Форум Скаливатки

Теми для публікацій та розмов

Церква та релігія

4 листопада 2013

Валерій Бурій

Дім, сад, город

10 вересня 2013

Валерій Бурій

Питання-відповіді

Інтерв'ю

Всі записи

Валерій Бурій

http://hotvesti.ru/r...>

Валерій Бурій

МАЛОМУЖ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ

http://www.ukr-news....>

Валерій Бурій

У селі Скаливатка відсвяткували День села

02.09.2013 12:56

Адміністратор

http://www.vatytino.... alt='E-mail' style='margin: 0px 5px 0px 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; background-color: transparent;'>
http://www.vatytino.... alt='Печать' style='margin: 0px 5px 0px 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; background-color: transparent;'>
http://www.vatytino.... alt='PDF' style='margin: 0px 5px 0px 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; background-color: transparent;'>

http://www.vatytino.... border='0' width='515' height='315' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; background-color: transparent; float: left;'>

Пожвавішали люди й природа.

Ось і музика вже загула…

Веселися славетний народе,

Бо, нарешті прийшов День села!

Такими словами 1 вересня розпочалося свято села Скаливатка .

Цілий рік на нього чекали, старанно трудилися на благо своїх родин і свого села, тож заслужили на свято. А яке ж свято без пісні. тож глядачів своїм виступом радували фольклорний колектив «Скаливатчанка», ансамбль народної пісні «Калина». На святі буди присутні секретар міської ради Ткаченко В.І., перший заступник міського голови Заборовець О.А. та депутати міської ради і, як ведеться у народі, гостей вітали хлібом-сіллю.

Хорошим виступом порадували глядачів і молодші учасники – це Юля Кравченко, Даша Молочева, Каріна Хунузіді, Яна, Настя Шеремет, Аня.

http://www.vatytino.... border='0' width='413' height='282' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; background-color: transparent; float: right;'>

Сподобалась виставка майстрині Мартинюк Валентини Олексіївни. Цікаво пройшли ігри та конкурси. А колоритом свята була смачна юшка, яку приготували молоді рибалки села і щедро частували нею гостей та односельців. З найкращими побажаннями для гостей та односельців закінчилось свято.

Нехай біда оминає стороною Ваші оселі, а кожен день приносить тільки добрі новини, нехай Ваші родини квітнуть, а діти й онуки славлять Вас і наше село!

За інформацією відділу культури

Миттєвості свята

http://www.vatytino.... border='0' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; background-color: transparent;'>

http://www.vatytino.... border='0' width='521' height='347' style='margin: 0px; padding: 0px; border: 0px; outline: 0px; background-color: transparent;'>

Валерій Бурій

https://uk.wikipedia... title='Скаливатка' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Скаливатка — колишнє державне село при річці https://uk.wikipedia... title='Шполка' style='text-decoration: none; color: rgb(11, 0, 128); background-image: none; background-position: initial initial; background-repeat: initial initial;'>Шполка, 954 особи, 139 дворів, постоялий будинок, 9 вітряних млинів.(1886 р.)

Валерій Бурій Маломуж Николай Григорьевич

Экс-председатель Службы внешней разведки Украины

Дата рождения: 23.09.1955

Место рождения, образование. Родился в селе Скаливатка Звенигородского района Черкасской области. В 1982 году с отличием окончил Киевский государственный университет им.Т.Шевченко (по специальности - юрист).

Карьера. С декабря 1983 года - служба в органах государственной безопасности Украины на оперативных и руководящих должностях.

С декабря 1998 года - заместитель Председателя Государственного комитета Украины по делам религий.

3 апреля 2005 года Указом Президента Украины Виктора Ющенко назначен Председателем Службы внешней разведки Украины (СВР).

Уволен 18 июня 2010 года Президентом Виктором Януковичем. В то же время, глава государства назначил Н.Маломужа своим советником (вне штата).

Регалии. Воинское звание - генерал армии.

Семья. Женат. Есть сын и дочь.

СВР. Служба внешней разведки Украины - государственный орган, который осуществляет разведывательную деятельность в политической, экономической, военно-технической, научно-технической, информационной и экологической сферах.

На СВР Украины возлагаются следующие основные задачи:

- добывание, аналитическая обработка и предоставление определенным законодательством Украины руководителям вышестоящих органов государственной власти разведывательной информации;

- содействие специальными мероприятиями осуществлению государственной политики Украины в экономической, политической, военно-технической, экологической и информационной сферах, укреплению обороноспособности, экономического и научно-технического развития страны;

- участие в обеспечении безопасного функционирования учреждений Украины за границей, безопасности сотрудников этих учреждений и членов их семей в стране пребывания, а также откомандированных за границу граждан Украины, которые осведомлены со сведениями, составляющими государственную тайну;

- участие в борьбе с международной организованной преступностью, терроризмом, незаконным оборотом наркотических средств, незаконной торговлей оружием и технологией его изготовления, незаконной миграцией;

- осуществление мер противодействия внешним угрозам национальной безопасности Украины, жизни, здоровью ее граждан и объектам государственной собственности за пределами Украины.

