Монумент на честь взяття козаками фортеці Кодак, встановлений у 1910 році. На ньому помилково зазначена дата 24 квітня. На ньому Фото: lookmytrips.com
Козаки захопили фортецю Кодак на Запоріжжі 1 жовтня 1648 року.
Її збудували поляки навесні 1635-го - щоб контролювати пониззя Дніпра. У серпні того ж року запорожці під проводом гетьмана Івана Сулими зруйнували Кодацьку фортецю.
Відбудовав німецький інженер Геткант в 1639. Її розміри збільшилися майже втричі. Фортечний гарнізон, що складався з польської частини та іноземних найманців, налічував близько 1 тис. вояків. У фортеці перебували також сім'ї офіцерів, католицькі ченці з місцевого монастиря, служилі люди.
Облогу Кодака українські війська почали невдовзі після перемоги у Корсунській битві в травні 1648 року. Однак оскільки їхні головні сили розвивали наступ, то до стін фортеці були спрямовані лише окремі загони. Через малу чисельність сил блокада була нещільною. Спроби штурму не мали бажаних результатів.
У вересні ці війська підійшли до Кодака й щільно його блокували. Опинившись у скрутному становищі, обложені пішли на переговори. 1 жовтня були укладені почесні умови капітуляції гарнізону, який покинув Кодак озброєним, залишивши в фортеці лише артилерію і прапори, і пішов на Чигирин. Разом з військовиками йшли їхні сім'ї, а також ченці.
З гарнізоном до Чигирина доправлялося і тіло померлого від ран після Жовтоводської битви Потоцького. Не всі умови капітуляції були, однак, до кінця виконані. За наказом Богдана Хмельницького, у зв'язку з порушенням польською стороною на іншій ділянці фронту певних домовленостей, вояків кодацького гарнізону роззброїли й арештували, а потім обміняли на українських полонених.
Московські війська під керівництвом полковника Яковлєва 25 травня 1709 року знищили https://gazeta.ua/ar... style='text-decoration-line: none; color: rgb(6, 88, 165);'>Чортомлицьку Січ - на острові Чортомлик на Дніпрі - тепер село Капулівка Нікопольського району на Дніпропетровщині.
Військове мистецтво запорізьких козаків на суші, на воді і під водою викликали подив і захоплення в багатьох країнах Європи. Розвиток військової морської справи вимагав опанування мистецтва бою не тільки на воді, але й під водою. Бойове застосування підводних човнів українськими козаками при взятті фортеці Синоп у 1595 році стало значним поштовхом для створення підводних апаратів по підкоренню морських глибин.
Безперечно, володіння передовими на той час технологіями у військовій справі, в тому числі й підводними, сприяли міжнародному престижу українського козацтва. Продовжувачами славних традицій козацьких підводників стали українські підводники, які приймали участь у Кримській, російсько-японській, першій та другій світових війнах. Українські підводники стали першопрохідцями атомного ракетного ядерного підводного флоту Радянського Союзу. Нині Україна має лише один підводний дизель-човен «Запоріжжя», який жодного разу не занурювався у воду під прапором ВМС України.
Починаючи з XV століття невеликі групи козацьких чайок по Дніпру стали опускатись до Чорного та Азовського морів. З кожним наступним роком їх кількість збільшувалась. Морські походи козаків завдавали відчутних ударів по Османській імперії. Так, наприклад, з 1575 по 1637 роки козаки здійснили до 20 морських походів і неодноразово брали в облогу турецькі фортеці Азов, Кафа, Синоп, Трапезунд і підходили до стін Константинополя. В своїх морських походах козаки дуже часто використовували підводні човни.
Наприклад, під час гетьманування Федора Полоуса запорізькі козаки невеликими силами досить легко здобули турецьке місто Синоп. Ось як це описує член Національної спілки письменників України О.С.Олейніков у своїй статті під назвою: «Підводні рейди козаків»:
«Одного похмурого світанку турецькі вартові з мурів фортеці Синоп спокійно поглядали на силу-силенну колод, які прибили до берега хвилі. З того вони не дивувались, адже ніч була досить вітряна і, як на лихо, довга. За такої непогоди завжди щось прибиває до берега. Не звернули уваги на ці колоди і спостерігачі турецьких галер, повз які пропливали здоровенні дерев’яні колоди. Як тільки почало світати, колоди вдарились в берег, розчинились замасковані стулки, і на берег вихопились запорозькі козаки, які кинулись до відчиненої брами міста. Місто-фортеця було захоплене дуже швидко. Так уперше українські козаки вперше використали під час морського походу підводні човни».
