Григорій Поперека

 9 квітня відбувся  прес-тур Сумського відділення Асоціації міст України до Недригайлівської громади  в рамках проекту «Пульс»  на тему: «Ефективне використання фінансового ресурсу – запорука розвитку об’єднаної громади».

    У комунальному закладі «Недригайлівський будинок дитячої та юнацької творчості» відбувся семінар за темами: «Побудова системи місцевого самоврядування у громаді – через якісне управління  до заможної громади»,  «Інвестиційна і фінансова діяльність та забезпечення розвитку економічної спроможності громади» «Розвиток інфраструктури та житлово-комунального господарства», «Використання культурної спадщини для розвитку громади». Перед присутніми виступили Недригайлівський селищний голова Ігор Остапчук,  заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Валентин Акімов, начальник відділу з питань культури, релігій та туризму селищної ради Анна Тимченко,  головний спеціаліст відділу економічного розвитку, інвестицій та регуляторної діяльності селищної ради Людмила Долуда. Людмила Долуда також презентувала  стратегію розвитку Недригайлівської селищної ради, де йшлося про місію громади, стратегічне бачення та пріоритети розвитку.

    Після цього учасники прес-туру відвідали Недригайлівську СЗОШ I-III ст.(опорний заклад),  Іваницький старостинський округ, де на  прикладі ознайомилися з  реалізацією проекту з реконструкції вуличного освітлення в с.Зелене, Державний навчальний заклад «Сумський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості», поліцейську станцію у с.Хоружівка та історико-культурні пам’ятки Хоружівського і Кулішівського старостинських округів (церкву Андрія Первозванного, пам’ятник Мамонту).

https://rada.info/up...\" style=\"margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; box-sizing: border-box; max-width: 100%; height: 375px; width: 500px;">

Григорій Поперека

Змагалися юні футболісти

      Також в період з 5 по 7 квітня на базі СОТ «Орлятко ДЮСШ Україна» проходив відкритий турнір з футболу SUMY EAGLE CUP серед юнаків 2011 року народження. У цьому турнірі також приймало участь 6 команд, а саме: ДЮСШ-1(Динамо) м. Київ, ДЮСШ – 8( Металіст) м. Харків, ФК «Вишневе» Київська область, ФЦ « Барса-2012» м. Суми, «Велетень»  м. Глухів, ДЮСШ Недригайлів смт. Недригайлів. Протягом трьох днів команди визначали, хто з них найкращий, і у підсумку змагань місця розподілилися таким чином. 1 місце – команда ФК «Вишневе» Київська область, 2 місце - команда ДЮСШ – 8( Металіст) м. Харків, 3 місце - команда «ДЮСШ Недригайлів» смт. Недригайлів, 4 місце - команда ДЮСШ-1(Динамо) м. Київ, 5 місце – команда «Велетень»  м. Глухів, 6 місце – команда ФЦ«Барса-2012» м. Суми. Команди були нагороджені кубками, медалями, сувенірами. Також були відзначені кращі гравці команд. Кращим нападником турніру визнано Нікіту Єльця, якій був відзначений подарунком. Діти набули позитивних емоцій, досвіду і  змагальної практики від цих змагань. Також дякуємо небайдужим батькам, які надали фінансову допомогу для наших наймолодших вихованців.

https://rada.info/up...\" style=\"margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; box-sizing: border-box; max-width: 100%; height: 533px; width: 500px;">

Григорій Поперека

6 квітня 2019 року  у м. Конотоп відбувся Відкритий обласний фестиваль – конкурс виконавців на народних інструментах «Конотопська розсипуха».  Як завжди  активну участь в конкурсі прийняли учні та викладачі КЗ «Недригайлівська дитяча музична школа Недригайлівської селищної ради Сумської області». Юні музиканти демонстрували свою майстерність у різних номінаціях. 

