ФОТОРЕПОРТАЖ

19 лютого біля пам’ятника Героям Небесної Сотні в центрі міста відбулися урочистості з нагоди другої річниці з дня трагічних подій на Майдані. З промовами до присутніх звернулися голова районної ради Олександр Кузуб, міський голова Сергій Кравченко та волонтер Лілія Усик. Вшановуючи пам’ять загиблих Героїв, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату, ієрей Роман Саломатін провів панахиду. Пам’ять Героїв Небесної Сотні вшанували хвилиною мовчання. До пам’ятного знака поклали вінки та квіти, а також запалили поминаллампадки.

http://shpolyanochka... style='color: rgb(0, 136, 204); text-decoration: none;'>http://shpolyanochka... height='274' width='400' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px; margin: 5px; float: right;'>Цього ж дня в рамках ряду заходів із вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні в читальній залі центральної районної бібліотеки відбувся тематичний вечір «Герої Небесної Сотні — назавжди в наших серцях». Аудиторію склали переважно старшокласники міських шкіл. Ведучі заходу Тетяна Матвієнко та Надія Акацат розповіли про події на Майдані, в яких передався найтонший подих душі нашого народу, пробудилася приспана роками національна свідомість людей. У виконанні аматорів міського будинку культури, гурту «Шанс» (керівник Юрій Присяжний) прозвучали пісні: «Герої не вмирають», «Солдатику мій» (солісти — Оксана Присяжна, Аліна Степаненко); «Над землею тумани» (солісти — Максим Цимбаленко, Оксана Присяжна); «Україно моя» (виконавець — дипломант всеукраїнських і міжнародних конкурсів Софія Домчук).

http://shpolyanochka... style='color: rgb(0, 136, 204); text-decoration: none;'>http://shpolyanochka... height='400' width='267' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px; margin: 5px; float: left;'>20 лютого біля пам’ятної стели Героям Небесної Сотні на площі Героїв Майдану зібралася громадськість міста.

Ведучі заходу сільський голова Лозуватки Станіслав Бойко та школярка міського ліцею Оля Пікало розповіли присутнім про події на Майдані дворічної давнини.

Перед присутніми виступили редактор газети «Центр України» Станіслав Мазурик, волонтер Лілія Усик, громадські активісти Віктор Слюсар, Олексій Пірогов, Петро Лимар та ін. Зокрема Віктор Свердел передав усім присутнім вітання від голови Народної ради Шполянщини Ігоря Зачепи, який нині перебуває в зоні АТО.

Присутні гнівно засудили нинішню українську владу, яка не шанує пам’ять своїх героїв, двічі вшанували хвилиною мовчання подвиг Героїв Небесної Сотні. До підніжжя стели поклали квіти та запалили поминальні свічки.

Фото Наталії ДАВИДЕНКО та Віктора КРАВЧЕНКА.

Минулої суботи в районному будинку культури не було де яблуку впасти. Цього дня тут відбувався конкурс «Красуня Шполянщини-2016». Підтримати конкурсанток прийшло багато шанувальників. З-поміж майже двох десятків претенденток на звання першої красуні Шполянщини нинішнього року до фіналу конкурсу потрапило лише вісім: Яна Черніченко (Сигнаївський НВК), Галина Сахаренко (Васильківський професійний ліцей), Вікторія Михайленко (Матусівський НВК №2), Таміла Телепа (студентка 1 курсу факультету землевпорядкування ЧНУ), Катерина Педченко (Шполянська школа №2-ліцей), Анна Рабатуєва (Шполянська школа №5), Каріна Давиденко (Шполянська школа №3-гімназія) та Світлана Полова (випускниця Шполянської школи №1).

