Ми — не брати: як учені довели відсутність рідства між українцями і росіянами
29.03.2017
Президент Польщі Броніслав Коморовський в інтерв’ю радіо ТОК FM зазначив:
«Росія здійснила велику помилку з огляду на власні інтереси. Вона
вирила траншею, наповнену кров’ю, ненавистю та кривдою. Українці не
дозволять росіянам називати себе братнім народом».
Тоді як у жовтні 2016 року під час інвестиційного форуму «Росія кличе» президент Володимир Путін заявив:
«Я багато разів про це говорив і хочу ще раз наголосити: попри всю
трагедію, яку ми зараз спостерігаємо, особливо на південному сході,
український народ завжди був і залишається найближчим для нас, братнім
народом. Нас пов’язує спільність етнічна, духовна, релігійна, історична.
Спираючись саме на ці фундаментальні засади нашої взаємодії, ми будемо
розвивати наші відносини».
Соціологія свідчить
Це ж яким потрібно бути циніком, щоб заявляти таке і робити спробу
знову ліпити з українців і росіян «братні народи» після розв’язання і
ведення війни проти України, що призвело до анексії Криму, окупації
значної території Донбасу, майже 2 мільйонів біженців, майже 10 тисяч
убивств мирних жителів, близько 23 тисяч поранених?!
А чи вважають українці і росіяни, що вони «братні народи» і мають «етнічну спільність»?
Соціологічні дослідження Центру Разумкова, проведені у 2016 році,
засвідчили, що 87,1% жителів Донбасу вважають росіян братнім народом, на
півдні — 60,5%, у центрі — 41,2%, на заході України — 28%.
Загалом по Україні 51,1% (цифра не може не обдурювати) опитаних
вважають українців і росіян братніми народами, кожен третій не вважає їх
такими, 25,6% вважають їх «одним народом» (у Росії так вважає 49%
опитаних росіян) і 63,4% — «різними народами» (в Росії — 43%).
Згідно з результатами опитування московського «Левада-Центру» за
травень 2016 року, 63% росіян негативно (навіть вороже) ставляться до
українців.
Московський журналіст Олександр Твєрской зазначає:
«Украинцы и русские — это два разных народа. Только нравственно слепой
человек может этого не замечать. Те, кто утверждают обратное, — либо
слабоумные, либо больны державной лихорадкой. Иногда это совпадает, и
медицина в таких случаях уже бессильна. Про то, что эти народы
называются по-разному, имеют разные языки и разный культурный пласт — я
даже говорить не хочу».
На його думку, головним мотивом для української культури є ніжна любов
до свого краю, орієнтування на європейську думку, тоді як для
російської культури є характерними тема протиставлення усьому світові,
ідея російського домінування і агресії до всього чужого.
Українське духовне життя — це виправдання своєї волі, тоді як російське — виправдовує власне рабство.
«У этих двух народов разный менталитет. Разная судьба. Разные
приоритеты. Их надо сравнивать, но их нельзя приравнивать — никогда! А
вы попробуйте вырваться из лап кровожадной империи, которая пытается не
первую сотню лет лишить вас идентичности и превратить в свою колонию.
Попробуйте сбросить с себя большевистскую заразу, которая накрепко
поселилась в умах людей. Это практически невозможно. И Украина делает, и
сделала практически невозможное», — додає пан Твєрской.
Слово генетикам: Україна — колиска білої раси
А що ж говорить наука про «братні слов’янські народи»? Сучасні
можливості ДНК-аналізу дозволяють побачити родовiдну кожної людини (як і
її етносу) на період у понад 30 тис. років тому і впевнено сказати,
звідки вона родом та де її коріння.
У 2012 році група визнаних міжнародних учених і експертів у галузi
генетики під керівництвом ученого зі світовим ім’ям Пітера Форстера з
Великобританії, який займається науковою діяльністю в Кембриджському
університеті й завідує лабораторію генетики у ФРН, з використанням
новітніх технологій провели масштабне генетичне дослідження ДНК жителів
усієї України.
