День української писемності та мови — одне з державних свят. Його запроваджено 1997 року за ініціативи Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Свято відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-літописця.

Відзначили день української писемності та мови і в Шполянському НВК «Загальноосвітня I—III ступенів школа №3-гімназія». Учителі української мови розпочали день із написання диктанту української єдності з учнями 5—11 класів. Члени учнівського парламенту під керівництвом педагога-організатора Людмили Камінської провели для учнів 1—11 класів тематичну лінійку «Мова як пісня». Учитель української мови та літератури Тетяна Вербівська з учнями 10-их і 7-их класів організувала флеш-моб «Українська мова — мова мого народу», нагадавши дітям про державні символи. Учні взяли активну участь в організації виставки стінгазет «Мова моя калинова», калейдоскопі висловів про мову. Шкільний бібліотекар Любов Слободяник організувала книжкову виставку «Диво калинове, чари барвінкові».

Для школярів цей день був насиченим і цікавим. І нам вдалося донести до кожного, що мова — це безцінний дар, який треба шанувати, як батька і матір, родину і Батьківщину.

Анастасія ЗАКРЕВСЬКА, головний редактор шкільного прес-центру Шполянського НВК «Загальноосвітня I—III ступенів школа №3-гімназія».

Вже вчетверте вихованці ФК «Жайвір» Шпоянської ДЮСШ побували на щорічному Всеукраїнському турнірі з дівчачого міні-футболу, який проводиться на базі Львівської обласної дитячо-юнацької спортивної школи. Однак під час попередніх поїздок юним шполянкам не вдавалося здобути призове місце попри всі зусилля. Цього ж року листопадова поїздка до Львова увінчалася переможним завершенням — ФК «Жайвір» у запеклому протистоянні з львів’янами зміг вибороти третє призове місце та урочисто отримати кубок та бронзові медалі. Перше і друге місця зайняли старша і молодша команди «Арциз» з Одещини, які, до речі, торік побували на Всеукраїнському турнірі з міні-футболу у Шполі. Тоді одесити не змогли обіграти шполян, тож, коментуючи львівські змагання, тренер ФК «Арциз» Віталій Мігов зазначив: «Для нас є дуже значними здобуті медалі, адже зіграти краще за шполян — це справді честь для нас!».

Коли радісні емоції від виграшу у боротьбі за третє місце дещо вщухли, команда дівчат попрямувала на екскурсію у старе місто, де отримали ще більшу кількість вражень від неперевершеної краси і вишуканої інфраструктури міста Лева з його полікультурним спадком.

27—28 листопада ФК «Жайвір» приймає гостей з різних областей України у себе вдома — у міському спорткомплексі «Спорт+», де проходитиме Всеукраїнський турнір з міні-футболу з ініціативи тренерського складу ДЮСШ. Учасниками змагань будуть команди дівчат зі Львова, Чернівців, Могилева-Подільського Вінницької області, с. Городенка Івано-Франківської області, м. Шпола та с. Лебедин Шполянського району.

Наталія ДАВИДЕНКО (фото автора).

З 2014 року в Україні започатковано важливу і знаменну дату — День Гідності і Свободи, на вшанування патріотизму і мужності громадян, які постали на захист демократичних цінностей та європейського вибору нашого народу. З цієї нагоди минулої п’ятниці школярі міського НВК ЗОШ № 3-гімназії провели засідання літературно-мистецької студії «Первоцвіт» та мистецький захід «Я хочу миру над усе на світі», в якому взяли участь голова районної державної адміністрації Володимир Потапенко та голова районної ради Олександр Кузуб.

— Всі діти-учасники заходу є членами студії, — зазначає керівник Лариса Кухар. — Наші учні талановиті, пишуть вірші, займаються поезією. Також важливу роль грає артистизм. Ми проводимо заходи на різну тематику.

Так, для присутніх зачитали свої вірші про мир юні поети Аніта Данєва (учениця 11-Г класу), Альона Присяжненко (учениця 6-М класу), Софія Домчук (учениця 7-М класу).

http://shpolyanochka... style='color: rgb(0, 136, 204); text-decoration: none;'>http://shpolyanochka... alt='08604' width='310' height='400' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px; margin: 5px; float: right;'>— Сьогодні ми пересвідчилися в тому, що Шполянщина має велику кількість обдарованої молоді, — зауважив голова райдержадміністрації Володимир Потапенко. — Вони в своїй поетичній творчості висвітлюють патріотизм, мир та світле майбутнє рідної України.

