Форум міста Миргород Полтавської області

Олег Сироватко Результати місцевих виборів 2015 року доступні за адресою виборчої комісії, що вказана на форумі цієї сторінки від 24.10.2015р. Інформація постійно оновлюється, якщо підсумків голосування немає на даний момент часу, то вони з'являться трішки пізніше. Наберіться терпіння, члени комісії теж люди, їм треба час, щоб порахувати протоколи

Запитання
Где можно ознакомиться с кандидатми в депутаты на выборы 2015 миргород

Відповідь

Иван Дуб Бригада выполнит комплексный ремонт квартир коттеджей ,офисных помещений под ключ. монтаж гипсокартона, плиточные, малярные работы, кирпичная кладка, бетонные, кровельные,сантехнические, сварочные , фасадные работы. Высококвалифицированные специалисты , Цены доступные.Высокое качество выполнения работ. тел.0506470589 Иван

Андрій Ємець

Свято минулого, сьогодення і майбутнього

День Хре?щення Ки?ївської Русі? — Украї?ни — державна пам'ятна дата в Україні на честь Хрещення Русі відзначається щорічно 28 липня. 1025-річчя хрещення Київської Русі в нас проходить на найвищому рівні. «Християнізація Русі-України ознаменувала собою нову віху національної історії. Вона раз і назавжди окреслила цивілізаційну приналежність нашої держави. Фактично з часів великих князів київських - Володимира Святославовича, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха - Русь-Україна стала невід’ємною складовою європейського простору», - наголошує Глава держави Віктор Янукович.

Тож напередодні події відбулася зустріч із настоятелем Свято-Успенського собору міста Миргорода отцем Іоанном.

- Хрещення Русі - велике духовне свято. Для Вас воно, отче, подвійне. Чому?

- Коли відзначалось 1000ліття прийняття християнства на Русі, я, закінчивши духовну семінарію, почав служити в Миргороді. Цьогоріч у мене ювілей - 25 років, як став проповідником слова Божого.

- Свято відзначають у день пам’яті рівноапостольного князя Володимира. Що підштовхнуло його до прийняття християнства і як змінилось його життя після прийняття віри?

- Слід сказати, що на час правління князя єдинобожжя у різних формах (християнство, мусульманство, іудаїзм) вже поширилося в тогочасному світі. На східнослов'янських землях поряд з язичниками існували спільноти християн, мусульман, євреїв. Постало питання вибору одного з єдинобожних віровчень як державного. Одного разу грек-проповідник розповів Володимирові про християнство і показав картину Страшного суду. За порадою бояр, Володимир відправив мудрих мужів дізнатися про християнську віру на місці. Коли посли прибули до Константинополя, то пишність Софійського храму, спів придворних півчих і урочистість патріаршої служби зворушили їх до глибини душі. «Ми не знали, — говорили вони потім Володимиру, — на землі ми стояли чи на небі.... - Якби грецька віра не була кращою інших вір, то не прийняла б її твоя княгиня Ольга –наймудріша з людей, - говорили місіонери Володимиру. Ці й підштовхнуло його до прийняття християнства. Ніхто ніколи легко не міняє батьківської віри; ніхто не кидає своїх переконань, в яких виховався, безслідно і назавжди. Важко було переконувати Володимирові і князів, і простий народ. Важко було змінювати і свій образ життя. Як відомо, князь Володимир був язичником. Вів неправедний образ життя, вважав, що правда і справедливість на стороні сильного. З Божою поміччю, з прийняттям нової віри змінилося моральне обличчя самого князя-став зразковим християнином.

- Як сила прагнення князя до Бога повернула весь хід руської історії?

- Володимир добре знав, що то ще не все — охрестити народ, треба ще завести в себе відповідну церковну ієрархію та поширити освіту. Він закладав школи в Києві, а згодом і в інших містах. Його син Ярослав як високоосвічена людина дбав також про розвиток освіти в державі. За його розпорядженням було створено школу і бібліотеку при Софіївському соборі, які були відомі на всю Європу. При бібліотеці було зібрано перекладачів, які переклали давньоруською мовою багато грецьких книг.

При святому рівноапостольному великому князеві Володимирі Київська Русь досягла розквіту, і її вплив розповсюдився далеко за межі держави. Хрещення дало нашим предкам вищу свободу - свободу вибору між Добром і Злом, а перемога православ'я подарувала Русі тисячолітню історію.

- Отче,багато у Вас прихожан? Приходять за допомогою молоді люди, які збились із шляху праведного-наркомани, ті , що схильні до суїциду і т.п.?