Дослідження проводились у лабораторії Німеччини, яка є супервайзером
роботи решти центрів iз генетичних досліджень у всій Європі.
Вчені цієї лабораторії визначають європейські стандарти ДНК-досліджень.
За результатами дослідження ДНК-проб українців було виділено основний
пріоритетний напрямок історичного розвитку українського етносу (нації).
Концентрація гаплогрупи хромосом, яку вчені ідентифікують як
успадковану від оріїв, виявлена у 53% досліджених українців (цей ген є і
в інших народів Європи, але його показник низький).
У той час, коли народність оріїв проживала на території нинішньої
України, середньорічна температура різко впала на багато градусів, що
призвело до суворого похолодання і серйозно відбилося на людській
популяції.
У результаті вижили тільки люди, які володіли геном «молочної толерантності» — тобто здатні пити і перетравлювати молоко.
Більшість дорослих людей не може вживати молоко в їжі, наприклад такими є африканці й азіати.
Але саме молоко не дало людям померти від голоду під час похолодання і
давало можливість цивілізації оріїв продовжити своє існування — свій
РІД.
За висновками генетиків, у Європі було два місця, де люди могли сховатися від холоду: Україна та Іберійський півострів.
Територія нинішньої Росії на той час була вкрита льодом і людського життя на ній не було.
Результати досліджень дали вченим підстави зробити висновок: «Українці
є предками (прабатьками) європейців, а територія сучасної України —
колискою білої раси нинішньої цивілізації».
Трипільські, кельтські і варязькі хромосоми
У 20% українців ДНК має гаплогрупу хромосома, яку вчені характеризують як трипільську.
Загальновідомо, що трипільці були найрозвинутiшою народністю (етносом)
свого часу: саме вони володіли секретом виготовлення виробів iз бронзи,
на відміну від більшості їхнiх сучасників, представники трипільського
етносу носили не шкури, а тканий одяг.
Трипільці були землеробами й першими на українській землі вирощували пшеницю і гречку.
Звідти за українцями закріпилося «хлібороби» і «гречкосії», а пізніше —
«козаки». Саме етнос, який проживав на території України, винайшов
колесо.
Історія України та її етносу налічує на сьогодні, за твердженням науковців, десятки тисяч років до нашої ери.
У релевантній вибірці ДНК кожний шостий українець носить у собі хромосому скандинавського походження народів.
У цьому випадку йдеться насамперед про тих, кого за часів Київської Руси називали «варягами».
Вікінги прибували на українські землі як військова еліта — як дружинники для особистої охорони гвардії князів.
Їх було не багато, проте закони історії свідчать, що навіть невелика
жменька чужинців, що потрапила у вищі прошарки держави, назавжди
залишила слід не тільки у звичаях і культурі, також у генетичному фонді
цілого народу.
У кожному п’ятнадцятому українці вчені виявили хромосому, яка ріднить
сучасне населення України з ірландцями, англійцями і шотландцями.
Це означає, що кожен шостий тестований українець був нащадком кельтського походження.
Кельти були дуже могутньою цивілізацією, яка змогла заселити половину європейського континенту.
Достеменно встановлено, що саме цей народ відкрив бронзу раніше, ніж їхні європейські сусіди.
Спадщина кельтської культури прямо вплинула на українців, наприклад
знаменита зачіска «під макітру» була одним iз різновидів кельтських
національних зачісок.
Також довгі вуса, які зараз вважаються козацькими, — це спадок українців від кельтів.
Лінгвісти вважають, що слово «сало» українці успадкували від цього етносу: в кельтській мові цей продукт називався saill.
Вважається, що саме з кельтської мови до нас прийшли слова «кінь», «корова», «смерека».
Генетики встановили ще один древній етнос, представників якого на території сучасної України більше, ніж нащадків оріїв.
Вищенаведені результати досліджень відносяться лише до чоловіків, а
головною фігурою в історії цивілізації насправді є жінка — українка.
Представниці прекрасної половини української нації (етносу), як мінімум, в три рази старші, нiж чоловіки.