«На таких суднах 1595 року запорожці непомітно підійшли до турецької фортеці Синоп. Вартові на бійницях скільки не вдивлялися у море, нічого підозрілого не бачили. Чайки ширяли над рибальськими фелюгами, вітер гнав до берега хвилю та ще якісь колоди. Правда, вони були не зовсім звичайні: стояли сторчма, немов поплавці. Та хіба мало незвичайних речей викидало море на берег! І вартові напівсонно обходили свої пости. Та раптом колоди почали виростати з води, і до берега швидко наближалися човни – не човни, скрині – не скрині… Відкривали стулки в колодах – і з них виходили запорозькі козаки. Коли турки отямилися, було вже пізно. Сміливі відчайдухи захопили місто».
В 1820 році французький морський історик та військовий фахівець капітан Монжері видав книгу «Про підводне мореплавання у війну», в якій є такі записи: «В кінці XVI століття і пізніше українські козаки часто використовували підводні човни». За свідченням Монжері, український козацький підводний флот використовувався протягом 200 років як засіб для транспортування з метою уникнення сутичок з турецькими галерами, на переходах в район призначення бойових дій або при повернення на Січ.
Ось як описує використання запорізькими козаками підводних човнів О.Калініченко у своїй книзі «Когорта»: «Запорізькі козаки, успішно подолавши пороги на чайках і підійшовши до Чорного моря, в очеретах швидко переобладнують частину чайок для підводного плавання під водою. Для цього поряд борт до борту ставляться дві чайки і нахиляються одна до одної на 90 градусів так, що один з бортів стає днищем.
В такому положенні чайки скріпляються і верхній бортовий стик конопатиться. При цьому в’язанки очерету розташовуються у верхній частині, а весь твердий баласт переміщається вниз побортно. Носові і кормові стерна (рулі) чайок перетворюються на горизонтальні рулі.
Всередині між корпусами чайок утворювався водяний тунель, в якому було вертикально і послідовно поставлено декілька коліс від чумацьких возів з грибками. Діаметр гребних коліс – трохи менший за ширину чайок. Верхні гребки знаходились в повітряній подушці, а нижні – у воді «водяного тунелю» і приводились в рух мускульною силою. Зміна курсу відбувалась за рахунок зміни напряму водяного струменю за допомогою діжки без дна.
Для регулювання занурення використовувались рулі глибини, тобто носові і кормові стерна. Такий підводний човен мав розміри: довжина дорівнювала довжині чайки, висота корпусу без діжок спостереження і вентиляції дорівнювала ширині однієї чайки у звичайному положенні, а ширина підводного човна була приблизно рівною двом висотам однієї чайки у звичайному положенні. Дуже часто такі підводні човни у складі козацької флотилії на буксирі доставлялись в район бойових дій і потім виконували функцію передового загону флотилії, яка забезпечувала десантування козацьких сил для зайняття плацдарму.
Вхід і вихід з такого підводного човна був можливий через вертикальні діжки спостереження і вентиляції, а приведення в нормальне положення виконувалось або в момент нападу (розкривався як горіхова шкаралупа), або силами вартових біля чайок).
По прибутті до ворожих портів водяні колеса з підводних човнів знімались, з них демонтували грибки і потім використовували як засіб для доставки важких вантажів (наприклад, трофейних гармат, що були в особливій ціні у запорізьких козаків). Водяні колеса з успіхом використовувались і у випадку пересування чайок по піщаних дюнах в обхід сторожових залог турків.
Році так у 2011-му у мене стався інцидент. На мене напали під моїм будинком. Якесь не в міру агресивне мурло причепилося через якусь дрібниць, потім піднялися його кореша, коротше довелося пригадати навички рукопашного бою. Але дитинство у Запоріжжі і вже підзабуте друге місце на міських змаганнях з рукопашного таки не проп'єш, справа завершилася побитими мордами (не моєю) і гучними матюками.