Валерій Бурій Скалеватка
укр. СкаливаткаСтрана Украина
Область Черкасская
Городской совет Ватутинский
Координаты Координаты: 49°00?13? с. ш. 31°01?45? в. д.? / ?49.003611° с. ш. 31.029167° в. д. (G) (O) (Я)49°00?13? с. ш. 31°01?45? в. д.? / ?49.003611° с. ш. 31.029167° в. д. (G) (O) (Я)
Население 818 человек (2001)
Часовой пояс UTC+2, летом UTC+3
Телефонный код +380 4740
Почтовый индекс 20255

Валерій Бурій Административно-территориальное деление

Скаливатка (укр. Скаливатка)— cело, подчинено Ватутинскому городскому совету Черкасской области. В ХІХ столетии село Ерковской волости Звенигородского уезда Киевской губернии.
Метрические книги по селу Скаливатка находящиеся на хранении в ГАЧО

1. Київська губернія
2. Київська єпархія
3. Церква Казанської Божої матері, с. Скаливатка Звенигородського повіту Єрківської волості
4.
5. Народження: 1886-1891: ф. 931, оп. 1, спр. 358; 1892-1899: ф. 931, оп. 1, спр. 475; 1900-1909: ф. 931, оп. 1, спр. 615; 1910-1919: ф. 931, оп. 1, спр. 804
6.Шлюб: 1886: ф. 931, оп. 1, спр. 358; 1888-1891: ф. 931, оп. 1, спр. 358; 1892-1899: ф. 931, оп. 1, спр. 475; 1900-1908; ф. 931, оп. 1, спр. 615; 1910-1916: ф. 931, оп. 1, спр. 804; 1918-06.1919: ф. 931, оп. 1, спр. 804
8. Смерть: 1887-1891: ф. 931, оп. 1, спр. 358; 1892-1899: ф. 931, оп. 1, спр. 475; 1900-1909: ф. 931, оп. 1, спр. 615; 1910-1918: ф. 931, оп. 1, спр. 804

Валерій Бурій с. Скаливатка
11.05.2012 | Автор: admin

Церква Свято-Казанська. Зведена на честь Казанської ікони Божої Матері.

Протягом ще майже всього XIX століття громада села була приписана до парафії Свято-Покровської церкви в селі Ерки. Але починаючи з останньої чверті XIX століття стає помітним процес пожвавлення будівництва церков у селах, які раніше були приписними. А в деяких селах, які вже мали одну церкву, будується і друга: Свято-Богородична в Керелівці (Шевченкове), Свято-Казанська в Тарасівці.

Посвячення церков цього періоду має певні особливості. Переважна більшість храмів нашого краю посвячувалася святим і святам, які відзначаються в осінній час та на кінець весни – початок літа. Це пов’язано з традиціями життя народу, для якого хліборобство було основним заняттям. Чим древніші церкви в нашому краї, тим частіше зустрічаємо посвячення Покрову Божої Матері, апостолу Іоану Богослову, Архістратигу Михаїлу, Архієпископу Миколаю. Українці мали свої улюблені свята, своїх святих-покровителів.

Вплив Московської Патріархії на Українську Церкву в освяченні храмів стає помітним десь із другої половини XIX століття. Саме тоді починають будуватись церкви, посвячені великоруським святим, чудотворним іконам.

Серед цих церков можна виділити і Скаливатську церкву, зведену на честь Казанської ікони Божої Матері. Цій церкві, одній з наймолодших у нашому краї, випала щаслива доля – вона не була зруйнована в роки войовничого атеїзму і в другій половині XX століття лишалася поруч із Звенигородською Свято-Преображенською і Стебненською Свято-Богословською діючою церквою для парафіян села Скаливатка і міста Ватутіного.

Валерій Бурій У СКАЛИВАТЦІ ПОЧИНАЄ КВІТУВАТИ ЛИПА... А ЯКІ ЗАПАХИ... І БДЖІЛКИ ГУДУТЬ...