Предки сучасних українок прийшли на землі теперішньої України за 20 тис. років до появи трипільців.
З точки зору генетики українки успадкували гени окремого, ще давнішого етносу, ніж орії.
ДНК українських жінок пояснюється тим, що жінки, як правило (за
винятком окремих загонів українських амазонок), не брали участі у війнах
цивілізації — вони просто обирали переможця.
Серце жінки завжди обирало сильнішого і «перспективнішого» чоловіка —
від них і народжувалися діти, передавши гени у спадковість.
Проте донині невідомо, гени якого саме древнього етносу носять в собі українки.
У росіян показник гаплогруп хромосом, успадкованих від оріїв і трипільців, у порівнянні з українцями дуже малий.
Це свідчить про те, що українці і росіяни є різними етносами і не є генетично «рідними» — «братніми народами».
Росіяни — не слов’яни
У 2013 році російськi генетики та антропологи провели великомасштабне
комплексне дослідження російського генофонду — і були не просто
здивовані, а вражені отриманими результатами.
Виявилися брехливими міфи, які століттями нав’язувались ідеологами про російську національність і етнічне походження росіян.
Російські вчені встановили, що генетично росіяни «не східні слов’яни»,
а «фіни-угри-татари». Розвіявся в пух і прах міф, що «росіяни, білоруси
і українці складають окрему групу східних слов’ян» і є генетично
«братніми народами».
Виявилося, що єдиними слов’янами з цих трьох народів є лише білоруси,
але при цьому було встановлено, що білоруси — це зовсім не «східні
слов’яни», а «західні», тому що вони генетично практично не
відрізняються від поляків.
Російські вчені повністю зруйнували ще один міф про «рідну кров» білорусів, росіян і українців.
Білоруси виявилися фактично ідентичні полякам і генетично дуже далекі від росіян, але близькі до чехів і словаків.
А ось фіни Фінляндії виявилися для росіян генетично ближчими, ніж білоруси, а тим більше — українці.
Генетична відстань між росіянами і так званими фіно-угрськими
народностями (марійцями, вепсами, мордвою тощо), які проживали на
території Росії, дорівнює 2-3 умовним одиницям («близькі родичі»), а це
означає, що росіяни і фіно-угри є ідентичними.
Результати аналізу мітохондріальної ДНК показали також, що ще одна
близька рідня росіян, окрім фіно-угрів i фінів Фінляндії, — це татари:
росіяни перебувають на тій же генетичній відстані умовних одиниць від
татар, як і від фінів.
Після отримання результатів досліджень для Росії виникла велика
ідеологічна, політична, психологічна і моральна проблема
самоідентифікації себе як буцімто «слов’ян», адже генетично російський
народ до слов’ян ніякого відношення не має.
Наголошую, що саме російські вчені поставили велику жирну крапку на
міфі про «слов’янське коріння росіян» — нічого від слов’ян у росіян
немає!
Є лише навколослов’янська російська мова, але і в ній 60-70% неслов’янської лексики.
Тому росіянин не здатний розуміти мову слов’ян (як і українську), хоча
справжній слов’янин розуміє через схожість слов’янську мову — будь-яку,
окрім російської.
Прамова оріїв
Світ визнав, що праукраїнці-орії утворили сім’ю індоєвропейських мов, в основі якої лежить стародавня українська мова.
У «Британській енциклопедії» у статті «Англійська мова» всесвітньо
відомий учений філолог Річард Білсон пише: «Англійська мова та більшість
індоєвропейських мов походять із прамови, що нею розмовляли десь 5
тис. років тому на сучасній території України».
Вчені Індії встановили, що їхній санскрит і знамениті веди були привнесені на територію Індії з України.
Питання про прибуття оріїв на терени Індії 5-7 тисяч років тому вченими вже не дискутується, а є встановленим фактом.