  Так, у номінації «ансамблі малих форм» був відзначений дипломом ІІІ ступеня квартет баяністів у складі:  Лупійко Мирослави, Острівної Маргарити, Білоус Ірини та Марченко Анастасії  (викладач Акімова С.І.).  У номінації  «вчитель – учень»  «Подяку за участь»  отримала учениця 2 класу Роменська Анастасія разом зі своїм викладачем Валєєвою Е.Ш.  А також дипломом ІІ ступеня були нагороджені  Лупійко Мирослава і Острівна Маргарита – викладач Акімова  С.І.

   Вітаємо з перемогою і бажаємо подальших здобутків!  

https://rada.info/up...\" style=\"margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; box-sizing: border-box; max-width: 100%; height: 281px; width: 500px;">

Микола Сова

https://www.facebook...=100010838495584&__tn__=%2CdC-R-R&eid=ARDGH9wwp99PgSC2YMJWyaI6Elb_NxDqLzOwKOtVP0meeadKYqP-fPpABokswbYqcuRaHdsaq-r7rGqt&hc_ref=ARSYd2G8A9pFFsqJ2K1yHPKNpEZ_s8aVVBxeMQy7IK0zubEbRWkze10lmzWml6lTX_4&fref=nf">Ігор Скрипченко

Оскільки державні археологічні\nрозкопки в нашому краї останній раз проводилися у середині 1970-років, то їх\nрегулярно тут продовжують «чорні археологи». Неодноразово доводилося з ними\nспілкуватися. Хлопці чудово знаються на історії і археології в частині, яка\nбезпосередньо стосується їх нелегального ремесла.
\nТак ось знайдені ними артефакти цілком вписуються у наш з Абаровським варіант\nісторії заснування і подальшої розбудови Недригайлова. Монети, кераміка та\nметалеві вироби вказують місця проживання населення\nта рід їх занять.
\nНа Булавівці на одному з городів і досі у землі є\nцегляна мідеплавильна піч. Горшки там теж обпалювали. І мідних сплавів різної\nвеличини навкруги печі повно. 
\nМ.М.Маслак у свій час виступав проти нашої точки\nзору, він обстоював більш ранній час виникнення Недригайлова. Обіцяв\nархеологічні розвідки прямо в центрі Недригайлова, з тим щоб довести раніший\nчас його існування. Однак на запит адміністрації Інститут археології виставив\nнепідйомну цифру грошей, які ми їм мали заплатити. Тому це все не\nреалізувалося.
\nТепер щодо осушення боліт.
\nПам’ятаєте, в 1970 роках радгосп «Недригайлівський»\nза городами на вул. Петровського, нині Вишнева, спецтехнікою прокопав канал,\nякий жартома тоді називали імені Нємцева (Микола Микотович Нємцев тоді був головбухом\nрадгоспу).
\nТак ось цей канал повторював практику наших\nпредків, які це робили вручну. Після того рівень грунтових вод на наших болотах\nупав значно.
\nЗнаю один швидкий спосіб, де загатити проточку, що\nрівень води піднявся. У погрібах на вулицях Слобідська та Зарічна – теж.
\nНа цих вулицях і досі здавен кажуть «Пішла не на\nболото», а – «Пішла на берег».

Микола Сова

До 380-річчя Недригайлова
\nНА РУБЕЖІ КОРДОНІВ І ВІКІВ

(на світлинах картини\nНестора Кизенка \"Дригайлів, ХІІІ ст.\" і \"Недригайлів в ХVІІ\nст.\", які зберігаються в Недригайлівському краєзнавчому музеї)