Грамотою райдержадміністрації та грошовою премією в сумі 1000 грн. Володимир Миколайович відзначив Софію Домчук. Днями вона перемогла у Всеукраїнському конкурсі вокалістів «СТАНІСЛАВІВ-ART-LIKEFEST», що проходив в м. Івано-Франківськ. Талановита шполяночка отримала диплом Лауреата І ступеня в номінації «народний вокал, середня категорія» і диплом за перше місце в номінації «естрадний вокал, середня категорія». Цим Софія вже вкотре прославила наше маленьке містечко в самісінькому центрі України.

Ганна ШВЕЦЬ. Фото Віктора КРАВЧЕНКА.

Голова райдержадміністрації Володимир ПОТАПЕНКО та голова районної ради Олександр КУЗУБ сфотографувалися на згадку з талановитими вихованцями міської школи №3-гімназії.

http://shpolyanochka... style='color: rgb(0, 136, 204); text-decoration: none;'>http://shpolyanochka... alt='08606' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px; margin: 15px; float: left;'>

ІСТОРІЯ РЕВОЛЮЦІЇ

За дивним збігом історично-політичних обставин в Україні, в одні й ті ж листопадові дні, відбувся початок двох епохальних Революцій — Помаранчевої в 2004-му та Революції Гідності в 2013-му.

Процес становлення всенародної національної свідомості, еволюційних процесів формування справді вільної та незалежної держави став незворотнім. Незважаючи на різні негативні явища всередині країни, агресивну політику сусідньої Росії — все ж українське суспільство вже ніколи не буде таким, яким існувало до 2004-го року...

Євромайдан розпочався два роки тому — 21 листопада 2013 року, коли молодь, журналісти й небайдужі до долі України громадяни вийшли на Майдан Незалежності у Києві на знак протесту проти відмови уряду Миколи Азарова від підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Пам’ятаю, як напередодні в одній із соцмереж надрукувала пост із таким змістом: «Завтра Президент підпише найважливіший документ в історії нашої держави». Дехто із моїх друзів здивовано відреагував: «Ти впевнена, що підпише?». «А хіба в нього є інший вихід?» — відповіла, розуміючи, що це все пишу з іронією. Не підписав. Це був силенний удар по надії тих, хто ще сподівався повірити у добрі наміри антиукраїнського режиму. «Все, шлях до цивілізованого життя завжди перекрито, ми йдемо у провалля митного союзу...» — гірко констатували мої друзі. Всі ті ухвалені напередодні Верховною Радою євро-інтеграційні закони видалися простим фарсом. Вночі пролунав телефонний дзвінок від учасників протесту зі Шполи: «Повертаємося знову на Майдан, побили студентів, тепер нам втрачати нічого, дітей уже б’ють!» А їх били по-звірячому, десятки поранених, десятки затриманих... Україна здригнулася, мов від холодного душу. Ніхто ще не здогадувався, що то був початок не лише всенародного протесту, а кривавій, жорстокій, цинічній війні проти українського народу... Вже вкотре Україна зійшла кров’ю від руки «люблячого брата-слов’янина»...

Історія Революції Гідності творилася на наших очах і всі ми стали її учасниками. Її трагедія полягає у присутності тих самих граблів — протистояння між рішучими і байдужими, національно свідомими і українофобами, прогресивними і зашореними кремлівською пропагандою ще за часів СРСР. З’явилися нові явища: «тітушки», «ватніки», «укропи», «фашисти», «Правий сектор», події супроводжували написані тільки під диктовку звище унікальні твори — «Ще не вмерла Україна, хай живе і геть руїна!», «Подай руку Україні», «Горіла шина», «Пливе кача» та інші. Щонедільні народні віча збирали неймовірно велику кількість людей в центрі Києва, якої навіть в часи Помаранчевої революції не було зафіксовано.

http://shpolyanochka... style='color: rgb(0, 136, 204); text-decoration: none;'>http://shpolyanochka... alt='bogah16' width='400' height='300' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px; margin: 5px; float: right;'>Зі Шполи щодня виїздили активісти Євромайдану, які стали його активними учасниками. Але їхали туди і інші земляки — заробити сотню-дві на антимайдані, який тлів в Маріїнському парку під дурнуваті заклики необтяжених інтелектом «царьових» та інших антиукраїнських елементів. І це було гірко і прикро: зустріч шполян по різні боки барикад. Але в одних горіли очі, вони свято вірили в перемогу справедливості, інші ж опускали від сорому очі…

                                                                                     Жителі Лебедина на Євромайдані.

