Із світлом Вефлеємського вогню…

   На недільному богослужінні о.Антон запросив всіх парафіян до участі в урочистостях з нагоди храмового празника Св.Василія Великого у с. Міженець.

   З нетерпінням і хвилюванням чекали міженчани і жителі навколишніх сіл небувалих ще святкувань 13 січня 2009р.

    З трепетом у душі поспішали миряни вулицями села до найвищої місцини, де на пагорбі височить церква, яку видно з далеких навколишніх округ і, навіть, з самого Перемишля.

   Вечірню зі Всеношним і благальний молебень розпочали о 16.00 год. місцевий о.прот.Антон Василейко, секретар владики Юліана Вороновського о.Василь Нестер, о.Володимир Дашинич (с.Зоротовичі), о.Назарій Лех єромонах Добромильського монастиря ЧСВВ.

   Поряд із молитвами священиків прозвучала молитва від імені всіх дітей за батьків (учениця 11кл. Лапицька Ольга) та молитва від імені всіх батьків за дітей ( М.Б.Сидор).

   У сутінках, які огортали село, величезна процесія із мощами Св.Василія Вели- кого та іконою Билицької Богородиці у супроводі церковного хору із запаленими свічками у руках направилась до пам’ятника Т.Г.Шевченку, де о. прот. Антоном була прочитана молитва за кращу долю українського народу, за родини, молодь та дітей. Велику духовну  науку провів о.Назарій на прикладі життєвого шляху Кобзаря.

   Наступною зупинкою багаточисельної процесії була школа.  І не випадково, бо головною метою життя Св. Василія Великого була любов до Бога, до ближніх і здобуття науки. Як писав Григорій Богослов: «Ми знали тільки дві дороги: одну до храму по молитву, а другу – до школи по науку». Тут прозвучала молитва учениці з вуст Журовської Маріанни, яка від щирого серця дякувала Ісусу від імені всіх учнів за те, що можуть ходити до школи і бути, як Ісус, зростаючий у Назареті, пильним, уважним і послушним своїй Матінці і опікунові Св.Йосифові. Вона попросила благословенства у Спасителя, щоб допоміг всім добре вчитися і приносити Богові славу, батькам утіху, українському народові честь, а собі пожиток для душі і тіла.

  Світло багаточисельних свічок, запалених у церкві від Вефлеємського вогню, у руках людей супроводжувало нас до римо-католицької церкви Всіх Святих, де урочисто зустріли нас парафіяни і запросили до свого храму із о.Андрієм, який приїхав замінити о.Збігнева.

    Спільною молитвою, на двох мовах, за єдність, любов та згоду між людьми продовжувалась незвичайна урочистість.

    Завершився хід процесії у старому храмі Св.Василія з подячним молебнем за прожитий рік. Спільно віддали хвалу Богові  Творцеві і дякували за те, що пережили, та просили благословення перед іконою Билицької Богородиці на новий рік для самих себе, для дітей, батьків, для цілої нашої парафії, для гідного громадського і національного життя, молилися за хворих і немічних та приклонялися до мощей Св.Василія Великого.

   14 січня відбулася Утреня та Божественна Літургія Св.Василія Великого, яку очолили о.прот.Віктор Коцеміра, декан Добромильський, ігумен Добромильського монастиря Макарій, єромонах Назарій, о.прот.Іван Розлуцький (с. Опака), о.Микола Свідрик (с. Великосілля), о.Віктор Боровський (с.Дроздовичі), секретар владики Юліана Вороновського о.Василь Нестер, митр.протоєрей Тадей Дубницький, колишній парох с.Міженець і місцевий о.прот.Антон Василейко.

    Надовго залишаться у пам’яті і серцях незабутні, хвилюючі урочистості з нагоди храмового празника у с.Міженець.

     З вдячністю і незабутніми враженнями відзиваються парафіяни про небувале в наших околицях дійство, яке запалило іскорку любові, добра і злагоди. Неповторність Зарваниці, Уніва, Крехова, Бороняви, Погоні, Страчу віддзеркалились, в якійсь мірі, у цьому дійстві, яке пережив цього вечора Міженець.

    Велику вдячність висловлюємо всім вище названим священнослужителям та місцевому церковному хору під керівництвом дяка Л.Біди, а також парафіянам, які відклали святочні приготування столів і так чисельно прилучилися до незабутньої урочистості.

   Нехай ці добрі починання о.Антона, який очолив парафію с.Міженець з серпня цього року, стануть  традиціями не лише міженчан.