Багато населених пунктів\nУкраїни мають свій рік народження. Але в одиниць із них відомий навіть місяць,\nв якому їх заснували. Серед них і наш Недригайлів.
\nУ березні цього року він відзначає свій 380 рік.
\nА його прадавня історія сягає глибини віків. 
\nНедригайлівський край, відомий літописними городищами Попаш та В’єхань, згадка\nпро які датована 1147 роком. Але з середини ХІІІ століття, після\nмонголо-татарської навали, наша земля ще довго пустувала. 
\nОтож, після захоплення цих земель татарами, тобто з 1238 року, і до включення\nцих земель до складу Польсько-Литовської держави – Великого князівства\nЛитовського – до 1350-х років, тут дійсно ніяких постійних поселень не було. А\nпотім, коли наш край опинився у вотчині литовського князя Свидригайла, городище\nна засульському пагорбі теж назвали Дригайловом – похідна назва від\nСвидригайла.
\nНа північ і північний захід від річок Сула і Дригайлиха простягалися землі\nкнязів Свидригайлів, а на південь від них – вже ні. Тому новоутворений\nнаселений пункт на лівому березі Сули напроти городища Дригайлів (що на правому\nберезі) і назвали Недригайловом, тобто не Свидригайловою землею.
\nЙмовірно, що тривалий час був заселений лише центр сучасного Недригайлова,\nоколиці якого тоді обмежувалися Бардаковим болотом (сучасний мікрорайон\nЗарудки) та Щупликіним болотом (на південь від Жукової (вул. Вишнева),\nвключаючи обидва Кути (вул. Зарічна та Слобідська). Тобто до ХVІІ століття\nЗарудка і Кути аж підніжжя пагорбу, де зараз Булавівка, були суцільним болотом,\nяке захищало Недригайлів від набігів татар з південного і південно-східного\nбоку (сакунихського напрямку). Річка Дригайлиха прикривала східні околиці, Сула\n– північні та північно-західні . 
\nАле, з часом виникла потреба розширяти населений пункт, котрий вже не вміщався\nна своєрідному острові, навколо якого річки та болота.
\nДля цього недригайлівська громада вирішила значно осушити Бардакове та\nЩупликіне болота, прокопавши там канали. 
\nНапевне, що не один місяць проводилося копання русел річок та вивезення багна і\nгрунту.
\nОднак справа була доведена до кінця і скоро понесли в Сулу болотяні води рукотворні\nрічки Тванька, Рудка та Березівка, які у зменшеному вигляді збереглися і досі.
\nБолота значно зменшились, а на насипному грунті нині стоять вулиці Слобідська\nта Зарічна. 
\nЩе на 1625 рік територія сучасного селища Недригайлів та землі навкруги, загальною\nплощею близько 5 тисяч гектарів, були безлюдними. На них на той час постійних\nлюдських поселень не було.
\nЛише Дригайлів - колишнє городище часів Київської Русі, яке пустувало на\nпагорбах далекої околиці сучасного села Засулля, нагадувало про те, що колись\nтут жили люди.
\nТакими ці землі, що були на межі Речі Посполитої та Московського царства,\nзалишалися аж до 1634 року, коли роменський підстароста, підданий польського\nкороля Криштоф Сіножацький оголосив про початок колонізаційного походу на\nНедригайлівське й Деханське (на р. Терн, на території сучасної Деркачівської\nсільради) городища. Досить швидко на його заклик прибуло близько тисячі осіб,\nщоб почали підготовчі роботи зі зведення на городищах тимчасових жител та\nукріплень.
\nОднак поляки та українці, які прибули з ними на заклик Сіножатського, не стали\nвідновлювати старе городище на засульському пагорбі, а вирішили новий населений\nпункт заснувати напроти, нижче - на лівому березі Сули, тобто там, де на\nсьогодні і розташований Недригайлів. Мабуть, головна причина цього те, що\nправобережжя Сули тоді вже хоч і не було остаточно освоєне, але в певній мірі\nконтролювалося підданими московського царя, які верховодили з Путивля – ставки\nцарського воєводи. 
\nТа й відверто кажучи, головною причиною такого стрімкого заснування\nНедригайлова було прагнення польської сторони якнайшвидше застовпити за собою\nпобільше території, інакше це тоді б зробили московські люди. Дві могутні на\nтой час держави - Річ Посполита і Московія, наввипередки змагалися, хто перший\nпоставить свій чобіт на Слобожанську землю. Це було щось на зразок вільної\nзайманщини – у ХVІІ столітті вільним селянам, які займали пустуючи землі на\nСлобожанщині влада віддавала їх у власність для проживання і обробітку.\nАналогічне неписане право вільної займанщини поширювалося і на суміжні держави\n– Річ Посполиту та Московію. Тому обидві поспішали висадити свій\nвійськово-адміністративний десант, і відлік йшов на місяці і дні.
\nЗберігаючи в основі історичну назву Дригайлів, засновники додали до неї\nзаперечну частку Не-, підкреслюючи таким чином, що нове містечко хоч і поруч\nстарого городища, але це вже не воно. У багатьох селах навкруги ще й в наш час\nрайонний центр називали Дригайловом – відголоском епохи князів Свидригайлів.
\nІ ось влітку 1634 р. на майбутньому Недригайлівському городищі люди з\nпольського боку почали селитися і поставили шалаші, однак, почувши про з`їзд\nмосковських царських межових суддів й польських королівських комісарів для\nвстановлення міждержавного кордону, що відбувся восени цього ж року, та\nочікуючи на прибуття багатьох московських ратних людей, за наказом Сіножацького\n(на якого тисли королівські комісари) залишили їх.
\nЗнову ця територія обезлюдніла.
\nОтож, перша спроба роменського підстарости та його людей влітку 1634 року\nзаснувати Недригайлів не вдалася.
\nНаступні кілька років наш край залишався нейтральною, так би мовити, нічийною\nтериторією. Повторно Сіножацький взявся за заснування Недригайлова аж через 5\nроків, у березні 1639 року, і ця спроба була результативною. Тут вже в березні\nбуло засноване нове містечко, населення якого становили поляки та українці.\nСпочатку поставили шалаші, а згодом справа дійшла і до посітйних будівель,\nнавіть католицький костел збудували.
\nВідомості про дві спроби заснування Недригайлова – невдалу влітку 1634 року, і\nвдалу – у березні 1639 року, містять документи, що зберігаються в архіві\nстародавніх актів. 
\nУ них чітко звучить і березень 1639, як конкретна дата заснування Недригайлова.
\nТаким чином, можна з впевненістю говорити про те, що 
\nНедригайлів було засновано у березні 1639 року польським урядником Криштофом\nСіножацьким, який став натхненником і організатором освоєння недригайлівського\nкраю. 
\nПольським Недригайлів залишався де-юре до 1647 року, тобто 8 років, а де-факто\n– до 1644 року, коли був за угодою з польським королем зайнятий підданими\nмосковського царя козаками і відійшов до складу Московської держави.