- Зовсім недавно релігія вважалась пережитком минулого. В церкву ходити заборонялось, і віра в Бога поступово втрачалась в багатьох сім’ях. Зараз, коли , двері храму відкриті для всіх,усе одно ходить прихожан мало. Хоч і на свята біля церкви збираються сотні людей, але власне віруючих серед них усього 20%. Приходять швидше від цікавості, але не від віри. Зовсім небагато ходить людей , яким по 50-60 років. Мало чоловіків. Можливо, тому, що черствіші від природи і не можуть «подолати» свою гординю. Тим літнім людям, які сьогодні відвідують Церкву, доводиться долати стереотипи ставлення до релігії, вони відкривають для себе новий світ, світ духовності, вічних моральних цінностей. Лише поступово навчаються влаштовувати своє життя згідно із Заповідями Божими, з церковними правилами і канонами. З кожним роком ходить більше молоді, але здебільшого тільки на свята. Мене часто запрошують правоохоронці для проведення бесід з тими молодими людьми, які збились із праведного шляху. Слід сказати, що при церкві діє воскресна школа. Є також у нас дитячий хор.

- Отче Іоанн, яким повинен бути справжній християнин?

- Бути милосердним. Це дуже непросто. Цього слід навчатись у Господа. Люди повинні задуматись над тим, що життя наше земне швидкоплинне. Ми тимчасові мешканці землі. Основне - на тому світі. Людина повинна думати про покаяння не біля смертного одра, а все своє життя, починаючи з молодих літ.

- Що хочете землякам побажати з нагоди свята?

- Усім мешканцям Миргородського району і міста Миргорода зичу внутрішнього миру, сил і терпіння. Треба пам’ятати про те, що тільки з Богом ми сильні і здатні вирішувати всі наші проблеми. Бог не залишає людину навіть тоді, коли вона відходить від віри, терпеливо очікує її повернення до батьківського дому, до своєї прабатьківської Церкви та небесної Вітчизни.

Наталія Соловцова

Андрій Ємець

(0|0)

Андрій Ємець

Не будьмо байдужими!
-------------------------------

Миргород - красиве та квітуче курортне містечко, в якому нам поталанило жити, і від нас залежить те, аби воно залишалося таким затишним, привітним та чистим. Хочеться, щоб наше місто з кожним роком, із кожним днем ставало все прекраснішим, щоб у ньому зручно жилось кожному жителю і комфортно почувалося кожному гостю.

На даний час існує гостра проблема по приведенню території міста Миргорода до належного естетичного вигляду. У зв'язку з весняно-літнім періодом територія міста все більше заростає високою травою та бур'янами. Міська влада приділяє багато уваги та виділяє кошти на косіння трави і бур'янів. Основні 'косарі' та організатори цієї роботи в місті - комунальне підприємство 'Комбінат благоустрою та озеленення' та Миргородське КЖЕУ, які приводять до порядку ввірені їм території. Але цього не достатньо. Одну й ту ж територію приходиться обкошувати тричі на місяць. Тому ні механічних ресурсів, ні людських рук не вистачає для того, щоб своєчасно і в повному обсязі навести лад на всій території міста. А трава росте швидко. У свою чергу ми, жителі, також повинні приділяти належну увагу благоустрою нашого красивого міста-курорту.

У зв'язку з цим інспекція з благоустрою звертається до всіх господарів приватних домоволодінь із проханням покосити зайву рослинність на своїх прибудинкових територіях, а суб'єктів господарювання - на прилеглих до їх установ, підприємств, організацій територіях та одночасно прибрати їх від випадкового сміття (пластикових, металевих, скляних пляшок, обгорток від морозива, цукерок та інших папірців).

Згідно 'Правил благоустрою території міста Миргорода', затверджених рішенням Миргородської міської ради від 13.05.2010 року № 37, громадяни, а також суб'єкти господарювання всіх форм власності зобов'язані слідкувати за станом власної та прилеглої території, підтримувати її в належному стані, у тому числі регулярно знищувати бур'яни, скошувати траву заввишки більше 10 см, видаляти сухостійні дерева та чагарники, видаляти сухе та поламане гілля та забезпечувати їх вивезення, а також проводити регулярне прибирання територій від випадкового сміття та інших відходів.

Нагадуємо, що за порушення вищевказаних Правил благоустрою передбачена адміністративна відповідальність за ст. 152 Кодексу України 'Про адміністративні правопорушення', яка передбачає накладення штрафу на порушника в розмірі 340 - 1700 грн.

Сподіваємося на порядність та громадську свідомість миргородців із приводу створення належних умов для проживання і відпочинку, підтримки краси та чистоти у Миргороді - місті-курорті. Наше місто має бути чистим, гарним, достойним своїх жителів.

