http://content.foto.... width='506' height='541' border='0' alt='' style='border: 0px;'> *
за Ф.Г.Лоркою
Щоб не
накликать жадану біду
в цю ніч,
як мед, терпку і звабну,
мечем між
нами покладу
червону в
колючках троянду.
І не
засну... Лиш мертвий може спать.
Але
кордону не порушу.
Жадоба
кличе млосна і сліпа —
у клітку
замурую душу.
...Губами
ти зцілуєш колючки
і стегна
підпливуть, як дві форелі,
мов
спіймані, від доторку руки
заб'ються,
випірнуть з постелі,
освітять
темінь, припливуть до рук...
Мій окунь
встане, зламає двері,
у ніжне —
носом. Затіє гру
і буде
тертись об луску форелей.
І сонних
я грудей торкнуся,
що
вибухнуть, немов бутони.
Шляхами,
що жагою звуться,
нас
понесуть червоні коні.
Під ранок
я врятую панну
від
колючок, що в'їлись в тіло...
О ні,
повторювать не стану
тих слів,
що ти нашепотіла.
У
поцілунках і пелюстках
пішла на
світанку зрання.
На
простирадлі — ах!
червона
троянда.
ДІАЛОГ
Ти забула вікно зачинити, щоб до тебе я в гості
проник?..
Ну, що ти, мій милий, — то вітер,
відчинив...
—
Мій милий, ти перший у світі мою косу розплів і...
любив.
Ну, що ти, ну, що ти, — то вітер,
* * *
Дозрівають яблука в саду не зелені вже, але іще не
спілі... Достигають груди білі-білі... Потайки у пазуху крадусь, наче злодій у
садок сусіда... Зойкнеш, як сусідка, на біду: — Рано ще зеленими обідать!
Господи, лиш губи прикладу, щоб відчуть, як достигають зерня, а на ранок,
завтра я поверну, — якщо сам знайдуся в тім саду...
... Вже стоять дерева без плодів, перший сніг
сьогодні зранку падав... Тільки твої груди, як тоді, пахнуть садом...
ПАНІ
Викиньте, пані, недопалок «Слім», вино недопите
залиште на завтра.... Здивовані ви. ?— А справа у тім: не люблю прокурених курв
цілувати, а нині я буду з тобою кохатись...
... Ми підем стежками у гай за село, де душу ятрять
дикі трави і квіти. Не треба казати про те, що було, давай будем просто радіти,
як діти... Я на ніч простелю шовкову траву, із тебе зцілую кожну річ-одежину.
Як хочеш (ти хочеш!) я зірку зірву і до ніг твоїх кину
... А завтра? А завтра — вино в кабаку… Прокурена й
п'яна хитаєшся мимо. Я плачу-сміюся в найдальшім кутку, обпалює пальці
недопалок «Прими».
Петриненко Діана - Сміються,плачуть солов'ї | 02:51 | |