Ігор\nСКРИПЧЕНКО, Іван АБАРОВСЬКИЙ

Микола Сова

Недригайлівська об'єднана територіальна громада святкувала Дмитра!

     https://rada.info/up... style='margin: 0px 15px 10px 0px; padding: 0px; border: 0px; box-sizing: border-box; max-width: 100%; height: 300px; width: 200px; float: left;'> 8 листопада Недригайлівська об’єднана територіальна громада святкувала Дмитра. На центральній площі зібралося багато жителів  та гостей селища.

         З головної сцени присутніх привітав господар свята - Недригайлівський селищний голова Ігор Остапчук. З вітальними словами виступили голова Недригайлівської районної державної адміністрації Сергій Панченко та голова районної ради  Іван Нанка.

         Організатори свята привітали наймолодшого дворічного Дмитра Простака з  Недригайлова та найстаршого – Дмитра Гордійовича Сніжка, жителя Гринівського старостинського округу, якому 10 листопада виповниться  93 роки.

         У рамках   свята відбувся селищний фестиваль пісенної творчості та декоративно - ужиткового мистецтва «Калиновий розмай»,  виставка - продаж виробів декоративно–прикладного та ужиткового мистецтва «Краса Посульського краю». Свої  вироби з дерева продемонстрували Олександр Пулях, Володимир Дремов, Олександр Рогуля, сучасну вишивку – Катерина Звязка, прикраси – Наталія Чорненко, вироби з воску – Ольга Борис, ляльки – мотанки – Дмитро Зімін та  Будинок дитячої та юнацької творчості, сувенірну продукцію - Недригайлівський краєзнавчий музей, Недригайлівська дитяча музична школа, садиба сільського зеленого туризму «Козацька Січ», Громадське об’єднання  «Туристичний кластер Посулля», птицю та кролів – справжні господарі.