У священних індійських писаннях орії згадуються як «благородні творці,
працьовиті умільці, гідні, вельмишановні, вибрані, дружні, вірні, з
блакитними і сірими очима люди, з русявим або каштановим волоссям, а
їхня мова дала початок санскритові — мові священних книг, на всій
сучасній Індії, Пакистані, Бангладеш, Афганістану, Киргизії та інших
країн».
Наші предки, поширюючи свою мову, дарували іншим народам і свою культуру, звичаї, обряди, вірування.
Орії, які жили на наших прадавніх українських землях, зайшли і
оселилися, окрім зазначених вище країн, також на території Узбекистану,
Таджикистану, Близькому Сході, в Європі, Азії та на землях нинішньої
Туреччини.
За висновками науковців, Праукраїна — це найдавніша інтелектуальна цивілізація на землі.
Вчені встановили, що початки української мови сягають 40 тисяч років.
За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84%
спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68%) і лише
потім — російська 62%.
Якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29
спільних рис iз білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з
російською — лише 11.
Історично найуживанішою назвою української мови були: давньоскіфська,
сколотська, давньорусинська, а потім, до середини ХIХ ст., була назва
«руська мова».
Але найсенсаційнішими є результати досліджень російських учених по Україні.
Виявилось, що генетично населення Східної України — це фіно-угри:
східні громадяни України (етнічні росіяни) практично нічим не
відрізняються від етнічних росіян, мордвинів, комів, марійців, які
живуть у Російській Федерації.
Це — один фінський народ, який колись мав і свою спільну мову.
А з українцями Західної України, за висновками російських вчених, все
виявилося ще більш несподіваним: вони абсолютно не русо-фіни або
фіно-угри Російської Федерації та Східної України.
Незалежні експерти Росії, України і Західної Європи говорять: «Можна
як завгодно реагувати на ці абсолютно наукові висновки і факти, які
показують природну сутність еталонного електорату Ющенка і Януковича під
час президентських виборів і Помаранчевої революції в 2004 році і
Революції гідності в 2014 році».
Звинуватити ж російських учених у фальсифікації результатів генетичних
досліджень не можна, оскільки вони підтверджуються науковими висновками
західних учених-генетиків, які довгий час накладали мораторій на
публікацію своїх результатів.
Від генетичних досліджень до «руської весни»
Праві ті вчені, які стверджують, що дані генетичних досліджень ясно
пояснюють глибокий і постійний розкол в українському суспільстві, де під
назвою «українці» живуть два абсолютно різнi етноси: один із яких —
етнічні українці (орії-руси), які, згідно з переписом населення 2001
року, складають 78%, а другий — росіяни (фіно-угри-татари) — 17%.
Ознайомившись iз результатами дослідження, незалежні політичні
аналітики заявили, що оприлюднення цих результатів може мати
непередбачувані наслідки для Росії з її імперськими амбіціями і
світового порядку.
Однозначно, що російський імперіалізм візьме зазначені дані собі на
озброєння — як ще один вагомий і науковий довід «приростити» територію
Росії зі Східною і Південною Україною.
Ці висновки експертів підтвердили події в 2014 році в Криму і на сході
України при реалізації кремлівського плану «Новоросія», в який були
закладені результати генетичних досліджень російських і західних
учених-генетиків.
Результати наукових досліджень російських і західних учених щодо
генофонду російського, українського і білоруського народів ще довго
будуть «переварюватися» в суспільній свідомості, оскільки вони повністю
спростовують усі існуючi в нас уявлення, зведені до рівня ненаукових
(надуманих) міфів, які міцно сидять у головах людей.
Отримані нові наукові знання потрібно не стільки зрозуміти й
усвідомити, скільки до них потрібно психологічно і духовно звикнути та
почати жити з урахуванням наукових висновків, а не столітніх міфів.
Наукові відкриття генетиків фактично означають геополітичний крах так
званого Слов’янського трикутника «східних слов’ян» — «братніх народів»
росіян, українців і білорусів. Це вже яскраво підтвердилося сьогоденням у
стосунках між Росією, Білоруссю і Україною.
