Природні умови краю

         Починаючи розповідь про давнє минуле Недригайлівщини, перш за все варто зупинитися на загальній характеристиці природних умов краю, змалювати картину географічного середовища, щоб глибше збагнути колорит навколишньої природи – фактора, який безпосередньо впливав на життя і діяльність давніх мешканців нашого краю. Хоча сучасні умови природно-географічного середовища й відрізняються від тих, що були кілька століть тому, та ці відмінності не можна назвати суттєвими.

Природний ландшафт краю періоду заселення сіверянськими племенами (близько IV-VIII ст. н.е.) дійсно дещо відрізнявся від сучасного. На жаль, бракує достатніх відомостей, але, завдяки археологічним дослідженням та писемним згадкам, з’являється можливість реконструювати деякі фрагменти природних особливостей. Відомо, що на початку XVII століття наша земля була вкрита густими «будівельними та дров’яними» лісами, сіткою уже пересохлих невеликих річок Торкмишівка, Березівка, Попадя, Рудка, Вільшанка, Тванька (або Шванька), Недригайлівка, яка інакше ще називається Дригайлівкою чи Дригайлихою. Природні водойми були невичерпним джерелом рибальського промислу, ефективним природним укріпленням, транспортними шляхами. На Сулі й досі інколи знаходять днища, рулі, якорі та інше обладнання човнів. Колись і справді по Сулі ходили видовбані човни, обшиті з боків дошками. В часи середньовіччя вздовж берегів Сули шуміло багато лісів, за якими починався степ. Природа щедро наділила край дикими й садовими деревами. Не випадково, напевне, на гербі Недригайлова 1781 року зображено вісім слив, що символізують характерну особливість краю – багатство на кісточкові дерева, зокрема сливи.

З XVII ст. ліси починають рідіти і зменшуватись, що незабаром призвело до обміління та пересихання річок.

Недригайлівщина розташована на просторах Придніпровської низовини, поверхня якої дещо нахилена в напрямку південного заходу до долини Дніпра, куди і несе свої води головна річка краю Сула.

На правому березі Сули активно розвиваються яри та зсуви. Ширина долин досягає 4-5 км, а глибина в деяких місцях сягає 50-60 м.

Вододільні ділянки розчленовані ярами та балками, які із кожним роком збільшують свої розміри. Північна частина району (правобережжя Сули) менше посічена ярами та балками, ніж південне лівобережжя, завдяки лісовим насадженням, які займають близько 100 кв. км.

Корисні копалини Недригайлівщини - цегельно-черепичні глини, будівельний пісок та торф місцевого значення. Поклади низового торфу знаходяться в заплавах річки Сули та Терн. Глина є майже у всіх населених пунктах району, бо вона є основною материнською породою, на якій лежить грунт. Пісок - вздовж річок Сула та Терн.

Протягом кількох років на території нашого району проводилася геологічна розвідка нафти, але поки що результати невтішні.

В нашій місцевості протягом року чітко простежуються чотири пори року: зима, весна, літо, осінь. Літо тепле із значною кількістю вологи, а зима в нас не дуже холодна, з відлигами. Тривалість безморозного періоду до 150 днів, а тривалість вегетаційного періоду (коли рослини ростуть) - 160 днів.

Середня температура повітря найтеплішого місяця липня +19,8 градуса С, а найхолоднішого - січня -7,4 градуса С. Максимальні температури повітря спостерігаються в червні-серпні  +38 градусів С, мінімальні температури  в січні, лютому - 36 градусів С. Середня дата припинення весняних заморозків відноситься до 23 квітня, перші осінні заморозки спостерігаються на початку жовтня з коливанням від 16 вересня до 24 жовтня. В знижених ділянках заморозки бувають частіше і довше в зв`язку із збиранням в них холодного повітря. Тривалість безморозного періоду в середньому складає 167 днів, з коливанням в окремі роки від 179 до 191 днів.

Середня кількість опадів досягає 560-580 мм. Найбільша кількість опадів випадає в теплий період року - травні, червні, липні до 330 мм. Найбільше - в липні 75 мм. В зимовий період опадів випадає в межах 35-40 мм в місяць.

Сніговий покрив за зиму в середньому складає 19 см. Тривалість снігового покриву складає 95-105 днів. Танення снігу розпочинається в середині березня і триває 16-20 днів. В зимовий час грунт промерзає в середньому на 88-100 см, максимальне промерзання грунту 162 см. Грунт повністю відтає через 13-20 днів після того, як зійде сніг.