         Мешканців селища та гостей змістовною концертною програмою порадували аматорські колективи КЗ «Недригайлівський центр культури і дозвілля Недригайлівської селищної ради»,  Іваницького та Хоружівського сільських будинків культури, Маршалівського та Кулішівського сільських клубів, народний аматорський жіночий вокальний ансамбль «Кумасі» Курманівського сільського будинку культури.

         На святі можна було  скуштувавши смачних українських вареників,  млинців, козацького кулішу,  пригоститись запашним чаєм.

         Радував розмаїттям товарів Дмитрівський ярмарок – чого тільки не було на полицях: закарпатські ковбаси та наливки, цукерки, вишиванки, рушники, вироби народних майстрів, обереги, сувеніри, одяг та взуття…

         Однією з окрас свята став конкурс «Найкраща господиня 2018», започаткований за ініціативи голови ГО «Туристичний кластер Посулля» Ольги Прокопченко, яка стала і спонсором головного призу конкурсу. Він дістався господиням Маршалівського старостинського округу.

         Традиційно на святі відбулися «Козацькі розваги».

       Наприкінці було проведено безпрограшну лотерею, головний приз якої – мультиварка – дістався Нікіті Науменку.

         У рамках свята на КСК «Колос» відбувся товариський матч між ветеранськими футбольними командами Недригайлова та Коровинець.

         Відроджене свято Дмитра пройшло яскраво та різноманітно, створивши для місцевих жителів та гостей Недригайлова незабутню атмосферу радості та  гарного настрою.

https://rada.info/up... title='' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; box-sizing: border-box; color: rgb(37, 102, 156);'>https://rada.info/up... alt='' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; box-sizing: border-box; max-width: 100%; height: auto !important;'>

https://rada.info/up... class='photo' title='' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; box-sizing: border-box; color: rgb(37, 102, 156); text-decoration-line: none;'>

https://rada.info/up... title='' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; box-sizing: border-box; color: rgb(37, 102, 156);'>https://rada.info/up... alt='' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; box-sizing: border-box; max-width: 100%; height: auto !important;'>

https://rada.info/up... class='photo' title='' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; box-sizing: border-box; color: rgb(37, 102, 156); text-decoration-line: none;'>

https://rada.info/up... title='' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; box-sizing: border-box; color: rgb(37, 102, 156);'>https://rada.info/up... alt='' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; box-sizing: border-box; max-width: 100%; height: auto !important;'>

Микола Сова

     28 вересня – 74-та річниця з Дня визволення України від фашистських загарбників.

      З цього приводу 26 вересня у центрі селища Недригайлів відбувся урочистий мітинг, покладення квітів до пам’ятних місць, пов’язаних з подіями Другої світової війни та меморіальних дощок загиблим в антитерористичній операції Олександру Шовтуті та Сергію Грибенику. Від Недригайлівської об’єднаної громади присутніх на мітинзі привітав заступник Недригайлівського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради Анатолій Сиротенко, який у своєму виступі наголосив на тому, що цей день  обов’язково повинен об’єднувати усіх заради майбутнього та миру на рідній землі.

     Вітали присутніх голова Недригайлівської райдержадміністрації Сергій Панченко, голова Недригайлівської районної ради Іван Нанка, учні Недригайлівської СЗОШ І-ІІІ ст.(опорний заклад). Захід відбувся під музичний  супровід оркестру Недригайлівської селищної ради 'Mamont Band'. Пам'ять про загиблих була вшанована хвилиною мовчання.

У мітинзі та покладенні квітів до пам’ятних місць, крім представників трудових колективів та жителів селища, взяли участь військовослужбовці 27-ї  Сумської реактивної артилерійської бригади, представники районної організації ветеранів.

      Кожна  річниця визволення України -  свято пам’яті і скорботи усіх жителів країни. За цією датою стоїть багато подій, які слід  ніколи не забувати. І сьогоднішній захід є тому підтвердженням