І ще серйозним стрьомом. Справа в тому, що я тоді працював журналістом у журналі 'Український тиждень' і напад цілковито міг бути 'привітом' від когось з героїв моїх статей. Але.
Вже наступного дня в розмові з сусідкою з'ясувалося, що поцапався я з відомим забіякою з сусіднього будинку - у нього частенько таке. Все стало зрозуміло, таких історій у мене з дитинства - до чорта. Тому й рукопашним зайнявся свого часу. Шуму я тоді не піднімав.
І оце дивлюся я на всі ці волання про побитих активістів, та на всі 'Ночі на Банковій' і думаю собі - яким же ідіотом я був! Треба було тоді в нападі на себе злочинну владу звинувачувати! Благо відбувалося все це в часи Янука.
Тим більше, що не май я власного досвіду вуличних бійок за спиною - виглядав би нічим не краще за побитих активістів зараз...
Я щиро співчуваю активістам які стали жертвами нападів. Але от розумієте, я жертвами таких нападів ставав ще в часи дитинства. Бо якщо ти домашній хлопчик, який читає книжки - гопники обов'язково захочуть об тебе послухати кулаки.
А скільки разів доводилося вже зараз з п'ятим колорадами битися... Для яких 'ти в свайом АТО нармальних пацанов убівал'... Розповісти?
А активісти? Їхня діяльність реально комусь ламає 'бізнес'. Для них відкриття, що за їхню діяльність на них можуть напасти? Особливо - на проукраїнсткого активіста в місті де до біса ватників?
Сказав би так. Якщо це виття - виключно піар-технологія перед виборами, тобто чергова змога реанімувати підзабуте гасло 'влада ідіотів гнобить патріотів' - все зрозуміло. Якщо ж активісти справді переймаються своєю безпекою - щиро раджу познайомитися зі своїм дільничим - раз, і знайти пару годин на день аби в спортзалі поставити удар і здобути практику спарингів - два. Це набагато надійніше ніж Ночі на Банковій.
Рятування потопельників - справа рук самих потопельників. Завжди так було і завжди так буде.
Звісно - якщо ідеться справді про безпеку активістів.
У ЗАПОРІЖЖІ ПОЛІЦЕЙСЬКІ З БOЄМ ВИСТАВЛЯЛИ ЖІНКУ-IНВAЛIДА З КВАРТИРИ
Ось уже три тижні 50-річна запоріжанка Наталія Сергутіна змушена жити на вулиці. Ліжко їй замінює лавочка, поруч улюблена кішка, навколо – розібрані меблі, стільці, пакети, коробки. Можна подумати, що жінка зібралася переїжджати, ось тільки йти їй нікуди, пише https://kp.ua/' target='_blank' rel='noopener' style='box-sizing: border-box; background: transparent; color: rgb(51, 51, 51); transition: all 0.3s ease 0s; text-decoration-line: none !important; outline: none !important;'>“КП в Україні”.
З квартири, де Наталя прожила фактично все життя, її вигнали. Тепер доводиться жити біля під’їзду – сусіди приносять їжу, беруть заряджати телефон, а мародери потихеньку розтягують її скромне “придане”. Ускладнює ситуацію, що жінка – інвaлід II групи після перенесеного інcyльту.
Своє виселення запоріжанка пам’ятає в деталях, каже, той день не забуде ніколи. Кілька людей вибили двері і увірвалися в “однушку” на Південноукраїнській, 13. Жінка, яка керувала “спецоперацією”, заявила, що вона – майор поліції і тепер це її службове житло.
Ірина Москалець, так звуть оперуповноважену нову “квартирантку”, наказала збирати речі в мішки і виносити на вулицю. Жінку-iнвaліда виставили і відразу ж поставили нові залізні двері.
Як виявилося, в цій історії наробили помилок обидві сторони конфлікту і в результаті вийшла колізія.
Квартира в центрі належала батькам Наталії, які все життя пропрацювали на заводі. Житло не приватизоване – все якось руки не доходили.
– Останній раз жінка була там прописана чи 1994 році, то чи в 2001, в загальному, давно, – розповіли виданню в прес-службі Запорізької міськради. – Вийшла заміж, переїхала до чоловіка. Через якийсь час розлучилася, виписалася і, як часто буває, повернулася додому до мами.