Липа серцелиста (Tilia cordata Mill.) (T. parviflora Ehrh.). Дерево родини липових до 25 м заввишки з густою, розлогою кроною. Стовбур могутній з темною поздовжньо-борозенчастою корою. Молоді гілки жовтувато-коричневі, звичайно голі. Листки (5-10 см завдовжки) чергові. Пластинка листка удвічи довша за черешок або дорівнює йому, округла або трохи видовжена, при основі серцеподібна, на верхівці відтягнутозагострена, краєм зарубчасто-пилчаста. Зверху листка ясно-зелені, зісподу сизі з борідками рудих волосків у кутках жилок. Квітки правильні, розміщені в пазушних 3-11-квіткових щіткоподібних напівзонтиках. Приквітковий листок (6-8 см завдовжки), що зрісся з квітконосом на третину довжини, лишається при плодах, довгастий, тупий, жовтувато-зелений. Оцвітина подвійна, чашолистків п'ять (4-5 мм завдовжки), яйцеподібноланцетні, пелюсток п'ять, вузько-оберненояйцеподібні, жовтувато-білі. Тичинок багато, зрослися при основі у п'ять пучків. Маточка одна, зав'язь верхня, стовпчик один з п'ятилопатевою приймочкою. Плід — яйцеподібно-кулястий горішок (5-7 мм завдовжки), невиразно гранчастий, опушений, з крихким оплоднем. Липа серцелиста росте у другому ярусі листяних, рідше мішаних лісів. Тіньовитривала, морозостійка рослина. Цвіте у червні-липні.

Поширена майже в усій Україні, крім крайнього Степу, на Поліссі рідше. Райони заготівель — Хмельницька, Вінницька, Київська, Полтавська, Черкаська, Сумська, Харківська, Донецька області. Запаси сировини значні.

Близькі види

Липа європейська (T. europaea L.). Відрізняється від липи серцелистої тим, що листки у неї зверху темно-зелені, зісподу бліді, а жилки щетинисто-білоопушені. Квітки крупніші, суцвіття 3-8-квіткові. Пелюстки на краю світліші, ніж на середній лінії. Плоди з добре виявленими ребрами. Зацвітає на десять днів раніше від липи серцелистої. Росте у листяних і мішаних лісах у західних районах України. Тіньовитривала рослина. Культивують у садах і парках. Цвіте у червні — липні.

Липа крупнолиста (T. platyphyllos Scop.). Високе дерево до 35 м заввишки. Від попередніх видів відрізняється більшими листками з білими пучками волосків у кутках жилок. У суцвітті тільки 2-3 квітки. Плоди ребристі до 12 мм у діаметрі, оксамитовопухнасті. Росте в мішаних і широколистяних лісах у західних областях України. Культивують у садах і парках. Цвіте у червні.
Практичне використання

Медоносна, деревинна, харчова, вітамінозна, лікарська, ефіроолійна, танідоносна, волокниста, кормова, декоративна і фітомеліоративна рослина. Липа серцелиста важливий, але дуже примхливий літній медонос, який дає продуктивний взяток. У Лісостепу та на Поліссі разом з гречкою створює липово-гречковий тип взятку. Найкраще виділяється у неї нектар з 20-25-річного віку, коли дерева розташовані не дуже густо. Особливо інтенсивно виділяється нектар у теплу погоду (температура до 25°), з мінливою хмарністю, високою вологістю повітря. Липа здебільшого медонос, пилку з неї бджоли збирають мало. Іноді після цвітіння липи бджоли вбирають з неї падь, яку виділяє липова попелиця, Ця падь — одна з найбільш шкідливих для бджіл. Медопродуктивність липи 600—800 кг на 1 га насадження. В Україні збір липового меду на одну бджолину сім'ю коливається від 7 до 20 кг. Липовий мед світло-жовтого кольору, часом зеленкуватий, з ніжним запахом липового цвіту, кращий серед багатьох сортів, дуже смачний, корисний для здоров'я людини й ціниться вище інших сортів меду. Крім липи серцелистої, важливе значення як медонос має липа європейська. Медопродуктивність її до 800 кг з 1 га насадження.

Липа серцелиста — цінна лікарська рослина. У науковій медицині використовують висушені суцвіття липи — Floies Ti1ia як потогінний і бактерицидний засіб для полоскання рота. У народній медицині застосовують у сумішах з іншими рослинами при захворюваннях шлунка, печінки, кишечника, нирок. Вугілля з липи — при проносах, дизентерії, опіках, хворобах шкіри, виразках. Квітки липи містять 0,04-0,05% ефірної олії, глюкозиди, сапоніни, дубильні речовини, цукор, каротин, вітамін С. Їх використовують у лікеро-горілчаній промисловості, а ефірну олію — в парфумерії.

У листках липи містяться вітамін С (118—245 мг%), каротин (до 21,2 мг%) і таніди. 3 них готують вітамінний напій.