Звичайно, кремлівська пропаганда буде пробувати і далі приховувати
результати наукових досліджень від населення і повторювати, як мантру,
що українці і росіяни «слов’яни» і «братні народи», як це часто робить
Путін.
Але сховати новітні генетичні, археологічні, антропологічні дослідження та їх результати уже неможливо.
Найголовнішим, на мою думку, є те, що звичайні українці на
півсвідомому рівні, не знаючи результатів генетичних досліджень, самі
зрозуміли, що росіяни не їхня «генетична рідня», а споконвічні вороги.
Українці тепер знають, хто є за своєю сутністю громадяни України
російського походження, які перебувають на окупованій території Донбасу.
Генетики науково довели і пояснили, чому «східняки» закликали Путіна
приєднати їх до Росії і ввести для їх захисту російські війська на
Донбас.
Висновок учених: «голос крові» і «генетична батьківщина» етносу у
своїй абсолютній більшості завжди сильніші за політичні, ідеологічні,
релігійні, соціальні, громадянські та інші надумані засади держави.
Чи розуміють результати генетичних досліджень керівники і політики
України і як їх потрібно використовувати у вирішенні питання звільнення
Криму і Донбасу? Судячи з їхньої діяльності, дуже сумніваюся.
Росія — штучна держава
Грузинський історик, професор Олег Панфілов відзначає: «Росія — це
штучна держава, яка була створена в результаті окупації і завойовницьких
воєн за останні 300 років, не більше, яка на величезній території
насильно об’єднує народи, нічим абсолютно не пов’язані. Наприклад, що
може пов’язувати чукчу і чеченця? Ні культура, ні історія, ні
антропологічний тип, ні клімат — нічого абсолютно».
Учені науково довели, що українці та росіяни за своїм етногенезом
абсолютно різні народи і їхня спільна історія за останні 350 років — це
історія окупації земель та поневолення українців з боку
московитів-росіян.
Московія навіть не спромоглася на власну назву для своєї держави і
мови, а поцупила її в українців, тим самим привласнивши ще й нашу
історію. У Російській Федерації державні символи — запозичені.
Державний герб РФ — двоголовий орел — це герб Римської iмперії з 330 року, а після її розпаду — символ Візантійської Імперії.
У 1497 році прийнятий як герб Московського князівства, а пізніше — Російської iмперії.
Прапор (триколор) — це плагіат перевернутого прапору Нідерландів, який
став державним прапором Російської iмперії з квітня 1883 року.
Сучасний гімн РФ — це змінений гімн колишнього СРСР.
Польський президент Олександр Кваснєвський iз приводу російського
гімну говорив: «Давайте завжди пам’ятати, що в Росії слова можуть бути
різні, але музика — одна».
Свого часу ідеолог комунізму Карл Маркс зазначив: «Росія, не маючи
ніякого відношення до Русі і вкравши свою нинішню назву, проте — нахабно
претендує на історичний спадок Русі, створеної на 800 років раніше.
Проте московська історія — це історія Орди, пришита до історії Русі
білими нитками і повністю сфабрикована. Саму назву Русь узурповано
московитами.
Росіяни не лише не є слов’янами, але навіть не належать до індоєвропейської раси.
Московія була вихована і виросла в жахливій і мерзотній школі монгольського рабства».
Російське народне прислів’я говорить: «Русь и Россия — это такая же
аналогия, как море и морская свинка». Відомий чеський письменник Карел
Чапек писав: «Росіяни все навколо себе називають слов’янським, щоб потім
все слов’янське називати російським».
Символіка оріїв
В українців свої споконвічні історичні, а тепер державні символи —
Герб, Прапор, Гімн. Нашому гербу і прапору не менше семи тисяч років!
В Індії, у штаті Джаму і Кашмір на горі з трьома вершинами, яку
називають українськими словами «Три Кута», є Храм Вайшну Деві — Великої
Богині Матері.
Її велетенська бронзова статуя, якій 4000 років, у правій руці тримає символ оріїв — Тризуб, який сьогодні є Гербом України.