За даними поліції, останні вісім років жінка ніде не була зареєстрована, хоча і жила в батьківській квартирі.
А в минулому році її буквально накрила низка тpaгічних подій. Спочатку, в липні минулого року, раптово пoмepла мама – вранці пішла на ринок, дійшла до зупинки, сіла на лавочку і пoмepла. Буквально через кілька місяців заснув і не прокинувся брат Наталії, який офіційно жив в квартирі. Правда, сестру він приписувати не поспішав. Сама вона навіть не змогла потрапити до брата на похopoн – лежала в лікарні після iнcyльту
За документами невелика “однушка” стала нічийна, а оскільки нічийного в нашій країні не буває, на квадратні метри поклала око міська поліція. Правоохоронці звернулися до міськради з офіційним листом, мовляв, хочемо виділити працівнику службову квартиру, видайте розпорядження.
Поліція порушень не виявила
– Виконком дав добро, ми були абсолютно впевнені, що там ніхто не живе, – стверджують в мерії. – Схема така – міськрада надає службове житло, а в поліції вирішують, хто його отримає. Міська влада не вживала жодних заходів до виселення. Наталі надано адвоката, йдуть судові засідання. В судовому порядку вона може оскаржити рішення виконкому. Теоретично шанси є. Наскільки, правда, це затягнеться – невідомо. Поки ми запропонували жінці кімнату в гуртожитку.
Цікаво тільки, чому правоохоронці, перед тим як просити службове житло, не перевірили, чи не живе там хто. Ну і міськрада, перед тим як приймати розпорядження, могла би навідатись.
Дмитро – головний сержант роти однієї з бригад, яка виконує бойові завдання у складі Об’єднаних сил на передньому краї. Чоловік родом із Запоріжжя. Свій бойовий шлях розпочав у 25-й повітрянодесантній бригаді ще у 2015-му. Потім була невелика перерва у службі, кілька місяців працював на заводі.
– У мене був час все добре обдумати і прийняти рішення, – розповідає Дмитро. – Щодня моніторив новини із району проведення АТО, телефонував друзям, знайомим, на передову. Врешті-решт не зміг залишатися осторонь, вирішив повернутися до війська. Коли на початку 2017-го обирав наступне місце служби, бойові друзі порадили один із батальйонів 92-ї омбр. Я послухав поради і не шкодую. Батальйон хороший, бойовий. Колектив дружний.
Боєць розповідає, що на початку ротації ворог практично не припиняв вогонь. Почергово обстрілював із кожної точки з усієї наявної зброї. Чи то демонстрував свою силу, намагаючись залякати, чи проводив розвідку наших вогневих точок. Потім певний час тривало сяке-таке перемир’я, під час якого бойовики не цуралися застосовувати навіть зброю забороненого калібру. Тиждень тому гатили 82-міліметровими мінами. На щастя, дуже не точно, снаряди «лягли» у полі.
– Поцілити в нас дуже важко. Завдяки суцільному перекриттю і маскуванню вогневих точок і ходів сполучення, ворог точно не знає де наші позиції. Зазвичай ми постійно працюємо з одних і тих самих кількох вогневих точок. Решта позицій не використовуються – знаходяться в резерві. Це наш «сюрприз». Ворог не знає скільки їх і де вони знаходяться. Та як полізе – це буде останнє, про що дізнається...
ЖИТЕЛЬ ЗАПОРІЖЖЯ ПРИВІЗ З ВІДПОЧИНКУ РІДКІСНЕ, І ДУЖЕ НEБEЗПEЧНE ЗAХВОРЮВAННЯ
У мешканця Запоріжжя, який відпочивав на острові Балі в Індонезії, виявили екзотичну паразитарну хвoрoбу – шиcтоcомоз.
Про це повідомили в обласному лaборaторному центрі, пише “https://tsn.ua/' target='_blank' rel='noopener' style='box-sizing: border-box; background: transparent; color: rgb(51, 51, 51); transition: all 0.3s; text-decoration-line: none !important; outline: none !important;'>ТСН“.
