий, строительных организаций, организаций транспорта, связи и тому подобное. В столице сформировался мощный строительный комплекс: действуют около 200 подрядных строительно-монтажных организаций, значительное количество проектных и поисковых предприятий, почти полтори тысячи малых строительных предприятий и кооперативов. В Киеве функционирует широкая сеть городского транспорта. Экономическому развитию Киева, расширению внешнеэкономических связей способствует его положение на перекрестке многочисленных транспортных путей сообщения: водных, железнодорожных, автомобильных, воздушных. Они проходят с запада на восток (из стран Западной и Центральной Европы в Россию, на Кавказ), а также с севера на юг (из России и стран Балтии и Скандинавии в Юго-восточную Европу). В последнее время ускоренными темпами происходит преобразование Киева в большой узел воздушного транспорта. В пределах города функционирует аэропорт \'Киев\' (Жуляны), а на незначительном расстоянии самый большой международный аэропорт страны Борисполь. 3. Духовным, научно-просветительским, культурным, историческим центром Украины. В Киеве расположено значительное количество исторических, культурных и архитектурных памятников, которые заботливо охраняются городской властью, реставрируются и восстанавливаются. Столица Украины, в большей мере, чем другие города нашего государства, насыщена учреждениями науки, образования, культуры и искусства. Город является одним из наибольших научных центров в Европе. В Киеве расположены: Национальная академия наук Украины и большинство ее институтов, многие из которых имеют всемирно известные научные школы, действует 277 самостоятельных научно-исследовательских и 38 самостоятельных конструкторских организаций, а также 18 ведущих вузов Украины. В Киеве функционирует 457 общеобразовательных заведений. Столица Украины имеет большой культурный потенциал, в состав которого входит 31 музей, 33 театра, 36 кинотеатров, значительное количество постоянно действующих художественных выставок. Наиболее известные музеи: Национальный музей истории Украины, Музей украинского изобразительного искусства, Музей западного и восточного искусства. Историческая застройка города занимает более 6 тыс. га. В центральной исторической части Киева сосредоточено 3 государственных заповедника: Государственный историко-архитектурный заповедник \'Стародавний Киев\'; Национальный заповедник \'София Киевская\'; Киево-Печерский национальный историко-архитектурный заповедник. Кроме того, на территории города находятся: 6 архитектурных и 8 археологических заповедников. Под охраной государства находятся 3736 памятников археологии, истории, архитектуры и градостроения, монументального искусства. Из их числа 243 памятника имеют статус памятников государственного значения, в том числе 51 памятник международного значения, по определению ЮНЕСКО. |
29 травня 2007
|
| Закрити |