Плоди липи у саду Києво-печерської лаври

Плоди липи їстівні й поживні, за смаком подібні до горіхів. У них міститься напіввисихаюча жирна олія (в неочищених — до 23%, в очищених — до 58%). У корі гілок є до 8% напіввисихаючої жирної олії, за смаком подібної до мигдалевої. Липова олія, виготовлена з плодів, вважається доброю харчовою олією, а макуха придатна для використання в кондитерській справі та на корм худобі.

Деревина липи без'ядрова, біла або червонясто-біла, легка, м'яка, легко обробляється, добре фарбується і полірується. Використовується для виробництва меблів, протезів, токарних і різьбярських виробів. Липова фанера використовується в авіації. Липові дрова дають слабкий і нетривкий жар, вугілля з липових дров вважається одним із кращих для виготовлення пороху. З кори липи одержують лико, яке йде на виготовлення кошиків, мочалок, рогож, щіток, мотузків, канатів. У корі липи міститься 2-4, а в деревині 4-8% танідів.

Липа серцелиста і європейська як улюблені декоративні рослини культивуються в садах і парках, на вулицях, уздовж шляхів. У полезахисному лісорозведенні липа ціниться як ґрунтозатінююча супутня порода, використовується для яружно-балкових і масивних насаджень у Лісостепу і Степу. Листки липи влітку містять багато протеїну (до 18.5%) і мало клітковини (до 18,7%), жир (до 2,2%), безазотисті екстрактивні речовини (до 53%). Навіть листки осінньої заготівлі містять відносно багато протеїну і мало клітковини. Є дані про те, що листя і гілки липи не поїдаються сільськогосподарськими тваринами, за винятком овець, проте їх охоче їдять лісові звірі.
Збирання, переробка та зберігання

Суцвіття липи заготовляють під час цвітіння в суху погоду, вибраковуючи пошкоджені. Сушать сировину на горищах під залізним дахом або під навісом з гарною вентиляцією, розстеливши тонким шаром (3-5 см), або в сушарці при температурі 25-30°. Слід пам'ятати, що на пересушених суцвіттях квітки обсипаються, внаслідок чого знижується якість сировини. Потребує бережливого використання.

Валерій Бурій

Краєзнавство

Реабілітовані історією

Сьома книга тому «Реабілітовані історією: Черкаська область» (Черкаси, 2010. – 654 с.). Видання містить відомості про реабілітованих громадян Черкащини, які не потрапили до попередніх шести книг.

Збірник складається з трьох розділів. Це – власне численні списки репресованих, невинних жертв тоталітарного режиму. У другому розділі подано нариси про мучеників неосяжного натівського ГУЛАГу. Третій розділ книги «Мовою документів» розвінчує злочини проти людства радянсько-кадебістської тоталітарної системи.

У книзі є інфрмація про наших земляків:

Холодний Тимофій Федотович, 58 р., уродженець і мешканець с.Скаливатка, українець, малописьменний, б/п, хлібороб. Заарештований (дата відсутня) за ст. 54-10 КК УРСР. Постановою ОН при колегії ДПУ УРСР 21.03.1930 р. справу припинено, з-під варти звільнений.

Хроненко Дмитро Трохимович, 1895 р., Хроненко Ілля Іванович, 1897 р., Хроненко Марко Іванович, 1900р. – усі уродженці с.Скаливатка, українці, б/п, малописьменні, із селян, колгоспники. Заарештовані 05.04.1938 р. за ст.54-4, 54-11 КК УРСР. Розтріляні 04.05.1938 р. за рішенням трійки КОУ НКВС від 13.04.1938 р. Реабілітовані Черкаським обласним судом 20.03.1957 р.

Хроненко Паладій Степанович, 1867 р., уродженець і житель с. Скаливатка, українець, із селян-середняків, малописьменний, монах, архімандрит. Заарештований 29.11.1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР. Засуджений 01.12.1937 р. трійкою при КОУ НКВС УРСР до розстрілу. Вирок виконано 27.12.1937р. о 2 год. Реабілітований 17.05.1989 р. прокурором Черкаської області.

Від себе додам, що П.С.Хроненко Українською Православною Церквою причислений до лику святих.

Автори-упорядники вірять, що й ця, сьома Книга Пам’яті жертв тоталітарного режиму, випущена на замовлення Головного управління з питань внутрішньої політики Черкаської облдержадміністрації, служитиме святій справі пізнання Істини, яка застереже нас від повторення національної трагедії в сьогоденні й у майбутньому.

Для тих, хто цікавиться згаданим періодом української історії раджу звернутися до видання: Великий терор в Україні. «Куркульська операція» 1937-1938 р.р. : У 2-х частинах. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія, 2010.

Валерій Бурій

Закрити