Скульптуру Богині постійно охороняють жреці. Історики Індії
встановили, що цей символ не місцевого походження, а принесений давніми
оріями.
На Поділлі знайдені наскальні рельєфи з тризубами, які зроблені у IV–III тисячолітті до н.е.
Археологічні знахідки свідчать, що тризуб як символ (герб)
використовували також трипільці у IV–III ст. до н.е. У прадавні часи на
землях Центральної України тризуб був знаком родових та племінних
старійшин.
Потім його використовували наші предки, царські скіфи, які називали себе нащадками атлантів.
Найдавніша згадка про тризуб датується 360-355 рр. до н.е. і належить
Платону: в праці «Тімен» він детально описав блакитний одяг
царів-атлантів, на якому був зображений золотий тризуб.
За часів Київської Русі тризуб був гербом київських князів. Тризуб
Володимира І Святого — Великого князя Київського, Володаря Русі став
Державним Гербом України.
Сакральним символом оріїв був жовто-синій штандарт. Він означав
гармонійне поєднання небесного вогню (РА) і земної речовини (МА), що
демонструвало природну перемогу Духу (золоте, жовте) над матерією
(блакитне, синє).
Розташування ж кольорів iз точністю до навпаки (так розташовані
кольори на нашому Державному прапорі) є «Вселенським Законом занепаду»,
який спотворює все Божественне і веде до хаосу і розпаду. Що і
відбувається сьогодні в Україні.
Знаючи це, наші пращури жили за Законами Всесвіту і правильно розміщували сакральні символи.
Це і дало їм можливість стати інтелектуальним центром цивілізації.
Саме жовто-блакитні кольори символізували і Київську Державу ще до
християнізації Русі. 22 березня 1918 року Українська Народна Республіка
встановила своїм прапором також жовто-блакитне полотнище (жовта смуга
вгорі, а під нею — блакитна).
Українці на підсвідомому (генетичному) рівні називають свій рідний прапор не синьо-жовтий, а жовто-блакитний!
Але народні депутати України, чи то не розуміючи, чи не знаючи, а
можливо, і навмисно, виконуючи вказівку ворогів української нації,
затвердили «перевернутий» Державний прапор, iз розрахунком на те, що за
«Законом занепаду» це призведе до розпаду України і втрати її
Незалежності!
Нагадаю, що вчені Китаю, Індії, Японії, після затвердження
«перевернутого» Державного прапора, звертали увагу керівництва України, в
тому числі й Президента Л. Кравчука, що спотворення священного символу
України призведе впродовж 20-25 років до занепаду, руйнації, розвалу і
навіть втрати незалежності України. Але до них не прислухалися...
Чи зрозуміють це нинішні народні депутати і Президент? Дуже сумніваюся.
Вчені встановили, що Києву — столиці України-Руси — не менше 2700 років (а не так, як нав’язала нам радянська академія наук!).
Учені історики, археологи, антропологи, генетики встановили, що орії,
які проживали на території сучасної України, є творцями (батьками)
трьох слов’янських народів: русів, чехів і хорватів.
Наші предки впродовж семи тисячоліть вели літочислення «від створення
Світу», аж доки воно не було скасовано Петром Першим у 1721 році. За
орійським календарем, сьогодні 7525 рік (за юдейським — 5778 рік).
Наш календар старіший за юдейський більш ніж на 1740 років. А за
Велесовою Книгою наших пращурів, в Україні йде 21 138 рік — рік Бджоли!
Нездоланний український Дух
Згадайте українських амазонок, які боронили свій рідний край, коли
гинули чоловіки, запорозьких козаків, Героїв Крут (300 українських
спартанців), Героїв Небесної сотні, перших добровольців Майдану на
східному фронті, які зупинили до зубів озброєну московську орду.
Ми пережили три голодомори (1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 рр.),
втративши понад 10 мільйонів українців. Нас нещадно русифікували,
асимілювали, робили з нас «єдину спільність — совєцкій народ».
Але ми залишилися українцями і здобули свою незалежність, завдяки нашому генетичному українському Духу!