“У масштабах планети шиcтоcомоз належить до одного з поширених пaрaзитозів людини – друге місце в світі після мaлярії. Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ) зазначає, що кожна 25 людина на планеті заражена шиcтоcомозом, а пoмирaє від нього щороку до 200 000 осіб”, – йдеться у повідомленні.
За даними лaборaторного центру, в України за останні 10 років випадків завезення цього зaхворювaння було два.
“Хвoрий протягом майже року, перебуваючи в Індонезії, купався в прісних водоймах, а саме це основний шлях зaрaжeння шиcтоcомозом разом із пранням бiлизни в них, риболовлею; недотриманням правил особистої гiгiєни; трудовою діяльністю (робота в сільськогосподарській галузі). У листопаді минулого року у нього з’явився свербіж шкiрних покривів, сухий кaшель, періодично підвищувалася температура. Згодом збільшилися лімфaтичні вузли, з’явилися гемoрaгічні прояви по ходу судuн кiнцiвок, посилився свeрбіж. Напередодні звернення за мeдичнoю дoпoмoгoю хвoрий за 2 тижні втратив 3 кг ваги, посилився кaшель. Крім того в лeгeнях було виявлено патoлогічне утворeння”, – розповіли експерти.
Як зазначається, після виявлення в хвoрoгo збудника шиcтоcомоза він пройшов курс лікувaння специфічним протипaразитaрним препaрaтом, нині стан хвoрoгo дещо покращився, але має бути проведена ще низка досліджень.
Окремо у лабораторному центрі наголосили, що хронiчна стaдія захвoрювання може тривати від 3 до 30 років, тож, якщо вчасно не звернутися по мeдичну дoпoмoгу, хвoрoба може набути незворотного характеру.
https://zaxid.net/po... style='box-sizing: border-box; color: rgb(242, 97, 96); outline: 0px; text-decoration-line: none; transition: 0.3s; display: block; font-size: 13px; line-height: 16px;'>У Рівному помер вбивця художника УПА Ніла Хасевича полковник КДБ Борис СтеклярZAXID.NET
https://zaxid.net/re... alt='Білборди із портретом вбивці Євгена Коновальця встановили невідомі у Запоріжжі' title='Білборди із портретом вбивці Євгена Коновальця встановили невідомі у Запоріжжі' style='box-sizing: border-box; border: 0px; vertical-align: middle; max-width: 100%; width: 568px; height: 319.5px;'>
фото https://zaxid.net/' style='box-sizing: border-box; color: rgb(255, 255, 255); outline: 0px; text-decoration-line: none; transition: 0.3s;'>з відкритих джерел
Агент НКВС Судоплатов народився 1907 року на території Запорізької області
У Запоріжжі невідомі встановили білбоди з портретом вбивці засновника Організації українських націоналістів Євгена Коновальця – Павла Судоплатова і написом російською «111 років. Боротьба триває». Інформацію про це https://www.facebook... target='_blank' style='box-sizing: border-box; color: rgb(49, 58, 72); outline: 0px; text-decoration-line: none; transition: 0.3s; box-shadow: rgb(153, 153, 153) 0px -1px inset;'>оприлюднили в соцмережах 12 липня запорізькі активісти.
Один з білбордів розміщено на в'їзді до міста, фото Олександра Лебедя
Як інформує https://www.radiosvo... target='_blank' style='box-sizing: border-box; color: rgb(49, 58, 72); outline: 0px; text-decoration-line: none; transition: 0.3s; box-shadow: rgb(153, 153, 153) 0px -1px inset;'>«Радіо Свобода», працівники управління СБУ в Запорізькій області проводять перевірку щодо розміщення в Запоріжжі білбордів із зображенням діяча радянських спецслужб Павла Судоплатова.
«Встановлюються правові підстави розміщення, встановлюємо, хто замовник, чий біг-борд. Перевірка проводиться. На її підставі будуть вжиті відповідні заходи», – повідомив речник управління СБУ в Запорізькій області Сергій Левченко.
Наразі прізвище Судоплатова відсутнє у розміщеному на сайті Українського інституту національної пам’яті списку осіб, які підпадають під закон про декомунізацію. Втім, на сайті інституту зазначено, що перелік не є вичерпним і складений для зручності місцевих громад, які обирають нові імена комуністичним вулицям згідно із законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»; працівники Українського інституту національної пам’яті продовжують і надалі працювати над списком осіб, які підпадають під закон про декомунізацію.