 Заповіт Шевченка у виконанні загиблого патріота України, вірменського юнака Сергія Нігояна, характерницька сила духу козака Михайла Гаврилюка, з якого знущалися «беркутівці» на 20-градусному морозі, автомайдани, побиття, вбивства... «Цього разу танцями і піснями не обійдеться, проллється кров…» — так багато хто відчував, так і збулося...

У редакції робочий щодень починався із онлан-трансляції подій на Майдані, ми чули, як відбивалася від землі кожен камінець бруківки. Телефонні дзвінки обривали лінію: «Їхати на Майдан треба, нема чого вагатися, назад дороги нема!» — емоційно закликала одна шполянська підприємиця. «Доки ви там спатимете! Їдьте сюди всі, кидайте свої справи! Ми переможемо!», — на дроті вже учасники взяття приміщення Київради. Коли ми бували на Майдані, складалося враження, що в цій незвичайній точці великої України існує прямий зв'язок з небесами, описати ту ауру неможливо...

http://shpolyanochka... style='color: rgb(0, 136, 204); text-decoration: none;'>http://shpolyanochka... alt='bogah17' width='267' height='400' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px; margin: 5px; float: left;'>Писати про Майдан було небезпечно — непередбачуваний у своїй авторитарній манері залякувати всіх навколо себе колишній «губернатор» Тулуб наполягав, щоб голови районів рішуче боролися з майданівцями, до останнього переконував, що Майдан придушать. «Шполяночка+» пішла наперекір — щотижня новини з Майдану та його відверта підтримка на наших шпальтах дратувала районних керманичів, які вже й самі засумнівалися у тому, що Партія регіонів прийшла навічно. Провал драконівських законів 16 січня став остаточним передвісником прийдешньої кульмінації конфлікту народу і злочинного режиму. По закінченні святкової літургії на Водохреща у храмі Різдва Пресвятої Богородиці хтось тихо сказав: «Треба молитися щохвилини, щось буде лихе...».

Потім повторилися, як по витку історії, криваві події столітньої давності: бій під Крутами постав у новітньому протистоянні з тим же ворогом. Головною рушійною силою на Майдані знову була молодь і студентство. Вони на очах дорослішали...

 Жителі Соболівки у захопленій майданівцями Київраді.

 Вся країна вмить стала іншою, більшість збагнула справжню ціну свободи, як свіжого повітря стало не вистачати її, загорілося бажання боротися за неї. Треба було вчитися брати на себе бодай маленьку, але відповідальність, бути небайдужими, неегоїстичними. Герої Небесної сотні за це пожертвували життям. Для Януковича, Путіна та їх прислужництва таке було невтямки — це не раби, це вільні унікальні люди, яких не можна залякати чи купити, їх можна лише вбити. Убив. І не витримав сам свого божевілля. Утік з ганьбою, кинувши напризволяще своє охвістя.

Майдан породив таке дивне явище як волонтерство, вся Україна вмить стала вбиратися у національні кольори, навіть у дрібному побуті. Дивовижною хвилею по всій Україні збулося пророцтво великого українця Степана Бандери: «І настане час, коли один скаже: «Слава Україні!». І мільйони відповідатимуть: «Героям слава!».

http://shpolyanochka... style='color: rgb(0, 136, 204); text-decoration: none;'>http://shpolyanochka... alt='bogah112' width='400' height='267' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px; margin: 5px; float: right;'>Мета Революції гідності — примусити владу працювати заради своїх громадян, заради їхнього кращого майбутнього. Якщо влада не хоче чи не може, значить її місце — на звалищі історії. Так сталося з режимом Януковича, те ж чекатиме і ту владу, яка не справиться з викоріненням зашкарублої корупції, ганебних рефлексій і пережитків тоталітарного минулого. Сита Європа не поспішає подати нам руку допомоги, хоч ми і прагнемо побудувати свій світ за європейською моделлю. Європа не допоможе, допоможемо собі самі,                                               Шполянський майдан Гідності.

якщо проявимо для цього волю та знайдемо ключ до консолідації та концентрації сил вигнати нахабного окупанта з нашої землі, покаравши всіх «казнокрадів-проффесіоналів». А поки Революція Гідності ще триває, вона ще не довершена. Довжина нашого шляху вимірюється в силі нашого бажання.

                                                                  Наталія СТОРЧАК (фото автора та з архіву).