В районі протягом року буває близько 53 дні з туманами, 12 днів - з завірюхою, з ожеледицею - 20 днів, із зливами - 20 днів. В середньому за рік на Недригайлівщині в зимовий період переважають вітри південно-західного, південно-східного та східного напрямків, а в літній час - північно-західні та західні вітри. Північні та північно-східні вітри в зимовий час приносять суху, морозну погоду, а влітку - сильне похолодання, інколи із заморозками. Південно-східні вітри взимку приносять похолодання, а влітку та весною - спеку. Ці вітри сильно висушують грунт, викликаючи засуху. Південно-західні, західні та північно-західні вітри - це вологі вітри. Вони приносять опади (влітку дощі і незначне зниження температури повітря на 2-4 градуси, а взимку сніг і відлиги).

РІЧКИ НЕДРИГАЙЛІВЩИНИ

По території району течуть води річок: Сула, Терн, Біж, Хусь, Бішкинь, Хорол, Бобрик, Сакуниха, Рубанка, Дригайлиха, Вільшанка та інші. На один квадратний кілометр території району припадає 460 м річок, тоді  як для Сумщини  цей показник становить 200 м на 1 кв.км, а для Лівобережної України - лише 170 м на 1 кв.км.

На території Недригайлівщини течуть в основному малі річки. Лише дві річки мають загальну довжину від 100 до 415 км. В межах району протяжність русла річки Сули становить 61,5 км, а річки Хорол всього 3,5 км. Найбільшою річкою району є Сула. Вона є однією із головних лівобережних приток Дніпра. 

Багато питань остаточно не вирішено з топонімікою різних географічних та історичних об’єктів. Зрозуміло, що багато назв кореняться у мовах народностей, які свого часу мешкали на певній території. Найдавнішими за походженням є назви природних об’єктів і в першу чергу – гідронімів, тобто водойм. З погляду історичного взагалі важко сказати, коли вперше з’явилася назва цієї річки. Проте, в літописному рядку назва Сули вперше виразно звучить у літописця Нестора. «Слов’яни сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами» – читаємо у «Повісті минулих літ». Річка Сула, ліва притока Дніпра, бере початок у балці південніше хутора Зелена Роща, що в Лебединському районі, несе свої води до Дніпра, багато разів змінюючи напрям течії. Довжина її близько 435 кілометрів, середня глибина 6,4 метра. Річка має 98 приток. З 1935 по 1941 рік на відрізку між с.Вільшана нашого району і м.Ромни по Сулі перевозилось чимало народногосподарських вантажів. Річка впадає в Дніпро 4 рукавами на території Полтавської області біля с.Чигиран-Діброва.

Назва Сули в дослідженнях учених має багато тлумачень. Топоніміку її одні дослідники виводили від слов’янських коренів, інші – від балтійських чи іранських. Одні зв’язують назву з основою Сул: Сулище, Сулка, інші з Су-: Сура, Суда, Сума, деякі від назви риби: сула, сулак, «щука», «судак».

Доцент Є.О.Черепанова з Сум вважає більш переконливою версію про походження назви Сули від тюркського слова сулца, що означає «мокре місце». Вчений В.Милорадович у минулому столітті засвідчив: «місцеві жителі ототожнюють назву Сула з усякою взагалі річкою, говорять у множині – сули». Це дійсно так, адже «су», «су(у)» в тюркомовних народів означає «вода», «струмок», «річка», «озерце», а «сула» – «непрохідне болото», «непрохідна річка». Деякі дослідники це слов’янське слово порівнюють з норвезьким soyla – «мул», «трясовина» та шведським saula – «грязь», «багно». До речі, назва іншої річки – Тваньки теж в основі має похідну від понять бруд, грязь, багно.

Річка Терн - права притока річки Сули. Загальна довжина її 77 км, із них за межами Недригайлівського району - 37,4 км, середня ширина русла - 5 м. Терн бере початок в Конотопському районі з болота між селами Рокитне та Тернівка, біля якого перегороджена дамбами і має найбільшу ширину до 120 м.

Річка Біж - права притока річки Терн, бере початок в Буринському районі, впадає поблизу с. Русівщина. Довжина річки в межах району 16 км.

Річка Бішкинь - права притока річки Сули, бере початок в Роменському районі із болота, яке розташоване в кількох кілометрах на північний захід від с.Смілого, впадає біля села Ракова Січ. Загальна довжина річки 38 км, в межах району - 20,2 км, ширина русла 5 м.

Річка Хусь - права притока Сули, бере початок в Буринському районі, впадає поблизу с. Бродок, довжина річки 19 км, в межах нашого району - 18,7 км, ширина русла 2 м.

Річка Вільшанка - ліва притока Сули, бере початок за кілька кілометрів на південь від с.Саєво в Лебединському районі, впадає в селі Вільшана. Загальна протяжність річки понад 50 км, по території Недригайлівщини тече 12,8 км, ширина русла 2 м.