Ведучі конкурсу Леся Осадчук та Дмитро Поперечний представили членів журі, які одночасно були і спонсорами свята, — приватних підприємців Максима Доценка, Ігоря Кукурузу, Сергія Осадчука, Олександра Ковдія та Віталія Скрягу. Учасників конкурсу привітали перший заступник голови райдержадміністрації Юрій Козоріз, заступник голови районної ради Лідія Татарина та заступник міського голови Олег Денисенко.

http://shpolyanochka... style='color: rgb(0, 136, 204); text-decoration: none;'>http://shpolyanochka... height='400' width='368' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px; margin: 5px; float: right;'>Учасниці витримали нелегкий марафон, змагаючись у вокальному та танцювальному конкурсах, представляли свої роботи у конкурсі на зразок «Візитка», «Запитання—відповідь», «Молодь — за здоровий спосіб життя» та в змаганні на створення костюма з підручних засобів з українською символікою. В перервах між конкурсами всіх присутніх в залі розважали солістки гурту «Срібні струни» Вікторія Верба та Дар’я Меркотан, тріо «ВіаЛеДі», а також Максим Цимбаленко.

За підсумками Інтернет-голосування приз «Глядацьких симпатій» дістався Катерині Педченко. Титули в інших номінаціях здобули: Галина Сахаренко — «Міс Ніжність», Вікторія Михайленко — «Міс Чарівність», Анна Рабатуєва — «Міс Оригінальність», Каріна Давиденко — «Міс Артистичність», Світлана Полова — «Міс Вишуканість», Таміла Телепа — «Міс Грація» і Яна Черніченко — «Міс Творчість».

http://shpolyanochka... style='color: rgb(0, 136, 204); text-decoration: none;'>http://shpolyanochka... height='400' width='374' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px; margin: 5px; float: left;'>Журі трудилося, не покладаючи рук, виставляючи учасницям оцінки за участь в конкурсах. Переможницю члени журі визначили після засідання в нарадчій кімнаті, взявши до уваги суму балів, яку вони самі ж виставили впродовж творчого марафону. За підсумками всіх конкурсів володаркою титулу «Красуня Шполянщини-2016» стала Катерина Педченко, якій як головний приз дістався сучасний смартфон та сертифікат на 200 грн. в салон краси «Яніна». Інші учасниці конкурсу також не залишилися без подарунків — були вручені грошові премії, цінні подарунки, сертифікати на відвідування салонів краси, запрошення на фотосесію тощо.

Фоторепортаж Віктора КРАВЧЕНКА.

21 ЛЮТОГО — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

У Шполянському НВК «ЗОШ І—ІІІ ступенів №3-гімназія» шанують рідну мову. Традиційно до Дня української писемності, Міжнародного дня рідної мови проводять виховні години, тематичні уроки, лекції, семінари, клубні години.

— Шановні гості, друзі! Запрошуємо вас до нашої господи — на сіль, хліб, на щире слово, бесіду мудру, свято наше — торжество рідної мови. Українська мова — це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов'їна. Наша мова прекрасна, барвиста, наче дощова веселка, — такими словами розпочався виховний захід — клубна година «Свято рідної мови» у 2-му класі.

Одягнуті у вишиванки учитель та учні, чудово виготовлені стіннівки, національний віночок, коровай і український рушник... Ці атрибути додали колоритного настрою до свята. Школярі читали вірші, прислів’я, відгадували загадки, змагалися в різних конкурсах, співали пісні, присвячені українській мові. Присутні на заході батьки, вчителі також мали змогу переглянути тематичну презентацію.

На завершення свята вчитель спільно з учнями розділили запашний коровай, виготовлений на Шполянському хлібозаводі, та пригостили всіх присутніх.

Свято заронило у дитячі серця ще одну краплинку любові до рідної мови, до України, до родини, до всього українського народу. Багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю, а школярі 2-го класу з кожним роком будуть глибше пізнавати її скарби.

Дарія ТВЕРДОХЛІБ, вихователь Шполянського НВК «Загальноосвітня І—ІІІ ступенів школа №3-гімназія».

ДВА РОКИ В СЛЬОЗАХ І ЗАПИТАННЯХ

У ці дні до імпровізованого меморіалу на вулиці Інститутській у Києві, до встановлених пам’ятних знаків Героям Небесної сотні по всій Україні йдуть родичі та друзі Героїв, всі небайдужі громадяни України до майбутнього своєї держави. Досі питання залишається відкритим: хто вбив їх близьких, хто організував три дні розстрілів? Відповідей немає, влада нічого не зробила для розслідування злочинів. А смерть продовжує свої «жнива» — на Донбасі впродовж двох років гинуть молоді патріоти, а державну систему не перезавантажено у новий формат розвитку. А саме за це полягли тисячі сучасних героїв...