Український народ вижив і вийшов переможцем у Другій світовій війні,
під час якої втрати (включаючи військових і цивільних) склали близько 14
300 000 українців, що становить 20,1% від загальносвітових людських
втрат, які становлять 71 мільйон чоловік, або 46% від загальних людських
втрат СРСР.
Втрати українців є найбільші і не порівнянні з втратами інших країн і народів у цій війні.
Нині ж Україна — найцінніший приз геополітичного «шахового» турніру,
який сьогодні розігрують між собою Росія і Захід (ЄС і США).
Подібний турнір, призом якого була Югославія, виграли США. На турнірі за Грузію перемогла Росія.
Окрім того, Україна є жертвою і знаряддям у руках в обох сторін для
досягнення їх геополітичних цілей: США і Захід добиваються розвалу
Російської імперії, щоб заволодіти її природними ресурсами, а Росія —
розвалу Європейського Союзу, щоб стати світовим лідером на рівні зі США.
Україна як незалежна держава перебуває на історичному зламі.
Найближчі три роки для України будуть визначальними — або вона,
зламавши нав’язані їй міфи і стереотипи, відродить свою справжню історію
і минулу велич і стане рівноправною державою серед сильних країн
сучасного світу; або зійде з історичної арени як самостійна держава і
буде розшматована.
Третього шляху українцям не дано.
Щоб цього не сталося, українці повинні неухильно триматися свого
етнічного Коріння і Роду та жити за заповідями своїх пращурів
оріїв-русинів. У цьому запорука наших майбутніх перемог.
Знаю, що Українська нація — нездоланна!
ДОВІДКА «УМ»
Заповіді оріїв-русів
За декілька тисяч років до появи християнства і хрещення Київської
Русi наші пращури — орії-руси(ни) залишили своїм нащадкам — нинішнім
українцям — заповіді, за якими ми повинні були жити, щоб бути вільним,
сильним і рівноправним (рівновеликим) РОДОМ серед інших наРОДІВ.
Заповіді наших предків, які мають Вселенську космічну силу, вороги
Київської Русi знищили або заховали, щоб ми ніколи не мали до них
доступу і не змогли жити за ними. Вороги українців знали, що робили.
Наведу ті Заповіді наших предків, за якими ми повинні жити у цей тяжкий для українського РОДУ час:
1.«Стій за Землю свою, земля нам дана нашими Світлими Богами, зорана
нашими предками, зрошена потом і кров’ю батьків, дідів, прадідів твоїх».
2. «Ворога РОДУ твого знищуй без пощади, але не принижуй його».
3. «Захищайся сам і захищай побратима твого, щоб РІД твій не скінчився (не перервався)».
4. « Будь вірним у дружбі, любові РОДУ твоєму та вірним і мужнім у праведній січі».
5. «Бачачи підступність ворога, тим же відповідай йому».
6. «Не вір ворогу раненому та вбивці брата твого».
7. «Держись правоти і правди, вони приведуть до перемоги».
8. «Не відповідай добром на зло. Не покаране зло породжує ще більше — абсолютне зло».
9. «Сила і непереможність РОДУ твого — в етнічній єдності РОДУ твого».
10. «Не опускай голови своєї, як раб. Не принижуйся ні перед ким і не
давай нікому принижувати твій РІД. Не плач, не жалійся, не проси, не
бійся. Живи, борись і переможеш!».
11. «Щоб руки наші трудилися о рала наші, а мечами добували незалежність нашу».
12. «Усе, що залежить від чужої волі, — зло. Усе, що залежить від
власної волі, — добро. Рід твій повинен знати це коротке визначення
добра і зла».
Ключовими словами світогляду наших предків оріїв-русинів (русичів) були «воля» і «творчість».
Слова «не плач, не бійся, не проси» часто зустрічаються в українських
віршах, прозі, піснях. Вони йдуть від наших пращурів, передаються нам
iз покоління в покоління на генетичному рівні.
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, Герой України, заступник голови Спілки офіцерів України