Річка Хорол - права протока Псла, бере свій початок із ставка, якийзнаходиться в трьох кілометрах на південний схід від с.Сакуниха. Протяжність річки в межах району 3,75 км, ширина русла 2 м.

Річка Сакуниха - права притока річки Хорол, бере початок на північно-східній околиці села Сакуниха, впадає біля с. Кімличка Липоводолинського району. Довжина річки 12 км, із них в межах нашого району 3 км. Постійний  водотік  відсутній.

Річка Бобрик -  ліва притока річки Терн, бере початок в Білопільському районі. Довжина річки становить 21 км, з яких в межах Недригайлівського району - 5 км.

Річка Рубанка - права притока річки Хорол, бере початок із ставка поблизу с.Тимошенкове, а впадає поблизу смт Липова Долина. Загальна довжина 21,2 км, в межах нашого району - 4,9 км.

Річка Дригайлиха - ліва притока р.Сула. Бере початок за кілька кілометрів від північно-східної околиці с.Сакуниха, впадає в центрі смт Недригайлів. Довжина річки 12 км, середня ширина русла - 2 м.

Паводок на річках району наступає в кінці березня - на початку квітня, повноводдя в квітні-травні, найменше води в річках в зимовий період.

 

РОСЛИННИЙ СВІТ

Рослинність району представлена двома типами: лісовою і степовою. Всього ліси і чагарники займають 124,7 кв. км, що становить 12,2 % від всієї території району. 

Основними лісоутворюючими породами є дуб, сосна, ясен, липа, клен. Захисні лісосмуги утворені такими породами дерев і кущів, як тополя, горобина, липа, береза, клен американський, жимолость татарська, бузок та інші; в лісах нижній ярус утворюють чагарники: глід, ліщина, бузина чорна і червона, терен та інші.

Степова рослинність росте на схилах балок та ярів, у верхів`ях річкових долин і представлена злаковими рослинами: м`ятлик луговий, типчак, вівсяниця лугова, пирій повзучий. Різнотрав`я представлене тимофіївкою луговою, подорожником середнім, тисячолистником, цикорієм, кульбабою осінньою, гусячими лапками, щучкою зернистою, кульбабою лікарською, подорожником великим, жовтецем повзучим та іншими, із бобових - конюшиною білою, люцерною хмелевидною; бур`янами - щавілем кінським, коров`яком жовтим, лопухами, будяками, осотом жовтим, осотом високим, свиріпою, щирицею звичайною, молочаєм лозовим, вікою. На заболочених ділянках росте осока, рогіз, калюжниця, очерет, лепеха, ірис болотяний та інші.

ТВАРИННИЙ СВІТ

На території району є лісові і степові ділянки, тому тваринний світ можна поділити на лісових і степових (польових) представників. Лісові мешканці - зайці, лисиці, дикі свині, вовки, лосі, козулі. До типових степових звірів відносяться полівки, хом`яки, кроти. Степові птахи представлені куріпками, перепілками, жайворонками. Лісові птахи - мухоловки, дятли, шпаки, кільчасті горлиці та ін. На водоймах гніздяться дикі качки, чайки, водяться земноводні: гостроморда та ставкова жаба, тритон гребінчастий. По берегах водойм та на узліссях лісів можна зустріти вужів та гадюк. В річках, струмках, озерах і ставках водяться короп, лящ, карась, щука, окунь, плотва та інші риби. Під крутими берегами в ставках та річках живуть річкові раки.

ГРУНТИ

         Ґрунтовий покрив району складний. Це пов`язано із різноманітними умовами: рельєфом, складом грунтоутворюючих порід, умов поверхневого і грунтового зволоження, але найголовніший фактор - це природний рослинний покрив, який представлений лісовою і степовою рослинністю.

Основними грунтами району є чорноземи: потужні малогумусні, темно-сірі опідзолені і реградовані. 

В заплавах малих річок і низинах балок розташовані лугові і глибоко-слабосолонцюваті та лугово-болотяні солонцюваті грунти. Якщо узагальнити розташування грунтів на території району, то слід відмітити, що в південній частині району, тобто на лівобережжі Сули, розташовані чорноземи, а в північній частині, тобто на правобережжі Сули, розташовані сірі і темно-сірі опідзолені лісові грунти, опідзолені чорноземи та лугово-болотяні.

В заплавах річки Терн між смт Терни і с. Деркачівка та в долині річки Сули є торфовища. 

(Скрипченко І. В., Абаровський І. К Недригайлів­щина: у дзеркалі історії. – Суми: "Собор", 2010.)