Життя після подій 2013—2014 років немов розділилося на два періоди: до цього і після. Після загибелі Героїв Небесної сотні країна прокинулася із зовсім іншим поглядом на реалії, із розумінням того, наскільки важливі і потрібні системні зміни в країні, потреби прогресивно рухатися вперед, долаючи корупцію і масові схеми грабунку державних ресурсів. Але опір впертого монстра виявився достатньо міцним, щоб перешкоджати і надалі Україні вирватися остаточно з-під його пут.

20 лютого — священна дата сучасної української історії, яка повинна жити в серцях кожного громадянина. Згадаймо в цей день подвиг тих, хто пожертвував життям у нерівній боротьбі з монстром. І найкращою даниною пам’яті Героям буде наша єдність і мобілізація зусиль остаточно подолати одвічного ворога і звільнити шлях для гідного життя в Україні нинішнім і майбутнім поколінням.

Ми — потомки холодноярців, в нас тече кров братів Чучупак, Чорного Ворона, тож нам сам Бог велів доробити те, що в них не вийшло!

«Майдан, Революція Гідності... Так багато слів промовлено з нагоди роковин загибелі Героїв, але й реальних активістів Майдану позабували...».

Це один із постів в соцмережах нашого земляка Дмитра Сови зі Шполи, який пройшов Майдан від першого і до останнього дня. Він знав і бачив усіх, хто приїздив з рідного краю на підтримку великого протесту проти злочинної влади. Як ніхто знає, кому цікаво було лише наштампувати селфі і потім на кожному кутку кричати: « Я — майданівець!».

— Я ніколи не ділив людей на кращих чи тих, хто не був на Майдані, але мені і моїм знайомим побратимам-майданівцям дуже прикро за тих, хто не заслужено користується цим, — каже Дмитро Миколайович. — Люди, які дійсно пройшли Майдан, вже два роки втратили спокій плину особистого життя, вони ніколи без діла не сидять: хто захищає державу в зоні АТО, хто допомагає фронту, і для них слова «Майдан», «Небесна сотня» — святі. Декотрі пішли в політику і не наважуються сказати те, що насправді думають, але колишні перефарбовані «регіонали», псевдомайданівці все роблять для того, аби заблокувати наші думки, знівелювали велику справу боротьби, яку ще не завершено... Ми — потомки холодноярців, в нас тече кров братів Чучупак, Чорного Ворона, тож нам сам Бог велів доробити те, що в них не вийшло!

http://shpolyanochka... style='color: rgb(0, 136, 204); text-decoration: none;'>http://shpolyanochka... height='400' width='308' style='max-width: 100%; height: auto; vertical-align: middle; border: 0px; margin: 5px; float: right;'>18—20 лютого ніколи не виб’ється з моєї пам’яті. На моїх очах відбувалася трагічна кульмінація декількамісячного протистояння. Битва з «Беркутом», відбивання у них наших поранених, яких несли до медиків-волонтерів. Коли пішло затишшя, Сергій Коваль привів звідкись священика і пішов з ним по тих місцях, де були зібрані загиблі і зі сльозами на очах помолилися за всіх…

У дні розстрілів на Інститутській у протистоянні брали участь шполяни: Дмитро Сова, Сергій Коваль, Віктор Слюсар, Віктор Савчук, Сергій Бондар, Сергій Кепша, Олександр Присяжненко, студенти Олександр Федоров та Костянтин Бурбак.

«Небесна сотня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих учасників акцій протесту (Євромайдану) у грудні 2013 — лютому 2014 року. Це мирні протестувальники, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Майдану.

21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього дня на Майдані відбулось прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею». Під час прощання із загиблими лунала жалобна пісня «Пливе кача...». Список на виплату одноразової грошової допомоги родинам загиблих у розмірі 121 800 грн.