Інспекція з благоустрою
ВЖКГ міської ради

www.myrgorod.pl.ua

Андрій Ємець

Гімн міста

Музика Петро Помарнацький
Слова Валентина Денисенко

Крізь віки і роки, через бурі століть
Все у сяйві козацької слави
Місто Миру живе, місто Миру стоїть
Під знаменами світла й держави!

Приспів:

Миргороде рідний, шани й слави гідний!
Із віків минулих сяєш вдалечінь.
Наш курорт - перлина, гордість України,
Наше місто славне - гордість поколінь.

Краю наш, розквітай і собою вінчай
Кращих міст України сузір'я!
В нас громада одна, як родина міцна,
Місту милому шле і любов, і довір'я!

Приспів:

Андрій Ємець

В ЯКОСТІ НОВОРІЧНОГО ПОДАРУНКУ - БРЕНД МИРГОРОДА

28 грудня на урочистому концерті “Людина року 2012” в Палаці культури курорту “Миргород” міський голова Сергій Соломаха представив новостворений бренд Миргорода, розроблений миргородцем Олександром Гринем.

Логотип містить назву міста, стилізовану під струмені джерела, що символізують цілющу мінеральну воду, завдяки якій Миргород набув всесвітньої популярності, як місто-курорт. Слоган бренду: “Місто миру і здоров’я” вказує на історичну місію Миргорода. Зображення виконані у національних кольорах.

Ця непересічна подія доповнила літопис міста іменами автора бренду Гриня Олександра Дмитровича, а також міського голови Соломахи Сергія Павловича та депутатів міської ради шостого скликання, які на сесійному засіданні затвердили бренд.

Вітаю всіх миргородців з таким чудовим новорічним подарунком!

Андрій Ємець

НОВИНИ КРАЮ

Повернуто із забуття

Гадаю, що футбольні вболівальники із цікавістю й задоволенням ознайомляться з приємно-несподіваним новим виданням – книжкою Олексія Полив’яного «Блиск і поневіряння (миргородський футбол)», що побачила світ у київському пошуково-видавничому агентстві «Книга Пам’яті України» у 2012 р. з передмовою олімпійського чемпіона Мюнхена Анатолія Паливоди. Жанр видрукуваного визначено як художньо-документальна хроніка.

Це перша розвідка такого типу на Миргородщині. Та либонь, і вся Полтавщина може позаздрити з’яві настільки поважного й потрібного видання. У Полтаві на щось подібне може претендувати хіба-що видрукуваний у 2007 році збірник «Спортивний літопис Полтавщини: сторінки історії, славетні імена».

Книжка про миргородський футбол вражає обсягом матеріалу (560 сторінок), зібраного з великою любов’ю і документально вивіреного. Поряд із скрупульозними, детальними розповідями про футбольні баталії минулого постійно пульсує жива авторська думка чи спогад. Оця ностальгійно-щемлива нотка, що пронизує всю книжку, як на мене, додала особливої людяності й своєрідного шарму виданню.

Автор розпочинає хронологічний виклад подій із повоєнного 1946 року. Він згадує давно забуті футбольні команди, фіксує для майбутніх поколінь, повертає із небуття сотні імен миргородських футболістів, параллельно інформуючи про предметний вклад у розвиток і популяризацію цієї улюбленої і масової гри з числа її палких прихильників-меценатів. Причому нинішні миргородці несподівано для себе можуть відкрити тут імена своїх предків. Це добра пам’ять нащадкам!

У автора Олексія Полив’яного при написанні книжки було багато відданих добровільних помічників, завдяки яким видання набуло ще більшої повноти й інформаційної насиченості. Це насамперед Микола Калінін, Олексій Модло, Володимир Олексенко, а також Сергій і Наталія Ксьонзи, Сергій Дубина, Сергій Мартиненко, Юрій Маклак, Петро Стукало, Надія Карбан, Володимир Гришко, Микола Крамаренко, Геннадій Терещенко, поділившись спогадами, матеріалами і світлинами.

Хочеться завважити й те, що книжка Олексія Полив’яного справляє позитивне враження загальною культурою видання: і професійно зробленим макетом, і продуманим оформленням, і «образною», промовистою обкладинкою, і добірною, я б сказала, вишуканою українською мовою (хай буде патріотичним зразком для багатьох нинішніх спортсменів всеукраїнського рівня, які, відстоюючи честь України на спортивних аренах, у той же час послуговуються мовою сусідньої держави).

Миргородський краєзнавчий музей із удячністю збереже в своїх фондах книжку «Блиск і поневіряння (миргородський футбол)».

Людмила Розсоха,
заступник директора з наукової роботи
Миргородського краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України.

...

Закрити