Павло Судоплатов (1907–1996) – працівник ГПУ-НКВС. Брав участь у розробці та виконанні гучних політичних убивств, організованих радянськими спецслужбами, зокрема причетний до вбивства лідера ОУН Євгена Коновальця, організатор ліквідації Олександра Шумського, єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Теодора Ромжі та Романа Шухевича. Одним із головних напрямів його діяльності була боротьба з українським націоналістичним рухом.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
![](<a target=_blank href="https://s.ukropen.net/groups/00001/118/photos/418d891687ba124f8613.jpg)
https://s.ukropen.ne... style='border: 0px; max-width: 100%; margin-top: 3px; margin-bottom: 3px;'>
![На Дніпрі зруйнували польську фортецю](<a target=_blank href="https://static2.gazeta.ua/img2/cache/preview/861/861613_w_300.jpg?v">https://static2.gaze...</a>=0)
![](<a target=_blank href="https://www.uaua.world/wp-content/uploads/2018/09/1433884543_choven-kozak.jpg)
https://www.uaua.wor... alt='' width='650' height='350' class='aligncenter size-full wp-image-10978' srcset='![](<a target=_blank href="https://www.uaua.world/wp-content/uploads/2018/09/1433884359_monzher.jpg)
https://www.uaua.wor... alt='' width='329' height='376' class='size-full wp-image-10979' srcset='![](<a target=_blank href="https://www.uaua.world/wp-content/uploads/2018/09/mech3.png)
https://www.uaua.wor... alt='' width='490' height='259' class='aligncenter size-full wp-image-10980' srcset='![](<a target=_blank href="https://s.ukropen.net/groups/00001/276/photos/209a4caef7c6c2b07f89.jpg)
https://s.ukropen.ne... style='border: 0px; max-width: 100%; margin-top: 3px; margin-bottom: 3px;'>![](<a target=_blank href="https://intermarium.com.ua/wp-content/uploads/2018/09/ZHinka-e1535885016344.jpg)
https://intermarium.... class='attachment-kopa-single-thumb size-kopa-single-thumb wp-post-image' alt='' style='box-sizing: border-box; border: 0px; vertical-align: middle; max-width: 100%; height: auto; margin-top: 20px;'>![](<a target=_blank href="https://s.ukropen.net/groups/00001/197/photos/90ffbdf8f18d5be06ce7.jpg)
https://s.ukropen.ne... style='border: 0px; max-width: 100%; margin-top: 3px; margin-bottom: 3px;'>![](<a target=_blank href="https://s.ukropen.net/groups/00001/276/photos/d8fb4e321e109df68535.jpg)
https://s.ukropen.ne... style='border: 0px; max-width: 100%; margin-top: 3px; margin-bottom: 3px;'>![](<a target=_blank href="https://intermarium.news/wp-content/uploads/2018/07/SHystosomoz-700x484.jpg)
https://intermarium.... class='attachment-kopa-single-thumb size-kopa-single-thumb wp-post-image' alt='' style='box-sizing: border-box; border: 0px; vertical-align: middle; max-width: 100%; height: auto; margin-top: 20px;'>![](<a target=_blank href="https://zaxid.net/resources/photos/news/640x360_DIR/201807/1461386.jpg?201807130810)
https://zaxid.net/re... alt='Білборди із портретом вбивці Євгена Коновальця встановили невідомі у Запоріжжі' title='Білборди із портретом вбивці Євгена Коновальця встановили невідомі у Запоріжжі' style='box-sizing: border-box; border: 0px; vertical-align: middle; max-width: 100%; width: 568px; height: 319.5px;'>![](<a target=_blank href="https://zaxid.net/resources/photos/news/500_DIR/201807/1461386_1515984.jpg?201807130747)
https://zaxid.net/re... style='box-sizing: border-box; border: 0px; vertical-align: middle; max-width: 100%; height: 480px; width: 640px;'>![](<a target=_blank href="https://s.ukropen.net/groups/00001/197/photos/00164494065312a0ef6c.jpg)
https://s.ukropen.ne...>