налічував 98 осіб. Загалом Небесною Сотнею вважають 112 українців, які загинули від рук «тітушок» та спецпризначенців під час Революції Гідності. Зокрема 9 чоловік у період до 18 лютого, 86 осіб — за три доби 18—21 лютого, 17 людей загинули вже після 21 лютого від отриманих у сутичках поранень. Єдина жінка серед загиблих героїв Небесної сотні — броварчанка Антоніна Дворянець.

«Плине кача». Історія тужливої пісні в Україні
«Плине? ка?ча по Тиси?ні...» — українська лемківська тужлива народна пісня. Стала широковідома після її виконання під час реквієму за загиблими учасниками Революції Гідності. Пісня включена до протоколу параду ЗСУ до Дня Незалежності 24 серпня 2014-го (у виконанні академічного хору імені Левка Ревуцького).

Пісня має літературну історію. На думку дослідника Василя Сокола, народний поетичний твір був істотно перероблений закарпатським письменником і перекладачем Василем Ґренджою-Донським.

Поетика твору надзвичайно архаїчна. Зокрема, образ смерті (чи переходу у потойбіччя) як птиці-качки, що перетинає водне плесо, існує у різних модифікаціях в кельтських та фіно-угорських епічних творах (у тому числі в «Калевалі»). Належить до рекрутських пісень.

У найближчій історичній перспективі належала до репертуару воїнів УПА під час Другої світової війни та збройної боротьби 1950-тих років.

Нове публічне життя прийшло до пісні у 1990-их роках, зокрема її включено до циклу «Наші партизани» сольного альбому Тараса Чубая. Проте ліпше виконана версія у виконанні «Піккардійської терції» (2002 рік) була запропонована як реквієм під час перших панахид на Майдані Незалежності за загиблими героями Революції Гідності. Композиція прозвучала у січні 2014-го, на похороні загиблого білоруса Михаїла Жизневського. Його друзі знали, що пісня «Гей, пливе кача» є його улюбленою і тому ввімкнули її під час прощання з ним. Через сильне смислове і емоційне навантаження цієї пісні її продовжили співати в пам’ять за загиблими, трохи з часом вона стала неофіційним гімном, який співали в пам’ять за загиблими активістами Євромайдану (Небесної сотні) та іншими загиблими під час війни на сході України.

За свідченням ведучого сцени Майдану Володимира Гонського, пісня мала потужний емоційний вплив на учасників панахид, аж до травматичного включно (серцеві напади, шоковий стан, істерики).

Крім «Піккардійської терції», пісня також відома у виконанні різних гуртів та хорових колективів, таких як «Плач Єремії», Капела імені Левка Ревуцького, а також хор Київської православної богословської академії, семінаристи якої були безпосередніми учасниками подій у центрі Києва. Також ця пісня виконувалась на міжнародному фестивалі «Virgo Lauretana» в Італії.

...Кожна мати розуміє, що виховує сина не для того, щоби відпускати на війну, будь-який чоловік не хоче загинути на чужині, сестра чи брат не готові втрачати найближчих. Сьогодні вже важко уявити собі прощання з Героями якимось іншим твором. Людина, яка написала цю пісню, перепустила її через серце. Тому зараз із автором в унісон плачуть сотні тисяч людей…

Підготувала Ганна ШВЕЦЬ.

Шановні шполяни!

15 лютого 2016 року минає 27 років з Дня виведення радянських військ з Афганістану. Саме в цей день, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують учасників бойових дій на територіях інших держав — воїнів-інтернаціоналістів.

Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь в урочистому мітингу з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав, який відбудеться 15 лютого 2016 року об 11-ій годині в міському парку Слави біля пам’ятного знака воїнам-інтернаціоналістам. По закінченні мітингу відбудеться тематичний концерт в районному будинку культури.

Для вшанування пам'яті загиблих та щоб віддати належну данину тим, кому пощастило повернутись живим, 15 лютого в місті Шпола о 9-ій годині біля районного будинку культури проходитиме збір всіх учасників бойових дій на територіях інших держав — воїнів-інтернаціоналістів для подальшої участі в заходах.

Організаційний комітет.